КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Використання мережевих платформ в організації змішаного та

дистанційного навчання

Київ 2020
Вступ
1. Основні форми онлайн-комунікації
2. Інструментарій дистанційного навчання
2.1 Відео
2.2 Онлайн-дошки
2.3 Тести
2.4 Цифрова творчість учнів
3. Навчальні платформи
3.1 Розгортання платформи. Хостинг .Перші кроки з організації
адміністрування й наповнення платформи. Засоби створення навчального
контенту
3.2 Поширені платформи для дистанційного навчання
4. Методи взаємодії з учнями під час дистанційного навчання
4.1 Синхронна взаємодія
4.2 Асинхронна взаємодія
Висновки

2
Вступ
Проведення уроків та лекцій віддалено без можливості бачити учнів
наживо, не мати можливостей пояснити особисто й допомогти в момент
виникнення проблеми — буквально кілька місяців тому вчителі не могли й
уявити таких ситуацій у своїй роботі. Але пандемія внесла свої корективи і це
змусило всіх терміново опановувати цифрові інструменти й нові педагогічні
підходи та методики. Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх
учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків.
Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій,
надихати й мотивувати учнів, давати раду технічним проблемам виявилось не
зовсім просто. Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету,
технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників
освітнього процесу, а також те, що вчителі володіють технологіями
дистанційного навчання.

Мета: Вдосконалення навичок організації змішаного та дистанційного навчання

шляхом впровадження використання мережевих платформ в навчанні та їх
опанування.

3
 1.Основні форми онлайн-комунікації
Відеоконференція — це конференція в режимі реального часу онлайн. Вона
проводиться у визначений день і час. Відеоконференція — один із сучасних
способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли
учні і вчитель/ка перебувають на відстані. Отже, обговорення й ухвалення
рішень, дискусії, захист проєктів відбуваються в режимі реального часу.
Учитель/ка й учні можуть бачити одне одного, учитель/ка має можливість
супроводжувати лекцію наочним матеріалом.
Форум — найпоширеніша форма спілкування вчителя/ вчительки й учнів у
дистанційному навчанні. Кожний форум присвячений певній проблемі або темі.
Модератор/ка форуму реалізує обговорення, стимулюючи питаннями,
повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів
дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна
об’єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи учнів над
проєктом створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкуватися
під час дослідження щодо поставленого для групи завдання, потім — обговорити
загальну проблему проєкту спільно, з залученням усіх учасників освітнього
процесу (веб-конференція).
Чат — спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб
оперативної комунікації людей через інтернет. Є кілька різновидів чатів:
текстовий, голосовий, аудіо-, Основні форми онлайн-комунікації відеочат.
Найбільш поширений — текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за
допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови в дистанційній формі є
важливим моментом. З освітньою метою у разі необхідності можна організувати
спілкування в чатах з носіями мови. Це реальна можливість мовної практики, яка
проводиться в рамках запропонованої для дискусії проблеми, сумісної проєктної
діяльності, обміну інформацією.
Блог — це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію
належить одній особі чи групі людей. Автор (учитель/ка, один учень/учениця чи
їх група) розміщує на сайті свого мережевого щоденника (блогу) допис (твір, есе)
і надає можливість іншим учням прочитати й прокоментувати розміщений
матеріал. В учнів з’являється можливість обговорити й оцінити якість публікації,
зокрема й іноземною мовою, що сприяє розвиткові мовленнєвих навичок.
Електронна пошта — це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує
передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах
(графічній, звуковій, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі
освіти електронна пошта використовується для організації спілкування
викладача/викладачки й учня/учениці, а також учнів між собою.
4
 Анкетування — для поточного контролю в ході дистанційного навчання
зручно використовувати різноманітні анкети. Анкета є достатньо гнучким
інструментом, оскільки питання можна ставити безліччю різних способів. У
дистанційному навчанні після засвоєння кожної теми можна використовувати
анкети, в яких учень/учениця може зробити самооцінку результатів навчання за
такими показниками: зрозумів/ зрозуміла, можу розв’язати самостійно;
зрозумів/зрозуміла, можу розв’язати з підказкою; не зрозумів/не зрозуміла, не
можу розв’язати.
Соціальні мережі, служби обміну миттєвими повідомленнями та мобільні
застосунки на кшталт Viber дозволяють створювати закриті групи, спільноти,
чати, вести обговорення тем, завдань, проблем, інформації.

