Особливості історичного розвитку

та сучасні тенденції
в готельно-ресторанному
господарстві Єгипту

Автор Шкіль Роман

ГС-1-8
 Становлення та розвиток готельного
бізнесу
Вже в далекі часи Єгипет вважався не лише осередком
пам'яток культури, про що свідчать виявлені численні
написи на пірамідах, залишені екскурсантами і туристами
античності, але і лікувальним курортом. Для того, щоб
розмістити відпочиваючих, споруджувалися спеціальні
наметові містечка, павільйони, усілякі будинки та споруди
для подорожуючих, а також організовувалося їхнє
харчування і побутове обслуговування. Накопичені
знання і досвід спорудження об'єктів для розміщення
подорожуючих, що знайшли своє відображення в історії
Древнього Єгипту, з успіхом використовувалися пізніше
при спорудженні подібних об'єктів греками і римлянами.
 Готелі в сучасному розумінні виникли ще в
часи Древньої Греції. Споруджувалися вони
поблизу місць, де відбувалися громадські
свята, поблизу численних храмів, як,
наприклад, в Олімпії біля храму Афродіти й
інших культових і курортних визначних
пам'яток. Мобільність населення в епоху
античності була напрочуд високою. Такі
події, як Олімпійські ігри, збирали атлетів,
глядачів, а також торговців і ремісників
(тобто споживачів і постачальників
товарів і послуг) з усієї Древньої Греції. На
околицях Олімпу будувалися споруди,
павільйони для проживання в них атлетів, а
також для надання всіляких побутових
послуг.
Результати розкопок у південній частині Іраку підтверджують, що
вже у п'ятому тисячоріччі до нашої ери, тобто за 7000 років до
наших днів, існували хани - місця тимчасового притулку людей. У
нижніх поверхах хану частково розміщалися стійла, частину
приміщень займав сам хазяїн зі своєю родиною, інші - пристосовані
для постояльців. Хани були навіть триповерховими.
У Римській імперії, в зв'язку з розвитком мережі транспортних
шляхів, повсюдно виникали приватні постоялі двори і заїзди. Ці
дороги призначалися в першу чергу для військових загонів, а також
для збирачів податків, купців, окремих верств інтелігенції
(художників, архітекторів, лікарів, музикантів і акторів).
Невід'ємною складовою цих доріг була мережа "поштових станцій",
де ті, хто подорожує з державною місією, могли змінювати коней
або мулів, а також одержувати їжу і ночівлю. На цих станціях
можна було замовити послуги гіда, скласти маршрут, одержати
карту й опис визначних памяток. Через низький рівень
обслуговування і комфорту в притулках (готелях) для
подорожуючих ("hospitium") зупинялися лише в тому випадку, коли
не було можливості зупинитися у знайомих або родичів. У
притулках (готелях) того часу протікали дахи, небезпечним було і
саме проживання.
Вавилонських купців можна було зустріти всюди. Для
припинення нападів на купців і забезпечення безпечного
проїзду по дорогах створюються повсюдно в Сирії,
Палестині, Єгипті, Вавилоні караван-сараї. Караван-сараї
(або караванні будинки) служили тимчасовим притулком
учасникам караванів. Вони стали попередниками
постоялого двору для поштових карет, а пізніше мотелю
і надавали послуги караванам та іншим мандрівникам.
Караван-сараї були розташовані на території сучасної
Туреччини, Ірану, Афганістану і північної Індії на відстані
одного дня шляху один від одного. Типовий караван-сарай
складався з внутрішнього дворика для тварин і простих
кімнат для мандрівників. Приміщення можна було зняти
за певну плату.
У зв'язку з наявністю великої кількості в'ючних тварин,
та вантажу, що перевозився, будувалися караван-сараї у
формі великих громадських будівель не лише в містах, але
і на дорогах, у населених пунктах. Караван-сарай був
одночасно постоялим і торговельним двором.
Особливо велике поширення караван-сараї набули в ІХ-ХVIII
століттях у зв'язку із зростанням міст і посиленням
транзитної караванної торгівлі. Найбільш поширені два
типи караван-сараїв: зальні і з внутрішнім двором. Зальні
караван-сараї (зустрічаються у Вірменії) - це прямокутні
будинки, розділені на нефи. Середній неф призначався для
людей і товарів, у бічних нефах знаходилися тварини. В
другому типі караван-сараїв для розміщення людей і
збереження товарів служили відкриті у внутрішній двір
невеликі приміщення, розташовані в один або кілька ярусів,
тварини розміщалися у дворі. Караван-сараї на дорогах
укріплювалися оборонними стінами або приєднувалися до
передмість і культових будівель. На транзитних шляхах
караван-сараї стали втрачати своє значення з розвитком
