Мистецтво далекосхідного

культурного регіону. Архітектура

Китаю.
 Філософсько-релігійні вчення
На мистецтво країн усього
Далекосхідного регіону вели­чезний
вплив мали філософсько-релігійні
вчення старо­давнього Китаю:
конфуціанство, даосизм, буддизм. Куль­
тура китайського народу — одна з
найдавніших.
Конфуцій (551-479 до н. е.) -
давньокитайський філософ та
політичний діяч. Його вчення регулює
стосунки між людьми за принципом:
стався до інших так само, як хотів би,
щоб ставилися до тебе.
 Філософсько-релігійні вчення
Лао-Цзи (VІ-V ст. до н. е.) -
китайський філософ. Ідеал
даосизму – Шлях людини-
мандрівника, що взаємодіє
зі світом, але не прагне його
змінити.
Найкорисніше – роздуми на
самоті на лоні природи.
Філософсько-релігійні вчення
Буддизм – релігійно-
філософське вчення, що
наставляє людину на шлях
морального та
інтелектуального життя,
виникло близько VI ст. до н.
е. в Стародавній Індії,
проникнуло в країни
Далекого Сходу.
 Природа – еталон життя
Архітектурні споруди гармонійно вписуються в
ландшафт. Символізує єдності духу і тіла людини,
неба і землі. Буддійські пагоди, як і вежі готич­них
соборів, спрямовуються вгору — до неба.
Характерні ознаки китайської
архітектури
Багатоярусні дахи, краї яких робили
зігнутими.
Такі дахи: оберігали
стіни від дощів, імітували
силуети гір та гілки
дерев.
 Характерні ознаки китайської
архітектури
Двері, вікна, дахи, фасади і карнизи прикрашали
тваринним і рослинним орнаментом. Зображення тварин
або рослин на краю даху було побажанням мешканцям
будинку і його гостям щастя і удачі.

Символи фенікса, тигра, дракона і

черепахи, наприклад, означали чотири
сторони горизонту. Журавель, що летить
або танцюючий, - знак щастя і удачі

Усі декоративні елементи несли певне

смислове навантаження: бабка -
"відродження", квітка - "чистота і
невинність", черепаха - "довголіття", мавпа
- "слух, зір, нюх".
 Характерні ознаки китайської
архітектури
Використання яскравих фарбників. Дерев’яні деталі
фарбували червоним лаком.
Імператорські палаци покривали золотавою черепицею,
храми синьою (блакитною),
житло – сірою.
 Велика Китайська стіна
найзнаменитіша пам'ятника старокитайської
архітектури. Її зведення почалося в 7 ст. до н. е. тривало
до 16 ст. Причиною будівництва стало бажання
захистити країну від кочових племен.
 Велика китайська стіна
По верху прокладена дорога шириною 5-8 м, по якій легко
могли пересуватися війська. Через кожні 100-150 метрів
розташовувалися прямокутні вежі для передачі світлових
сигналів на випадок наближення противника.

Загальна протяжність
згідно з результатами
2012 року становить 21
196,18 км. Уздовж усього
споруджені каземати для
охорони та сторожові
вежі, а у головних
гірських проходах —
фортеці.
 Храм Неба, 1420 р. або Небесний Вівтар – комплекс
релігійних будівель, розташованих в південно-східній
частині центрального Пекіна. Занесений ЮНЕСКО в
список всесвітньої спадщини людства
Вівтар Неба, побудований таким чином, що
число мармурових плит, з яких він
складається, кратний дев'яти (символ неба).
Саме це число є в Китаї священним, що
приносить удачу і символізуючим єднання
небесних і земних сил.

Храми Неба и Земли

 Заборонене місто, Пекін 1420р.
найбільший палацовий комплекс у світі (980 будівель), головний
палацовий комплекс китайських імператорів від XV до поч. XX
століття. Включений ЮНЕСКО до числа найбільших у світі
зібрань збережених стародавніх дерев'яних будівель, зал Вищої
гармонії - найбільша дерев'яна будова Китаю
 Палацовий
комплекс Потала,
Тібет

Печерний храмовий
комплекс Цяньфодун
Храм Путошань
 Моґао («Печера не для високих»)
найбільша печера ранньобуддійського печерного
храмового комплексу Цяньфодун («Печера тисячі
Будд»), спорудженого в 353–366 р.р.
Цяньфодун, який частіше називають Моґао по головній
печері, об'єднує 492 святилища, які прикрашені фресками
й скульптурами, виготовленими протягом цілого
тисячоліття (IV–XIV ст.).
Найцікавішим типом культових будівель Китаю є
пагода- буддистська чи індуїстська споруда культового
призначення.
Вона затвердилася в Китаї з появою буддизму (III - II
вв. до н. э.). Ідея пагоди була запозичена в Індії. Пагоди
будували зазвичай з цеглини або каменю або
комбінуючи ці матеріали.
Храми (пагоди) будувалися на височинах і розташовувалися по
осі північ-південь. Їх дахи найчастіше фарбували в зелений
колір, а стіни - в червоний. Таким чином, архітектори
домагалися гармонійного поєднання будівлі з ялинами, що
ростуть навкруги.

Сун'юе 523 р.
Є найстарішою з
існуючих пагод
(храм, місце молебну)
у Китаї. Має 15
поверхів. Дверей і
вікон в ній 492.
Пагода «Пагорб тигра» в м. Сучжоу. Китай,
907-961р.р.
Пагода побудована на місці
колишньої дерев'яної
пагоди і являє собою
семиповерхову будівлю.
Всередині неї немає
кам'яних сходів, тільки
мотузкові, піднятися на неї
сьогодні не можна. Її часто
називають Китайської
падаючою вежею. За останні
400 років її фундамент осів і
вона придбала нахил в
північно-західному
напрямку, відхилившись від
центральної осі на 2,34 м.
Пагода Даяньта. - Велика Пагода Диких Гусей, 654 - 704 р.р.
Строга, майже позбавлена прикрас 64 -метрова пагода Даяньта один
з кращих зразків китайського стилю в архітектурі. Назва пагоди
пов'язана з легендою про знаменитого паломника, якому під час
мандрів з Індії в Китай допомогли знайти шлях дикі гуси. Вони і
вказали місце будівництва пагоди.
 Пагода Шести Гармоній
або пагода Люхэта )
13-ярусна 60-метрова
пагода є одним з яскравих
пам'ятників архітектури
Китаю періоду династії
Сун. Восьмикутна пагода,
названа на честь шести
гармоній буддизму.
 Назвати шедеври китайської
архітектури.
2
1

4
3