Проблеми української

термінології і науково-
технічного перекладу

Лекція 4
 План
1.Теоретичні засади термінознавства.
2.Правнича термінологія. Способи творення
термінів права.
3.Нормування, кодифікація і стандартизація
термінів.
4.Проблеми перекладу наукових текстів.
 Термінологічний вибух
• на поч. ХХ ст. у німецькій мові було близько 1
млн термінів;
• у середині ХХ ст. лише термінів
електротехніки було понад 4 млн
• упродовж ХХ ст. з’явилося більше, ніж 2000
нових наукових дисциплін (за даними
Британської енциклопедії)
 Актуальність вивчення питання взаємозв’язку науки з мовою:

професійне спілкування в будь-якій галузі неможливе без термінології;

термінологія є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме
термінологія як частина природної людської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання,
оброблення інформації;

наукове знання інтернаціональне за своєю природою, що породжує проблему міжнародної стандартизації

термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн.

термінологічна робота має безпосередньо народно-господарське значення.

 Термін
(від латин. terminus  межа, кінець)

Термінами є
свідок, підсудний, злочин, експертний висновок
Слово або словосполучення, яке позначає
(право);
поняття певної галузі знання чи діяльності
вексель, грошові кошти, дохід (економіка);
людини.
механіка, теплопровіднісь, різьбові з’єднання
(техніка).
 Термінологія

сукупність термінів певної мови (наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську
та ін. термінологію),

а також сукупність термінів певної галузі: термінологія юридична (держава, вина, доказ), економічна (аудит,
банківський кредит, запаси), технічна (гартування, зварювання, потужність сили) тощо.
 Термінознавство - розділ мовознавства, що
вивчає терміни

Системність
термінології
зумовлена двома
типами зв’язків, які логічними зв’язками; мовними зв’язками
надають множинам
термінів системного
характеру:
 Ознаки терміна:

Наявність
Точність
дефініції

Тенденція до
Системність
 Наявність дефініції

громадянство – формально
зафіксований правовий статус
людини, зв’язок людини
(фізичної особи) з певною
державою, належність до цієї
держави.
 Точність

порушити справу, усиновлена дитина, відсутність умислу, відбиток пальців

 Тенденція до однозначності в межах своєї
терміносистеми

один юридичний термін має позначати

лише одне поняття права (термінологічна
однозначність), а одне поняття права має
бути назване лише одним юридичним
терміном (поняттєва одноназваність).
 Системність

Поняттєва
системність:
•проблеми ієрархічних логічних зв’язків і
відношень між юридичними термінами і їх
•суд – суддя, судебник,
елементами, терміносистемами
(галузевими й міжгалузевими, галузевими
й загальноправовою терміносистемою),
критеріїв та відповідних логічних рівнів
класифікаційних основ юридичної
термінології.
Словотвірна системність -
сукупність словотворчих
одиниць у їхніх
взаємозв’язках:
суддівство, судовий,
судочинство, судоустрій,
підсудний, засуджений,
судоговоріння, правосуддя
 Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни
можна поділити на три основні групи:

загальнонаукові система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д.

міжгалузеві ліцензія, арбітраж, амортизація, санація, технополіс, приватна власність;

вузькоспеціальні : правозастосування, досудове слідство, досудове розслідування, судовий позов

 Номенклатура – система специфічних
назв конкретних правових об’єктів

Зак
А
о
п
н
е
кл
У
я
В
р
ец
аїр
і
н
хй
и
н
о
ва
ас«
зн
п
П
л
а
и
ур
л
й
о
ж
ат,
е
кЄ
Н
н
в
ао
и
р
м
ц
й
іісао
п
р
о
ю
е
н
р
й
аО
и
ськ
О
стл
и
кьН
У
зй
н
р
п
аїи
су
р
й
н
авд
и
з
л
).б
п
аю
р
д
н
ав
ки
л
кн
У
ю
и
р
аї,д
и
н
н
и
и
»
,
,
 Термінологія відрізняється від номенклатури за такими ознаками:

1) терміни утворюють єдину систему, номенклатура – сукупність внутрішньо не пов’язаних елементів;

2) під номенклатурою варто розуміти сукупність абстрактних і умовних символів, а під термінологією –
сукупність термінів, що позначають правові поняття;

3) номенклатурні слова більш номінативні, у той час як терміни дефінітивні, тому що словесно
відбивають систему понять визначеної науки
Професіоналізми – неофіційні замінники
термінів

хвіст (стеження),

навести (вказати на
об’єкт злочину),

глухар (нерозкритий
злочин),

засвітися (видати себе),
 Юридичне термінознавство вивчає:
• 1) природу правового терміна;
• 2) способи номінації спеціальних юридичних понять;
• 3) місце юридичної термінолексики у системі загальнолітературної та
спеціалізованої мови;
• 4) стратифікацію термінологічної лексики права з різних позицій (семантичних,
стилістичних, нормативності / ненормативності, уживаності, кодифікованості /
некодифікованості, інформаційної насиченості тощо);
• 7) генезу юридичної термінології та перспективи її розвитку в українській мові;
• 8) співвідношення національних та інтернаціональних елементів у терміносистемі
права;
• 9) продуктивність / непродуктивність моделей і способів юридичного
термінотворення;
• 10) закономірності і специфіку розвитку термінологічної системи права;
унормування юридичної терміносистеми.
 Способи творення термінів