5
 2.Інструментарій дистанційного навчання
2.1.Відео
В інтернеті доступні досить багато відеороликів, які розкривають теми
шкільної програми, зокрема канал Міністерства освіти України
https://www.youtube.com/c/MONUKRAINE, курси платформ Prometheus
https://prometheus.org.ua/, EdEra https://www.ed-era.com/ та інші джерела.
Досить поширеним варіантом навчального відео є скрінкаст, тобто зйомка
екрана комп’ютера, на якому відбувається демонстрація презентації з голосовим
супроводом та коментарями вчителя/вчительки. Зазвичай за рахунок відсутності
зворотного зв’язку та необхідності вирішувати організаційні моменти скрінкаст
теоретичної частини уроку триває не більш ніж 15 хвилин. Для учнів відеоурок
є дуже зручним ресурсом, який може компенсувати (принаймні частково)
відсутність під час онлайнового заняття. Є можливість повернутись до
незрозумілих моментів та переглянути пояснення кілька разів, повільніше, з
паузами, відповідно до власного стилю навчання. Можна використати ці ролики
на етапі підготовки до тестування чи навіть після завершення курсу для
актуалізації матеріалу згодом. Після завершення дистанційного навчання ці ж
матеріали можна буде використати для реалізації “перевернутого класу”. Проте
просто наявність відеоролика, і завдання його переглянути не більш
інформативні, ніж наявність підручника і вказівка “прочитати параграф”.
Важливо сформулювати чітке завдання: що саме має зробити учень/учениця під
час та після перегляду відео. Існують платформи, на яких можна налаштувати
питання так, щоб переривати перегляд відео і блокувати перехід до наступної
частини без відповіді на поставлене питання. Можна включати у відео текстові
блоки на паузах для того, щоб звернути увагу глядача на певні моменти у відео.
І нарешті, можна розробити форму опитування, яку потрібно заповнити після
перегляду відеозаняття. Цифровими інструментами роботи з відео є, наприклад,
сервіс https://screencast-o-matic.com/ для запису скрінкастів, https://edpuzzle.com/
для створення інтерактивних відео з запитаннями, вбудованими в хід ролика,
https://www. youtube.com/ для розміщення власних роликів та надання до них
доступу через інтернет.

2.2. Онлайн-дошки
Під час звичайного уроку в класі вчителі часто користуються таким базовим
інструментом навчання, як класна дошка. Онлайновий аналог шкільної дошки
дозволяє забезпечити практично такий же функціонал, навіть більший. Так, на
дошці можна розмістити попередньо підготовлені матеріали (тексти,
зображення, відео, аудіо), робити записи шляхом друкування тексту або
6

створення малюнків. Крім того, зазвичай у сервісах онлайн-дошок є можливість

використовувати додаткові інструменти побудови рівних фігур, готові шаблони
організаційних діаграм (карти понять, мозковий штурм, алгоритм тощо). З
дошкою можна організувати спільну роботу, зокрема під час синхронного
онлайн-заняття. Учні можуть робити записи на дошці одночасно або по черзі.
Перевагою онлайн-дошки є те, що всі записи можна зберегти і надати для
відсутніх на занятті. Прикладами цифрових сервісів онлайн-дошок є https://
jamboard.google.com/ та https://miro.com/app/
2.3.Тести
Тести з автоматичною перевіркою дозволяють організувати швидке
оцінювання рівня опанування навчального матеріалу учнями. Зазвичай тестові
системи надають можливість створювати запитання різних типів (множинний
вибір, текстова або числова відповідь, упорядкування, встановлення
відповідності тощо). Часто є доступними бібліотеки готових запитань, які можна
додати до власних сесій тестування, змінюючи їх у разі потреби. Більшість
сервісів передбачають можливість формування запитань, іноді з варіантами
відповідей, з використанням зображень, аудіо- та відеофрагментів. Таким чином
можна формувати цілу траєкторію опанування певної теми. Серед типових
налаштувань онлайн-тестів варто відзначити можливість перемішувати
запитання та варіанти відповідей у них, встановлювати часові обмеження (час на
спробу, час відкриття тесту для виконання), обмежувати кількість спроб, а також
спосіб або час повідомлення результатів тестування. Якщо тестування
застосовується з навчальною метою, то можна послабити строгість цих
параметрів. Якщо ж тестування є контрольним, то має сенс застосувати
жорсткіші обмеження і нагадати учням про важливість дотримання норм
академічної доброчесності. Слід урахувати, що автоматизована перевірка, хоч і
значно спрощує рутинну роботу вчителя, часом є недостатньою для достовірної
діагностики успішності опанування теми. Тому доцільно доповнювати тестові
завдання практичними роботами. Учитель/ка може надавати зворотний зв’язок
за результатами тестування індивідуально або враховувати динаміку відповідей
учнів у плануванні подальших занять. Онлайн-тести можна створювати в Google-
формах, а також на спеціалізованих платформах, наприклад https://www.
classtime.com/uk/
На противагу тестам з автоматизованою перевіркою та оцінюванням
відповідей учнів, існує інша категорія освітніх програмних засобів, які
спрямовані радше на формувальне оцінювання та відпрацювання практичних
навичок, а не на виставлення оцінок. Зазвичай у таких системах учень/ учениця
має можливість виконати завдання, перевірити правильність, повернутись до
опрацювання матеріалу і знову спробувати виконати завдання. Учитель/ка може
7

