Національний університет

біоресурсів і природокористування

Курс Географія туризму (туристичні ресурси України)

Практична робота№4.
Печери України як
туристичний ресурс
Підготувала студентка ННІНОіТ
Кирпич О.С.
Туризм, 1 курс, 1 група
Перевірив:
Професор Ковальчук І.П.

Підготувала студентка ННІНОіТ

Кирпич О.С.

Туризм, 1 курс, 1 група

Перевірив:
Професор Ковальчук І.П.
КИЇВ, 2023
 Зміст
1. Карпатський регіон.
2. Кримський регіон.
3. Подільський регіон.
 1. Карпатський регіон.
Сьогодні до Карпатського регіону прийнято Площа: 56,6 тис. км.2
відносити територію Львівської, Івано-Франківської,
Населення: 6,4 млн.
Закарпатської та Чернівецької областей, на яких
чоловік.
розташовані Українські Карпати.

Спелеокастрові області: 3
Спелеокастрові провінції: 5
Спелеокастрові округи: 8
Спелеокастрові райони: 19

Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської

гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європию.
Рельєф. Сучасний рельєф утворився внаслідок
нерівномірних новітніх піднімань і ерозійного
розчленування. Менша стійкість флішових порід проти
денудації - причина згладжених форм рельєфу. Твердість
та стійкість кристалічних порід Мармароського масиву
зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з
глибокими ущелинами, гострими гребенями та
вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах
представлені сліди зледеніння - кари, льодовикові цирки,
трогові долини та морени. Пенінську зону
характеризує наявність численних скелястих виходів
вапняків у вигляді ізольованих стрімчаків. У цій зоні
добре виражений карст, особливо його підземні форми -
печери, шахти, гроти.

Західна частина Карпатського регіону межує з Польщею, північна та

північно-східна частини межують з іншими регіонами України, а східна та південно-
східна частини межують з Румунією. Також Карпати межують зі Словаччиною,
Угорщиною та Сербією на південному заході.
 Карстові печери в Карпатах сформувалися переважно в карбонатних
породах, таких як вапняки, доломіти та гіпси. Відносно найбільш
поширеними породами для формування карсту є вапняки, особливо
їхні відкладення різної давності та походження.
Наприклад, у Карпатах широко поширені девонські вапняки, які
утворили такі відомі карстові печери, як Оперенецька, Довбуша,,
Панська скеля та інші.

В карстових печерах Карпат зустрічаються

різноманітні водні об'єкти, такі як підземні
річки, озера, струмки, водоспади та інші
форми. Ці водні об'єкти мають важливе
значення для природних екосистем печер
Одним з найбільш відомих водних об'єктів у
карстових печерах Карпат є підземна річка
Стрий.
 Більшість печер мають кілька рівнів глибини, які можуть досягати
100 метрів або більше, а довжина печер може бути від кількох
кілометрів до декількох сотень кілометрів. У печерах можна побачити
різноманітні кристали, сталактити, сталагміти, кристалічні жилки,
грязьові потоки, озера та ріки. Завзвичай горизонтального типу, деякі
придатні для спелеотерапії. Печери використовуються не тільки в наукових
цілях, але й в туристичних - найвідоміші обладнані для відвідування.

Найвідоміші печери Карпатського регіону включають Свидовецьку, Стрийська,

Атлантиду, Довбуша, Вороня,Панську, Олімпійську, Вертебрата й інші.

Атлантида - це
НАПРИКЛАД

печера з унікальними
формами сталактитів
та сталагмітів, які
нагадують морських
істот.
 Історико-культурна спадщина ЦІКАВО!
Поблизу карстових печер Карпат можна знайти безліч Печера Молочний камінь у
історико-культурної спадщини, що свідчать про багату пізньому палеоліті використо-
історію цього регіону. Безумовно їх розташування вказує вувалась як короткочасний табір
на те, що саме рельєф був визначаючим фактором мисливців, що полювали на
при побудові. печерного ведмедя!

Наприклад, в Карпатах
збереглися залишки фортець та
оборонних споруд, які були
побудовані ще в середньовіччі. До
таких споруд можна віднести
замки Хуст, Синевир, Перечин
та інші.
Також поблизу карстових
печер можна знайти багато
Також поблизу карстових печер можна знайти багато давніх
народних будівель та інших
церков та монастирів. Наприклад, в селі Гуцульське
пам'яток народної
знаходиться дерев'яна церква Святого Духа, яка була
архітектури в аутентичних
побудована в XVII столітті.
селах.
 Маршрути, де печери входять як об’єкт відвідування

Один з головних маршрутів через карпатські печери-

подорож Угольсько-Кузійським масивом.

