Тема 1.

Демократична держава
Демократія – врядування
«іменем народу, силами народу і
для народу».
Авраам Лінкольн,
16-й президент США

•.
Пряма общинна демократія (первісна)
рівне право голосу при виборі й зсуві своїх вищих керівників

вища влада в роді - рада - збори всіх його дорослих представників

засідання ради проходили відкрито, при участі в обговоренні будь-

яких членів плем´я

рішення на таких радах звичайно приймалися за принципом

одноголосності

ґрунтувалася на кровно-родинних зв´язках, загальній власності,

примітивному виробництві

не було чіткого поділу управлінської й виконавської праці, не мала

спеціального апарата керування й примусу

основна сфера відносин між людьми регулювалася звичаями й табу

Антична демократія
пряма демократія: головним інститутом влади служили Народні
збори

не існувало чіткого поділу приватного й громадського життя

індивід ідентифікував себе з полісом

створення сприятливих умов для участі громадян у керуванні

справами держави

вільний час допомога бідним із плата за присутність на

державної скарбниці суспільних заходах

тиранія більшості: влада Народних зборів нічим не обмежувалася й

всевладдя демосу перетворилося в абсолютне

всевладдя демосу - законодавець в особі більшості -

абсолютне вище закону
Середньовічні форми демократії

ідеї про те, що монарх і влада в цілому повинні служити своєму

народу

затвердження в середовищі віруючих демократичних ідеалів

раннього християнства

теократичний характер

питання економічного і соціального характеру вирішувалися на

народному віче
Класична ліберальна демократія

базується на ідеї «загального добра для всіх

відокремлення індивіда від суспільства й держави

формальний характер демократії

обмеженість політичної участі

проголошення політичну рівність всіх громадян

принцип народного суверенітету

парламентаризм, перевага представницьких форм

наділення особистості невід´ємними правами

форма устрою будь-якої заснований на певній
організації, заснованої системі цінностей
на рівноправній участі її ідеал суспільного
членів у керуванні й устрою й відповідний
прийнятті в ній рішень йому світогляд
за більшістю
Демократія

соціальний і
політичний рух за
народовладдя,
здійснення
демократичних цілей і
ідеалів
юридичне визнання й прийняття рішень за більшістю й
інституціональне вираження підпорядкувань меншостей
суверенітету, верховної влади більшості при їхньому здійсненні
народу

характерні риси
сучасної демократії

рівність прав громадян на участь у періодична виборність

керуванні державою основних органів держави
 іст ь
гід н
ьк а
дс
лю
яд ок
й пор
л ь ни
ті с оціа
ас овіс ія
од то ном
своб а ав
а льн
Мор

д а л ь н ість
в ід п о в і

своб
ода
с
Демократичні цінності

лова

при
ват
гр

ніст
ь
ом
ад я
ко

н с
м

ко
ь
п

н
е

кі

с т
с
те

и т
н

ь
т

у
н

ці
о
іс

н а
ть

л
г

ізм
ро
ма д ян
и н а
 Форми демократії

пряма - безпосередня непряма - представницька

форма народовладдя, за якої влада форма народовладдя, за якої влада

здійснюється через безпосереднє
виявлення волі народу або певних
соціальних груп - народне вето,
народна ініціатива, народне
відкликання свого обранця,
плебісцит, референдум, вибори
здійснюється через виявлення волі
представників народу у виборних органах -
парламенти, органи місцевого
самоврядування (тут депутати здійснюють
свої функції представництва на основі
колегіальності)

Референдум -
в державному праві прийняття електоратом
(виборцями) рішення з конституційних, законодавчих
чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань.
Вибори –
форма особистої участі громадян в управлінні
державою шляхом формування вищих
представницьких органів, органів місцевого
самоврядування, їх персонального складу
Загальні зібрання громадян –
збори, на які скликають за місцем проживання
громадян (села, селища, мікрорайону, житлового
комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого
територіального утворення) для обговорення
найважливіших питань місцевого життя
Народні законодавчі ініціативи –
внесення до парламенту офіційної пропозиції про
ухвалення законопроекту, зміну або скасування
нормативно- правового акту, якщо таку пропозицію
підтримала певна кількість підписів виборців.
 Конституція — це особливий правовий акт (або кілька
правових актів чи інших джерел), який містить правові норми,
що визначають державний лад, принципи і порядок утворення
та функціонування органів державної влади, їх повноваження і
взаємодію, права й обов’язки держави, суспільства та
громадян.

місцеве самоврядування
декларує

приватну власність
декларує

Конституція організацію співпраці

права і свободи людини

демократичні інститути
 Конституції

за формою за способом ухвалення за порядком внесення змін за часом

і доповнень
- кодифіковані; - даровані;
- - договірні; - гнучкі; - постійні;
некодифіковані
- народні - жорсткі - тимчасові
 Система розподілу державної влади в Україні
Гілка влади Орган, що її здіснює Призначення Основні функції

Законодавча влада Парламент – Верховна Формулює стандарти прав та 1) приймати загальнообов'язкові закони;
Рада України правові норми життя держави і 2) затверджувати державний бюджет;
суспільства 3) здійснювати парламентський контроль за
виконанням Конституції та законів;
4) визначати основні напрямки зовнішньої і
внутрішньої політики;
5) обирати, призначати або затверджувати
високопосадовців

