МАВРИТАНСЬКИЙ

СТИЛЬ
 Зробила значний внесок до скарбниці
світової культури.
 Зміцнюючи свою владу, араби заселяли
старі міста, а також, як римляни свого
часу, засновували на завойованих землях
військові табори.
 Так виникли Басра (630 р.) й Куфа (638 р.)
в Іраку, Фустат (640 р.) в Єгипті, Кайруан
(670 р.) у Північній Африці.
 Поступово військові поселення
перетворювалися на багаті торгові міста,
оточені кріпосними стінами з ворітьми за
кількістю сторін світу чи доріг, які вели до
інших місцевостей.
 Цитадель правителя стояла в
найукріпленішому місці на узвишші й
домінувала над містом.
 У центрі міста (медіна) - соборна мечеть і
торгові квартали для найдорожчих
товарів.  
 Жаркий клімат зумовив будівництво
відкритих і підземних водогонів, цистерн,
водойм, фонтанів.
 Славилися багатим оздобленням численні
громадські лазні (на зразок римських терм)
 Техніка будівничих породила особливі
конструкції з глини, цегли й каменю.
 Були створені різноманітні форми арок -
стрільчастих, підковоподібних,
багатолопасних, фестончастих, - винайдені
особливі системи склепінчастого перекриття.
 Основна культова споруда ісламу -
мечеть, де збирались для молитви
послідовники пророка.
 Мечеті складалися із огородженого
двору і колонади (поклавши початок
"дворовому", або "колонному", типу
мечеті), у 1-й половині VІІ ст. вони
були побудовані в Басрі
 У плані - прямокутна форма.
 Перед входом - просторий дворик,
оточений портиками і засаджений
деревами, посередині - фонтан (для
омовіння правовірних).
 Увінчані одною або декількома
башточками, високими і стрункими
мінаретами, з яких муеззін провіщав
час початку служби..
 
 Республіка
Татарстан

Мусульманська
мечеть
Кул-Шариф
у Казані
 Храм складався з одного чи кільких
нефів і міхраба - ніші, іноді
облицьованої емалевими плитками (а
в Кордові, як виключення, скляною
мозаїкою), спрямованого в бік
Мекки, перед яким по правий бік
мінбара (трибуна або пюпітр)
молились віруючі.
 арка різних, найчастіше
підковоподібних форм
 купол на квадратній основі
 у початковий період арабського
панування на Близькому Сході у ході
будівництва мечеті встановлювались
колони на зразок давніх римських і
вестготських будівель.
 
 
 Араби ухилялись від монотонних
орнаментів і гладких поверхонь: стіни
прикрашали мармуровими або гіпсовими
пластинками з рельєфом невеличкої
глибини.
 На малюнках схематично зображувались
рослини або геометричні фігури.
 Ці прикраси назвали арабесками (хоч вони
використовувались задовго до арабів)
 Місця заглиблення на малюнку фарбувалися
в пурпурові або сині тони, випуклості
покривалися позолотою.
 Ці кольорові контрасти давали незвичайний
декоративний ефект, додавали малюнку
жвавість і яскравість.
 Араби рідко застосовували для забудівель
камінь - віддавали перевагу випаленій цеглі і
цементу.
 Зводився поруч із мечеттю
 Прообрази: сторожова чи сигнальна вежа,
маяк.
 Функція: скликання правовірних на
молитву - виконує спеціальний
службовець при мечеті - муедзин.
 Асиміляція архітектурних особливостей
різних культурних регіонів зумовила
виникнення оригінальних і не схожих між
собою форм мінаретів.
 З IX століття починають будувати
медресе, а через два cтоліття вони
виростають у систему ВНЗ
мусульманського світу, які
контролювалися державою.

 Перші медресе виникли в Сирії та

Іраку
 Середня і вища школа
у мусульман Близького і Середнього
Сходу, Пакистану і Північної Індії.
 В медресе переважав релігійний,
теологічний напрям.
 Світські науки - математика,
філософія, медицина, філологія,
риторика - перебували під впливом
середньовічної схоластики.
 У цивільних спорудах план і
конструкція були аналогічними плану
і конструкції мечеті із змінами, які
були зумовлені різним призначенням
будівель.
 Житлові будівлі мали центральний
двір з арками навколо і фонтаном
посередині. Майже завжди домівки
мали лише один поверх, вікна на
вулицю не виходили. Біля будинку
звичайно був сад.
 У столиці ОАЕ Абу-Дабі в 2007 році в
місяць Рамадан була офіційно
відкрита найбільша мечеть країни,
що увійшла в десятку найбільших
мечетей світу.
 Названа вона на честь першого
президента шейха Заїда бін Султана
Аль Нахьян, а в народі вона більш
відома як Біла мечеть
Художня культура