Завдання №4

Яким зображено життя молоді в міжвоєнний період у романі І.Багряного

«Маруся Богуславка». Позиціонування автором людини-равлика.
“Стільки молоді! Стільки прекрасної молоді! Правда, обідраної, правда, часом
замурзаної, правда, іноді напівбосої, але якої ж прекрасної! Хлопці — як дуби!
Дівчата — красуні писані, стрункі, чорнобриві...”
У романі І. Багряного “Маруся Богуславка” на прикладі існування
жителів міста Нашого показано втрату індивідуальності. Саме мене вражають
такі слова: “Він хотів усіх людей урівняти під одну мірку. Для такої
“зрівнялівки”, сказати б по-нашому, по-совєтському, він зробив спеціальне
ліжко й кожного клав на нього: хто довший – велів одтинати йому ноги. Якщо
коротший – велів витягувати жили й вивертати суглоби, підтягаючи до
стандарту”. Тобто, наприклад, ті ж самі «божевільні» Петро Сміян і Аталея
Дахно є повноцінними людьми серед маси «нормальних» — сірих
«равликізованих». Ата Дахно, спостерігаючи за людьми, які її оточують,
приходить до таких висновків: “У безмежній галереї <…> були не унікуми, а
сила-силенна “равликів” – знеособлений типаж знеособленої епохи з усім її
знеособленим реквізитом, – так, “хтось у сірому”, розмножений на
циклостилі. Ці знеосіблені “равлики” становили, так би мовити, загальний
відділ. Потім ішов відділ не взагалі “равликів”, а екстраравликів,
кількапланових, модерних. Потім ішов відділ просто людей, прозорих і зовсім
безхитрісних <…>. А потім ішов відділ і не людей і, мабуть, не-равликів <…>.
Це відділ “героїв нашого часу”. Там були все великі “риби”.
І. Багряний дає таке визначення «равлику»: «...знеосіблений типаж
знеосібленої епохи з усім її знеосібленим реквізитом, – так, “хтось у сірому”
розмножений на циклостилі». «Равлик» – це варіант антропологічної
здеформованості, спотвореності, це люди з равликовим «горбом на душі».
Можна брати за увагу кожного героя твору, розбирати та зіставляти його
статус та поведінку, бо, як на мою думку, поведінка та “маски” героїв
заслуговують на детальний аналіз. Через реалізацію мотивів ролі, маски та
двійництва письменникові вдалося окреслити підходи до осмислення проблеми
автентичності існування.