В цих краях досить багато цікавих

скель та печер. Чи ви знали, що
найбільша печера в Карпатах
заховалася саме серед цих
заповідних лісів? Печера Дружба
простягається на 1,5 км вглиб та
стала прихистком для рідкісних
кажанів. У заповіднику прокладено
кілька екологічних стежок, зокрема
до печери Молочний камінь..
 Перспективи розвитку туризму

За думкою кандидата географічних наук Топорницької Марії, в

Карпатському регіоні варто створити фестиваль спелеотуризму
«Незвідані печери». Це могло б додати привабливості регіону та
зацікавити не тільки любителів спелеології, але звернути увагу
звичайних туристів на даний туристичний ресур!

Також, карпатські печери можуть бути використані як місце проведення

наукових конференцій та зустрічей, пов'язаних з дослідженнями у галузі
спелеології та інших наукових дисциплін. Це може допомогти привернути
увагу вчених з усього світу та сприяти подальшим дослідженням в цій
області.

Крім того, в печерах можуть проводитися тематичні екскурсії,

спрямовані на вивчення певних аспектів природи або історії печер.
 2. Кримський регіон.
Глибоко вдається у Чорне море, з Північного Сходу
Площа:. 27 тис. км 2
омивається Азовським морем і його затокою Сиваш.
Крим прославлений своїми горами.
Населення:: 1 957,8 тис
Усього в Криму нараховується понад 800 печер, з них
Виділяють 4 50 оголошено пам'ятниками природи.
спелеологічних райони:
 Ялтинське і Центральне
карстове плато;
 Чатир-Даг;
 Долгоруківська яйла;
 Карабі-яйла.

Загальна площа печер в Кримські гори вважаються однією з

Криму:близько 200 км² найстаріших гірських систем в світі!
Рельєф. Рельєф півострова характеризується надзвичайною різноманітністю і варіює від
низовинного на півночі та північному сході до гірського на півдні та південному сході. З
точки зору туристичної атрактивності найбільше значення має система Кримських гір
довжиною 150 км, шириною 50-60 км. Кримські гори молоді, але невисокі. Найвища вершина
- г.Роман-Кош - має висоту 1545 м над рівнем моря. Це теж робить їх доступними для
організації різноманітних видів рекреаційної діяльності. Подекуди в каньйонах річок,
урвищах оголюються породи вулканічного, осадового та метаморфічного
походження. Денудаційні, карстові і абразивні процеси призвели до появи екзотичних
форм рельєфу: гір-останців, глибоких каньйонів, печер, гротів, ніш, арок, нагромаджень,
улоговин.

Кримські гори – це здебільшого складчасто-

брилові гори. Вони складені осадовими
породами (пісковиками, глинистими
сланцями, вапняками), а в окремих місцях –
породами вулканічного походження. В
Кримських горах багато водно-ерозійних і
карстових форм рельєфу!
Найдовша печера у вапняках знаходиться поблизу с
Перевальне Сімферопольського району – Червона
(Кизил-Коба), що складається з шести поверхів
загальною довжиною 13,7 км. Двома нижніми
поверхами тече підземна річка, що утворює
кількасот проточних озер.

Охороняються державою Червона, Геофізична, Скельська, Крубера,

Миру, Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар і ряд інших печер Криму.

Більшість печер
Криму вертикальні
та комбіновані.
 Місцевість з найбільшою
кількістю печер: На плато
Чатир-Даг у Криму
нараховується понад 1000
карстових вирв та 135 печер, шахт
і колодязів. Серед них - знаменита
Печера Бінбаш-Коба Бінбаш-Коба (укр. -
Тисячеголова) довжиною 110 м, з
якою пов'язані численні легенди,
Суук-Коба (укр. - Холодна) - 210
м, шахти "Бездонна" глибиною
161 м, "Хід конем" - довжиною до
213 м і глибиною 50-60 м.

Печера Суук-Коба
 Історико-культурна спадщина

Одними з найпопулярніших пам’яток Криму є

унікальні «печерні міста», відвідавши які ніби
потрапляєш у середньовічний світ. У
Внутрішнього пасма Кримських гір на
південному заході півострова, у важкодоступних
місцях простягнулися ланцюжком гірські
міста, фортеці, монастирі та укріплені
селища. Розташовані в напрочуд красивій
гірській місцевості, яка сама по собі варта того,
щоб там побувати, «печерні міста» утворюють
своєрідне туристичне «Золоте кільце».

Наприклад, печерне місто Тепе-Кермен.

 Чуфут-Кале - це середньовічне печерне місто, Мангуп-Кале використовувалось
розташоване в південній частині Криму. як опорний пункт.

Дослідники поділяють «печерні

міста» Криму на три групи:
• великі за площею міста (Ескі-
Кермен, Киз-Кермен)
- укріплені фортеці-замки
(Бакла, Тепе-Кермен)
- вирубані в скелях християнські
монастирі (Успенський,
Інкерманський)
На вершині Бакли було засновано укріплене поселення.
 У кожній печері є свій власний
маршрут, який може відрізнятися за
тривалістю, складністю. Також
варто зазначити, що більшість
печер є досить прохолодними, тому
важливо взяти з собою теплу
одежу та взуття.

