ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ

ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

Змістовий модуль 1
Основи організації зв‘язку
ЗС України

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

”ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЗВ’ЯЗКУ”

Одеса
 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ
ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри бойового
застосування технічних засобів розвідки
полковник
І.О. Шумков
"___" ______________ 201_ р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
з дисципліни
”ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ”

Змістовий модуль 1
Основи організації зв‘язку
ЗС України

Обговорено на засіданні
кафедри бойового застосування
технічних засобів розвідки
“ ___ ”._________ 201 __ р.
Протокол №______

Одеса
 ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЗМІСТОВОГО
МОДУЛЮ

1. Вивчення даної теми спрямоване на набуття курсантами знань з вивчення основних

положень зі зв’язку.
2. В результаті вивчення даного модулю курсанти повинні опанувати наступними
компетенціями:
З Н А Т И:
- вимоги до управління підрозділами (військами);
- роди та види військового зв`язку;
- правила ведення радіообміну, що заборонено при ведені радіообміну.
В М І Т И:
- практично вести переговори і передавати по радіоканалах повідомлення.
3. Основними документами викладача при підготовці до занять за темою є:
- Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін., І.О. Шумков., О.М. Семчак. Курс лекцій з
«Організації військового зв’язку. – Одеса : ВА, 2017.
- Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Сучасні радіозасоби транкінгового зв’язку:
навчальний посібник. – Одеса : ВА, 2016. – 228 с.
- Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Існуючі та перспективні малогабаритні радіозасоби
спеціальної розвідки. – Одеса : ВА, 2013. – 60 с.

Послідовність проведення занять та розрахунок часу

Номер Найменування заняття Вид Кількість

заняття заняття годин
1 2 3 4
Заняття 1. Зв'язок - основний засіб забезпечення
1. ГЗ 2
управління у бою.
2. Заняття 2. Правила ведення радіообміну ГЗ 2

3. Заняття 3. Основи організації зв‘язку ЗС України СР 2

ВСЬОГО за змістовий модуль: – 6 годин 6

4. Навчальні цілі вивчення змістового модулю досягати використанням активних

методів навчання, основними з яких є інтелектуальна розминка, проблемне навчання, дії за
інструкцією.
5. Тактичне мислення у тих, хто навчається, розвивати шляхом постановки запитань до
тих хто навчається за тематикою занять, наведенням прикладів з досвіду застосування засобів
зв’язку в зоні проведення АТО.
6. Групові заняття мають за мету в першу чергу набуття та подальше закріплення
теоретичних знань, прищеплення первинних умінь в практичному застосуванні засобів зв’язку
при виконанні розвідувальних завдань. Вони проводяться методом розповіді і показу з
використанням, як правило, робочих комплектів засобів зв’язку.
З метою вироблення у курсантів творчого підходу на заняттях слід впроваджувати
елементи проблемності.
7. Самостійна робота за цією темою повинна бути забезпечена інформаційно-
методичними засобами (підручниками, навчально-методичними посібниками, конспектами
лекцій, комп’ютерними презентаціями, методичними рекомендаціями з організації самостійної
роботи та виконання окремих завдань, які повинні мати також і електронні версії) та
безпосередньо матеріально-технічними засобами (робочими комплектами засобів зв’язку),
передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи
курсантам доцільно рекомендувати додаткову наукову, професійно-монографічну та
періодичну літературу. Необхідно звернути увагу тих хто навчається на самостійний пошук
безпосередньо прикладів бойового застосування засобів зв’язку (особливо новітніх, наприклад,
за досвідом проведення АТО).
 Зміст самостійної роботи та навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта
регламентується робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та
вказівками викладача. Після кожного групового заняття викладач обов’язково має дати тим хто
навчається завдання на самостійну роботу, вказати основні джерела отримання додаткової
інформації за даною тематикою.
Методичні матеріали для самостійної роботи повинні передбачати можливість
проведення самоконтролю.
Відповідальність за якість самостійної роботи безпосередньо несе той хто навчається.
8. Контроль знань має за мету перевірити та поглибити знання курсантів. Він
проводяться зазвичай на заключному груповому занятті змістового модулю і є обов'язковими
для всіх курсантів. Без позитивного складання контролю знань за даним модулем курсанти не
допускаються до диференційованого заліку. З метою більш якісного контролю підготовки тих
хто навчається викладач може застосовувати поточний контроль на початку кожного заняття з
даного змістового модулю.
Поточний контроль підготовки курсантів крім того доцільно здійснювати на груповому
занятті – у вступній частині заняття в усній, або письмовій формах з раніше вивченого
матеріалу попередньої лекції, та в основній частині - щодо засвоєння нових навчальних питань.
 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ
ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

Групове заняття
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
„ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЗВ’ЯЗКУ”
Блок змістових модулів 1 Основи організації зв‘язку в ЗС України.
Змістовий модуль 1 Основи організації зв‘язку ЗС України.
Заняття 1:   Зв'язок - основний засіб забезпечення управління у бою.

Одеса
 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ
ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри бойового
застосування технічних засобів розвідки
полковник
І.О. Шумков
"___" ______________ 201_ р.

підполковник Ю.А. Максименко

ЗВ'ЯЗОК-ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ У БОЮ

Групове заняття

Обговорено на засіданні
кафедри бойового застосування
технічних засобів розвідки
“ ___ ”._________ 201 __ р.
Протокол №______

Одеса
 Змістовий модуль 1. Основи організації зв‘язку в ЗС України.
Заняття 1. Зв'язок-основний засіб забезпечення управління у бою.

Навчально-виховні цілі:
1. Дати курсантам теоретичні знання по вимогам до управління підрозділами
(військами).
2. Розглянути роди та види військового зв`язку.
3. Розвити у тих хто навчається здатність до самостійного вирішення складних завдань з
управління підрозділами в будь яких умовах обставин.

Вид заняття: групове заняття

Час: 2 години (90 хв.).
Місце: навчальний клас.

Матеріальне забезпечення:
1. Робочі зошити курсантів.
2. ПЕОМ та мультимедійний проектор комп’ютерних даних.

Презентації:
Презентація за темою: “Зв'язок-основний засіб забезпечення управління у бою”

Література:
1. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін., І.О. Шумков., О.М. Семчак. Курс лекцій з
«Організації військового зв’язку». – Одеса : ВА, 2018.
2. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Сучасні радіозасоби транкінгового зв’язку:
навчальний посібник. – Одеса : ВА, 2016. – 228 с.
3. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Існуючі та перспективні малогабаритні радіозасоби
спеціальної розвідки. – Одеса : ВА, 2013. – 60 с.

Варіант завдання курсантам на самостійну роботу:

1. Вивчити вимоги до управління підрозділами (військами), роди та види військового
зв`язку.
2. Вдосконалити свої теоретичні навички під час самостійної роботі над
запропонованим матеріалом, використовуючи додаткові джерела інформації наданні
викладачем, отримати додаткову інформацію за даною темою.