отримувати або не отримувати дані про ці спроби. Завдання, які пропонуються

учням, можуть мати вигляд тестових (множинний вибір, установлення
відповідності, впорядкування, позначення ділянки на зображенні тощо) або
ігрових (пройти лабіринтом, відповідаючи на запитання, розв’язати кросворд,
відгадати слово за буквами, скласти пазл тощо). Такі сервіси не стільки оцінюють
правильність відповіді з першої спроби, скільки допомагають учневі/учениці
з’ясувати власні прогалини та зосередитись на корекції. Подібні вправи можна
пропонувати для закріплення певних навичок, а також вибірково — для учнів,
які потребують додаткової практики. Однією з найдоступніших платформ для
створення практичних вправ є https://learningapps.org/, а для надання
формувального зворотного зв’язку існує спеціалізований сервіс
https://goformative.com/ Цікаві можливості розробляти різноманітні інтерактивні
вправи на основі флеш-карток надають сайти https://www.studystack.com/ та
https://quizlet.com/ Якщо вчитель/ка та учні практикують використання робочих
зошитів, роботу з ними можна перенести в онлайновий режим через сервіси
https://www.liveworksheets.com/, https://wizer.me/ чи аналогічні.
Інтерактивні сервіси миттєвого опитування Проведення онлайн-уроку
не повинне обмежуватись лекційним викладом матеріалу. Під час звичайних
уроків педагоги застосовують різні методи інтерактивної роботи, зокрема такі,
що передбачають висловлення учнями власної позиції, роботу в малих групах
тощо. За допомогою цифрових інструментів можна організувати швидкі
опитування, причому як задля з’ясування рівня оволодіння певною темою, так і
для “заміру” ставлення учнів до певного питання. Такі опитування відбуваються
в режимі реального часу і допомагають урізноманітнити онлайн-уроки. Зазвичай
подібні сервіси передбачають, що вчитель/ка попередньо готує перелік запитань,
які надає учням під час заняття. Учень/ учениця має обрати або записати
відповідь, а вчитель/ка, отримавши узагальнені результати опитування класу, —
продемонструвати їх і використати для побудови подальшого ходу заняття.
Відповіді учнів можуть відображатись різними способами: рейтингом, хмаркою
слів, рухомим рядком, діаграмами, графіками, списком, кластерами тощо.
Зазвичай учням подобається те, що їхні відповіді одразу відображаються на
спільному екрані, вони можуть побачити власний внесок у загальний підсумок.
Такі сервіси можна використовувати для формувального оцінювання, за якого
учень/учениця не стільки отримує оцінку за відповідь, скільки зворотний зв’язок
щодо того, наскільки ця відповідь є правильною. Так, на спільному слайді з
результатами не видно імен окремих учнів, але видно загальну тенденцію, тож
кожен учасник/ учасниця може оцінити власну відповідь, не привертаючи уваги
інших до можливих помилок.
Популярними сервісами миттєвих опитувань є https:// kahoot.com/,
8

https://www.mentimeter.com/, https://www.polleverywhere.com/
 2.4.Цифрова творчість учнів. Існує цілий спектр цифрових інструментів,
які дозволяють створювати інформаційні продукти для підтримки навчального
процесу. Вони ж можуть бути використані учнями для того, щоб
продемонструвати опанування певної теми з навчального матеріалу. Зокрема,
практично будь-який мобільний телефон надає можливість записувати відео, яке
в деяких випадках може замінити письмове завдання і не гірше
продемонструвати набуття певних компетентностей. Існують спеціалізовані
платформи обміну відеороликами, на яких учні можуть завантажувати свої
відеовідповіді, коментувати їх, дискутувати (наприклад https://info.flipgrid.com/)
Окрім відеороликів, об’єктами цифрової творчості учнів можуть бути: карти
понять (https://www.mindmeister.com/); комікси (https://www.storyboardthat.com/);
блоги (https://www.blogger.com/); програми (https://scratch.mit.edu/); інфографіка
(https://www.canva.com/); анотовані зображення (https://www.thinglink.com/);
флеш-картки, власні тести тощо. Цікавим може бути завдання створити уявну
сторінку в соціальній мережі для персонажа книги (так званий фейкбук
https://www.classtools.net/FB/home-page) або переказати сюжет історії,
використовуючи емотикони. Що робити, коли використання цифрових та
онлайн-технологій неможливе? Відповідь очевидна — використовувати
завдання з підручників і робочих зошитів, якщо дитина через певні обставини не
може користуватися комп’ютером і виходити в інтернет. В офіційному
роз’ясненні для вчителів від міністерства освіти Естонії зазначено: “Ручку, папір,
книги ніхто не скасовував, навіть за умов дистанційного навчання”. Але в такому
випадку вчителям варто давати дітям більше творчих завдань, пов’язаних з
малюванням, ручною працею з доступних матеріалів та з творчим опрацюванням
текстів книжок, не обмежуючись лише підручниками.

