Займенник як частина мови

ЛІНГВІСТИЧНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ 6-Б КЛАСУ
ГЛЕВАХІВСЬКОГО ЗЗСО
МУРАШКО АНАСТАСІЯ
Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу,
предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Займенники
відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі
займенники змінюються за відмінками, а деякі, як
і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні
займенник найчастіше виступає підметом, додатком або
означенням, рідше — частиною присудка. 

Що посієш, те й пожнеш.
 Особові та зворотні займенники

Особові Зворотній займенник себе

займенники — займенник вказує на того, хто виконує
и, які вказують на дію. Він не має ані роду, ані
предмет, але не числа і називного відмінка;
називають його. До групи змінюється за відмінками.
особистих займенників вх
одять такі слова, як я, ми,
ти, ви, він, вона, воно,
вони.

Вона дуже любить читати Він побачив себе у списку

пригодницькі твори. переможців.
 Питальні та відносні займенники

Питальні Відносні (хто, що, який,

займенники (хто, що, чий, скільки, котрий).
який, чий, котрий, скільки) Уживаються тільки для
вживаються для поєднання простих
оформлення запитання речень у складне. На
про осіб або предмети, відміну від
про ознаки, якості чи питальних відносні
приналежність предмета, займенники уживаються
про кількість або порядок тільки у складних
предметів при лічбі. реченнях.

Хто вивчив вірш? Дорого цінується, що робиться

вчасно.
 Заперечні та неозначені займенники
ЗАПЕРЕЧНІ
займенники заперечують
присутність особи, наявність
предмета, його ознак чи
кількості: ніхто, ніщо, ніякий,
нічий, ніскільки.
Ніхто не виконав домашнє
завдання.
Неозначені займенники вказують на
неозначену (невідому) особу, предмет,
ознаку чи кількість - абихто, абищо, абиякий,
дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-
хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-
небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь,
скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-
який, казна-скільки, хтось, щось.
Хтось постукав у двері.
 Присвійні та вказівні займенники
Присвійні займенники —
розряд
особових займенників, що
вказують на належність до
учасників розмови. Приклади:
«мій», «твій», «їхній», «його»,
«її», «свій».
Її картина дуже сподобалася
вчителю.
Вказівні
займенники вказують на
предмет (сей, цей, той),
ознаку (такий), кількість
(стільки).
Той учень є відмінником.
 Означальні займенники

Означальні займенники (увесь, весь,

усякий, жодний, кожний, інший, сам, самий)
узагальнено вказують на ознаки предметів.

Кожен учень мріє про канікули.

 Уживання займенників

Уживання займенників потрібне для зв’язку речень у

тексті, уникнення лексичних повторів; формувати
правописні вміння і навички; збагачувати словниковий
запас; розвивати пізнавальну самостійність, мовлення
учнів; виховувати культуру писемного мовлення.
 Використанні джерела:

https://uk.wikipedia.org › wiki 

https://zno.if.ua ›
Дякую за увагу!