Населення України

Сучасна демографічна ситуація в Україні

 Кількість населення
За даними 2019 року в Україні проживало 42 млн осіб, що
становить 0,56% населення планети. Станом на 01.01.2020 року
чисельність населення становить – 41, 9 млн. осіб

За чисельністю населення Україна посідає 6 -те місце в

Європі і 38 - ме у світі
 Зміна чисельності населення
протягом ХХ століття

У 1959 році в УРСР чисельність населення сягнула довоєнного рівня - 42,1 млн осіб;
У 1993 році досягла максимального значення- 52,2 млн осіб (на той час 1 % населення
світу);
З кінця 1990-х спостерігається постійне скорочення чисельності населення;
За переписом 2001 р., кількість населення порівняно з 1993 р. скоротилася на 7,2 %.
З початку XXI ст. чисельність населення продовжує скорочуватися: з 2001 р. по 2018 р.
зменшилася на 13 %.
Причини зміни чисельності
населення

Екологічні: Причини Економічні:

Соціальні:
 Відтворення населення
І тип (звужений)
відтворення
населення
Депопуляція

Криза у
демографічній
ситуації

Показники народжуваності дуже низькі-

10,5% (2016р)
Показники смертності високі – 14, 4%
Показник природного приросту низький -
3,9%
 Відтворення населення

Графік зміни показників

природного руху населення
України в 1965-2016 рр.

Проаналізуйте графік зміни показників природного руху населення у 1965-2016 рр. зазначте:
а) як змінювалися показники народжуваності та смертності в країні протягом останніх 50-ти
років;
б) в який час ці графіки перетнулися й чому;
в) у які роки та з яких причин найбільш суттєво змінилися показники природного приросту
населення України.
г) які заходи сприятимуть зменшенню рівня депопуляції в Україні.
 Чинники

Природні чинники:

«Старіння нації»

Соціально-економічні чинники

 Глибока затяжна криза в економіці та

соціальній сфері,
 Неякісна медицина,
 Військові дії на території країни,
 Еміграція молодого населення.
 Просторові відмінності відтворення
населення

Зміна кількості населення з 1990-2018 р.р.

Зміна кількості населення за 10 років

з 2006 – 2016 р.р.
 Пр
За оми
Київ найвищі показники ни порі слов
додатного природного приросту ви зька зька і обл
со ,
ка нар Дніп асті
см одж ро – Х
ер п
тн ува етр аркі
іст ніс ов всь
ь ть ськ ка
та а – ,

и й р івень
щ
Найви ваності та Луг
анс
о д ж у о б ька
нар р і ве нь л асті і До
ч и й н и – екс нецька
ниж і - зьк тре
рт н о ст на і по
см е
к а ,
р одж к азн маль
ь ува и но
Рівненс ська, нос ки
ат ті
Закарп а. Природний
ьк
Волинс одатній Області зі значною часткою сільського населення:
т д
приріс Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська,
Кіровоградська – низький рівень народжуваності,
високий рівень смертності
Сільське населення страждає від гострих
соціально-економічних проблем, що ставить
його на межу вимирання. Злидні та
безробіття, занепад соціальної сфери
(відсутність якісної освіти, дошкільних та
культурних закладів) примушують молодь
залишати села.

«Старіння» селян призвело до

погіршення демографічної ситуації та
вимирання українських сіл.

Найвищими темпами скорочується

населення Чернігівської області.
Статево-вікова структура населення
Значні відмінності між часткою жінок і чоловіків: 53,8% та 46,2%

До 14 років дещо переважають чоловіки, після 40 років

жінки

Причини:

Соціальні Біологічні
робота у важких і генетично зумовлено
небезпечних умовах, вища смертність
згубні звички, вищий та менша тривалість
травматизм, життя чоловіків
переважання
емігрантів чоловіків
 Статево-вікова структура
І тип відтворення населення

Регресивний тип вікової структури населення

Мала частка дітей (0-14 років) Велика частка літніх людей (понад 60 років)

Демографічне старіння населення: як зверху так і знизу

Середній вік
за остані 25 років збільшився з 36,5 до 40,5 року;
Швидше відбувається серед міського населення
Середній вік жінок 42,9 року, чоловіків-37,7 року

Регіональні відмінності вікової структури

Західні області Східні та центральні

(Закарпатська, Рівненська, (Чернігівська, Сумська,
Волинська)- Полтавська) – найстарше
наймолодше населення населення

Вищий природний приріст Переважання сільських поселень

Старіння нації

Демографічні процеси
визначають співвідношення у
населенні між різними
віковими категоріями та
статтями.
Міграційні процеси в Україні
Значна
кількість
нелегалів
Велика
Позитивне
кількість
сальдо
іммігрантів
міграції
з Африки

Надходять
біженці Емігрувало
Кавказу, -22,9 тис
країн Азії, осіб (2017)
Молдови

Їдуть
Імміграція
якісні
– 33,5 тис
робітники
осіб (2017)
та науковці
 Зростає !!!

