Український регіональний

народний костюм
Поділля
 Жіночий одяг
 Вишита сорочка. Подільська сорочка шилася з суцільними рукавами та дудами, виріз шиї, викінчений
невеликим комірцем-стійкою. Особливість сорочок Поділля полягає в тому, що вони мають погрудки — вузькі
смуги вишивки обабіч пазухи, що сягають від коміра до стану. Часом такі смуги вишивають і на спині. Головна
композиція вишивки на поликах , морщинках і внизу рукава. Морщинка — це смуга вишивки між уставкою і
рукавом, буває відмінного кольору й вишита іншим стібком — поверхницею. На полі рукава вишивка
розміщена скісними смугами або в шахматному порядку. Переважають кольори — червоний з темно-
небесним або чорний з золотистою ниткою. Найбільш поширена на Поділлі низинка.
 Каптан — короткий верхній одяг в поздовжню смужку. Жіночі кафтани були довжиною до коліна, з фалдами
та оксамитовими відлогами.
 Спідниця — святковий одяг, фалдована спідниця з перкалю, вибита узором в поздовжні смуги та зигзаги,
найчастіше сивого або червоного кольору або вовняні зелені спідниці.
 Запаска — біла муслінова в свята, рідше в узори. В будні носили білі перкалеві фартухи.
 Бекеша — жіночий святковий одяг, короткий, до колін кожух покритий гранатовою або синьою тканиною.
 Намітка — до святкового жіночого строю належала також намітка.
 Жіночі оздоби: жінки та дівчата носили на шиї пацьорки та коралі, а заможніші ще й золоті дукачі та хрестики.
Дівчата носили на голові стрічки з квітами. Волося заплітали та викладали на голові віночком.
 На ногах носили юхтові чоботи чорного кольору. Дівчата носили жовті сап'янці або пасові чоботи.
 Жіночий стрій (святкове вбрання)
 Жіноче вбрання складалося з таких елементів: лляна сорочка довга до кісточок, запаска (тканина якою
обгортали стан) або димка (спідниця), червона крайка (пояс). 
 Спідниці подолянок були гофровані (в складку), сап'янці (жовті).
 Заміжні жінки покривали голову білим чепцем, сплетеним за старовиною традицією в вигляді сітки, а зверху в
вигляді тюрбана пов'язували хустку. На свята голову жінки пов'язували лляною тонкою білою переміткою або
рантухом, який кілька разів складали і обвивали голову під підборіддям, закриваючи чоло, а обидва кінці
опускали через плечі до колін. Дівчата заплітали волосся у дві коси, викладали в вигляді віночка колом і
встромляли в нього живі або зимою штучні квіти . В деяких місцевостях носили з тонких стрічок (гарасівка)
мистецько зроблені чубки.
 Поверх сорочки носили чорну суконну запаску, яку зверху пов'язували суконною крайкою (пояс), кінці якої
звисали по центру. Запаска спереду була виткана поздовжніми смугами і переткана срібною або золотою
ниткою. Або пізніший варіант поверх сорочки носили — димку (спідницю), поверх якої спереду прив'язувалась
довга до кісточок ткана запаска (фартух).
 Поверху сорочки одягали лляний, блакитного кольору у смужки, або більш заможні гранатовий кафтан до
колін, з відворотами гранатового або синього кольору, який пов'язували вовняним поясом червоного кольору в
небесні поздовжні смуги. Багатші одягали також на свята «бекешу» (кожух) з білих баранів, покритий зверху
гранатовим сукном і вишитий. Носили також білі, темно — сірі або брунаті довгі сіряки без каптурів.
 На шиї носили багато разків намиста з золотими або срібними монетами (дукачі). Менш заможні носили
скляні намистини (пацьорки)
 Чоловічий одяг
 Вишита сорочка. Чоловіки носили сорочки навипуск по штанах, довжиною до колін. Інший тип
сорочок чоловіки носили заправленими в широкі штани, така сорочка була густо призбирана біля
шиї та мала вузький викладений комірець, під шиєю та на рукавах зав'язували таку сорочку
червоними шовковими стрічками (гарасівка). Жіночі сорочки були довжиною по кісточки.
