ВСТУП ДО

ПСИХОДІАГНОСТИКИ
Кафедра психології
Психодіагностика – галузь
психологічної науки, що розробляє і
використовує на практиці методи
виявлення і вимірювання
індивідуально - психологічних
особливостей людини.
 Об’єкт
психодіагностики –
конкретна людина як
носій індивідуальних
психічних якостей
 ПРЕДМЕТ ПСИХОДІАГНОСТИКИ

методи та конкретні
теоретичні та методики
Психологія екстремальних ситуацій покликана
конкретно-методичні вирішити наступні завдання:
психодіагностики диференціальну
Дослідити вплив екстремальних
засади побудови факторів на
найбільш нормативні вимоги
психометрику як
психодіагностичних універсальних до методик, їх
методологію
інструментів та об'єктів розробників та
формулювання психодіагностичних
виявлення
користувачів
психодіагностичних досліджень відмінностей;
висновків
 Три рівні психодіагностики по Л. С. Виготському

Симптоматичний –
Типологічний -
встановлюються ті Етіологічний – визначається місце
чи інші особливості визначаються
В
та значення
досліджуваного, не
вказуючи на їх
причини отриманих даних у
виявленого цілісній
причини та місце у
явища динамічній картині
структурі
особистості
особистості
рн а
іа г
В
и
з
н
а
ч
е
н
н
я
п
р
и
р
о
д
и
п
с
и
х
і
ч
н
и
х
яв
и
щ
і
м
о
ж
л
и
вість
ї
х
н
а
у
к
о
в
о
г
о
о
ц
і
н
ю
ва
н
н
я

зу н
нк о
ио с
хв т
и и
пх Завдання к
с психодіагностики и
ип
хі і
од з
дс
іт з
аа а
гв г
н а
 Практична психодіагностика займається:
Апробацією –
перевіркою методик по основних психометричних
критеріях (валідність, надійність, репрезентативність…..)

Застосуванням методик для виміру індивідуально-

психологічних особливостей людини
 Мета психодіагностики - дати інформацію про різні
сторони людської психіки, показати, чим одна людина
відрізняється від іншої, тобто, дати матеріал для
психологічного заключення (психологічного діагнозу).
 Діагноз - слово грецького
походження, воно означає
“визначення”, “розпізнавання”.

Психологічний діагноз – це
кінцевий результат діяльності
. психолога, спрямований на виявлення
індивідуально-психологічних
особливостей людини. Він робиться з
метою оцінки актуального стану
людини, прогнозу її подальшого
розвитку і розробки рекомендацій, що
визначаються задачами
психодіагностичного обстеження.
 Предмет психологічного діагнозу – встановлення
індивидуально-психологічних відмінностей в нормі та патології.

Найважливішим елементом психологічного діагнозу являється

виявлення того, чому дані прояви мають місце в поведінці
(діяльності) досліджуваного, які їх причини та наслідки.

.
У вузькому розумінні під психологічним діагнозом розуміють
конкретні причини відхилень в діяльності з метою усунення цих
причин шляхом відповідних конкретних впливів.
 Клінічна практика

Спортивна
Військова
медицина

Судова практика Профорієнтаційна

Навчально -
виховний процес
 1)об’єктивний діагностичний підхід (на основі оцінки
успішності реальної і змодельованої діяльності);
. 2) суб’єктивний підхід (на основі даних, які піддослідний
повідомляє про себе; самооцінка; самоаналіз);

3) проективний підхід (на основі аналізу поведінки чи

діяльності у певній ситуації або роботі з неструктурованим
стимулом).
Тести по спрямованості:
тести досягнень — тип методик, спрямованих на діагностику досягнутого
рівня розвитку здібностей, навичок, знань;
тести інтелекту — тести загальних здібностей. Тести, які виявляють ступінь
оволодіння діями з вербальним, числовим чи графічним матеріалом;
тести креативності — (лат. слово — створення). Сукупність методик
спрямованих на вивчення і оцінку творчих здібностей людини. Креативність
визначають на таких рівнях:
— особистісному — як на творчість людини впливає сама людина;
— пізнавальному — як на творчі здібності впливають інтелектуальні можливості;
тести критеріально-орієнтовані — сукупність методів психодіагностики, які
діагностують ступінь оволодіння певними діями, певними видами задач;
тести особистості — група методик, спрямованих на вимірювання проявів
особистості;
тести спеціальних здібностей — група методик, спрямованих на діагностику
окремих аспектів інтелекту.