Практична робота № 4

Аналіз статево-вікових пірамід Японії,

Китаю та Індії з метою оцінювання
працересурсного потенціалу країн
Мета роботи: поглиблювати знання про трудові ресурси і працересурсний потенціал
країн світу, розвивати вміння аналізувати статево-вікові піраміди, оцінювати
працересурсний потенціал країн на прикладі Японії, Китаю та Індії.
Обладнання: підручник, статево-вікові піраміди населення Японії, Китаю та Індії,
додаткові джерела інформації.
Теоретичні відомості
Працересурсний потенціал — сукупність демографічних, соціальних і духовних
характеристик та якостей працездатного населення, які втілені або можуть бути
втілені в межах і за допомогою існуючої в суспільстві системи відносин щодо участі
в процесі праці й суспільній діяльності. Може розглядатись як форма втілення
людського чинника виробництва.
Статево-вікові піраміди — поєднання стовпчикових діаграм, які відображають у
відсотках співвідношення кількості чоловіків і жінок різного віку. Діаграми
розташовуються в порядку збільшення віку, ліворуч від осі графіка — кількість
чоловіків, праворуч — жінок. Як правило, зі збільшенням віку стовпчики діаграми
стають коротшими.
 Що показують різні елементи статево-вікової піраміди

1.Висота піраміди характеризує тривалість життя населення.

2. Ширина основи показує кількість новонароджених хлопчиків
(ліворуч) та дівчаток (праворуч).
3. Стовпчики гістограми показують кількість чоловічого та жіночого
населення у певному віковому інтервалі (через 1, 4 або 5 років). За
ними можна визначити співвідношення чоловічого та жіночого
населення різних вікових груп: 0-15 років, 15-60 років; 60 і більше
років.
4. Кути нахилу граней до основи характеризують темпи або
швидкість зміни чисельності поколінь. Чим менші за абсолютною
величиною кути нахилу, тим ближче контур піраміди до прямокутного
Статево-вікова піраміда і, відповідно, менше перевищення числа новонароджених над числом
населення Великої Британії дорослих.
 Що показують різні елементи статево-вікової піраміди
5. Загальний силует піраміди:
а) при зростаючому типі піраміди (прогресивна вікова структура
населення, молоде населення) піраміда має широку основу і гострі кути
нахилу бічних сторін. Це свідчить про те, що кожне наступне покоління
новонароджених є численнішим за попереднє і, внаслідок високого рівня
смертності в дитячі та молоді роки, досить швидко йде з життя.
б) при омолождувальному типі піраміди (населення, що постарішало)
кути нахилу при основі наближаються до прямих, що свідчить про
усталену щорічну кількість новонароджених (ширина основи рік від року
майже не змінюється) і про те, що майже всі, хто народився, мають шанс
вижити, переходячи з віку в вік внаслідок низьких рівнів смертності.
в) скорочувальний тип (регресивна вікова структура населення,
молоде населення) піраміди має кути нахилу бічних сторін більшими за
прямі; тоді при вузькій основі з кожним роком кількість новонароджених
стає все меншою, основа ще більше звужується. Зазначене є характерним
для дуже старого населення, або населення, що зменшується
6. Обрис бічної сторони. Якщо населення розвивається в нормальних
умовах, тобто режим відтворення населення (рівні народжуваності та
Статево-вікова піраміда смертності) не зазнає якихось суттєвих зовнішніх впливів, то вікова
населення Німеччини піраміда має відносно рівні грані без виступів і западин. Наявність западин
і виступів в окремих вікових групах свідчить про порушення плавності
зміни поколінь в зв'язку з екстремальними подіями, що призвели до
підвищеної смертності, міграції, зниження народжуваності, шлюбності
тощо і викривили графік.
 У світі спостерігається зміна показників народжуваності, смертності, природного приросту, а також пов’язаного з ними вікового складу
населення — тобто відбувається демографічний перехід.
Усього в історії людства виділено чотири фази демографічного переходу:
І — високі коефіцієнти народжуваності та смертності, низький коефіцієнт природного приросту, значна частина населення молодшої вікової
групи, дуже мала — старшої;
ІІ — різке зниження коефіцієнта смертності за високого коефіцієнта народжуваності, що призведе до швидкого зростання кількості населення
(демографічний вибух), значна частина населення молодшої вікової групи, мала — старшої;
ІІІ — повільне падіння коефіцієнта смертності та швидке — народжуваності; зменшення коефіцієнта природного приросту, зменшення частки
населення молодшої вікової групи, поступове збільшення частки населення старшої вікової групи;
IV — зближення величин коефіцієнтів народжуваності та смертності; дуже повільне зростання кількості населення або навіть його скорочення,
подальше зменшення частки населення молодшої вікової групи та збільшення кількості населення старшої вікової групи.
Сьогодні на стадії демографічного вибуху перебувають майже всі країни Африки та частина країн Азії і Латинської Америки.
У країнах Європи, а також США, Канаді та Японії зараз спостерігається четверта фаза демографічного переходу, що характеризується
демографічною кризою (процесом дуже повільного зростання кількості населення або його скорочення). У першу чергу це пов’язано з низькою
народжуваністю.
Кожній із фаз демографічного переходу відповідає певний вид статево-вікової піраміди.
Залежно від переважання впливу тих чи інших причин на природний рух населення у світі
склалося два основних типи відтворення населення, характерні для різних типів країн.
Україн
и
Завдання 1. Поясніть, яку інформацію можна отримати за допомогою статево-вікових
пірамід?

Завдання 2. Проаналізуйте у формі таблиці статево-вікові піраміди Японії, Китаю та

Індії.
Японія, 2020 рік Китай, 2020 рік Індія, 2020 рік
Аналіз статево-вікових пірамід країн
Завдання 3. За отриманими даними в таблиці знайдіть спільні та відмінні риси
в демографічній ситуації країн, що порівнюються.