9
 3.Навчальні платформи
3.1 Розгортання платформи. Хостинг .Перші кроки з організації
адміністрування й наповнення платформи. Засоби створення навчального
контенту.
Обов’язковий функціонал навчальної платформи:
• робота з навчальним контентом (створення, зміна, а також зберігання
онлайн-курсів різних форматів);
• управління процесом навчання (особисті кабінети для користувачів і
викладачів, графік навчання, можливість відправляти повідомлення
користувачам усередині платформи і за допомогою email-розсилок);
• відстеження досягнутих результатів навчання — платформа має містити
інструменти для формувального та сумативного оцінювання (див. Методичний
блок); аналітику навчання (метрики відвідуваності занять, виконання домашніх
завдань);
• взаємодія між користувачами (відкриті й закриті чати для спілкування,
можливість об’єднуватися в групи для спільної роботи над проєктом);
• можливість формування індивідуальної навчальної траєкторії здобувача
освіти;
• підтримка різних форматів для імпорту, експорту та міграції даних.
Наприклад, SCORM 2004, Tin Can (xAPI), cmi5 тощо для обміну електронними
курсами. Відсутність підтримки таких форматів знижує гнучкість платформи;
• підтримка україномовного інтерфейсу, можливість адаптації мов до
потреб користувачів. Основні критерії вибору навчальної платформи:
• крос-платформеність — навчальна платформа не повинна бути прив’язана
до будь-якої операційної системи або середовища. Користувачі використовують
стандартні засоби без 48 49 завантаження додаткових модулів, програм та ін.
Наявність мобільного додатку та/або адаптивного інтерфейсу;
• надійність і стабільність — ступінь стійкості роботи платформи до різних
несанкціонованих втручань, спроб злому та інших деструктивних дій, до різних
режимів роботи і ступеня активності користувачів; максимальна кількість
одночасних активних підключень користувачів, технічна підтримка від
розробника, дотримання стандартів мережевої безпеки, захист персональних
даних;
• ергономічність використання: потенційні користувачі негативно
ставляться до технології, яка здається громіздкою. Технологія навчання повинна
бути інтуїтивно зрозумілою. У навчальному курсі має бути меню допомоги, що
дозволяє легко переходити від одного розділу до іншого та спілкуватися з
викладачем, мультимедійність (можливість використання як контенту не тільки
10
текстових, гіпертекстових і графічних файлів, але й аудіо, відео, qif- і flash-
анімації, 3D-графіки різних файлових форматів, формул та графів);
• модульність, масштабування та розширюваність — можливість як
розширити кількість користувачів, які навчаються, так і додати функціонал за
рахунок програм і навчальних курсів, застосування навчальної платформи як
допоміжного засобу навчання та контролю;
• наявність технічної та користувацької документації, матеріалів для
самонавчання роботі на платформі;
• вартість — складається з вартості самої системи, а також із витрат на її
впровадження, підтримку, модернізацію, оновлення, навчання персоналу,
розробку курсів та супроводу;
• можливість інтеграції з наявними внутрішніми та зовнішніми
інформаційними сервісами та системами. Навчальна платформа — це НЕ
месенджери, електронна пошта і НЕ комунікативна платформа з можливістю
LMS, реалізованою як модуль-доповнення та/або їхнє поєднання. Розгортання
платформи.
Хостинг. Навчальна платформа може бути встановлена як на серверах
закладу освіти, так і з використанням хмарних сервісів. Зауважимо, що технічні
параметри сервера суттєво залежать від обраної навчальної платформи та
кількості користувачів. Переваги власного сервера — повний контроль над
роботою і даними. Недоліки — вартість та обслуговування, складна процедура
закупівлі обладнання (вимагає часу), проблеми масштабування. Хмарні рішення.
Переваги — масштабування, швидке впровадження, висока надійність
(безперебійна доступність, резервування інформації та ін.). Недоліки —
залежність від провайдера, забезпечення вчасної оплати за послуги
(недосконалість фінансового законодавства).
Перші кроки з організації адміністрування та наповнення платформи
Для розгортання й використання навчальної платформи необхідно мати
стабільний Інтернет-канал. Одним із варіантів пошуку ресурсів для технічного
забезпечення та підтримки може бути кооперація закладів освіти задля
оптимізації витрат.
Розгортання платформи здійснює розробник (який надалі здійснюватиме
оновлення, підтримку й розвиток платформи) та представники відповідного
підрозділу закладу освіти (технічний персонал центру дистанційного навчання,
інформаційно-обчислювального центру тощо, який у подальшому
здійснюватиме інформаційну підтримку користувачів і буде комунікаційною
ланкою між користувачами та розробниками). Рекомендовано використовувати
корпоративний сервіс авторизації користувачів (LDAP, SSO) для надійної
11

ідентифікації та подальшої інтеграції з іншими системами.