 Опонча з бородицею — чоловічий одяг, рід плаща з повсті бурого кольору з бородицею, розшитий
кольоровими шерстяними шнурками червоного, блакитного та жовтого кольору.
 Жупан — святковий одяг з гранатового сукна з викладним коміром, обшитий на кишенях та по
швах золотими галонами та підбитий лисячим хутром.
 Сіряк — верхній одяг (рід пальта), який був сірого або бурого кольору, розшитий кольоровими
шерстяними шнурками.
 Кожух — чоловічий одяг, кожухи носили довгі, білого кольору.
 Штани носили широкі білі в небесну смужку або з синього сукна.
 Шапки носили "на завісах" — високі каракулеві шапки чорної барви, які ззаду були незшиті та
зав'язувались на стрічки. Зверху така шапка мала сукно зеленої барви з нашитим хрестом. Літом
носили плетені брилі.
 На ногах носили довгі чорні юхтові чоботи, з відкоченими на ширину долоні халявами.
 Чоловічий стрій
 Чоловіки взимку носили чорні високі каракулеві шапки, а влітку низькі солом'яні капелюхи з
широкими полями, оздоблені бавовняною червоною або блакитною стрічкою. Каракулева шапка
зверху була з гранатового сукна або синього . А позаду шапки, де був шов, шапка була оздоблена
трьома небесного кольору нашитими стрічками, через які її називали «шапка на завісах»
 Чоловічі сорочки були лляні довгі з стоячим коміром. Сорочка защіпалась на мосяжний ґудзик або
зав'язувалась вузькою стрічкою, кінці якої звисали (гарасівка). Штани носили широкі білі або сині в
смужки.
 Взимку чоловіки носили білі кожухи з приталеною спинкою, вишиті кольоровим шовком (зеленим і
червоним) або кафтани. Молоді парубки носили часом сіряк сивого кольору, довгий по кісточки з
каптурем, який був прикрашений нашивкою в вигляді серця. Сіряки були розшиті червоними
крученими шнурками. На відкладеному комірі та на грудях вони були оздоблені нашивками з голубої
тканини.
 Чоботи були без каблуків, холяви мали широкі довжиною до колін, вивернуті зверху на ширину
долоні, підбиті залізною підківкою. При собі мали кремінь, кресало, люльку. На поясі носили також
широкі шкіряні паси (черес). Пояс був також тканий з довгими тороками, червоний або темно-синій в
поздовжні паси, шириною з долоню, спереду мав кишені. На поясі висів ножик «козик».
 Голови чоловіки традиційно голили, на верху залишали чуб який закривав всю голову. Бороду не
носили, а вуса коротко підстригали.
 Стрій західних подолян
 Чоловіки носили полотняні вишиті сорочки, заправлені в широкі штани з вибійки, в смужку синьої
барви. Сорочка мала вузький викладений комірець, який зав'язували гарасівкою або жичкою.
Поверху сорочки одягали сині опанчі з синіми суконими вилогами та розшиті крученими
вовняними шнурками. Такі опанчі мали ззаді богородицю. Крім опанчі молоді хлопці та бідніші
носили також сіряки (з грубої повсті) або короткі сіряки — куртки. Заможніші носили капоти.
Зимою одягали білі кожухи довжиною до кісточок, з виложистим чорним коміром. На голові
носили солом'яні капелюхи з червоною биндою або високі шапки на «завісах» з овчини, які мали
дно з кольорового сукна. На ногах носили юхтові або шкапові чоботи з закоченими холявами.
 Жінки носили довгі полотняні сорочки. Зверху по сорочці одягали катанки з вибійки в поздовжні
паски. Поясним одягом були вовняні спідниці, до яких носили білі або вишиті перкалеві фартухи.
В будній день носили полотняні спідниці з вибійки та запаски з грубого білого полотна. Спідниці з
вибійки сивого кольору називали — димки, а з червоного — шарафанки. В холодну пору року
одягали сині бекеші підбиті овчиною, які зверху пов'язували черевчатими вовняними поясами.
На голові заміжні жінки носили білі перемітки, а дівчата в холодну пору року пов'язували голови
складеними барвистими хустками та поверху прикрашали квітами. На ногах носили чорні чоботи.
В руках носили плетені з рогізки кошики (кобеля). На шиї носили скляні пацьорки, а заможніші
коралі.