Біологія, 11 клас

Тема: Адаптація як загальна

властивість біологічних
систем. Принцип єдності
організмів та середовища
мешкання
Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49
Біологія, 11 клас

Основи теорії адаптації закладено канадським

ученим Гансом Сельє (1936-1989).
Він увів у науку поняття адаптації, виявив фази
адаптаційного процесу, сформулював уявлення про
загальний адаптаційний синдром і стрес.
Що ж таке адаптація?

АДАПТАЦІЯ (від лат. - пристосування) в

біології - загальна властивість усіх
біосистем щодо формування й розвитку
нових біологічних ознак відповідно до змін
«Біологічна адаптивність і є
умов навколишнього середовища. життям»
Ганс Сельє

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас
Наступні визначення призвичаєння організмів, дає
український і американський еволюційний біолог
Феодосій Добржанський:
1. Адаптація — це еволюційний процес, завдяки
якому організм стає здатним краще жити у
власному середовищі існування або місцях
проживання.
2. Адаптованість — це стан адаптації: ступінь,
в якому організм здатний жити та
розмножуватися в певному наборі середовищ
існування.
3. Адаптивна риса — це чинник закономірності
розвитку організму, який дозволяє або підвищує
ймовірність виживання та розмноження цього
організму.

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас
Адаптація реалізується не лише на рівні організму. Її прояви існують на кожному з
рівнів організації біосистем і притаманні їм усім.

Молекулярна
Клітинна адаптація Організмова адаптація
адаптація
Екосистемна адаптація

Популяційна Видова
адаптація адаптація

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас
Як класифікують адаптації організмів?
Розрізняють структурні (морфологічні), фізіологічні та етологічні адаптації
організмів.
Структурні адаптації (морфологічні) - це ознаки будови й форми тіла
організму, що допомагають йому виживати в природних умовах.
Такими адаптаціями можуть бути великі вуха слонів або кроликів для
терморегуляції, обтічна форма тіла дельфінів або риб, видозміни
вегетативних органів рослин для здійснення додаткових функцій.
Фізіологічні адаптації - це особливості процесів життєдіяльності за
конкретних умов існування. Наприклад, потовиділення у багатьох
видів ссавців для терморегуляції, секреція отрути у змій або павуків
для захисту й живлення, осморегуляція за участі зябр і ректальної
залози у бичачої акули.
Етологічні адаптації - це видозміни поведінкових реакцій організму у
відповідь на зміни в навколишньому середовищі. Наприклад, нічний
спосіб життя у багатьох мешканців пустель, загрозливі пози тіла для
оборони від хижаків, побудова гнізд або нір.

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас
Залежно від часу виникнення та значення для життя особин адаптації класи
фікують на онтогенетичні та філогенетичні.
Онтогенетичні адаптації виникають упродовж індивідуального розвитку, мають
неспадковий і короткочасний характер та забезпечують реалізацію норми реакції
ознак за конкретних умов існування.
Наприклад, формування умовних рефлексів, гормональні зміни під час стресів.
Філогенетичні адаптації формуються в процесі еволюції під дією природного
добору, мають спадковий довготривалий характер і пов'язані з перетворенням
норми реакції ознак (криптизм, мімікрія, маскування, застережне або захисне
забарвлення).

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас
Адаптації мають відносний характер
Будь-яке пристосування організму формується у відповідь до
певних вимог навколишнього середовища. І, як наслідок, адаптації
мають пристосувальне значення лише до цих умов. Якщо вони
зміняться, то й пристосування втратить своє значення. Яскравим
прикладом є плоди дерева хікаро, що росте в Центральній Америці
(рис. 1.5, А). Ці плоди мають настільки тверду оболонку, що тільки
деякі з них можуть бути розгризені конями. Тому зазвичай насіння
так і залишається всередині плоду під деревом, і не розповсюджується
тваринами.
Уважають, що колись гігантські травоїдні, які мешкали в цій
місцевоcті (рис. 1.5, Б), були здатні розгризати плоди й виїдати
м’якоть разом із насінням, поширюючи його зі своїми
екскрементами. Але з їх вимиранням близько 10–15 тис. років тому
плоди стало нікому розгризати, тому тепер цій рослині для
розповсюдження насіння потрібно виробляти якісь нові адаптації.

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас

На початок XX ст. сформувалися такі погляди на адаптації

організмів до умов навколишнього середовища:
• адаптування до нових умов або умов, які періодично
змінюються, - завдання, які постійно розв’язують організми;
• адаптації тісно пов’язані із саморегулюванням біохімічних і
фізіологічних процесів в організмі;
• у тварин адаптації можуть бути пов’язані зі змінами їхньої
поведінки.
Учення про адаптації стало своєрідним містком, який поєднав
данні різноманітних біологічних наук: молекулярної біології,
біохімії, вірусології, мікробіології, ботаніки, мікології, зоології,
анатомії, фізіології, біології індивідуального розвитку, екології,
еволюційного вчення тощо.

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас
Принцип єдності організмів і середовища
Організм і середовище мешкання міцно взаємопов’язані між собою.
Організми змінюють і середовище, що їх оточує, обмінюючись із ним речовинами та
енергією, які вони поглинають і виділяють. Змінене середовище по-новому впливає на
організм, який починає пристосовуватися й також по-новому впливати на середовище.
Такі взаємодію, взаємозалежність і взаємовплив організму та середовища, у якому він
живе, називають законом єдності організму й середовища його мешкання.

Принцип єдності організмів і середовища їхнього

мешкання вперше сформулював фізіолог Іван
Михайлович Сеченов (1829-1905): будь-який організм
(рослинний або тваринний) є саморегульованим
механізмом, відкритою системою, тісно пов’язаною з
навколишнім середовищем процесами обміну речовин та
потоками енергії.

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49

Біологія, 11 клас

Дякую за увагу!
Мирного неба та перемоги!

Автор: Олег КАВАЛЖИ, Одеський ліцей №49