Історія відкриття

періодичної системи
хімічних елементів

Виконала: учениця
8-А класу
Сінькова Оксана
Вчитель: Возняк
Оксана Федорівна
 Мета

Дізнатися історію відкриття

періодичної системи хімічних
елементів
 План

 Що таке періодична система хімічних елементів

 Графічне представлення
 Історія відкритя
 Тріади Деберайнера
 Земна модель Шанкуртуа
Закон Октав
Дмитро Менделєєв та Лотар Маєр
Генрі Мозлі
 Концепція актиноїдів Ґленна Теодора Сіборґа
Висновок
Що таке періодична система?

Періодична система
хімічних елементів —
класифікація хімічних
елементів, що встановлює
залежність різних
властивостей елементів
від заряду їхнього
атомного ядра.
Графічне представлення
 Історія відкриття

Перший перелік хімічних елементів

склав в 1789 р. французький
хімік Лавуазьє. До цього списку увійшли
25 відомих на той час елементів. Першу
таблицю відносних атомних мас п'яти
хімічних елементів
(кисень, азот, вуглець, сірка і фосфор)
склав англійський учений Дальтон в
1803 р.
 Тріади Деберайнера

До середини XIX століття були відкриті 63 хімічні

елементи, і спроби знайти закономірності в
цьому наборі робилися неодноразово.
У 1829 році Йоганн Деберайнер опублікував
знайдений ним «закон тріад»

Атомна Атомна
Елемент Густина Елемент Густина
маса маса
1,55
Cl 35,5 1,56 г/л Ca 40,1
г/см3
Br 79,9 3,12 г/л Sr 87,6 2,6 г/см3

I 126,9 4,95 г/л Ba 137 3,5 г/см3

 Земна модель Шанкуртуа

Як хімік Шанкуртуа відомий тим, що у

1862 запропонував систематизацію
хімічних елементів, основану на
закономірний зміні атомних мас.
Запропонована ним система базувалася
на визначених у 1858 році італійським
хіміком Станіслао Канніццаро правильних
масах хімічних елементів.
Закон Октав

У 1864 р. свій варіант періодичної системи

запропонував хімік і музикант Джон
Ньюлендс. За запропонованим ним
правилом «Всі елементи при
впорядкуванні їх за атомною масою
повторюють хімічні властивості
періодично у кожній восьмій позиції». Тому
він називає цю періодичну зміну Законом
Октав. За часів Ньюлендса інертні гази не
були відомими.
 Дмитро Менделєєв
та Лотар Маєр

У цьому ж десятилітті з'явилося ще кілька спроб

систематизації хімічних елементів; ближче всього
до остаточного варіанту у 1864 підійшов Лотар
Юліус Маєр (. У своїй книзі «Сучасні теорії хімії та їх
значення для хімічної статики» він впорядковує
відомі на той час елементи за значеннями їх
відносної атомної маси у таблицю. У наступному
виданні книги 1870 року з'являється вдосконалена
таблиця періодичної системи елементів.
 Генрі Мозлі

У 1913 році Генрі Мозлі встановив

залежність частоти та довжини
хвилі серій характеристичного рентгенівського
випромінювання від атомного
номера хімічного елемента Цим законом
підтверджено та відкориговано порядок
розташування елементів у Періодичній
системі елементів та передбачено достеменно
невідомі на той час елементи, наприклад
елементи з номерами 43 та 61.
 Концепція актиноїдів
Ґленна Теодора Сіборґа

Американський фізик Ґленн Теодор Сіборґ у 1942

році входив до команди Мангеттенського проекту
під керівництвом італійського фізика Енріко Фермі.
Він відповідав за ізоляцію плутонію, який він
синтезував і охарактеризував в лютому 1941 року,
з уранової матриці, де він утворювався в результаті
ядерної реакції. Саме під час цієї роботи Сіборґ
вивчив хімію цих елементів. Він визначив і їхнє
положення в періодичній таблиці. Доти Уран був
поміщений у групі під Вольфрамом,
а Плутоній під Осмієм, що не відображало їхніх
властивостей.
 Висновок

Отже, ми дізналися
історію відкриття
періодичної системи
хімічних елементів