Сучасні вакцини

для специфічної
профілактики та
терапії
туберкульозу,
дифтерії
Вакцина проти
туберкульозу
БЦЖ, єдина існуюча в даний час вакцина проти
туберкульозу (ТБ), забезпечує захист від
туберкульозного менінгіту і дисемінованої
форми ТБ у немовлят і дітей молодшого віку.

Це жива вакцина, тобто містить живі вакцинні

штами.

Прищеплюють новонароджених - на 3-7 день

життя. Ревакцинація проти туберкульозу
проводиться в 6-7 років.
БЦЖ
Існує в двох варіантах: БЦЖ і Педіатрична БЦЖ-М для
щадить первинної імунізації (половина ваги БЦЖ від
звичайної дози при аналогічній кількості живих
бактерій).

Вакцина БЦЖ, хоча і здатна запобігати у дітей до 80%

важких форм інфекції, не є засобом контролю
туберкульозної інфекції, так як не запобігає первинне
інфікування або реактивацію латентного туберкульозу,
яка стає основним джерелом поширення мікобактерій
серед населення

Ця вакцина відносно безпечна. Незважаючи на

недоліки, вакцинація БЦЖ в більшості ендемічних країн
розглядається в якості життєзберігаючого і важливого
елемента стандартних заходів по боротьбі з
3
туберкульозом.
Шлях введення та
механізм дії БЦЖ

Вакцина вводиться внутрішньошкірно, тому

поствакцинальні ефекти в основному
представлені місцевими реакціями. У самому
механізмі дії вакцини закладено місцеве
запалення з утворенням виразки і рубчика (3-10
мм). Реакції на БЦЖ носять уповільнений
характер – у новонароджених місцева реакція
з'являється через 4-6 тижнів, у повторно
4
прищеплюваних – через тиждень.
Протипоказання
до БЦЖ
• недоношеність
• гострі захворювання;
• внутрішньоутробна інфекція;
• гнійно-септичні захворювання;
• гемолітична хвороба новонароджених;
• важкі ураження нервової системи з вираженою
неврологічною симптоматикою;
• первинний імунодефіцит;
• злоякісні новоутворення, одночасний прийом
імунодепресантів, променева терапія
(вакцинацію проводять через 6 міс. після
закінчення лікування);
• генералізований туберкульоз у інших дітей в
сім’ї;
• ВІЛ-інфекція у матері. 5
Вакцини проти дифтерії
Вакцини проти дифтерії виробляються на основі дифтерійного
анатоксину. Щеплення для профілактики дифтерії являє собою
анатоксин, адсорбований на алюмінію гідроксиді.

Дифтерійний анатоксин випускається також в комбінації зі

правцевим анатоксином (щеплення АДС, АДС-м) і кашлюковою
вакциною (АКДС).

Профілактичні щеплення дозволяють створити тривалий і

напружений антитоксичний імунітет від дифтерії.
Дифтерійний
анатоксин
Дифтерійний анатоксин отримують з токсину, що
продукується дифтерійним мікробом.
Мікроорганізми культивують в рідкому
живильному середовищі, в яку вони виділяють
токсин. Отриману середу ретельно звільняють
від мікробних клітин, а потім обробляють, щоб
повністю знешкодити токсин, зберігши тільки
його імунізуючу активність.

7
Щеплення АКДС
Щеплення АКДС складається з суміші корпускулярної кашлюкової вакцини, дифтерійного і
правцевого анатоксинів.
АДС-анатоксин являє собою очищені і адсорбовані дифтерійний і правцевий анатоксини.
АДС-М-анатоксин відрізняється від АДС зменшеним вмістом антигенів - в одній
прищеплювальної дозі (0,5 мл) міститься 5 ЛФ (одиниця виміру активності компонентів)
дифтерійного анатоксину і 5 ЄС (одиниця виміру активності компонентів) правцевого
анатоксину (для порівняння, в 0,5 мл щеплення АДС міститься 30 ЛФ дифтерійного анатоксину і
20 ЄС правцевого анатоксину).

Всі вакцини для профілактики дифтерії, правця і кашлюку є інактивованими (убитими), тобто
вони не містять нічого живого.

8
Імунізація АКДС
Дозування:

• у дітей з 3 - х місяців до 4 років – 3 щеплення від дифтерії

по 0,5 мл з інтервалом 6 тижнів, з подальшою
ревакцинацією через 12 місяців після третього
щеплення;
• у дітей старше 4 років і дорослих-два щеплення від
дифтерії по 0,5 мл з інтервалом 4-6 тижнів з подальшою
ревакцинацією через 9-12 місяців.
• в дорослому віці показана ревакцинація асоційованим
дифтерійно-правцевим анатоксином зі зменшеним
вмістом антигену (АДС-м) кожні 10 років.

Всі компоненти АКДС-вакцин здатні формувати імунітет

практично у 100% щеплених.
9
Реакції на щеплення
Загальні реакції на щеплення від дифтерії в
середньому відзначаються у 20% щеплених:

• підвищення температури тіла

• занепокоєння або, навпаки, загальмованість
• блювота
• пронос
• порушення апетиту

Як правило, всі побічні реакції на АКДС-вакцини

розвиваються не пізніше 24 (72) годин після
щеплення, тривають не більше 24 (48) годин і не
потребують лікування.
10
Протипоказання до АКДС
Крім загальних протипоказань до вакцинації АКДС-вакцини
протипоказані в разі, якщо у дитини є прогресуюча патологія НС,
або відзначалися судоми без підвищення температури. У цьому
випадку діти прищеплюються вакциною від дифтерії без
коклюшного компонента (щеплення АДС).

Тимчасовими і відносними протипоказаннями є загострення

хронічних захворювань (щеплення можна проводити поза
загострень), недавно перенесена гостра респіраторна інфекція
(щеплення проти дифтерії можна проводити відразу після
одужання).

Також протипоказанням є розвиток сильних загальних і місцевих

реакцій на попереднє введення АКДС щеплення (підвищення
температури вище 40 С, набряк і гіперемія в місці введення
вакцини понад 8 см в діаметрі).
11