Методичні вказівки
1. Групове заняття – це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний
(педагогічний) працівник методом усного викладення матеріалу в поєднанні з методом
демонстрації (показу) викладає новий навчальний матеріал, шляхом опитування контролює
засвоєння курсантами (слухачами, студентами) цього матеріалу і сприяє його закріпленню.
Групове заняття проводиться з навчальною групою з навчальних дисциплін професійної
(професійно-орієнтованої) та практичної підготовки на техніці та озброєнні, у спеціалізованих
класах, лабораторіях та інших приміщеннях, які обладнані тренажерами та засобами імітації,
макетами, стендами, іншими наочними приладами, а також засобами статичної і динамічної
проекції. На цьому занятті науково-педагогічний (педагогічний) працівник поетапно подає
новий матеріал з теоретичних питань, супроводжує його демонстрацією і показом зразків
озброєння та військової техніки, їх вузлів, блоків, діючих моделей, макетів. Потім
організовується обговорення цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.
Групові заняття з дисципліни “Організація військового зв’язку” проводяться в
навчальних класах які обладнані необхідними технічними засобами навчання, комп’ютерною
технікою, а також в навчальних класах в яких розташовані відповідні зразки засобів зв’язку.
Під час проведення групових занять необхідно також використовувати плакати відповідної
тематики, якими обладнано навчальний клас, вміло застосовувати при викладанні навчального
матеріалу презентації.
 Дане групове заняття призначено для отримання початкових знань відповідних засобів
зв’язку, що знаходяться на озброєнні підрозділів Збройних Сил України, розкриття і вивчення
їх призначення та основних тактико-технічних характеристик. Під час заняття викладач разом з
курсантами повинні розглянути комплектацію цих засобів зв’язку, варіанти їх розгортання,
згортання, порядок підготовки до роботи та безпосередньо порядок бойового застосування
засобів зв’язку. Особливу увагу необхідно приділити заходам безпеки при експлуатації.
Курсанти повинні набути теоретичних знань, які в подальшому дозволять набути практичних
навичок по роботі на даних засобах зв’язку. Заняття повинне сприяти розвитку тактичного
мислення курсантів, формувати у них допитливість до устрою та бойовому застосуванню
засобів зв’язку.
2. Схеми, таблиці, презентації, фрагменти з навчальних фільмів, приклади з бойового
досвіду військ, які використовує викладач під час групового заняття повинні бути засобом для
розкриття головної ідеї. При цьому ілюстрованого матеріалу повинно бути немало та і
небагато. Для двох годин заняття достатньо мати 2-4 схеми (таблиці), навчальний фільм або
його фрагмент на 5-7 хвилин, презентацію з 15-20 слайдів.
3. При підготовці до заняття викладачу необхідно ознайомитися з матеріалами
посібників “Курс лекцій з «Організації військового зв’язку»”, “Існуючі та перспективні
малогабаритні радіо засоби спеціальної розвідки” та “Сучасні радіозасоби транкінгового
зв’язку”. Видавництво Військова академія. та запропонованими навчальними матеріалами.
Крім того, з метою оперативного доведення до тих, хто навчається досвіду застосування
засобів зв’язку в зоні проведення антитерористичної операції, викладачу перед початком
заняття необхідно ознайомитися з аналітичними матеріалами по досвіду застосування сил та
засобів зв’язку від вищестоящих штабів та замовників.

Навчальні питання та розрахунок часу

№ Час
Навчальні питання
з/р (хвилин)
І Вступна частина 5
ІІ Основна частина 80
1. Вимоги до управління підрозділами (військами). Роди та види 40
військового зв`язку.
2. Класифікація і діапазон радіохвиль, довжина хвилі. 20
3. Антени військових радіостанцій. 20
ІІІ Заключна частина 5

Хід заняття:

Дії викладача Дії тих, хто навчається

І. Вступна частина - 5 хвилин
- приймає доповідь командира взводу про
готовність взводу до заняття;
- перевіряє наявність особового складу та - надають на перевірку робочі зошити;
матеріальне забезпечення;
- проводить інформування (якщо перший час - слухають інформування;
заняття);
Виступає із вступним словом - слухають вступне слово викладача.
- оголошує тему, навчальні цілі заняття;
- звертає увагу на ключові проблеми для
обговорення.
ІІ. Основна частина – 80 хвилин.
1. Вимоги до управління підрозділами (військами). Роди та види військового зв`язку –
40 хв.
- оголошує навчальне питання; - записують навчальне питання;
- розглядає із курсантами вимоги до управління
підрозділами (військами;
- розглядає із курсантами роди та види військового
зв`язку;
- проводить розбір навчального питання.
- з’ясовують та записують вимоги до
управління підрозділами (військами);
- з’ясовують та записують роди та види
військового зв`язку;
- слухають розбір.

2. Класифікація і діапазон радіохвиль, довжина хвилі – 20 хв.

- оголошує навчальне питання; - записують навчальне питання;
- розглядає із курсантами класифікацію і діапазон - з’ясовують та записують класифікацію
радіохвиль; і діапазон радіохвиль;
- розглядає із курсантами розповсюдження - з’ясовують та записують
радіохвиль, довжину хвилі; розповсюдження радіохвиль, довжину
хвилі;
- проводить розбір навчального питання. - слухають розбір.
3. Антени військових радіостанцій – 20 хв.
- оголошує друге навчальне питання; - записують навчальне питання;
- розглядає із курсантами антени військових - з’ясовують та записують антени
радіостанцій; військових радіостанцій;
- проводить розбір навчального питання. - слухають розбір.
ІІІ. Заключна частина - 5 хвилин.
- нагадує тему, навчальні цілі заняття та рівень їх
досягнення;
- проводить розбір заняття, вказує на питання, які - слухають розбір викладача;
необхідно доопрацювати в ході самостійної
роботи;
- дає завдання на самостійну роботу; - записують завдання.
- доводить оцінки.

Старший викладач кафедри бойового застосування технічних засобів розвідки

підполковник Ю.А. Максименко
 НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

1. Вимоги до управління підрозділами (військами). Роди та види військового зв`язку.

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується постійним зростанням ролі

управління. Це повністю відноситься і до воєнної справи, як однієї із специфічних областей
суспільної діяльності.
Управління військами - ціленаправлена діяльність командувачів, командирів, штабів,
органів виховної роботи, начальників родів військ та служб, щодо підтримання постійної
бойової готовності та боєздатності військ (сил), підготовки їх до операції (бою), та керівництво
ними при виконанні поставлених задач.
Мета управління - забезпечити постійну бойову та мобілізаційну готовність
підлеглих військ (сил), всебічну підготовку їх до бойових дій та максимальну ефективність під
час рішення поставлених задач та досягнення мети операції (бою).
Управління військами повинно бути - стійким, безперервним, оперативним,
прихованим та якісним.
Вимоги
до управління
військами

Стійкість Безперервність Оперативність

Прихованість Якість

Рис. 1.1. Вимоги до управління військами

Стійкість - здатність органів управління виконувати свої завдання в складній
обстановці, яка різко змінюється під час впливу противника на систему управління.
Безперервність - здатність постійно впливати на хід бойових дій.
Оперативність - здатність своєчасно реагувати на всі зміни обстановки, умови
виконання поставлених завдань, своєчасно впливати на хід бойових дій та забезпечувати
упередження противника в діях.
Прихованість - здатність приховувати від противника прийняту систему управління,
збереження в таємниці запроваджених заходів, пов”язаних зпідготовкою військ (сил) до
бойових дій та управління ними в ході бойових дій.
Якість - здатність максимально використовувати потенційні можливості військ (сил)
та обстановки для виконання поставлених задач (Якість, в офіційних керівних документах в
вимоги до управління військами, не входить).