залізниць і інших сучасних видів транспорту. Один із
караван-сараїв, що збереглися до нашого часу,
розташований в Іспанії в Гренаді. Навколо внутрішнього
двору на трьох поверхах розташовані номери. Такі
караван-сараї зустрічаються й у Стамбулі. У Туреччині
збереглося понад сто караван-сараїв, однак вони не
функціонують, хоча доступні екскурсантам як музеї.
У ХІХ столітті зростають вимоги готельної клієнтури, переважно багатої, і все більше
підвищується комфорт і рівень оснащення готелів. Виникають свого роду величезні готельні
комбінати з фешенебельними ресторанами і кафе, що розташовувалися при них. XIX століття
стало переломним у розвитку готельного господарства. Почався період будівництва постоялих
дворів-готелів палацового типу підвищеної комфортності по всій Європі. Приплив заможних
англійців і американців до Європи змінює традиційну культуру готельних послуг - вони набувають
усе більш та більш уніфікований і стандартизований характер. Саме тоді в ужиток входять
англійські слова "експрес", "комфорт", "дизайн". З кінця ХІХ століття в Європі (насамперед у
Швейцарії) починають будувати сучасні готелі з високим рівнем комфорту. З кінця XIX століття
готельний бізнес починає діяти як самостійний фактор розвитку туризму - він формує для себе
ринки збуту готельних послуг. Туризм досить швидко починає набувати ознак "масовізації".
Створюються туристичні бюро (за зразком Товариства Томаса Кука) і рекламні агентства, що
спеціалізуються на рекламі готельних послуг.
Єгипет омивається Середземним та Червоним
морями. В умовах комфортного клімату,
морської води, що добре прогрівається біля
берегів і наявність зручних пляжів стали
підходящим місцем для створення таких
морських курортів, як Хургада, Шарм-ель-
Шейх, Таба, які вже давно стали Меккою для
туристів з усього світу. Mорські узбережжя
Єгипту забезпечують зручністю проведення
круїзних подорожей, а також є чудовою
природною окрасою ландшафту цієї країни.
Єгипет має протяжнy береговy лінію на
Середземному і Червоному морях. Більшу
частину року там стоїть погода, сприятлива для
відпочинку. На ділянках iз мальовничими
кораловими рифами і багатою морською
флорою та фауною швидко розвивається
підводне плавання і фотографування, дайвінг,
риболовля, вітрильний спорт.
Дуже важливе значення в житті Єгипту відіграє річка Ніл, яка є однією із
найбільших рік у світі та головним джерелом водопостачання. Будучи
лінією життя єгипетської цивілізації, річка Ніл має символічне значення
для життя, достатку і розвитку Єгипту. Цю річку протягом століть
возвеличували фараони, котрі вірили, що Ніл володіє надихаючими чарами
і є одним із найважливіших місць, які дають змогу простежити хід
єгипетської історії. Він відіграє велике значення в господарстві Єгипту.
Ніл у нижній течії розливається, затоплючи всю долину. Притоки Нілу,
що стікають з Абіссінського нагір'я, приносять велику кількість мулу,
який осідає під час розливу. Це регулярне добриво відіграє величезну роль у
сільському господарстві Єгипту.
Унікальною рекреаційно-туристичною зоною є долина та дельта Нілу,
свого роду туристичний оазис, рай для шанувальників археології та
історії. Більшість великих єгипетських міст, включаючи столицю Єгипту
і найбільше місто Африки - Каїр, розміщуються саме на берегах Нілу.
Долина простягнулася від дельти, де річка ділиться на протоки і впадає в
Середземне море, до південної межі з Суданом. Крім міст, тут
знаходяться найдавніші і найвідоміші пам'ятки культури, одні з
найцікавіших музеїв: піраміди Гізи, сфінкс Луксорський і Карнакський
храм, Долина царів, Єгипетський музей у Каїрі. Тому круїзи по
«божественній ріці» користуються особливою популярністю.
Крім Нілу в Єгипті немає значних ресурсів
поверхневих вод. Але варто відзначити також
Суецький канал - ще одне творіння людських рук,
який був відкритий y 1869 р. і з'єднав між собою
Середземне і Червоне моря, відіграючи таким
чином важливе транспорте значення, дозволяє
сполучення між Європою і Азією максимально
коротким шляхом, замість обходу Африки сушею.
Серед природних рекреаційних ресурсів
особливе місце належать кліматичним, оскільки
саме вони визначають просторову організацію
відпочинку. До рекреаційних кліматичних
ресурсів, насамперед, відносяться сприятливі
погодні умови: сонячне сяйво, ультрафіолетове
випромінювання, чисте, насичене фітонцидами та
іонізоване повітря і т. ін., які в сукупності
забезпечують здійснення різноманітних
рекреаційних занять.
 Сучасні тенденції

