1.

Reading 32: CROWDING INTO THE BEHAVIORAL SINK

(сторінка 249)

2. Дослідницьке питання та мета експерименту.

Питання про причинність:

Як впливає щільність населення на соціальну поведінку?

Мета: дослідити вплив щільності населення щурів на їхню соціальну

поведінку.

3. Змінні експерименту.

Залежна — соціальна поведінка щурів (агресивність, канібалізм,

покірність, сексуальні відхилення та репродуктивні аномалії)
Незалежна — щільність населення

4. Гіпотези експерименту

Припускалося, що висока щільність населення впливатиме на дитячу

смертність щурів після народження, спричинятиме зміни в організмі та
поведінці тварин. А саме підвищуватиме прояви агресії, впливатиме на
покірність, спричинятиме сексуальні відхилення та репродуктивні
аномалії.

5. Вибірка

Калхун розмістив щурів в лабораторній кімнаті розміром 10 на 14 футів,

яка була розділена на чотири секції. Він знав, що ця особливість зазвичай
зустрічається в колоніях з 12 дорослих особин. Тому він вибрав для
спостережень вольєр такого розміру, щоб вмістити 12 щурів в одному
загоні, або загалом 48 щурів. Після того, як групи були розміщені в кімнаті
для спостережень, їм було дозволено розмножуватися до тих пір, доки
їхня нормальна щільність не збільшилася майже вдвічі, до 80 осіб. Як
тільки чисельність популяції досягла рівня 80 молодих щурів, їх вилучали
таким чином, щоб кількість щурів залишалася постійною.
6. Як покращити/модифікувати експеримент.

Попри те, що цей метод забезпечує більший контроль і дозволяє ізолювати

скупченість як причину агресивної поведінки, він не дуже реалістичний з
точки зору реальних умов скупчення людей, оскільки вони, як правило,
існують протягом тривалого часу.
Висновки цього експерименту неможливо перенести на людей, оскільки
на зміну поведінки впливає велика кількість факторів. У такому разі їх
буде складно врахувати ще й тому, що фактори навколишнього середовища,
що впливають на соціальну поведінку щурів, не можуть бути безпосередньо
застосовні до людей. У кращому випадку, тварини можуть лише відображати
певні аспекти людської поведінки.
Покращенням може слугувати переформатування експерименту на опитування
або спостереження, з чітким регламентуванням, які саме чинники важливо
виокремити та дослідити. Зважаючи, при цьому, на широку сукупність
перспектив і мислити у міждисциплінарному напрямку.

7. Як вплинула взаємодія дослідника та досліджуваного на результат

експерименту.

Оскільки Калхун не взаємодіяв з щурами, а лише спостерігав, можна

свідчити про відсутність впливу на результат дослідження. Важливо лише
зазначити, що як тільки чисельність популяції нараховувала понад 80
щурів, їх вилучали, щоб тримати чітку кількість. Завдяки попередньому
досвіду дослідник знав, що перенаселення проявить зовсім інший
результат, який міг змінити повністю суть дослідження. Цей експеримент
вимагав посередньо комфортного скупчення населення щурів на площу
місцевості.

8. Етичні дилеми

Через стрес та інші потенційно шкідливі ефекти, поміщати людей в

умовах скупчення на тривалий час, щоб просто дослідити їх, недоречно.
Тому дослідники застосували третій підхід до вивчення впливу щільності:
дослідження на живих тваринах.
Існують декілька етичних запитань, щодо причин смертності щурів і
потенційного розвитку та розмноження у вольєрах інфекційних
захворювань.
Також є відомості, що загони чистили раз на один-два місяці, що,
безперечно, негативно впливало на добробут прожиття щурів.
Тут ми стикаємося з проблемою створення якісних умов для життя щурів,
адже штучно створити подібного для людей не можемо, опираючись на
етичний кодекс.