Алкани (Парафіни, Насичені вуглеводні)

Метан СН4 Газ

Етан С2Н6 Газ
Пропан С3Н8 Газ
Бутан С4Н10 Газ
Пентан С5Н12 Рідина
Гексан С6Н14 Рідина
Гептан С7Н16 Рідина
Октан С8Н18 Рідина
Нонан С9Н20 Рідина
Декан С10Н22 Рідина
  
 Ізомеризуватися можуть лише вуглеводні, які містять не менше чотирьох атомів Карбону.
 Велике промислове значення має окиснення вищих насичених вуглеводнів з числом
атомів Карбону 20-25. Таким способом добувають синтетичні жирні кислоти з різною
довжиною ланцюга, які використовуються для виробництва мил, різних миючих засобів,
мастил, лаків та емалей. Рідкі вуглеводні складу С7 … С17 використовують як паливо,
розчинники. Алкани широко застосовують в органічному синтезі.
 Підсумок:
 Загальна формула насичених вуглеводнів – СnН2n+2, закінчення –ан.
 Вуглеводні, у молекулах яких атоми Карбону сполучені між собою простими зв’язками, а
решта валентностей насичена атомами Гідрогену, називають насиченими, або алканами
чи парафінами.
 Гомологічна різниця – це група атомів – СН2.
 Хлорування вищих вуглеводнів відбувається більш спокійно.
 Ізомери- речовини з однаковою молекулярною формулою, але різною будовою
 Ізомерія – явище існування ізомерів
 Гомологи – речовини з однаковою загальною формулою класу сполук, однаковою
будовою
 Є але відрізняються у формулі на группу (группи СН2-)
 Добування метану.
В атмосфері метану мало, він зосереджений у літосфері -природному та
супутньому нафтових газах. Його об’ємна
частка в цих газах може досягати 98 %.
Метан є основною складовою болотного, рудного газів. Він
утворюється при розкладі залишків рослин і тварин
бактеріями за відсутності повітря. (анаеробне середовище)
 Із синтез–газу: СО + 3Н2 → СН4 + Н2О.
 Взаємодією вуглецю з воднем: С + 2Н2 → СН4.
 У лабораторії
 Гідрування ненасичених вуглеводнів в присутності каталізатора Ni або Pt за схемою:
 СnН2n+ Н2 → СnН2n+2.
 Наприклад: С2Н4 + Н2→ С2Н6.
 Взаємодією активних металів з галогенопохідними (реакція Вюрца) за схемою: 2R–Г +
Me → СnН2n+2 + MeГ.
 Наприклад: 2CH3I + 2Na → C2H6 + 2NaI.
 Нагрівання натрій ацетату з твердим лугом:
 CH3COONa + NaOН → Na2CО3 + CH4.
 Гідроліз алюміній карбіду:
 AI4C3 + 12H2O → 4AI(OH)3 +3 CH4.
Фізичні властивості метану:
Метан (СН4) -
 газ;
 без кольору;
 без запаху;
 майже не розчиняється у воді;
 tкипіння = - 161,6 ̊С;
 tплавлення = - 182,5 ̊С.
 горіння СН4 + 2 О2 = СО2 + 2 Н2О
∆ Н = -882кДж

Мета заміщення
н
h
СН4 СН4 + Cl2
 

СН3Cl + HCl
h
 

СН3Cl+ Cl2 СН2Cl2 + HCl

СН4+ HO-NO2 → СН3NO2+Н2О

1. Розкладання при нагріванні:
t=1200ºС

СН4 → C + 2 H2
t=1500ºС

2 СН4 → C2H2 + 3H2

2. Конверсія з водяною парою :

t=800ºС (Ni)

СН4 + Н2О(пара) → CO + 3 H2
Взаємодія молекули Br2 з метаном

СН4 + Br2 h
 
 СН3Br + HBr
метан бромометан
СН3Br+ Br2 → СН2Br2 + HBr
дибромометан
СН2Br2+ Br2 → СНBr3 + HBr
трибромометан
СНBr3 + Br2 → СBr4 + HBr
тетрабромометан