Тема урока:

«Підшипники ковзання »

Мета заняття:
«Розглянути призначення,
особливості застосування,
конструкцію і матеріали
підшипників ковзання»
 План заняття:
1. Загальні відомості,
особливості застосування
2. Особливості конструкції
підшипників ковзання. Основні
розміри
3. Матеріали для виготовлення
вкладишів
• Які існують види підшипників за
використанням сил тертя ?

• Де використовують підшипники
ковзання в автомобілі ?

• Що є основним елементом
підшипників ковзання?
Підшипники ковзання — це елементи опор валів
і осей, поверхня цапфи яких взаємодіє через
шар мастила або безпосередньо з охоплюючою
її нерухомою поверхнею підшипника.

1 – вал;
2 – підшипник ковзання
 Підшипники ковзання у сучасному машинобудуванні мають
вужче застосування, ніж підшипники кочення. Однак за деякими
своїми позитивними характеристиками вони у деяких випадках
мають переважне або рівне використання з підшипниками
кочення. Підшипники ковзання застосовують у таких випадках:
а) для опор валів (ω > 500 рад/с), у режимах роботи яких
довговічність підшипників кочення досить низька;
б) для валів та осей, до яких ставляться високі вимоги щодо
точності монтажу і забезпечення постійного положення осі
обертання;
в) для валів великого діаметра через відсутність стандартних
підшипників кочення;
г) у випадках, коли підшипники за умовами складання
машини повинні бути роз'ємними (наприклад, для опор
колінчастих валів);
д) при роботі підшипників у воді або агресивному середовищі,
де підшипники кочення нероботоздатні;
е) при потребі малих діаметральних розмірів, наприклад для
близько розміщених паралельних валів;
є) для тихохідних валів та осей невідповідальних механізмів,
де підшипники ковзання простіші за конструкцією і дешевші,
ніж підшипники кочення
 Недоліки підшипників ковзання

Підшипники ковзання вимагають

систематичного нагляду та неперервного
змащування, мають більш високі втрати на
тертя при малих швидкостях обертання валів і
потребують підвищених пускових моментів
під час пуску машини в дію. Крім цього,
цапфи валів та осей, що працюють у
підшипниках ковзання, повинні мати високу
якість поверхні для того, щоб запобігти
прискореному спрацьовуванню підшипника
та цапфи.
 Конструкція підшипників ковзання
Нероз'ємні підшипники ковзання набули широкого
поширення там, де невеликі навантаження і швидкості
ковзання (vков  3 м/с) . Наприклад, в приладах і
механізмах керування.
Роз'ємний
підшипник
ковзання

Нероз'ємні підшипники ковзання:

а) вбудований в корпус;
б) фланцевий

Роз'ємні підшипники ковзання використовують там, де

неможливе чи небажане осьове складання (шийки
колінчастих валів), а також у важкому машинобудуванні для
 Якщо виникають значні прогини валів або неможливо
виконати точний монтаж, то використовують самоустановні
підшипники ковзання. Корпус такого підшипника має
сферичну опорну поверхню, яка дозволяє
самовстановлюватись підшипнику у межах кута γ = 7...8°.
Застосування самоустановних підшипників дозволяє
забезпечити рівномірне Упорнийпо його
навантаження вкладиша
Самоустановн
довжині ий сферичний підшипник
підшипник (підп'ятник)

Підшипники ковзання, що сприймають осьове навантаження,

називають підп'ятниками, а елементи валів, що працюють у
таких підшипниках, називають п'ятами.
 Розміри підшипників ковзання
Основними розмірами підшипників
ковзання є посадочний діаметр підшипника d
та його довжина l. Здебільшого підшипники
ковзання виготовляють із співвідношенням l/d
= 0,5... 1. Вузькі підшипники (l/d < 0,5)
мають низьку вантажність і слабо утримують
мастило. Довгі підшипники (l/d > 1)
вимагають підвищеної жорсткості валів та
точності їхнього монтажу. Товщина стінки
суцільного вкладиша Δ = (0,1...0,2)∙d.
 Вимоги до матеріалу вкладишів:
- повинен бути стійким проти спрацьовування та
заїдання;
- мати достатню пластичність, щоб, не руйнуючись,
сприймати ударні навантаження,
- забезпечувати мінімальний коефіцієнт тертя пари
цапфа — вкладиш;
- мати високу теплопровідність для кращого
відведення теплоти від поверхонь тертя у підшипнику

За техніко-економічними міркуваннями більш

доцільно, щоб у парі цапфа — вкладиш більш стійкою
проти спрацювання була поверхня цапфи. З цією метою
цапфи валів піддають поверхневому гартуванню, яке
забезпечує високу твердість робочої поверхні
 Матеріали для виготовлення вкладишів:
Вкладиші виготовляють із чавуну, сплавів кольорових металів,
спечених матеріалів, графіту та синтетичних матеріалів.
•Чавун (сірий і антифрикційний) придатний для вкладишів
при невисоких без ударних навантаженнях та низьких колових
швидкостях.
•До кольорових антифрикційних сплавів належать бронзи,
латуні, бабіти, алюмінієві сплави.
•Бронзи з вмістом олова БрО10Ф1 та ін. мають високі
антифрикційні властивості і їх використовують в умовах
високих тисків та швидкостей. При змінних та ударних
навантаженнях високу стійкість має свинцева бронза БрС30, яка
використовується у підшипниках ДВЗ. Широко розповсюджені
також більш дешеві безолов'яні бронзи, наприклад БрА9Ж3.
•Латуні ЛКС80-3-3, ЛМцЖ52-4-1 та ін. ефективні при
порівняно високих навантаженнях, але низьких колових
швидкостях.
 Матеріали для виготовлення вкладишів:
•Бабіти використовують для нанесення на робочі поверхні
чавунних або бронзових вкладишів. Наприклад Б83, використовують
при дуже високих швидкостях та тисках. Має найкращі
антифрикційні властивості, але за механічною міцністю значно
поступається чавуну та бронзі. Негативною властивістю бабіту є
крихкість та його висока вартість.
•З алюмінієвих сплавів найперспективнішими є алюмінієво-
олов'яні антифрикційні сплави А09-2, А09-1 та ін. Вони мають
високу втомну міцність і здатні працювати протягом значного
часу в умовах недостатнього змащування. Ці сплави застосовують у
підшипниках потужних ДВЗ.
•Спечені матеріали мають у своїй основі мідний або залізний
порошок. Вкладиші виготовляють пресуванням та спіканням при
високій температурі порошку із добавкою графіту.
•Неметалеві матеріали (гума та пластмаси) мають високі
антифрикційні властивості в парі із сталевою цапфою вала. Їх
важливою перевагою є можливість роботи при змащуванні водою.
Серед пластмас для вкладишів підшипників використовують
текстоліти, поліаміди (капрон, фторопласт-4) та ін.
 Закріплення матеріалу
•Що називають підшипниками ковзання ?
•Коли доцільно застосовувати підшипники
ковзання ?
•З яких елементів складається роз'ємний
підшипник ковзання?
•У яких випадках доцільно використовувати
самоустановні підшипники ковзання ?
•Які вимоги ставляться до матеріалу вкладишів ?
•Назвіть основні матеріали для виготовлення
вкладишів.
 Домашнє завдання

Користуючись рекомендованою
літературою закріпити знання з теми
“Підшипники ковзання ” . Підручник:
Павлище В.Т. Основи конструювання та
розрахунок деталей машин .- Л.: Афіша,
2003 (сторінки 452...457).
Дякую за увагу !