Система управління. Складові частини системи управління. Вимоги до системи

управління та їх характеристика.

Організаційно - технічну основу управління військами складає система управління.

 Система управління - сукупність функціонально та ієрархічно поєднаних органів
управління, пунктів управління та засобів управліня (системи зв'язку та АСУ, а також
спеціальних систем, які забезпечують збір, обробку та передачу інформації).

Система
управління

Органи Пункти Засоби

управління управління управління

Рис. 1.2. Склад системи управління

Органи управління - передбаченні штатом, або тимчасово створенні колективи

(посадові особи), організаційно об'єднанні для виконання визначених функцій, щодо
управління підпорядкованими військами (силами) в різноманітних ланках в мирний та военний
час.
До складу органів управління відносяться командування, штаб, управління, відділи,
відділення, служби, інші органи, які призначенні для виконання функцій щодо управління
військами (силами). Основним органом управління - є загальновійськовий штаб.
Пункти управління - це спеціально обладнанні та оснащенні технічними засобами
місця, з яких органи управління здійснюють безпосереднє управління військами під час
підготовки та у ході ведення бойових дій, під час несення бойового чергування.
Для управління частинами (підрозділами) при підготовці та у ході ведення бою
розгортаються:
в батальйоні - командно-спостережний пункт батальйону (КСП);
в частинах( з'єднаннях ) - командний пункт (КП), запасний командний пункт (ЗКП),
тиловий пункт управління (ТПУ).
Засоби управління.
До основних засобів управління належать - система зв'язку та автоматизована система
управління військами( АСУВ ).

Роди та види військового зв`язку.

Військовий зв`язок, згідно державного стандарту України ДСТУ В 3265-95 “Зв`язок
військовий, терміни та визначення, класифікується по родам і видам зв`язку.
Рід військового зв'язку – це класифікаційне угруповання військового зв'язку, виділене
по середовищу розповсюдження сигналів і засобам військового зв'язку, які застосовуються.
У військовому зв'язку розрізняють наступні його роди: радіозв'язок; радіорелейний
зв'язок; тропосферний зв'язок; супутниковий радіозв'язок; проводовий зв'язок; зв'язок
рухомими засобами; зв'язок сигнальними засобами; оптикоелектронний зв`язок;
гідроакустичний зв`язок;
Радіозв'язок – це електрозв'язок, що здійснюється радіохвилями. Їх розповсюдження в
просторі залежить від властивостей поверхні землі та атмосфери. Радіохвилі, які
розповсюджуються на великій висоті в атмосфері, повертаються на землю внаслідок
викривлення траєкторії. Радіохвилі, які розповсюджуються біля поверхні землі, поглинаються
нею.
Радіорелейний зв'язок – це спосіб забезпечення дальнього багатоканального зв'язку на
УКХ, який використовує багатократну ретрансляцію сигналу, що передається. Радіорелейні
засоби здатні забезпечити високоякісний багатоканальний зв'язок, який мало залежить від пори
року і часу доби, стану погоди і атмосферних перешкод. Але при використанні радіорелейних
засобів потрібно враховувати, що дальність зв'язку залежить від форми рельєфу місцевості,
дальність зв'язку на одному інтервалі обмежена, немає можливості роботи радіорелейних
станцій під час руху.
Радіорелейний зв’язок (РРЗ) дозволяє реалізувати великі можливості для
забезпечення управління військами в складній обстановці в усіх видах їх бойової діяльності.

кінцева станція проміжна станція кінцева станція

інтервал

РРЛ

Мал. 4. Радіорелейна лінія

Напрямок РРЗ — спосіб організації зв’язку між двома ПУ (командирами, штабами).

мбр

Мал. 5. Напрямок радіорелейного зв’язку

Тропосферний зв'язок – це зв'язок, який забезпечується за допомогою ефекту

дальнього тропосферного розсіювання радіохвиль.
Тропосферний зв’язок, як різновидність радіо та радіорелейного зв’язку, базується на
використанні ефекту розсіювання ультракоротких хвиль на неоднорідностях тропосфери. За
допомогою тропосферних станцій можливо забезпечити зв’язок без ретрансляції на 200-250 км,
скоротити час на розгортання ліній великої протяжності і таким чином зменшити кількість
задіяної техніки та особового складу.
Супутниковий радіозв'язок – це космічний радіозв'язок між наземними станціями,
який здійснюється за допомогою ретрансляції радіосигналів через один або декілька
супутників Землі. Тропосферні і супутникові засоби зв'язку в тактичній ланці можуть
застосовуватись тільки для забезпечення зв'язку з'єднань з вищестоящим штабом і
взаємодіючими командирами (штабами).
Супутниковий зв’язок — рід зв’язку, в якому використовується ретрансляція сигналів
за допомогою апарата - ретранслятора, який розміщений на борту штучного супутника Землі.
Іоносферний радіозв`язок - це радіозв`язок, що використовує відбиття радіохвиль від
іоносфери або їх розсіювання на неоднорідностях іоносфери.
Метеорний радіозв`язок - це радіозв`язок що використовує відбиття радіохвиль від
іонізованого сліду метеорів.
Проводовий зв'язок – це електрозв'язок, що здійснюється за допомогою
розповсюдження електричних сигналів по проводовим лініям. Проводові засоби забезпечують
високу якість і простоту організації зв'язку, більшу прихованість роботи, порівняно з радіо і
радіорелейними засобами.
Проводовий зв’язок може бути організований по напрямку або вісі.
Зв'язок рухомими засобами – це рід зв'язку, при якому обмін повідомленнями
здійснюється за допомогою рухомих засобів (автомобіль, БТР, БМП, літак, вертоліт і піший
посильний). Рухомі засоби зв'язку призначаються для забезпечення фельд’єгерсько-поштового
зв'язку (ФПЗ) у всіх видах бойових дій. Використовуються для доставки бойових документів,
таємних і поштових відправлень і забезпечують абсолютну вірогідність зв'язку. Але потрібно
враховувати той значний час, необхідний для доставки повідомлень і можливість захоплення
противником таємних документів.
 Напрямок ФПЗ — спосіб організації зв’язку рухомими засобами між двома ПУ
командирами (штабами), при якому кореспонденція доставляється по окремому маршруту.
мб мБр

1 12345

Мал. 15. Напрямок ФПЗ

Цей спосіб застосовується для організації ФПЗ з з’єднаннями, частинами, що виконують

найбільш важливі задачі.
Коловий маршрут ФПЗ — спосіб організації зв’язку рухомими засобами старшого ПУ
командира (штабу) з двома і більше підлеглими ПУ командирами (штабами), коли
кореспонденція доставляється на ПУ послідовно одним рейсом, в залежності від їх
розташування на місцевості.

мб мБр
1 12345

мб
мб

3
2

Мал. 16. Коловий маршрут ФПЗ

Цей спосіб застосовується при обмеженій кількості рухомих засобів зв’язку і забезпечує
доставку всіх видів відправлень в більш короткі терміни.
Вісь ФПЗ — спосіб організації зв’язку рухомими засобами старшого ПУ командира
(штабу) з двома і більше підлеглими ПУ командирами (штабами), при якому кореспонденція
доставляється через обмінний пункт (ОП), розгорнутий старшим штабом в районі дислокації
підлеглих, а від нього по напрямкам або коловим маршрутам безпосередньо підлеглим ПУ.