 Кроки розгортання LMS:
• завдання реєстрації і контролю доступу користувачів до
системи і до навчального контенту, призначення ролей, групування;
• інтеграція з наявними базами даних викладачів і
студентів;
• запуск курсів з каталогу;
• управління студентськими та викладацькими ресурсами
(цільове надання навчального контенту);
• відстеження результатів;
• синхронні й асинхронні комунікації користувачів;
• інтеграція додаткових елементів навчального процесу;
• формування звітів про процес і результати навчання;
• інтеграція з системами виявлення текстових запозичень.
Навчання персоналу є невід’ємною частиною процесу розгортання
платформи. Засоби створення навчального контенту Інструментарій для
створення контенту засобами навчальної платформи зазвичай забезпечує
розроблення особисто викладачами лише базових об’єктів у вигляді html-
сторінок, тестів, презентацій тощо. Проте, навіть така робота потребує
спеціальних технічних засобів (графічних планшетів, інтерактивних дощок і
мультибордів, мікрофонів, сканерів, документ-камер, графічних редакторів та
іншого програмного забезпечення тощо). Інтерактивний, мультимедійний
контент (графічні, відеоматеріали, віртуальні тренажери, симулятори тощо)
створюються в спеціалізованих середовищах кваліфікованими фахівцями
(дизайнерами, моделлерами, операторами, режисерами, програмістами та ін.) із
використанням спеціалізованого обладнання. У залежності від ресурсних
можливостей закладу освіти створення такого типу контенту може бути
реалізоване по-різному: придбання готових матеріалів, створених зовнішніми
розробниками; підготовка матеріалів на замовлення закладу освіти зовнішніми
розробниками; створення власних спеціалізованих підрозділів із відповідним
обладнанням, програмним забезпеченням і кваліфікованим персоналом. З огляду
на масштабність потреб у закладах освіти в якісному навчальному контенті, що
дозволяє ефективно досягати результатів навчання, радимо по можливості
використовувати всі доступні матеріали, що перебувають у відкритому доступі
на умовах відповідних ліцензій, що передбачають їхнє подальше використання.
За умови готовності викладачів до масового впровадження змішаного навчання,
створення власних фото-, відеостудій, інших спеціалізованих підрозділів із
розроблення контенту буде економічно вигіднішим. На початкових етапах, при
12
незначних обсягах потреб у такому контенті доречнішим буде виконання робіт
зовнішніми підрядниками
3.2 Поширені платформи для дистанційного навчання
Платформа Moodle (https://moodle.org/) — безкоштовна відкрита система
управління дистанційним навчанням. Дозволяє використовувати широкий набір
інструментів для освітньої взаємодії вчителя/вчительки, учнів та адміністрації
закладу освіти. Зокрема, надає можливість подавати навчальний матеріал у
різних форматах (текст, презентація, відеоматеріал, веб-сторінка; урок як
сукупність веб-сторінок з можливим проміжним виконанням тестових завдань);
здійснювати тестування та опитування школярів з використанням питань
закритого (множинний вибір правильної відповіді та зіставлення) і відкритого
типів; учні можуть виконувати завдання з можливістю пересилати відповідні
файли. Крім того, система має широкий спектр інструментів моніторингу
навчальної діяльності учнів, наприклад: щодо загального часу роботи
учня/учениці з конкретним навчальним предметом, відповідними темами або
складниками навчального матеріалу, загальної успішності учня/учениці або
класу в процесі виконання тестових завдань тощо. Moodle має у своєму
інструментарії: форми здавання завдань; дискусійні форуми; завантаження
файлів; журнал оцінювання; обмін повідомленнями; календар подій; новини та
анонси; онлайн-тестування; Вікі-ресурси.
Чи складно навчитись користуватись Moodle самостійно?
Навчитись використовувати Moodle самостійно нескладно. Для впевненого
користувача комп’ютера система проста і зрозуміла навіть на інтуїтивному рівні.
Однак не зашкодить детальніше ознайомитися з її особливостями за допомогою
спеціальної літератури та інтернет-ресурсів. Найкращим ресурсом є сайт Moodle,
де можна знайти та завантажити навчальні матеріали українською мовою,
наприклад про те як встановити Moodle на персональний комп’ютер,
безкоштовно завантажити посібник для роботи з Moodle та ін. Для тих, хто добре
володіє англійською мовою корисною буде книга Moodle for dummies («Мудл
для початківців»), у якій просто і доступно пояснюються основні особливості
роботи з цією платформою.
Як створити курс в Moodle?
Для того, щоб створити курс достатньо увійти в Moodle та натиснути кнопку
«Додати новий курс». В університетах є багато факультетів, тому процедура
створення курсу буде складнішою. Зазвичай потрібно скористатись кнопкою
«керування курсом», тоді відкриється перелік факультетів і кафедр. У цьому
переліку потрібно буде знайти свій факультет і кафедру, а тоді вже скористатись
кнопкою «Додати новий курс». Після цього відкриється вікно з параметрами
13

курсу, які необхідно заповнити.

