Права та обов’язки комбатантів.

Відмінності комбатантів від

цивільного населення.
 - це особи, які входять до складу збройних сил воюючої
Комбатанти держави, що мають право брати участь у воєнних діях.
Правовий 1) право застосовувати військову силу;

статус 2) бути об'єктом застосування військової сили аж до фізичного

знищення;
комбатанта 3) право на поводження з ним як з військовополоненим у разі
включає: потрапляння в руки ворога.
Військова сила не застосовується до
комбатанта у разі його поранення або
потрапляння в полон.
 У міру розвитку і вдосконалення права збройних конфліктів
розширювалося коло осіб, що належать до комбатантів. Так,
відповідно до положень Женевських конвенцій 1949 р. до таких
Особи, які осіб належать:
можуть  особовий склад збройних сил сторони, що перебувають у
збройному конфлікті;
належити до  особовий склад ополчення і добровольчих загонів, що входять
комбатантів і не входять до складу збройних сил;
 особовий склад організованих рухів опору і партизанських
формувань, якщо вони відповідають певним умовам.
Новелою сучасного міжнародного права є зарахування партизан і
учасників національно-визвольних воєн до комбатантів. Хоча
положення про те, що вони повинні мати виразні знаки і відкрито
носити зброю, з тим щоб володіти статусом комбатанта, ставилося
під сумнів, оскільки специфіка партизанської і національно-
визвольної боротьби передбачає при проведенні деяких воєнних
операцій певний рівень секретності. Проте незаперечною є умова,
що партизани й особи, що беруть участь у національно-визвольній
боротьбі, повинні дотримуватись законів і звичаїв війни.
 До не комбатантів належать особи, які входять до складу
збройних сил воюючої сторони, надають їй всемірну допомогу у
Не належать досягненні воєнних успіхів, але безпосередньо не беруть участь
у воєнних діях. Головна риса правового статусу некомбатанта -
до комбатантів неучасть у бойових діях. Некомбатантами є військовий
духовний і медичний персонал, інтенданти, військові
кореспонденти, юристи та ін.
Відмінності
Різниця між комбатантами та цивільними особами полягає в
комбатантів від тому, що перші за своїм характером є і суб’єктами, і об’єктами
цивільного військових нападів, проте як другі не мають права брати участь
у військових діях і відповідно не повинні бути об’єктами нападів.
населення
Цивільне населення має право на гуманне ставлення, повагу до їх особистості, честі,
сімейних прав, релігійних переконань, звичаїв та традицій. Щодо цивільного населення
забороняються вбивства, катування, тілесні ушкодження, каліцтва, медичні або наукові
експерименти, не пов’язані з необхідністю лікування таких окремих осіб.
Цивільні особи не можуть бути безпосереднім об’єктом нападу, а їхня
близькість до законної військової мети повинна стати причиною
відмови від її ураження у випадку, якщо втрати серед цивільних осіб
будуть надмірні порівняно з одержаною військовою перевагою
(принцип пропорційності або сумірності); цивільні особи користуються
подібним захистом доти, доки вони не беруть особистої участі у
воєнних діях; цивільні особи, як і комбатанти, у певних обставинах,
потрапляючи у владу супротивника, мають право на захист відповідно
до докладно розроблених положень міжнародного права.
Слід зазначити, що на цивільне населення не
покладається обов’язок щодо надання допомоги
пораненим, хворим та іншим категоріям осіб, які
перебувають під заступництвом. Відповідно до норм
міжнародного гуманітарного права цивільне населення
зобов’язано лише утримуватися від актів насилля та
мають право надавати їм допомогу та догляд.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!