ОП
мБр АК
11111 44444

мБр
мБр
22222
33333

Мал. 17. Вісь ФПЗ

Цей спосіб організації ФПЗ застосовується, як правило, з угрупованням військ, що діють

на окремих напрямках, або з військами, що знаходяться на значному віддаленні від головних
сил.
Зв'язок сигнальними засобами – це рід зв'язку, при якому обмін повідомленнями
здійснюється за допомогою сигнальних засобів (семафори, ліхтарі, прапорці, сигнальні ракети і
т.д.). Сигнальні засоби зв'язку застосовуються для передачі раніше встановлених коротких
команд, донесень, сигналів оповіщення, управління і взаємодії, взаємного розпізнавання,
позначення своїх військ, цілевказівок. В якості сигнальних засобів використовуються: зорові
(сигнальні ракети, димові шашки, ліхтарі, прапорці) і звукові (сирени, свистки, гудки).
Оптоелектронний зв`язок - це електрозв`язок, який здійснюється передаванням
електромагнітних хвиль оптичного діапазону волоконно-оптичним кабелем.
 Гідроакустичний зв`язок - це зв`язок, який здійснюється передаванням у водному
середовищі модульованих звукових чи ультразвукових хвиль.

Вид (військового) зв`язку - класифікаційне угруповання військового зв`язку,

відокремлене за кінцевими засобами зв`язку.
Військовий зв`язок поділяють на:
- телефонний;
- телеграфний;
- передачі даних;
- факсимільний;
- фельдєгерсько-поштовий;
- сигнальний.
Телефонний зв`язок - це вид електрозв`язку, який забезпечує передачу сигналів, що
відображає мову, на відстань з встановленою смугою частот між абонентами та (або)
операторами. Телефонний зв`язок забезпечується шляхом перетворення мови в електричні
сигнали, які потім передаються по радіо, проводовим та іншим засобам зв`язку.
Телефонний зв`язок є найбільш зручним та оперативною формою передачі інформації.
Він створює посадовим особам умови близькі до особистого спілкування, що важливо при
постановці задач. Телефонний зв`язок широко застосовується в усіх ланках управління
військами.
Останнім часом в систему управління ЗС України впроваджується відео телефонний
зв`язок, який дозволяє не тільки чути кореспондента, але й бачити його.
Телеграфний зв`язок - це вид документального електрозв`язку, який забезпечує
передачу літерно-цифрового тексту. Передача (прийом) здійснюється за допомогою
дискретних (звичайно двоїчних) сигналів. Телеграфний зв`язок включає в себе телеграфний
зв`язок загального користування та абонентське телеграфування.
Телеграфний зв`язок загального користування забезпечує передачу адресатам телеграм,
що проходять через експедицію ВЗ ПУ.
Абонентське телеграфування надає можливість різним посадовим особам застосовувати
безпосередній обмін повідомленнями. Для цього на ПУ встановлюються тлг. апарати. На
відміну від телеграфного зв`язку загального користування, де здійснюється одностороння
передача телеграми від відправника до адресата, абонентське телеграфування надає
можливість організувати двохсторонній обмін (вести телеграфні переговори).
Передача даних - це вид документального електрозв`язку, який забезпечує обмін
дискретною інформацією, поданою у формалізованому вигляді та призначеною для обробки
обчислювальними машинами чи вже обробленою ними.
Факсимільний зв`язок - це вид документального електрозв`язку, який забезпечує
передачу на відстань усіх форм графічних, рукописних чи друкованих матеріалів.
Фельд`єгерсько-поштовий зв`язок - це вид військового зв`язку, який забезпечує
приймання, оброблення і доставку всіх видів бойових документів, поштових відправлень, які
надходять на адресу органів управління військами (силами) та особового складу.
Сигнальний зв`язок - це вид зв`язку, який забезпечує обмін повідомленнями у формі
раніше обумовлених сигналів прапорцями, вогнями, сиренами, піротехнічними та іншими
засобами.

2. Класифікація і діапазон радіохвиль, довжина хвилі.

В наш час для організації радіозв’язку використовується широкий спектр частот – від 3
кГц до 3000 ГГц, що називається областю радіочастот (табл.1.1).
Частота коливань вимірюється в Гц.
1Гц - це 1 коливання в 1 секунду.
1кГц = 1000Гц,
1МГц = 1000кГц,
1ГГц = 1000МГц
Таблиця 1.1
Діапазон радіохвиль
Номер
Діапазон хвиль Частота Довжина хвилі
діапазону
4 Дуже низькі 3  30 кГц 100 км  10 км
5 Низькі 30  300 кГц 10 км  1 км
6 Середні 300 кГц  3 МГц 1к м  100м
7 Високі 3 – 30 МГц 100 м  10 м
8 Дуже високі 30 МГц  300 МГц 10 м  1 м
9 Ультрависокі 300 МГц  3 ГГц 1м – 10см
10 Надвисокі 3 ГГц – 30 ГГц 10 см – 1 см
11 Крайвисокі 30  300 ГГц 1 см – 1 мм
12 Гіпервисокі 300 ГГц  3000 ГГц 1 мм – 0,1 мм
Хвилі 7-го діапазону називають – короткі хвилі (КХ)
Хвилі 8, 9 та 10-го діапазонів прийнято об’єднувати одною назвою – ультракороткі хвилі
(УКХ). Як бачимо з таблиці, з ростом частоти довжина хвилі зменшується.
Довжина хвилі (λ) – це найкоротша відстань між крапками електромагнітного поля з
однаковими фазами:
У вільному просторі довжина хвилі вираховується за формулою (1.1)
c
 
f ; (1.1)

с  швидкість світла, 300 000 000 м/с (3·108 м/с )

f – частота хвилі, Гц (кількість коливань в секунду)

λ  довжина хвилі, м
Для більш зручного підрахунку використовуємо формулу (1.2)
300
( м ) 
f ( МГц )
; (1.2)
– де при підрахунку частота записується в МГц.
Крок сітки частот – це мінімальний крок, через який передбачається налаштування
радіозасобу.
У військах зв'язку використовуються радіозасоби з кроком сітки частот 10Гц, 100Гц, 1кГц,
10кГц, 25кГц.

4. Антени військових радіостанцій.