 Всі параметри поділені на групи:
•загальне;
•опис;
•формат курсу;
•вигляд;
•файли і завантаження;
•доступ для гостя;
•групи;
•перейменування ролі.
Особливої уваги заслуговує параметр «формат курсу», завдяки якому буде
відображатися його зміст. Є чотири види формату курсу:
•тижневий – використовується, якщо навчання на курсі
організовується потижнево, з точною датою початку та кінця, чітко
визначеними строками;
•тематичний – розділяє курс на теми. Такий формат зручний для
курсів, які тривають протягом семестру або навчального року;
•форумний формат – навчання проходить у вигляді форуму, який
може оцінювати викладач;
•формат єдиної діяльності – на сторінці курсу буде показано тільки
один елемент або ресурс.
Скільки часу займає розробка курсу в Moodle?
Час необхідний для розробки навчального курсу в Moodle залежить від
цілей та пріоритетів, які ставить перед собою розробник. Якщо є потреба у
розробці повноцінного складного курсу, який буде включати лекційний
матеріал, плани практичних занять, електронні ресурси, матеріали для
самостійної роботи, тестові завдання тощо, то розробка може зайняти досить
багато часу – від кількох тижнів (якщо є готові напрацювання, які здебільшого
можна скопіювати), до кількох місяців (якщо усі матеріали потрібно розробляти
з нуля).
У випадку обмеженого часу, коли потрібно швидко організувати
дистанційне навчання, можна створити спрощений варіант курсу, робота над
яким триватиме від кількох годин до кількох днів. При цьому не обов’язково
одразу розміщувати усі модулі, спочатку достатньо розмістити лише
найважливіші, які дозволяють надавати студентам навчальний матеріал та
оцінювати їхню роботу. Кількість модулів у курсі можна поступово збільшувати,
їхній зміст ускладнювати, змінювати способи оцінювання студентів та ін.
Позитивною рисою платформи є те, що модуль можна «приховати» на той
14

час, поки він не завершений. У такому випадку його буде бачити лише викладач.
Також модулі по наступних темах можна приховувати до тих пір, поки студенти
не виконають завдання з попередніх тем. І лише після цього зробити їх
видимими.
За допомогою яких модулів відбувається робота в Moodle?
Додавання будь якого модуля діяльності Moodle до секції електронного
курсу розпочинається з переводу головної сторінки курсу в режим редагування.

В режимі редагування в межах кожної секції електронного курсу

з'являються додаткові інструменти - інструменти редагування.

Після натиснення на посилання "Додати діяльність або ресурс" з'являється

додаткове віконце, в якому показано перелік доступних модулів діяльності
Moodle.
Співпраця викладача зі студентами відбувається за допомогою двох типів
модулів: «Види діяльності» та «Ресурси». Перша група модулів – види діяльності
– передбачає можливість створення завдань для оцінювання студентів. Ці
об’єкти надають можливості для спілкування зі студентами (наприклад, об’єкти
15

«Форум», «Чат», «Зворотній зв’язок»), їхнього тестування (модуль «Тести»),

виконання завдань, що передбачають завантаження файлів з результатами
роботи (наприклад, модулі «завдання» чи «семінар»), розміщення елементів для
спільної роботи (модуль «Вікі») та ін.
Ресурс у системі Moodle – це група об’єктів, які дозволяють додати до курсу
будь-який вміст. Наприклад, це можуть бути веб-сторінки, текстові сторінки,
написи, посилання на файли (модуль «Файл»), веб-сторінки (модуль «URL-веб
посилання»), каталог із файлами (модуль «Тека»), текстові сторінки у форматі
книги (модуль «Книга»).
Викладач сам обирає, які з цих об’єктів розміщувати на курсі, виходячи з
мети та завдань навчальної дисципліни.
Які модулі з «Видів діяльності» найкраще використовувати для спрощених
варіантів курсу?
У випадках, коли є потреба швидко розпочати роботу з електронним курсом,
варто звернути увагу на ті об’єкти, які дадуть змогу швидко обмінюватися
інформацією зі студентами та оцінювати результати їхньої роботи.
У групі «види діяльності» привертають увагу модулі «Завдання», «Семінар»
та «Тест».
Які особливості модулів «Завдання» та «Семінар»?
Модуль діяльності «Завдання» дозволяє викладачам давати завдання,
збирати роботи, оцінювати їх та залишати відгуки на ці роботи. Студенти можуть
відправляти будь-який цифровий контент (файли), такий як текстові документи,
електронні таблиці, картинки, аудіо- та відеофайли. Крім того, можна дозволити
студентам вводити відповідь безпосередньо на сайті. Також завдання може
слугувати нагадуванням для студентів, що їм потрібно зробити «офлайн»,
наприклад, якась творча робота, яка не може мати оцифрованого вигляду.
При розгляді завдання викладачі можуть залишати текстові відгуки або
файли з детальним роз’ясненням по роботі студента. Фінальна оцінка за роботу
буде записуватися до журналу оцінок.
Перш ніж додавати до секції курсу модуль діяльності "Завдання" потрібно
чітко визначитись з:
• метою навчальної роботи;
• завданням навчальної роботи, варіантами завдань;
• інструкціями до ходу виконання навчальної роботи;
• описом порядку та форми представлення звіту про виконану
навчальну роботу;
• формами та способом оцінювання результатів навчальної роботи
тощо.
16
 основне налаштування: назва завдання, детальний опис завдання

якщо потрібно, додаємо необхідні файли. Наприклад, варіанти завдань,

інструктивний матеріал тощо
17
налаштувати параметри оцінювання:
• тип оцінювання - бали, шкала, без оцінювання;
• метод оцінювання - просте пряме оцінювання за встановленими
шкалами, оцінювання за критеріями (інструкція оцінювання),
оцінювання за рубриками (таблиця оцінювання);
• розділ оцінок - розділ журналу оцінок, до якого буде додана оцінка
цього завдання;