У деяких печерах можна було взяти участь у організованих екскурсіях з

професійним гідом, який розповідав більше про історію печер та їхні
формації. Також були пішохідні екскурсії, які проходять через гори та ліси, і
дозволяють насолодитися красою Криму з висоти.
Сподіваємось, що після Перемоги українські гіди представлять
увазі опрацьовані маршути, що охоплять багато цікавого
екскурсійного матеріалу.
 Перспективи розвитку туризму
Перспективи розвитку туристичного потенціалу кримських печер є
досить високими. З одного боку, ці пам'ятки природи та культури
мають великий туристичний потенціал, який можна розвивати
шляхом організації нових маршрутів, підвищення якості послуг та
залучення нових туристів.

З іншого боку, розвиток туризму в Криму залежить від політичної та

економічної ситуації в регіоні. Однак, не зважаючи на це, Крим зберігає свій
ресурсний потенціал, який можна буде безпосередньо розвивати після
деокупації півострова.

Один з можливих шляхів розвитку туризму в Криму - це

розвиток тематичних турів, що спрямовані на пізнання
печер та їхньої історії, а також культурних та етнографічних
турів, що дозволяють познайомитися з традиціями та
звичаями місцевих жителів.
 3. Подільський регіон.
Найчастіше у схемах районування входять
Площа : близько 61 тис. км²
Вінницька, Хмельницька, Львівська та
Населення: близько 4,6 млн чол. Тернопільська області.
ЦІКАВО!
Кристали гіпсу
з'являються дуже
повільно: 1
міліметр може
рости тисячу
років

Серед геологічних ресурсів Поділля унікальними за своєю природою є

спелеологічні ресурси, насамперед, карстові печери, яких у регіоні
нараховується більше сотні. Але, на думку вчених, тут відкрито лише п’яту
частину всіх печер.
Рельєф. Приблизно четверту частину території
України займають височини. Особливою
мальовничістю рельєфу серед них відзначається
Подільська височина. На півночі вона обмежена
сильно розчленованими низькогір'ями Гологоро-
Кременецького кряжу з відносними перевищеннями
150-180 м. Вузькою смугою витягнуті скелясті
розчленовані вапнякові пасма Подільських
Товтр (Медобори), продовженням яких на
південний схід є Прут-Дністровські та Мурафські
Товтри. Над навколишньою міс­цевістю окремі
платоподібні пасма підносяться на висоту 50-60 м,
а над річковими долинами - 100-150 м. В межах
Львівської області знаходяться сильно розчленовані,
з вузьки­ми річковими долинами і крутими схила­ми
мальовничі Опілля та Розточчя. Для Всього Такі форми рельєфу є
Поділля характерні яружно-балкові та найбільш привабливими
карстові форми рельєфу, зокрема, наявність для розвитку туризму!
найдовших печер України.
 Подільські печери є найбільшими гіпсовими печерами світу. Та вони
вражають не лише своїми великими розмірами, а й своєрідною
геоморфологією, що зумовлено специфікою гіпсового карсту,
мінералогічними особливостями, багатством кристалічних форм,
науковою й естетичною цінністю, а тому їх значення виходить
далеко за межі національних рамок.

На Поділлі гіпсові печери славляться залами* казкової краси,

підземними струмками та озерами. Розташовані вони на
глибині від 10 до 50-60 метрів. Водні ресурси особливо
привертають увагу туристів!
Кожна з печер є унікальною і неповторною за своєю красою, але є ряд
спільних ознак, властивих усім гіпсовим печерам Поділля.
У них переважають вузькі щілинні ходи, поєднані з тектонічними
тріщинами двох основних напрямків: північно-західного,
паралельного до Карпат, і північно-східного, перпендикулярного до
них.
*У місцях згущення та перетину тектонічних тріщин різних
напрямків утворюються різноманітної форми порожнини – зали.
 Досить популярним у світі є спелеотуризм і Україна у цьому плані
також може задовольнити найвимогливіших туристів. На території
Тер­нопільської області знаходиться вхід в найдовшу гіпсову печеру-
лабіринт світу-Оптимістичну-довжиною 182 км (за даними
Географічної енциклопедії України - 165 км).

Печера Оптимістична Печера Озерна

На території Тернопілля знаходяться також печери: Озерна (107,0; с

Коралівка, с Сапогів), Кришталева (22,0; с Кривче), Млинки (21,0; с
Залісся), Вертеба (7,820; смт. Більче-Золоте), Угринь (2,12), Тимкова
Скеля (1,78), Ювілейна (1,50).
 Історико-культурна спадщина
Близ печери Кришталева в селі Кривче знаходиться
замок Гольских. За легендами пов’язаними з
замком, минулий володар – турецький паша,
сховав свій золотий скарб в місцевих печерах!

