УНІФІКАЦІЯ

ПРАВА США
Федоркова Софія 07-21-
02
УНІФІКАЦІЯ ПРАВА

- ц е ст в о ре ння о ди на ко в и х , єди но по дібни х но рм у в нут рішнь о м у пра в і різни х

де рж а в у ре зульт а т і м іж де рж а в но го спів ро біт ни ц т в а .

Уніфіка ц ія пра в а є не о бхідни м т а за ко но м ірни м про ц е со м й о го ро зв и т ку. Во на

до зв о ля є за бе зпе ч и т и пра в у в ла ст и в іст ь си ст е м но ст і т а о рга ніч но ст і , спро щує
за ст о сув а ння пра в о в и х но рм під ч а с в и ріше ння ко нкре т ни х ж и т т єв и х си т уа ц ій .

М е ж дуна ро дна я уни фи ка ц и я о суще ст в ля е т ся м е т о да м и ре ц е пц и и и и м пле м е нт а ц и и .

Внут ри го суда рст в е нна я уни фи ка ц и я ре а ли зуе т ся по сре дст в о м ко ди фи ка ц и и .

 1. С т в о р ен н я з в о д у з а к о н і в . Цим з а йма є т ь ся п р ив а т н а о р га н і з а ці я -
а мер ик а н сь к ий і н ст ит ут п р а в а . Це н а ук о в о -д о сл і д н а уст а н о в а . Ця
п р ив а т н а о р га н і з а ці я з б ир а є т а в ид а є з б і р к и п р а в о в их н о р м, щ о д і ют ь у
в сі х шт а т а х (о ф і ці йн о го ха р а к т ер у н е ма є ). Це н е ун і ф і к а ці я , це з б і р н ик
н о р ма т ив н их а к т і в , я к ий д о з в о л я є п р а цюв а т и юр ист у.

2. Р о з р о б к а т ип о в их а б о мо д ел ь н их з а к о н і в . Цим з а йма є т ь ся а со ці а ці я
а мер ик а н сь к их а д в о к а т і в . Всі а д в о к а т и С Ш А в хо д я т ь в цю а со ці а ці ю .

НАПРЯМКИ Во н а ма є шир о к у сф ер у д і я л ь н о ст і , а л е о д н им з ї ї н а п р я мк і в я в л .
р о з р о б к а мо д ел ь н их з а к о н і в - ст в о р ює т ь ся мо д ел ь я к о го сь з а к о н у, я к у

УНІФІКАЦІ
р о з сил а ют ь п о в сі х шт а т а х і з а к о н о д а в ці к о ж н о го шт а т у, р о з гл я д а юч и цю
мо д ел ь , я к я к а сь п р о п о з иці я ст в о р ит и з а к о н у себ е в шт а т і , мо ж ут ь а б о
п р ийн я т и йо го , а б о н е п р ийн я т и . Ці мо д ел і ст в о р юют ь ся д л я т о го , щ о б

Ї ПРАВА я к о сь з б л из ит и з а к о н о д а в ст в о шт а т і в . І т а к і мо д ел ь н і з а к о н и є ,
н а п р ик л а д , мо д ел ь н ий з а к о н п р о п і д п р иє мн иць к і к о р п о р а ці ї (1985 г.).

США 3. Р о з р о б к а є д ин их з а к о н і в . Цим з а йма є т ь ся Н а ці о н а л ь н а Ко н ф ер ен ці я