18
налаштувати доступність та умови завершення

19
 Модуль «Семінар» дозволяє збір та аналіз робіт студентів з виставленням
колегіальної оцінки. Студенти можуть представити будь-який цифровий контент
(файли), такі, як документ Word або електронна таблиця, а також можуть вводити
текст прямо в поле на сайті.
Матеріали оцінюються з використанням декількох критеріїв оцінювання,
визначених викладачем. Процес колегіального оцінювання і розуміння форми
цього оцінювання може бути здійснений наперед з прикладом матеріалів,
представлених викладачем, разом з посиланням на приклад оцінювання.
Студентам надається можливість оцінити одного або кількох з представлених
своїх колег. Матеріали та рецензенти можуть бути анонімними, якщо потрібно.
Студенти отримують дві оцінки на семінарі – оцінку за свій матеріал та оцінку
за оцінювання матеріалів своїх колег. Обидві оцінки заносяться в журнал оцінок.
Модулі «Завдання» і «Семінар» зручні для роботи з невеликими групами
студентів, однак коли потрібно перевірити результати роботи 50-100-200
студентів, то краще скористатись модулем «Тест».
Які особливості модуля «Тест» в Moodle?

20
 Для того, щоб створити тест потрібно спочатку створи «Банк питань». Тобто
спочатку ввести в систему усі тестові запитання з навчальної дисципліни, які
потім будуть використовуватись при створенні тесту. Для цього у меню потрібно
обрати блок «Керування» та пункт «Банк питань». Тоді створити «Категорію»,
до якої будуть належати завдання (можна використати, до прикладу, назву теми,
якої вони стосуються), натиснути кнопку «Створити нове питання».

Цей модуль надає викладачу можливість розробляти тести, які можуть

містити питання різних типів:
•множинний вибір – питання, у якому можна вибирати одну або
декілька відповідей з наданого списку;
•есе – дозволяє відповіді з декількох речень або абзаців. Результати
оцінюються викладачем вручну;
•перетягування в тексті – пропущені в тексті слова заповнюються за
допомогою перетягування.
•коротка відповідь – відповідь одним словом, яке учень має ввести з
клавіатури;
•числова відповідь – відповідь числом, яке учень має ввести з
клавіатури;
•відповідність – встановлення відповідності;
•правильно-неправильно – є лише два варіанти відповіді на питання
«правильно» чи «неправильно»;
•інші питання.
Модуль «Тест» дозволяє викладачу швидко перевіряти результати одразу
багатьох студентів, оскільки їх відповіді перевіряються автоматично та одразу
вносяться в журнал оцінок. Тож основні затрати часу викладача пов’язані не з
перевіркою робіт, а з розробкою питань, наповненням ними «Банку запитань» та
налаштуванням тесту.
Тривалість наповнення банку запитань залежить від вміння викладача
працювати з комп’ютером і його досвіду роботи з системою. Уважне та акуратне
21

внесення 100 тестових запитань до банку з перевіркою їхньої якості (кожне

питання можна перевірити за допомогою функції попереднього перегляду), у
більш-менш досвідченого викладача, може зайняти 4-5 годин. Налаштування
тесту займає орієнтовно 10-15 хв.
Які модулі типу «Ресурс» найкраще використовувати для спрощених
варіантів курсу?
У разі потреби оперативно розмістити навчальні матеріали для студентів
варто скористатися навчальними об’єктами «URL», «файл» та «сторінка».
URL модуль дозволяє викладачеві забезпечити веб-посилання як ресурс
курсу, використовуючи все, що знаходиться у вільному доступі в Інтернеті
(документи, зображення, мультимедіа і та ін.).
Модуль «Файл» дозволяє викладачу надати файл у вигляді ресурсу курсу.
Усюди, де це можливо, файл буде відображатися в інтерфейсі курсу (для цього
файли найкраще розміщувати у форматі «pdf»); в іншому випадку студентам
буде запропоновано завантажити його.
Цей модуль може бути використаний для того, щоб:
• поділитися презентаціями;
• включити міні-сайт як ресурс курсу;
• надати додаткові файли для певних програм (наприклад, малюнки
Photoshop), які б студенти могли редагувати і подавати їх для
оцінювання.
Модуль «Сторінка» надає викладачу можливість створити веб-сторінку,
використовуючи вбудований текстовий редактор. «Сторінка» може показувати
текст, картинки, звук, відео, веб-посилання тощо. Переваги використання модуля
«Сторінка» у порівнянні з модулем «Файл» полягають у тому, що ресурс стає
більш доступними (наприклад, для користувачів мобільних пристроїв), його
легше оновлювати.
«Сторінка» може бути використана для того, щоб:
-представити вимоги та положення курсу або коротку інформацію про
програму курсу;
-впровадити кілька відео або звукових файлів разом з пояснювальним
текстом;
розмістити лекційний матеріал.