Польща, Чехія, Німеччина, 5-те місце у

Угорщина, Італія, Іспанія, світі за
Португалія, Росія, США, кількістю
Канада Трудова емігрантів

міграція

Зростання попиту
на кваліфіковану
та дешеву Чинники: безробіття, низький
українську робочу рівень життя та соціального
силу забезпечення, незадоволення
умовами праці, нерівність доходів
порівняно з іншими країнами
 Міграційна політика

Цілі: зменшення масштабів зовнішньої міграції,

стимулювання повернення емігрантів на батьківщину;
контроль за перетином державного кордону

Є складовою демографічної політики, так

як впливає на стан трудового потенціалу

Виїжджають за кордон люди працездатного

віку: 2\3 у віці 15-39 років, 1\3 – з вищою
освітою

Учасниця Міжнародної організації праці

(МОП) та Міжнародної організації з міграції
(МОМ)
 Демографічна політика
Складна демографічна ситуація – депопуляція населення –
вимирання сіл

Стимулювання народжуваності
Основні напрямки

Фінансова допомога сім’ям: Соціальна допомога:

 грошова допомога  розвиток системи дошкільної
 передпологова відпустка  освіти
 трирічна відпустка по  політика допомоги самотнім
догляду за дитиною  батькам
 кредитування молодих
сімей

Медична допомога: Правова допомога:

 збереження здоров’я  громадянська захищеність
матері і дитини
 Система розселення

Урбанізація Джентрифікаці
Концентрація
Субурбанізація я
населення в Процес відтоку Реконструкція та
містах, міського населення оновлення раніше
особливо до передмість непривабливих
великих частин міста
 Урбанізація
Урбанізація - процес зростання чисельності міст, збільшення частки міського
населення та ролі міст у житті суспільства; розпочався в Україні в ХІХ ст. й
триває донині

Рівень урбанізації Темпи урбанізації

показує частку міського населення від показують, як швидко зростає міське
загальної людності певної території: населення;
Високий рівень понад 50 %, темпи уповільнилися;
середній - 20-60 %, порівняно з 1970 р. урбанізація в Україні
низький - менше ніж 20 %. збільшилася на 11 %.
Рівень урбанізації в Україні високий –
69,2% (2018 р.);
найвищі показники промислові
області центру і сходу: Донецька
(90,6%), Луганська, Дніпропетровська,
Харківська; найменші –західні:
Закарпатська (36,8%), Чернівецька,
Івано-Франківська, Тернопільська,
Рівненська, Вінницька.
 Міські поселення
Функціональна типологія
Багатофункцональні (важливий
промисловий, науковий, культурно-освітній,
управлінський центр із розвиненою сферою
послуг (столиця України - м. Київ);
Монофункціональні: багатогалузеві
промислові (Запоріжжя, Кривий Ріг),
вузькоспеціалізова промислові (Шостка),
транспортні (Чорноморськ, Жмеринка),
курортно-оздоровчі (Трускавець,Миргород),
релігійні (Почаїв)
частка міського населення в регіонах України (на
01.01.2018 р.)
Місто - тип поселення, у якому проживає
понад 10 тис. осіб й основна частина якого
зайняті у сфері послуг і промисловості
За кількістю жителів
Малі – до 20 тис. осіб
Середні -20-100 тис.осіб
Великі – 100-500 тис. осіб
Надвеликі – 500 тис. – 1млн осіб
Мільйонники понад - 1 млн осіб
Мультимільйонники – понад 5 млн осіб
Україна: мільйонники – Київ (2,9 млн
осіб), Харків (1,4 млн осіб), Одеса (1,01
млн осіб); надвеликі – Дніпро з серпня
2018р. (975,5 тис. осіб), Запоріжжя
(750,7 тис. осіб), Львів (758, 5 тис. осіб),
Кривий Ріг (639,0 тис. осіб), Донецьк
(927,5 тис. осіб, до 2014 р.))
 Субурбанізація
Субурбанізація – відплив міського населення в
передмісття, що супроводжується зростанням і
розвитком приміської зони.

Розвиток Формування
Субурбанізаці
приміської міських
я
зони агломерацій

Міська агломерація (з латин.

приєдную) –група населенних Найбільша форма розселення в Україні
пунктів, між якими існують тісні
зв’язки та частими є
«маятникові» міграції населення. Моноцентричні Поліцентиричні
Київська, на Донбасі
Харківська,
Львівська, Біцентричні
Одеська, Дніпровсько-Камянська
Запорізька Донецько-Макіївська
Ужгородсько-Мукачівська
Калуш-Долинська
Джентрифікація
Джентрифікація – реконструкція та
оновлення раніше непривабливих
частин міста та переїзд до них
заможних верств
В Україні джентрифікація є процесом
переродження не так малоцінних
територій, як занедбаних, але
історично вагомих дільниць міста до
стану комерційної привабливості.

Дім Уткіна, Київ, вул С.

Петлюри
 Сільське населення
Чисельність сільського населення в Україні
постійно зменшується.
в 1913 р. становила 81 % усього населення України,
то станом на 01.01.2018 р. – 31%.
Сільське населення переважає в західному регіоні:
Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська,
Тернопільська і Рівненська області ( промисловість
розвивалася повільніше, ніж на сході)

Хутір в Івано-Франківській області

 Сільські населені пункти
Регіональні відмінності сільських населених пунктів
Полісся – вододільний тип Карпати- гірсько-долинний
переважають малі села з населенням розкидані хутори - це розосереджені на
200-500 осіб; значній площі окремі господарства;
на підвищених вододілах річок; На полонинах та міжгірних улоговинах
в більшості одновуличні;
іноді хуторський тип
Лісостеп і степ – долинно-яружний
середні та великі з населенням 500-
1500 осіб;
лісостеп у долинах річок та ярах;
степ у балках;
форма- правильна шахівниця
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти план заходів по вирішенню демографічних

проблем області, району чи села.
Дослідження: (на вибір)
«Сучасна географія трудової еміграції в України»
«Соціальні проблеми монофункціональних міст»
«Чому зникають села з карти України»