Наддніпрянська Помпея або

Вертеба – підземний музей
Трипільської культури. Свою назву печера
отримала за велику кількість археологічних
знахідок. Виникла ідея створити
підземний музей, який повертав би людей
на тисячу років назад. Як бачимо, ідея була
втілена в життя, і, хоча печера ще не
обладнана світлом, велика кількість
спелеотуристів із задоволенням відвідує її
підземні коридори.
 Маршрути
Популярним серед туристів є екскурсійний маршрут у
печері Кришталева, довжина якої становить 23 км,
відкрили її для широкого загалу ще у 30-х роках ХХ ст.,
освітленням обладнали поляки, адже тоді
Тернопільська область належала до Польщі. У роки
Великої Вітчизняної війни вхід до цієї печери було
підірвано і лише на початку 60-х років ХХ ст. її знову
відкрили для багатьох туристів. Загальна довжина
екскурсійного маршруту – 2,5 км, інша частина
відкрита лише для спелеологів.

Еталоном гіпсового карсту спелеологи

називають печеру Млинки, довжина
якої сягає близько 46 км. Особливістю
печери є те, що в її межах можна
прокласти маршрут будь-якої категорії
складності проходження, тому вона
використовується для проведення
змагань зі спелеології.
 Перспективи розвитку туризму
Деякі захворювання органів дихання, гіпертонію та хвороби
суглобів лікують за допомогою тривалого перебування в печерах, які
характеризуються чистим повітрям, низькими температурами,
високою вологістю та стабільним тиском. Природні карстові
печери як додаткові лікувальні фактори мають підвищені вміст
вуглекислого газу у повітрі та радіоактивність.
Середовище подільских печер (стабільна температура,
відсутність шкідливих мікроорганізмів) сприятливе для лікування
хворих на бронхіт, астму тощо!

Цікаво, що існує ідея з’єднати дві печери Оптимістичну та Озерну,

тим самим створивши на території України справжню
печеру-гігант. Але для цього потрібен час, фінансування та
ентузіазм дослідників.
 Список використаних джерел:
1. Любіцева О. О., Панкова Є. В., Стафійчук В. І. Туристичні ресурси України: Навч. пос.
– К.: Альтерпрес, 2007. – 369 с.
2. Алєшугіна Н.О., Барановська О.В., Барановський М.О., Зеленська О.О., Смаль І.В.,
Філоненко І.М. Рекреаційно-туристичні ресурси України з основами туристичного
ресурсознавства. Навчальний посібник. - Чернігів: Видавництво ЧНТУ., 2014. - 492 с.
3. Поколодна М. М. Туристські ресурси України : підручник / М. М. Поколодна, Т. В.
Гордієнко, І. Л. Полчанінова ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. –
Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. – 222 с.
4. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне країзнавство: навчальний
посібник. За редакцією проф. Заставного Ф.Д. - К.: Знання, 2006. - 575 с.
5. Коваль П.Ф., Алєшугіна Н.О. В‘їзний туризм: навчальний посібник: Ніжин,
Видавництво Лук’яненко В.В., 2010. 304 с.
6. Стаття Химинець В.В. «Карпатський регіон у контексті сталого розвитку
України»
7. Денисик Г.І. Геосайти Поділля / Г.І. Денисик, Л.В. Страшевська, В.І. Корінний. –
Вінниця: Вінницька обласна друкарня, 2014. – 2016 с.
8. Коржик В. П. Спелеокарстове районування Українських Карпат // Вісн. Львів. ун-ту.
Сер. геогр. 2011. Вип. 39.
9. Стаття «Рельєф Карпат»: https://carpathians.eu/reljef.html
10. Стаття «Кримські гори»: https://geomap.com.ua/uk-g8/889.html
 ВИСНОВКИ
Спелеологічні ресурси є частиною великого переліку унікальних
туристичних ресурсів України. Їх територіальна зосередженість, на мою
думку, сприятливо впливає на розвиток спелеотуризму загалом:
печери кожного регіону мають свої особливості та можуть розвиватись у
різних напрямках.
Адже до цього можна підходити з різних сторін - від спортивного до
наукового, від лікувального до розважального туризму. Головна задача:
якісне обладнання та забезпечення безпеки туристів, доступність
закритих досі, але не менш цікавих печер.
Отож, для залучення не тільки українських, але й іноземних туристів
спелеологічні ресурси України мають також розробити
різноманітну базу екскурсійних програм, відштовхуючись від
регіональної специфіки та характеру інтересу (оздоровлення, спорт,
історія, тощо). Нові заходи, технічний розвиток та наукові
дослідження – ось напрямки розвитку спелеотуризму в Україні.