 Загальні положення.
Антенами називаються пристрої, призначені для випромінювання і прийому електромагнітних
хвиль.
Передавальна антена призначена для перетворення енергії ВЧ коливань в енергію
електромагнітних хвиль. Прийомна антена призначена для перетворення енергії
електромагнітних хвиль в енергію ВЧ коливань.
Антени військових радіозасобів є необхідними і найважливішими технічними елементами, що
беруть участь у формуванні радіоканалу. Позитивною властивістю антен є те, що вони, не
споживаючи потужності від джерел енергії, забезпечують дії, еквівалентні посиленню
потужності сигналу. Як відомо, потужність сигналу на вході приймача визначається виразом
(1):
Р  Р  G  G W
вх.пр. пер пер пр тр (1)
де: Р пров.- потужність передавача;
Gпер- коефіцієнт підсилення передавальної антени;
G ін- коефіцієнт підсилення прийомної антени;
Wтр- множник ослаблення потужності за рахунок поглинання на трасі;
З формули видно, що потужність передавача сама по собі ще не визначає надійність
радіозв'язку. Коефіцієнти підсилення антен Gпер і Gпр входять у приведений вираз як
рівноправні множники, тому з метою зниження витрати потужності від первинного джерела,
що приводить до зменшення маси і габаритів радіостанцій, необхідно прагнути до збільшення
коефіцієнта підсилення антен.
Мінімально необхідна потужність сигналу на вході приймача залежить від його чутливості,
однак у декаметровому діапазоні вона практично визначається середньою потужністю
перешкод на вході приймача (шуми самого приймача, шуми в антені і середовищі, а також
зовнішні перешкоди).
Зменшити рівень перешкод на вході приймача можна за рахунок застосування прийомних
антен зі спрямованими характеристиками: чим вужче її діаграма направленості при деякім
значенні коефіцієнта підсилення, тим менше потужність перешкод.
Звідси видно, настільки велика роль антен у визначенні енергетичного потенціалу, особливо
якщо врахувати, що збільшення потужності передавачів мобільних радіостанцій має межу.
Військові радіозасоби працюють в особливих умовах. Це викликає необхідність у створенні і
застосуванні антен спеціальних типів і конструкцій. Крім необхідних електричних
характеристик, приймаються в увагу габарити, транспортабельність, час розгортання і
згортання, маскування, надійність і захищеність антен.
Грамотне застосування антен у різноманітних умовах місцевості, на стоянці, при зупинках і в
русі, маскування і захист від розвідки і поразки, маневр частотами й антенами для підтримки
стійкого радіозв'язку в суцільний перешкодовій обстановці жадає від особового складу
радіопідрозділів чіткого знання властивостей антен і творчого використання їх можливостей.

Штирьові антени
Штирьова антена являє собою твердий несиметричний напівхвильовий вібратор. Поверхнею
штиря, що підстилає, можуть бути: земля, металевий кузов рухомого об'єкта, корпус
радіостанції і спеціальні дроти - противаги.

А
 Б

Рис. 1. Діаграми направленості штирьової антени у вертикальній (А) і горизонтальної (Б)

площинах.
Діаграма направленості штирьової антени в горизонтальній площині — кругова, у
вертикальній площині — пелюсткова (мал. 1).
З діаграм випливає, що штирьова антена не випромінює в зеніт, а максимум випромінювання
спрямований уздовж поверхні, що підстилає, причому коефіцієнт підсилення антени в цьому
напрямку росте з подовженням штиря.
Дальність зв'язку в обох випадках істотно залежить від співвідношення h/λ і провідності
ґрунту.
Носимі радіостанції метрового діапазону забезпечуються штирьовими антенами висотою від 1
до 2,7 м, а радіостанції рухомих об'єктів висотою до 4 м. У цьому діапазоні штирьові антени
дуже ефективні.
Для збільшення дальності зв'язку в діапазоні метрових хвиль штирьову антену часто
встановлюють на щоглі висотою 11-18 м. Роль поверхні, що підстилає, у цьому випадку
грають тверді противаги (мал. 2). Живлення антени здійснюється за допомогою коаксіального
кабелю (фідера). Розглянута антена обмежує можливість частотного маневру в ході ведення
зв'язку, тому поряд з нею знаходить широке застосування антена, що називається об'ємним
вертикальним вібратором (КШМ Р-145 БМ, БМП-1 КШ).
Такі об'ємні антени (мал.3) володіють зниженим вхідним опором, а це поліпшує діапазонність
узгодження з фідером.

Рис. 2. Комбінована штирьова антена Рис.3.Об'ємний вібратор

Симетричні вібратори.
Симетричний похилий вібратор показаний на рис. 4.
Характер випромінювання похилого вібратора визначається додаванням хвиль,
випромінюваних безпосередньо вібратором, і хвиль, відбитих від землі. Форма діаграми
направленості залежить від висоти підвісу антени над землею і довжини пліч щодо довжини
хвилі збудливих коливань.
 Рис. 4 Симетричний похилий вібратор.

Кришеві антени зенітного випромінювання.

Дальність зв'язку в русі до 300-350 км можна забезпечити тільки з використанням іоносферної
хвилі, тому що енергетичні втрати при її проходженні через іоносферу відносно невеликі. Але
для цього потрібна антена з ефективним випромінюванням майже в зеніт. Цій вимозі
задовольняють кришеві антени, виконані у виді двох похилих штирів (рис.5), Рис. 13. Здвоєна
штирьова антена
Кришеві антени у виді симетричних вібраторів і П-подібних рамок (рис.6) звичайно мають
невеликі розміри, обумовлені габаритами кузова.

.
Однопровідна, низькорозташована, напівромбічна та λ-аодібна антени.
Однопровідна низькорозташована антена біжучої хвилі, (АБХ) являє собою провід довжиною в
декілька λ, натягнутий над землею, тобто є довгою лінією. Лінія навантажена на опір, рівний
хвильовому (один кінець резистора навантаження приєднується до проводу, іншої — до
лежачого на землі противага Хвильовий опір такої антени звичайно лежить у межах 400-600
Ом і мало залежить від частоти, завдяки чому режим біжучої хвилі зберігається в широкому
діапазоні.
АБХ — спрямована антена, максимум її випромінювання спрямований убік навантаження.
Діаграми направленості антени у вертикальній і горизонтальній площинах приведені на мал. 7.
Рис.5. Діаграми направленості антени АБХ.

Коефіцієнт підсилення АБХ залежить від параметрів ґрунту і частоти. У діапазоні КХ

він дуже малий (0,01-0,1), а в діапазоні метрових хвиль не тільки порівняємо з коефіцієнтом
підсилення штирьов антен, але і перевершує його (З-10).
Коефіцієнт підсилення росте зі зниженням провідності ґрунту, тому розгортати АБХ
рекомендується над сухим ґрунтом.
У силу існуючої залежності коефіцієнта підсилення від частоти як приемопередаюча антена
АБХ використовується тільки в метровому діапазоні, причому вона дає збільшення дальності
зв'язку (у порівнянні з дальністю при штирьов антенах) у 2-2,5 рази.
Типовими розмірами антени АБХ метрового діапазону є: ℓ= 40 м, h=1 м.

Рис. 6. λ-образна антени АБХ.

Рознесені територіально дві короткохвильові АБХ часто використовуються для рознесеного

прийому

Старший викладач кафедри бойового застосування технічних засобів розвідки

підполковник Ю.А. Максименко
 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ
ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

Групове заняття
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
„ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЗВ’ЯЗКУ”
Блок змістових модулів 1: Основи організації зв‘язку в ЗС України.
Змістовий модуль 1: Основи організації зв‘язку ЗС України.
Заняття 2: Правила ведення радіообміну.

Одеса
 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ
ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри бойового
застосування технічних засобів розвідки
полковник
І.О. Шумков
"___" ______________ 201_ р.

підполковник Ю.А. Максименко

ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РАДІООБМІНУ

Групове заняття

Обговорено на засіданні
кафедри бойового застосування
технічних засобів розвідки
“ ___ ”._________ 201 __ р.
Протокол №______
 Одеса

Змістовий модуль 1. Основи організації зв‘язку в ЗС України.

Заняття 2. Правила ведення радіообміну.