уп о в н о в а ж ен их шт а т і в п о ун і ф і к а ці ї п р а в а . Ця Н а ці о н а л ь н а к о н ф ер ен ці я
в к о ж ен шт а т н а п р а в л я є св о ї х п р ед ст а в н ик і в і в сі р а з о м в о н и
р о з р о б л я ют ь о д н а к о в і з а к о н и . Цей о д н а к о в ий з а к о н н е я в л .
ф ед ер а л ь н им з а к о н о м. Ці з а к о н и р о з гл я д а ют ь ся д уж е ув а ж н о і н а б а з і
ць о го т ек ст у ст в о р юют ь ся з а к о н и к о ж н о го шт а т у.
 ЄДИНОПОДІБНИЙ АКТ
Є дино по дібний (або о днако вий) - uno fir m act - акт не є статут у власном у значенні слова,
оск ільк и він прийм ається не законодавчим органом чи народом , а спеціальною Ком ісією
уповноважених, і не м ає обов'язкової ю ридичної сили для штатів (не випадково у назві даних
док ум ентів зазвичай використовується терм ін "акт" (act ), а не "зак он" (L aw) або "статут"
(statute)). Ц е своєрідна «пропозиція » для легіслатур штатів. Штати не зобов'язані суворо
слідувати «духу» і « букві» одном анітного акта, і на прак тиці закони м ожуть не стати таким и
однак ові, як виглядаю ть на папері. Інтерпретації цих законів, як правило, для кожного штату
свої, і практично завжди існую ть м ісцеві поправк и до подібним зак онам . Том у дом огтися по-
справжньом у повної уніфікації за рахунок таких ак тів практично нем ожливо. Тим більше, що
штати м аю ть право і відкинути частина уніфікованого акта чи акт повністю , але будучи прийнятим
тим чи іншим штатом , уніфік ований закон стає частиною статутного права штату.
 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЧИННОГО
СТАТУНОГО ПРАВА США
виступає важл ивим засобом уніфікації права, оскіл ьки вона
спр ямована на його впорядкування та спрощення пош уку
необхідних нор м

три види систематизації чинних нормативних

актів:

а) поєднання їх у хр онол огічному порядку;

б) об'єднання в систематичному порядку;

в) консол ідація
 КОДИФІКАЦІЯ ПРАВА
-означає «систематизацію статутів штату або федеральних статутів з метою їх
упорядкування, що виробляється, зазвичай, щодо правового
Регулювання.
У ході кодифікації відбувається об'єднання чинних законів (і нерідко відповідних
судових)
прецедентів), що регулюють ту чи іншу сферу суспільних відносин. Створений в
результаті кодифікації акт (кодекс - «code») повністю замінює собою всі колишні
акти, що діяли в цій сфері
Головною метою Кодексу є виклад законодавчого матеріалу в короткій та зручній
для застосування формі. Однак потрібно мати на увазі, що на зараз лише близько
половини розділів Зводу (наприклад, розділи 1, 3-6, 9-11 та ін.) було прийнято
Конгресом як статутне право, тобто фактично, як консолідовані акти з
відповідного предмета. На них можна посилатися як на безперечний доказ
існування правових
норм. Інші розділи є свідченням чинного права лише prima facie (тобто «оскільки
нічого очікувати доведено інше»). У перспективі всі розділи
кодексу мають бути прийняті як консолідовані статути.
 ГАЛУЗЕВА КОДИФІКАЦІЯ
( По суті, консол ідація) . Ідеї створення гал у зевих кодексів набул и пош ирення ще

у ХІХ ст. Так, нью- йор кський адвокат Девід Д. Філ д р озр обив ціл у серію кодексів,
найбіл ьш цінним з яких вважається Кодекс цивіл ьного су дочинства, офіційно
схвал ений Нью- Йорком 1848 р. У цьому кодексі Д. Філ д по суті звів у єдину систему
нор ми загал ьного пр ава та пр ава спр аведл ивості, тим самим значно спростивш и
пор ядок судочинства. В даний час у Спол у чених Штатах прийнято ціл у низку
гал у зевих кодексів( громадянських, кримінал ьних, процесуал ьних та інш их.) , які
охопл юють як законодавство ш татів, і федерал ьне законодавство. . Наприкл ад , у
ш таті Кал іфор нія на даний момент діють 29 гал узевих кодексів: вибор чий,
податковий, страховий, фінансовий, сімейний, цивіл ьний, тр у довий, освітній, водний,
цивіл ьно- пр оцесу ал ьний та інш і. Амер иканські гал узеві кодекси, якправил о,
відр ізняються від кл асичних кодифікацій, хар актер ні дл я континентал ьної системи
пр ава ( за винятком кодексів Луїзіани, яка спр ийнял а традиції Кодексу Напол еона) .
 УНІФІКАЦІЯ НОРМ «НЕПИСАНОГО» (ПРЕЦЕДЕНТНОГО) ПРАВА

-с пе циф і ка обумовлюєтьс я н ас ампе ре д ос обливос тями дії правила

пре це де н ту (stare de c isis) у правові й с ис те мі СШ А.