Виконавча влада Уряд (Кабінет Міністрів Забезпечує виконання 1)
України) та система інших Конституції та законів і створює
центральних і місцевих умови для їх реалізації 2)
3)
виконавчих органів
забезпечити здійснення внутрішньої та
зовнішньої політики;
управляти об'єктами державної власності;
видавати підзаконні акти (постанови,
розпорядження) для регулювання суспільних
відносин на підставі Конституції і законів

Судова влада Система судів Здійснює правосуддя і 1) втілювати реальне верховенство права і
конституційної та забезпечує права та свободи панування закону в суспільному житті;
загальної юрисдикції людини і громадянина 2) зміцнювати законність і правопорядок;
3) гарантувати права та свободи фізичних та
юридичних осіб;
4) вирішувати цивільні, кримінальні, господарські,
адміністративні справи, а також справи про
адміністративні правопорушення від імені
держави
 Виборче право

система правових норм, можливість кожного громадянина брати

які регулюють усі, участь у виборах, що включає змогу
пов’язані з виборами, обирати та можливість бути обраним.
суспільні відносини.

активне виборче право пасивне виборче право

 Основні засади виборчого права в Україні (принципи)
Вибори є вільними недопустимий будь-який тиск на виборців з метою примусити їх
голосувати інакше, ніж відповідно до їхніх переконань, на догоду іншим
особам чи структурам. Забороняється застосування насильства, погроз,
обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному
формуванню та вільному виявленню волі виборця
Добровільність участі у брати участь у виборах є правом громадян України, а не обов’язком,
виборах тому вони самостійно вирішують це. У деяких країнах
це обов’язок і за ухилення від участі передбачена відповідальність аж до позбавлення
волі
Пряме виборче право голосують за кандидатів особисто виборці, без будь-яких посередників
та проміжних ланок
Рівність виборчих прав усі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, кожен
виборець має лише один голос
Усезагальність виборів активне виборче право мають усі повнолітні дієздатні громадяни;
пасивне виборче право мають усі, хто відповідає встановленим
законодавством вимогам (досяг відповідного віку, проживає в державі
відповідний строк та ін.). Забороняються будь-які обмеження виборчих
прав громадян залежно від походження, соціального і майнового стану,
расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до
релігії, політичних переконань, роду і характеру занять тощо
Таємність голосування будь-який контроль за волевиявленням виборців не допускається. Це забезпечується
особистим голосуванням виборця в спеціально обладнаних ізольованих кабінах або
кімнатах, де заборонене встановлення відеокамер. Під час заповнення бюлетеня
заборонена присутність будь-кого, крім того громадянина, який голосує
офіційний спостерігач від Кандидат у депутати, кандидат
партії, яка висунула на пост Президента України,
кандидата (-тів), від зареєстрований у порядку,
виборець
громадської організації встановленому законом

Суб'єкти виборчого
процесу

Центральна виборча комісія (ЦВК), а партія, що висунула кандидата (-тів) у

також окружні та дільничні депутати чи кандидата на пост
виборчі комісії Президента України
 Види виборчих систем

мажоритарна пропорційна змішана

відносної з жорсткими система з єдиним

більшості списками голосом
(у кого більше
голосів) система з
обмеженим
абсолютної з префенціями голосуванням
більшості
(50% + 1 голос) кумулятивна
система
кваліфікованої з напівжорсткими
більшості списками лінійне змішування
(2/3 голосів)
структурне
змішування
Етапи виборчого процесу

припинення повноважень окружних та дільничних

виборчих комісій
встановлення результатів виборів депутатів та їх
офіційне оприлюднення
підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків
голосування
голосування
складання списків виборців, їх перевірка та уточнення
утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на
тимчасовій основі
проведення передвиборної агітації
реєстрація кандидатів у депутати
утворення окружних (не пізніш як за 62 дні до дня голосування) і
дільничних виборчих комісій
висування кандидатів у депутати
носій певної ідеології, або об'єднання людей на різних
особливого бачення світу і рівнях політики – від
людини місцевого до міжнародного

Політична партія

націленість на завоювання, представляє й захищає у

утримання політичної влади, політиці інтереси певних
здійснює вплив на неї верств і груп суспільства
 Право політичних партій

 вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України,

цим Законом та іншими законами України;

 брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших

органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб
у порядку, встановленому відповідними законами України;

 використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні

засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

 підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громадськими

організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями,
засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки;

 ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші

об’єднання громадян, надавати допомогу у їх створенні.
 Функції політичних партій

узгодження, розробка політики

узагальнення та та здійснення
представництво політичного курсу
комунікативна
інтересів

соціальна формування
інтеграція і підбір
політичної
еліти
вираження і механізм у
формування ідей, комплектуванні та
цілей, завдань поповненні еліт

Вплив політичних
партій на демократію

встановлюється
той чи той порядок відбуваються
формування уряду законотворчий та
і заміщення правотворчий процеси
державних посад
Для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема
економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів, люди
можуть об’єднуватися в громадські організації. Якщо до них приєднаються ще
й юридичні особи приватного права, то таке громадське об’єднання
відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012
року називатиметься громадською спілкою.
 Правовий статус громадських організацій

Закон України «Про громадські об’єднання»,

прийнятий 22 березня 2012 року, редакція від 19.07.2017
Стаття 21.
Права громадських об'єднань
1. Для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:
1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і
службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у

володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-

правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади
Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери
діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя
/…/.