Навчально-виховні цілі:
1. Набуття теоретичних навичок курсантами за темою “Основи організації зв‘язку в ЗС
України”.
2. Ознайомити курсантів з порядком та правилами ведення радіообміну, розглянути та
вивчити загальну характеристику і способи організації радіозв’язку, що заборонено при ведені
радіообміну.
3. Сприяти розвитку тактичного мислення курсантів, формувати у них допитливість до
устрою та бойовому застосуванню засобів зв’язку, прививати методичні навички для
проведення практичних занять з підлеглим особовим складом.

Вид заняття: групове заняття

Час: 2 години (90 хв.).
Місце: клас.

Матеріальне забезпечення:
1. Робочі зошити курсантів.
2. ПЕОМ та мультимедійний проектор комп’ютерних даних.

Презентації:
Презентація за темою: “Правила ведення радіообміну”

Література:
1. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін., І.О. Шумков., О.М. Семчак. Курс лекцій з
«Організації військового зв’язку». – Одеса : ВА, 2018.
2. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Сучасні радіозасоби транкінгового зв’язку:
навчальний посібник. – Одеса : ВА, 2016. – 228 с.
3. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Існуючі та перспективні малогабаритні радіозасоби
спеціальної розвідки. – Одеса : ВА, 2013. – 60 с.

Варіант завдання курсантам на самостійну роботу:

1. Вивчити правила ведення радіообміну, розглянути та вивчити загальну
характеристику і способи організації радіозв’язку, що заборонено при ведені радіообміну.
2. Вдосконалити свої теоретичні навички під час самостійної роботи над
запропонованим матеріалом, використовуючи додаткові джерела інформації наданні
викладачем, отримати додаткову інформацію за даною темою.

Методичні вказівки
1. Групове заняття – це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний
(педагогічний) працівник методом усного викладення матеріалу в поєднанні з методом
демонстрації (показу) викладає новий навчальний матеріал, шляхом опитування контролює
засвоєння курсантами (слухачами, студентами) цього матеріалу і сприяє його закріпленню.
Групове заняття проводиться з навчальною групою з навчальних дисциплін професійної
(професійно-орієнтованої) та практичної підготовки на техніці та озброєнні, у спеціалізованих
класах, лабораторіях та інших приміщеннях, які обладнані тренажерами та засобами імітації,
макетами, стендами, іншими наочними приладами, а також засобами статичної і динамічної
проекції. На цьому занятті науково-педагогічний (педагогічний) працівник поетапно подає
новий матеріал з теоретичних питань, супроводжує його демонстрацією і показом зразків
озброєння та військової техніки, їх вузлів, блоків, діючих моделей, макетів. Потім
організовується обговорення цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.
Групові заняття з дисципліни “Організація військового зв’язку” проводяться в
навчальних класах які обладнані необхідними технічними засобами навчання, комп’ютерною
технікою, а також в навчальних класах в яких розташовані відповідні зразки засобів зв’язку.
Під час проведення групових занять необхідно також використовувати плакати відповідної
тематики, якими обладнано навчальний клас, вміло застосовувати при викладанні навчального
матеріалу презентації.
Дане групове заняття призначено для отримання початкових знань відповідних засобів
зв’язку, що знаходяться на озброєнні підрозділів Збройних Сил України, розкриття і вивчення
їх призначення та основних тактико-технічних характеристик. Під час заняття викладач разом з
курсантами повинні розглянути комплектацію цих засобів зв’язку, варіанти їх розгортання,
згортання, порядок підготовки до роботи та безпосередньо порядок бойового застосування
засобів зв’язку. Особливу увагу необхідно приділити заходам безпеки при експлуатації.
Курсанти повинні набути теоретичних знань, які в подальшому дозволять набути практичних
навичок по роботі на даних засобах зв’язку. Заняття повинне сприяти розвитку тактичного
мислення курсантів, формувати у них допитливість до устрою та бойовому застосуванню
засобів зв’язку.
2. Схеми, таблиці, презентації, фрагменти з навчальних фільмів, приклади з бойового
досвіду військ, які використовує викладач під час групового заняття повинні бути засобом для
розкриття головної ідеї. При цьому ілюстрованого матеріалу повинно бути немало та і
небагато. Для двох годин заняття достатньо мати 2-4 схеми (таблиці), навчальний фільм або
його фрагмент на 5-7 хвилин, презентацію з 15-20 слайдів.
3. При підготовці до заняття викладачу необхідно ознайомитися з матеріалами
посібників “Курс лекцій з «Організації військового зв’язку»”, “Існуючі та перспективні
малогабаритні радіо засоби спеціальної розвідки” та “Сучасні радіозасоби транкінгового
зв’язку”. Видавництво Військова академія. та запропонованими навчальними матеріалами.
Крім того, з метою оперативного доведення до тих, хто навчається досвіду застосування
засобів зв’язку в зоні проведення антитерористичної операції, викладачу перед початком
заняття необхідно ознайомитися з аналітичними матеріалами по досвіду застосування сил та
засобів зв’язку від вищестоящих штабів та замовників.

Навчальні питання та розрахунок часу

№ Навчальні питання Час

з/р (хвилин)
І Вступна частина 5
ІІ Основна частина 80
1. Загальна характеристика і способи організації радіозв’язку. 40
2. Правила ведення радіообміну, що заборонено при ведені радіообміну. 30
3. Ведення радіообміну за стандартами НАТО. 10
ІІІ Заключна частина 5

Хід заняття:

Дії викладача Дії тих, хто навчається

І. Вступна частина - 5 хвилин
- приймає доповідь командира взводу про
готовність взводу до заняття;
- перевіряє наявність особового складу та - надають на перевірку робочі зошити;
матеріальне забезпечення;
- проводить інформування (якщо перший час - слухають інформування;
заняття);
Виступає із вступним словом - слухають вступне слово викладача.
- оголошує тему, навчальні цілі заняття;
- звертає увагу на ключові проблеми для
обговорення.
ІІ. Основна частина – 80 хвилин.
 1. Загальна характеристика і способи організації радіозв’язку – 40 хв.
- оголошує перше навчальне питання; - записують навчальне питання;
- розглядає із курсантами загальну характеристику - з’ясовують та записують загальну
і способи організації радіозв’язку; характеристику і способи організації
- проводить розбір навчального питання. радіозв’язку;
- слухають розбір.

2. Правила ведення радіообміну, що заборонено при ведені радіообміну – 30 хв.

- оголошує друге навчальне питання; - записують навчальне питання;
- розглядає із курсантами правила ведення - з’ясовують та записують правила
радіообміну, що заборонено при ведені ведення радіообміну, що заборонено
радіообміну. при ведені радіообміну.
- проводить розбір навчального питання. - слухають розбір.
3. Ведення радіообміну за стандартами НАТО – 10 хв.
- оголошує третє навчальне питання; - записують навчальне питання;
- розглядає із курсантами ведення радіообміну за - з’ясовують та записують ведення
стандартами НАТО радіообміну за стандартами НАТО.
- проводить розбір навчального питання. - слухають розбір.
ІІІ. Заключна частина - 5 хвилин.
- нагадує тему, навчальні цілі заняття та рівень їх
досягнення;
- проводить розбір заняття, вказує на питання, які - слухають розбір викладача;
необхідно доопрацювати в ході самостійної
роботи;
- дає завдання на самостійну роботу; - записують завдання.
- доводить оцінки.