Вторинна Словотвірни
номінація й

Синтаксичн Запозиченн
 Вторинна номінація

використання наявного в мові правовий простір, вигравати

гарячі гроші – гроші, що їх
слова для називання справу, боротьба із
одержано в результаті
наукового поняття злочинністю,
спекулятивних або
метафоричним перенесенням недоторканість особи,
арбітражних операцій;
(на основі подібності): винести вирок мертвий борг.
 Словотвірний
утворення термінів за допомогою префіксів (передоручення),

суфіксів (хабарник, позивач, боржник),

префіксів і суфіксів одночасно (безземелля);

відкиданням афіксів (розшук, доказ);

складанням слів і основ (волевиявлення),

скороченя основ (правосвідомість, виконком),

переходом з однієї частини мови в іншу (підозрюваний, засуджений).

 Синтаксичний

судове слідство, тяжкий злочин,

використання словосполучень для називання
криміналістична експертиза, віддавати під суд,
наукових понять:
порушити судову справу
 Запозичення
називання наукового поняття іншомовним словом:
алібі, архів, агент, адвокат, референдум, акцепт (лат.); пресинг,
імпічмент, офіс, лобізм (англ.), анкета, арбітраж, паспорт (фр.) тощо.

Причини запозичення термінів різноманітні:

•запозичення терміна разом з поняттям: апелювати  – це не просто
звертатися до якогось авторитету, а оскаржувати яку-небудь постанову,
подавати апеляцію;
•паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах
(наприклад, науковій і навчальній): рамбурсувати - повертати борг;
• пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно функціонують
запозичені і власні терміни: пролонгація - продовження терміну чинності
угоди
Поділ юридичних термінів за будовою

прості складні складені

•амністія, •кримінально- •порушити справу,
усиновлена
процесуальний,
доказ, законодорадчий,
дитина,
захисник, відсутність
мати-героїня, умислу, відбиток
засуджений працездатний пальців
Нормування, кодифікація і стандартизація термінів

Термінологія може виконувати свої

основні функції  позначати наукові
поняття і задовільняти потреби
спілкування фахівців  у тому випадку,
якщо вона буде загальноприйнята,
унормована, відповідатиме вимогам до
термінів.
 Кодифікація термінів

систематизація термінів у
словниках, довідниках, що
орієнтують мовців на правильне
їх використання
 Типи термінологічних словників

т
л
п
у
м
е
е
ан
ц
рчи
к
н
л
е о
о
п

к
е
-д
п
и

л
ч
ено
р
-
а д
еові
д кдк
о
л
н ві
а
і д
н
і
 Стандартизація термінології

вироблення термінів-еталонів, термінів-

зразків, унормування термінології в межах
однієї країни (якщо це національний стандарт)
або в межах групи країн (якщо це міжнародний
стандарт). Стандартизована термінологія є
обов'язковою для вживання в офіційних
наукових, ділових, виробничих текстах.
 Українські термінологічні центри

Наукове товариство імені Т. Шевченка (кінець ХІХ – початок ХХ століття)

Інститут української наукової мови (20 – ті – початок 30 – х років)

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 Термінологічний стандарт укладають за таким
алгоритмом:
• 1) систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети,
процеси, якості, величини тощо); розмежування родових та видових понять;
• 2) відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі
словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел);
• 3) поділ термінів на групи: а) вузькоспеціальні терміни; б) міжгалузеві;
в) загальнонаукові (загальнотехнічні); стандартизації повинні підлягати лише
вузькоспеціальні терміни);
• 4) вибирання із групи термінів-синонімів нормативного терміна (інші терміни подають
також, але з позначкою “нерекомендований”);
• 5) підбирання еквівалентів англійською, німецькою, французь­кою, російською мовами з
відповідних міжнародних стандартів;
• 6) формулювання українською мовою означення (дефініції) поняття;
• 7) рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.
 Міжнародні центри стандартизації

Міжнародна організація стандартизації (International Organization for Standardization, ISO)

Європейський комітет стандартизації (The European Committee for Standardization, CEN)

Національний інститут стандартів і технології (The National Institute of Standards and Technology, NIST).
 Проблеми перекладу наукових текстів
• Переклад - 1) процес відтворення письмового тексту чи усного
вислову засобами іншої мови; 2) результат цього процесу.
• Процес перекладання – це цілеспрямований процес, який охоплює
такі етапи:
• 1) зорове чи слухове сприймання інформації чужою мовою,
усвідомлення її змісту;
• 2) аналіз інформації мовою оригіналу і синтез рідною мовою;
• 3) відтворення змісту рідною мовою.
 Види перекладу

За формою • усний (послідодний і синхронний)

• письмовий

За • буквальний
способом • адекватний

• суспільно-політичний
За змістом • художній
• науково-технічний (технічний)
 Види науково-технічного перекладу

усний •послідовний
•синхронний

письмов •повний
•реферативний
ий •анотаційний
Види письмового науково-технічного перекладу

Реферати •письмовий переклад заздалегідь відібраних

частин оригіналу, що складають зв’язний текст;

вний •виклад основних положень змісту оригіналу, що

супроводжується висновками й оцінкою

Анотацій •стисла характеристика оригіналу, що

являє собою перелік основних
ний питань, іноді містить критичну оцінку
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