МІЖНАРОДНЕ

ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО
 Міжнародне гуманітарне право 
(право війни, право збройних
конфліктів)

◦ сукупність міжнародно-правових норм

і принципів, які регулюють захист
жертв війни, а також обмежують
методи і засоби ведення війни.
 УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ВИЗНАЧАЄ МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ
ПРАВО (ПРАВО ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ) ЯК СИСТЕМУ МІЖНАРОДНО
ВИЗНАНИХ ПРАВОВИХ НОРМ І ПРИНЦИПІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС
ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ, ВСТАНОВЛЮЮЧИ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ЩОДО ЗАБОРОНИ ЧИ ОБМЕЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ
ПЕВНИХ ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ, ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ
ЗАХИСТ ЖЕРТВ КОНФЛІКТУ ТА ВИЗНАЧАЮЧИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
ПОРУШЕННЯ ЦИХ НОРМ
Міжнародне право збройних конфліктів
кодифіковано у

Женевських конвенціях резолюціях

  про захист жертв війн Генеральної Асамблеї
Гаазьких конвенціях та и 1949 року
деклараціях 1899 і 190 ООН та інших
 і Додаткових документах.
7 років
протоколах до них 1977
, 
року, 
Стан війни 
 Оголошення війни 
 Агресія

Стан війни тягне за собою певні юридичні наслідки

відповідно до міжнародних договорів. Стан війни
виражається не тільки у відкритій збройній боротьбі
держав, а й у розриві мирних відносин між ними
(дипломатичних, торговельних та ін.)
Відповідно до Третьої Гаазької конвенції 1907 р. стану
війни обов'язково повинно передувати попередження у
формі обґрунтованого оголошення
війни або ультиматуму з умовним оголошенням
війни. 
Про стан війни повинні бути негайно повідомлені
нейтральні держави
Стан війни  
Оголошення війни  
Агресія

З прийняттям Статуту ООН у 1945 році
загроза сили або її застосування були
заборонені за винятком випадків:

індивідуальної або колективної

самооборони.

застосування сили за рішенням 

Ради Безпеки ООН
 Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3314 від 14
грудня 1974 року визначає наступні дії як акти агресії:

Вторгнення збройних сил на територію іншої держави, її анексія або окупація (навіть тимчасова);

Бомбардування або застосування іншої зброї проти території іншої держави;

Блокада портів або узбережжя іншої держави;

Напад на збройні сили іншої держави;

Застосування збройних сил, що знаходяться на території іншої держави за угодою з останньою, порушення умов угоди, а також
перебування збройних сил на території іншої держави після закінчення дії угоди;

Надання державою своєї території для здійснення агресії іншою державою у відношенні до третьої держави;

Засилання озброєних банд, груп, найманців тощо від імені держави, які здійснюють акти збройної боротьби проти іншої держави,
за серйозністю співставлені з попередніми пунктами.
 ◦ Учасники конфлікту

◦ У міжнародному гуманітарному праві проводиться розмежування

між комбатантами (тими, що воюють) і некомбатантами.

◦ Особовий склад збройних сил сторони, що у конфлікті, а також

особовий склад ополчення і добровольчих загонів, що входять до
складу цих збройних сил і безпосередньо беруть участь у бойових

Війна і права
зіткненнях, автоматично є комбатантами і користуються правами,
визначеними міжнародними договорами.

◦ Особовий склад інших ополчень і добровольчих загонів, включаючи

людини особовий склад організованих рухів опору, які належать стороні, що

перебуває в конфлікті, і діють на їх власній території або поза нею,
навіть якщо ця територія окупована, є комбатантами і користуються
правами, визначеними міжнародними договорами, якщо відповідають
наступним умовам:

◦ Мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих;

◦ Мають певний і виразний видимий здалеку відмітний знак;

◦ Відкрито носять зброю;

◦ Дотримуються у діях законів та звичаїв війни;

 ◦ До комбатантів відносяться:

◦ Особовий склад інших ополчень і добровольчих загонів, включаючи особовий

склад організованих рухів опору, які належать стороні, що перебуває в
конфлікті, і діють на їх власній території або поза нею, навіть якщо ця
територія окупована, є комбатантами і користуються правами,
визначеними міжнародними договорами, якщо відповідають наступним
умовам:

◦ Мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих;