Старший викладач кафедри бойового застосування технічних засобів розвідки

підполковник Ю.А. Максименко
 НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

1. Загальна характеристика і способи організації радіозв’язку.

Радіозв`язок, його переваги та недоліки

Радіозв'язок  це спосіб передачі інформації на відстань за допомогою радіохвиль.

а) Переваги радіозв'язку:
можливість передачі інформації на великі відстані без проміжних ретрансляційних
пунктів в короткий час;
можливість обміну інформацією через територію противника та важко доступну
місцевість (болота, гори, та ін.);
швидке встановлення радіозв’язку з кореспондентом, місцезнаходження якого
невідоме;
 передача інформації одночасно великій кількості кореспондентів.

б) Недоліки радіозв'язку:
 на якість радіозв’язку відчутно впливають атмосферні завади;
 можливість пеленгування (визначення місцезнаходження) радіопередавальних пристроїв
та прослуховування противником радіоефіру (перехоплення інформації);
 можливість подавлення радіозв’язку засобами РЕБ противника;
 мала каналоємність;
 низька якість каналів зв’язку;
 відносно мала пропускна спроможність радіоканалів;
 наявність у радіозасобів індивідуальних демаскуючих ознак.

Способи розповсюдження радіохвиль

Електромагнітна енергія від передавача до

приймача може розповсюджуватись:
 земною або поверхневою хвилею  це
хвиля яка розповсюджується уздовж поверхні
землі (рис. 1.1.);
 просторовою (іоносферною) хвилею 
це хвиля яка йде від передавача в простір, а потім
відбивається до землі від високих шарів
атмосфери (іоносфери).(рис. 1.1.).
Рис.1.1. Розповсюдження радіохвиль
Іоносферою називають іонізовану область атмосфери, яка розташована на висоті від 60
до 1000 км над землею.

Способи організації радіозв'язку

Існує три способи організації радіозв’язку – це радіонапрямок, радіомережа та

абонентська група.
Радіонапрямок – це спосіб організації радіозв’язку між двома кореспондентами.
 Кореспондент Головна

Ладога 33 Зебра 63

Перевагами цього способу у порівнянні з радіомережею є:

 швидкість і відносна простота встановлення зв’язку;
 більша надійність і прихованість радіозв’язку, особливо під час використання
лінійних або індивідуально-лінійних позивних, або коли робота ведеться без позивних;
 можливість ефективного застосування антен спрямованого випромінювання, що
дозволяє значно збільшити дальність зв’язку;
 більша перепускна здатність (в розрахунку на одного кореспондента).
Недоліками такого способу є:
– це потреба у великій кількості радіозасобів на ПУ старшого штабу та відповідної
кількості робочих частот;
– зниження мобільності ВЗ ПУ, внаслідок розгортання на ньому великої кількості
радіозасобів.

Радіомережа – це спосіб організації зв’язку між трьома і більше кореспондентами.

Кореспонденти Головна
радіостанція

Нептун 30 Сатурн 32 Броня 40

Марс 20 – циркулярний
позивний

Перевагами радіомережі є:
 можливість циркулярної передачі інформації кореспондентам радіомережі;
 менші затрати радіозасобів на ПУ старшого штабу і частот.
Недоліками цього способу є:
 неможливість застосування антен направленого випромінення, внаслідок чого
знижується прихованість радіозв’язку та його дальність.

Абонентська група  це спосіб організації зв’язку радіо засобами між декількома ПУ

(командирами, штабами), радіостанції яких працюють на групі призначених однаково
доступних частот.
 Однаково доступними є такі частоти, використання яких можливе будь яким
кореспондентом абонентської групи. В абонентській групі одночасно може утворюватись
декілька радіонапрямків з можливістю пріоритетного і циркулярного виклику кореспондентів

З центральною станцією Без центральної станції

гол
овною радіостанцією абонентської групи(використовується на радіостанціях, які мають
технічну можливість).
Наряду з розглянутими вище способами організації радіозв’язку та їх різноманітності,
радіозв’язок може бути організовано шляхом взаємного входження в радіомережі один одного,
яке забезпечує зв'язок через інстанцію та між взаємодіючими підрозділами, коли кількість
радіозасобів обмежена.

2. Правила ведення радіообміну, що заборонено при ведені радіообміну.

Радіообмін – це ведення переговорів і передача по радіоканалах повідомлень. За своїм

змістом повідомлення діляться на радіограми та сигнали (команди), а радіообмін – на
службовий і оперативний.

При веденні радіообміну ЗАБОРОНЕНО:

а) передавати відомості, які підпадають під дію зводу відомостей, що становлять

державну таємницю;
б) вести переговори на невизначених та (або) на заборонених частотах;
в) розкривати дислокацію підрозділів або їх пунктів управління;
г) розкривати дійсні найменування підрозділів, стан їх бойової готовності і характер
завдань, які вони виконують;
д) розкривати кількість або бойовий склад підрозділів;
е) розкривати посади офіцерів, їх військові звання і прізвища;
є) розкривати данні про наявність і стан озброєння та військової техніки підрозділів;
ж) розкривати факт перегрупування та передислокації підрозділів;
з) розкривати відповідність кодованих позначок дійсним координатам на кодованих
топографічних картах або порядок їх кодування;
и) розкривати маршрути пересування підрозділів та інші відомості, які можуть бути
використані противником;
і) вести переговори особистого характеру.

Порядок встановлення радіозв’язку

Встановлення слухового радіозв'язку полягає в пізнаванні радіостанцій і організації між

ними каналу радіозв'язку з якістю, яка забезпечує передачу (прийом) інформації з необхідною
достовірністю. Якість слухового радіозв'язку оцінюється за чутністю та розбірливістю
передавального тексту за п'ятибальною системою. Слуховий радіозв'язок вважається
задовільним і придатним для обміну оперативною інформацією, якщо чутність сигналів під
час прийому можна оцінити не менш, як на три бали, а розбірливість не менш, ніж на чотири
бали. Оцінка якості слухового радіозв'язку за чутністю та розбірливістю є суб'єктивною і
залежить від навченості, досвіду та індивідуальних особливостей радиста.
Встановлення радіозв'язку проводяться за допомогою призначених позивних.
Як правило радіостанціям призначають:
Індивідуальний позивний
Позивний, який закріплений за кожною радіостанцією (Рис.2.1.).

4 3 2 1
ТИРСА18 МАРС16 ФАРС15 ТОРС43
СОКІЛ56
Рис.2.1. Індивідуальні та циркулярний позивні
 ТОРС43 - позивний радіостанції № 1;
 ФАРС15 - позивний радіостанції № 2;
 МАРС16 - позивний радіостанції № 3;
 ТИРСА18 - позивний радіостанції № 4.