По-пе рш е , в аме рикан с ькому пре це де н тному праві це правило с уворо ді є лиш е по ве ртикалі ,
зобов'язуючи с уддів дотримуватис я рі ш е н ь лиш е вище с тоящих Ін с тан ці й.

По-друге , прин цип stare de c i si s як обов'язковий ді є лиш е в ме жах компе те н ції окре мого ш тату.

По-тре тє, врах овуючи , що ф е де ральн а с удова с ис те ма та с удові с ис те ми ш таті в є н е зале жн ими та мають
за загальн им правилом юрис дикці ю щодо рі зн их кате горій с прав, пре це де н ти , що
с творюютьс я ф е де ральн ими с удами, є обов'язковими для с удів ш таті в і н авпаки (тут ф актичн о взагалі
н е пос тає питан н я про ієрарх і чн ий прі орите т, ос кі льки ріш е н н я с тос уютьс я різн их кате горі й с прав).
 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМ ЗАГАЛЬНОГО ПРАВА

-гов ори т и п ро н еї м ож н а з в ел и к ою ча с т к ою ум ов н ос т і , о с к іл ьк и ц і н орм и н ос ят ь

н еп и с а н и й х а ра к т ер. Прец еден т н і рішен н я п убл ік уют ьс я у с п ец іа л ьн и х збірн и к а х –
la w report s , а л е у ц и х збірн и к а х с и с т ем а т и зуют ьс я н е с а м і н о рм и за га л ьн о го п ра в а , а
рішен н я а п ел яц ій н и х с удів , як і форм уют ь п рец еден т и . У С ША в и да ют ьс я і с к л еп ін н я
с а м и х н орм за га л ьн ого п ра в а ( « rest a t em en t s o f la w » ) , що гот уют ьс я А м ери к а н с ьк и м
ін с т и т ут ом п ра в а . В он и с и с т ем а т и зуют ь н орм и за га л ьн ого п ра в а за п редм ет н и м
п ри н ц и п ом т а к л а с и фік ов а н і за розділ а м и : догов ірн е п ра в о, дел ік т н е п ра в о, п ра в о
в л а с н о с т і т ощо . Одн а к п о т рібн о м а т и н а ув а зі , що да н і с к л еп ін н я н е є офіц ій н и м и и і
в ідобра ж а ют ь н орм и за га л ьн ого п ра в а у в и гл яді , як їх с п ри й м а ют ь а в т ори
в ідп ов ідн и х в и да н ь, що , зв іс н о , н е м ож н а с п ри й м а т и а бс ол ют н у іс т и н у. Том у м ож н а
в и к ори с т ов ув а т и л и ше як « в т ори н н і » ( п ерек о н л и в і) дж ерел а п ра в а . Юри с т и м ож ут ь
за с т ос ов ув а т и їх у с в оїй п ра к т и чн ій діял ьн о с т і, а л е офіц ій н о п ос и л а т и с я в он и м а ют ь
н а дж ерел а п убл ік а ц ії с а м и х с удов и х рішен ь.
 ВИСНОВКИ

1) незважаючи на наявність федерал ьного права та права

ш татів, стату тного та загал ьного пр ава, пр аво США

пр агне одноманітності, створ ення внутріш ньо

несу перечл ивої та ціл існої системи норм;

2) важливу рол ь уніфікації статутного права США

гр ає прийнят тя л иш е на р івні федер ації одноманітних і модел ьних законів і

дотр имання ним л егісл атурами ш татів розробки своїх статутів;

3) особл иве значення дл я створення єдиної та несуперечл ивої системи

амер иканського законодавства має його систематизація, що здійснюється як на
федерал ьному р івні, так і на рівні ш татів, як правил о, ш л яхом консол ідації нор м
статутного та пр ецедентного пр ава;
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!