Європа – це головний ринок іноземних споживачів

туристичного продукту Єгипту. Італійці становили 13 %
усіх іноземних туристів, які відпочивали у цій країні 2003
р., на німців припадало 12 %, росіян – 10, англійців – 6,
французів – 5 %
У лютому 2005 р. Єгипетське міністерство туризму заявило
про першочергову стратегічну важливість залучення
відвідувачів з арабських країн і провело промоційний тур
для сусідів, зосереджуючи увагу на Єгипті як літньому
напрямі. У 2003 р. громадяни Лівії та Саудівської Аравії
разом становили 10 % усіх іноземних туристів у Єгипті.
Упродовж 2003–2004 рр. на 35 % зросла також частка
американських туристів, що свідчить про відновлення
туристичного ринку США.
З огляду на гармонійне поєднання унікальної
культурної спадщини та сприятливих
кліматичних і морських ресурсів, а також
ефективну цінову політику можна
стверджувати, що єгипетська галузь
туризму має високу
конкурентоспроможність на світовому
туристичному ринку, її головні показники
будуть зростати, незважаючи на спад,
який спричинений терористичними актами
у Табі в жовтні 2004 р. У 2005 р. за
показниками зростання попиту (13 %) на
світовому ринку туризму Єгипет посідав
14-те місце (табл. 6), а в Близькосхідному
регіоні – на другому місці після Тунісу
(показники зростання попиту – 15 %,
шосте місце у світі).
Іншими важливими заходами розвитку
національного сектору туризму Єгипту є
активна промоційна діяльність на
міжнародному туристичному ринку,
сприяння іноземним та місцевим приватним
інвестиціям у туризм, підготовка та
підвищення кваліфікації туристичних кадрів,
гарантування безпеки туристів та розвиток
туристичних регіонів. Ефективна грошово-
кредитна, фінансова політика, розвиток
мережі повітряного сполучення має значний
позитивний вплив на індустрію подорожей і
туризму Єгипту. За цих умов єгипетський
уряд планує досягти цілі – 15 млн іноземних
туристів у 2011 р.
 Дякую За Увагу

Матеріал:
● https://pidru4niki.com/1417012060338/turizm/osoblivosti_industriyi_gostinnosti

● https://knowledge.allbest.ru/sport/2c0b65625a3bd69b4d43a89421316c37_0.html#text

● http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/2633/2705