Циркулярний позивний
СОКІЛ56  циркулярний позивний радіомережі (позивний, який закріплений за
радіомережею та використовується головною радіостанцію).
Порядок встановлення телефонного радіозв’язку у радіо напрямку (Рис.2.2.)
Кореспондент Головна радіостанція

Перл 33 Зебра 63
Рис.2.2. Порядок встановлення телефонного радіозв’язку

Приклад:
Виклик: Перл 33, я Зебра 63, прийом.
Відповідь: Зебра 63, я Перл 33, прийом.
Підтвердження: Я Зебра 63, прийнято, прийом.
 У радіонапрямку при хорошій чутності повторний виклик і відповідь на нього може
проводитися скорочено позивним своєї радіостанції.
Приклад:
Виклик: Я Зебра 63, прийом.
Відповідь: Я Перл 33, прийом.
Підтвердження: Прийнято, прийом.
Порядок встановлення телефонного радіозв’язку у радіомережі. (Рис.2.3)
Кореспонденти Головна
радіостанція

Нептун 30 Сатурн 32 Броня 40

Марс 20
Рис.2.3. Встановлення зв’язку

При одночасному виклику всіх радіостанцій мережі, як правило, застосовуються

циркулярні позивні. Якщо циркулярні позивні не призначаються, то при одночасному виклику
кількох радіостанцій мережі позивні кореспондентів, які викликаються, передаються по
одному разу кожний у тій послідовності, в якій вони записані в радіоданих.
Відповідь на виклик дає кожна радіостанція в порядку черговості виклику.
Приклад переговорів для установлення зв'язку в радіомережі з використанням
циркулярного позивного:
Виклик: Марс 20, прийом.
Відповідь: Я Сатурн 32, прийом.
Відповідь: Я Нептун 30, прийом.
Підтвердження: Марс 20, прийнято, прийом.

Приклад переговорів для установлення зв'язку в радіомережі з використанням

індивідуальних позивних:
Виклик: Сатурн 32, Нептун 30, я Броня 40, прийом.
Відповідь: Я Сатурн 32, прийом.
Підтвердження: Я Броня 40, прийнято, прийом.
Відповідь: Я Нептун 30, прийом.
Підтвердження: Я Броня 40, прийнято, прийом.

Поняття симплекс, дуплекс, напівдуплекс

В залежності від технічних можливостей радіостанцій та способу управління кінцевим

засобом зв’язку, розрізнюють три режими ведення зв’язку: симплекс, дуплекс, полудуплекс.
 Симплекс – це робота радіозасобів на одній частоті, як на передачу, так і на прийом

F1прд./прм.
прийом передача

передача прийом

Рис.2.4. Симплекс
рис.2.4. При цьому кореспонденти передають один одному інформацію почергово.
Дуплекс - це робота радіо засобів на різних частотах передачі та прийому рис.2.5. При
цьому кореспонденти незалежно і одночасно передають один одному інформацію. Радіостанція

F1прм. F1прд.

прийом F2прд. F2прм.

передача
передача
прийом

Рис.2.5. Дуплекс
використовує дві антени, одну для передачі, іншу для прийому.
Напівдуплекс  умови роботи радіостанцій такі ж як для дуплекса, за винятком того,
що обмін інформацією здійснюється кореспондентами почергово.

3. Ведення радіообміну за стандартами НАТО.

Старший викладач кафедри бойового застосування технічних засобів розвідки

підполковник Ю.А. Максименко
 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ
ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Кафедра бойового застосування технічних засобів розвідки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри бойового
застосування технічних засобів розвідки
полковник
І.О. Шумков
"___" ______________ 201_ р.

підполковник Ю.А. Максименко

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ‘ЯЗКУ ЗС УКРАЇНИ

Самостійна робота

Обговорено на засіданні
кафедри бойового застосування
технічних засобів розвідки
“ ___ ”._________ 201 __ р.
Протокол №______

Одеса
Змістовий модуль 1. Основи організації зв‘язку ЗС України.
Заняття 3. Основи організації зв‘язку ЗС України.

Навчально-виховні цілі:
1. Закріплення теоретичних навичок курсантами за темою “Основи організації зв‘язку в
ЗС України”.
2. Вивчити порядок та правила ведення радіообміну, розглянути та вивчити загальну
характеристику і способи організації радіозв’язку, що заборонено при ведені радіообміну.
3. Сприяти розвитку тактичного мислення курсантів, формувати у них допитливість до
устрою та бойовому застосуванню засобів зв’язку, прививати методичні навички для
проведення практичних занять з підлеглим особовим складом.

Вид заняття: самостійна робота.

Час: 2 години (90 хв.).

Місце: навчальний клас.

Матеріальне забезпечення:
1. Робочі зошити курсантів.
2. ПЕОМ та мультимедійний проектор комп’ютерних даних.

Презентації:
1. Презентація групового заняття за темою: “Правила ведення радіообміну”.

Література:
1. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін., І.О. Шумков., О.М. Семчак. Курс лекцій з
«Організації військового зв’язку». – Одеса : ВА, 2018.
2. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Сучасні радіозасоби транкінгового зв’язку:
навчальний посібник. – Одеса : ВА, 2016. – 228 с.
3. Ю.А. Максименко, Ю.Г. Душкін. Існуючі та перспективні малогабаритні радіозасоби
спеціальної розвідки. – Одеса : ВА, 2013. – 60 с.

Методичні вказівки

Самостійна робота курсантів (слухачів) є основним способом засвоєння навчального

матеріалу. Вона здійснюється з метою відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу,
закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з
навчальних дисциплін (курсові роботи (проекти), розрахунково-графічні роботи, реферати
тощо), воєнно-наукових і атестаційних робіт; підготовки до майбутніх занять та контрольних
заходів; формування у курсантів (слухачів, студентів) культури розумової праці, самостійності
та ініціативи у пошуку та набутті знань.
Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача, студента),
регламентується навчальним (робочим навчальним) планом і повинен складати не менше ніж
1/3 для першого (бакалаврського) рівня, загального обсягу навчального часу, відведеного на
вивчення конкретної навчальної дисципліни.
Зміст самостійної роботи курсанта (слухача) над конкретним змістовним модулем
навчальної дисципліни визначається робочою програмою навчальної дисципліни, навчально-
методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного (педагогічного)
працівника.
Самостійна робота курсанта (слухача) забезпечується інформаційно-методичними
засобами (підручниками, посібниками) та матеріально-технічними засобами (макетами,
тренажерами, робочими комплектами та зразками відповідних засобів зв’язку), передбаченими
робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи курсанта
(слухача) рекомендується відповідна наукова та професійна навчальна література.
 Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів) повинні
передбачати можливість проведення самоконтролю.
Самостійна робота курсанта (слухача) з вивчення навчального матеріалу з конкретної
дисципліни проводитися в навчальних аудиторіях, спеціалізованих класах, бібліотеці,
комп’ютерних класах Військової академії. У разі необхідності під час самостійної роботи
курсанти (слухачі) можуть відвідувати бібліотеки інших навчальних закладів.
Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) на
зразках озброєння та військової техніки, у комп’ютерних комплексах, на інших навчальних
об’єктах підвищеної небезпеки ця робота може здійснюватися за попередньо складеним
кафедрою графіком під керівництвом особового складу кафедр з наданням необхідної
консультації або допомоги.
Створення умов для плідної самостійної роботи курсантів (слухачів) покладається на
начальника факультету Військової академії. Безпосередньо організовують та контролюють її
проведення командири підрозділів курсантів (слухачів).
Облік самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) ведуть командири підрозділів
у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).

Навчальні питання та розрахунок часу

Час
№ з/р Навчальні питання
(хвилин)
1. Ведення радіообміну за стандартами НАТО. 30
2. Загальна характеристика і способи організації радіозв’язку. 30
3. Класифікація і діапазон радіохвиль, довжина хвилі. 30

Старший викладач кафедри бойового застосування технічних засобів розвідки

підполковник Ю.А. Максименко