Війна і права ◦

◦
Мають певний і виразний видимий здалеку відмітний знак;

Відкрито носять зброю;

людини ◦

◦
Дотримуються у діях законів та звичаїв війни;

До комбатантів відносяться:

◦ Особовий склад регулярних збройних сил і включені в них напіввійськові або

збройні організації, особовий склад ополчень і добровольчих загонів,
включені до складу збройних сил;

◦ Партизани, особовий склад ополчень і добровольчих загонів, включаючи

організовані рухом опору, якщо вони відповідають чотирьом вимогам,
наведеним вище;

◦ Населення неокупованої території, яке при наближенні ворога стихійно

береться за зброю для боротьби із військами, що роблять вторгнення;
 ◦ Озброєні учасники національно-визвольних рухів, що борються проти 
колоніалізму, расизму та іноземного панування у здійсненні свого 
права на самовизначення (тільки для країн-учасниць Додаткового протоколу I
1977 р.).До комбатантів відносяться:

◦ Особовий склад регулярних збройних сил і включені в них напіввійськові або

збройні організації, особовий склад ополчень і добровольчих загонів, включені до
складу збройних сил;

◦ Партизани, особовий склад ополчень і добровольчих загонів, включаючи

Війна і права
організовані рухом опору, якщо вони відповідають чотирьом вимогам, наведеним
вище;

◦ Населення неокупованої території, яке при наближенні ворога стихійно береться за

людини
зброю для боротьби із військами, що роблять вторгнення;

◦ Озброєні учасники національно-визвольних рухів, що борються проти 

колоніалізму, расизму та іноземного панування у здійсненні свого 
права на самовизначення (тільки для країн-учасниць Додаткового протоколу I
1977 р.).

◦ Військові журналісти, інтендантський, військово-медичний склад і військові

юристи вважаються некомбатантами, попри те, що входять до складу збройних
сил.

◦ Комбатанти, що потрапили у владу ворога, мають право на статус 

військовополоненого. Військові кореспонденти та інші особи, що виконують
службові обов'язки, можуть не бути комбатантами, але можуть мати право на
статус військовополоненого. При цьому право застосовувати
зброю закріплено тільки за комбатантами. Якщо цивільні особи беруть участь у
військових діях, вони втрачають свій статус і необхідний захист.
Цивільне населення і
цивільні об'єкти

Забороняється:

Робити мирне населення, окремих його представників або мирні об'єкти, цілями ударів;

Завдавати не вибіркових ударів (не спрямовані на конкретну військову ціль або зброю), а також
ударів, в результаті яких можна очікувати надмірну кількість жертв серед мирного населення в
порівнянні з досягнутими військовими успіхами;

Використовувати голод серед мирного населення як засіб війни;

Завдавати ударів по об'єктах, що мають важливе значення для життєзабезпечення мирного

населення;

Завдавати ударів по спорудах, що володіє значним енергетичним потенціалом (до таких належать 
греблі, дамби, АЕС), якщо вивільнення цієї енергії може призвести до значних втрат серед мирного
населення (за винятком випадків, коли такі споруди надають безпосередню підтримку озброєним
силам і немає іншого розумного способу припинити цю підтримку);
Заборонені засоби і методи ведення війни
◦ IV Гаазька конвенція 1907 р. ввела норму, згідно з якою право воюючих сторін застосовувати
засоби ураження противника не є необмеженим

Відповідно до цієї конвенції, а також додатковим протоколам до Женевських конвенцій 1949 р., заборонено:

Використовувати отруту або отруєну зброю;

Вбивати або ранити супротивника, який, поклавши зброю або не маючи можливості оборонятися, здався;

Віддавати наказ не залишати нікого в живих, чи погрожувати або діяти таким чином;

Використовувати зброю, боєприпаси або матеріали, створені з метою заподіяти зайві страждання;

Вживати не за призначенням прапор перемир'я, національний прапор, знаки відмінності і уніформу, так само як і емблеми, певні в
Женевській конвенції;

Знищувати або конфісковувати власність ворога, якщо тільки це не продиктовано військовою необхідністю;

Завдавати ударів по незахищених містах, селищах і будівлях;

Оголошувати припиненими або позбавленими сили права чи вимоги підданих ворожої держави.
ВСЕ БУДЕ
УКРАЇНА!