Платформа Google Classroom (https://classroom.google. com) — це сервіс,

що пов’язує Google Docs, Google Drive і Gmail, дозволяє організувати онлайн-
навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію. Учитель/ка
має змогу проводити тестування, контролювати, систематизувати, оцінювати
22

діяльність, переглядати результати виконання вправ, застосовувати різні форми

оцінювання, коментувати й організовувати ефективне спілкування з учнями в
режимі реального часу. Основним елементом Google Classroom є групи.
Функціонально групи нагадують структурою форуми, оскільки вони дозволяють
користувачам легко відправляти повідомлення іншим користувачам. Завдяки
сервісу для спілкування Hangouts учні та вчитель/ка мають змогу вести онлайн-
бесіди в режимі реального часу з комп’ютера або мобільного пристрою,
учасники/учасниці команди можуть показувати свої екрани, дивитись і
працювати разом над усім. Така трансляція автоматично публікуватиметься на
YouTube-каналі. Також платформа дозволяє за допомогою Google-форм збирати
відповіді учнів і потім проводити автоматичне оцінювання результатів
тестування.
По суті це безкоштовна інтерактивна платформа від Google, яка дає змогу
командам некомерційних проєктів ділитися досвідом, підвищувати
кваліфікацію, спілкуватися з колегами, учнями та студентами у «віртуальних
аудиторіях».
Google Classroom доступний для всіх власників особистого облікового
запису Google. Якщо ви коли-небудь проходили онлайн-курси, то легко
розберетеся з платформою. На ній викладач або вчитель може організувати
роботу з кількома курсами, розподілити завдання, у тому числі індивідуальні.
Також платформа дає змогу перевіряти завдання й оцінювати їх.
На платформі ви можете:
• створити свій клас/курс;
• організувати запис учнів на курс;
• ділитися з учнями необхідним навчальним матеріалом;
• запропонувати завдання для учнів;
• оцінювати завдання учнів і стежити за їхнім прогресом;
• організувати спілкування учнів.
Знайти Google Classroom досить просто, для цього відкрийте браузер Google
Chrome і далі перегляньте додатки Google. Для цього потрібно відкрити нову
сторінку в браузері та натиснути на іконку додатків Google у верхньому лівому
куті, поряд із зображенням облікового запису. Після відкриття ви потрапите
в Google Classroom де можна почати створювати власний курс, або ж ви побачите
тут перелік курсів, до яких ви отримали доступ раніше.
23
 Google Classroom або «Клас» зазвичай захований нижче під додатками, які
ви використовуєте найчастіше / Скріншот, 24tv

Перш за все вам потрібно створити клас, вказавши його назву, розділ, тему
та аудиторію. Кожен курс автоматично отримує код, за яким учні згодом
зможуть знайти свою «віртуальну аудиторію». Доступ відкритий також у
мобільному додатку Google Клас для Android та iOS.
Створивши курс, ви потрапляєте на головний екран: у горизонтальному
меню три вкладки: «Стрічка», в якій за аналогією, наприклад, з Facebook, видно
всі оновлення; «Завдання» з усіма матеріалами і «Користувачі», де розміщена
інформація про однокласників і викладачів. 24
 Щоб створити власний клас, потрібно натиснути на «+», як це показано
на зображенні / Скріншот, 24tv

У стрічці публікуються питання і теми для обговорення, доступ до неї

налаштовується вручну — окремим учням можна, наприклад, відключити
функцію коментування.
Власники особистих облікових записів Google можуть створити до 30 курсів
на день, приєднатися максимум до 100 курсів (30 на день) і відкрити доступ
максимум 200 учасникам курсу (включно з викладачами та учнями). Якщо у вас
масштабніші плани, варто завести аккаунт G Suite for Education.
25
 Ось так виглядає новий курс, створений на платформі Google Classroom
/ Скріншот, 24tv

Як організоване навчання
Google постарався зробити процес навчання багатостороннім.
Найпростіший варіант розподілу ролей: викладач — учень. Перший розміщує
матеріали, прикріплює файли, створює завдання, рашта знайомляться
з інформацією, «роблять уроки» і отримують оцінки.
За потреби на кожному етапі додаються коментарі — наприклад, коли
завдання потрібно повернути, попросивши доповнити або виправити щось.
Дещо складнішим є варіант розподілу ролей: викладач, учень, куратор,
адміністратор. Куратори не мають доступу до Класу, але можуть стежити
за успішністю учнів, отримуючи всі дані на пошту. Це зручно насамперед для
класних керівників. Адміністратори переглядають будь-які курси і роботи
в домені, додають і видаляють учасників.
Щоб додати матеріали курсу, перейдіть на вкладку «Завдання». Об’єкти
на цій сторінці можна групувати за темами, а також розташовувати в зручному
порядку.
26
 Щоб додати створені завдання та матеріали для навчання, потрібно
перейти у відповідний розділ Google Classroom / Скріншот, 24tv

Оскільки це сервіс Google — платформа інтегрована з Google Документами,

Google Диском і поштою Gmail, що дає змогу розміщувати відео, тексти
та картинки — вам доступний весь арсенал інтерактивних методів навчання.
Назву, опис, розділ, аудиторію і тему курсу можна в будь-який час змінити. Усі
матеріали автоматично додаються в папки на Google Диску.
Як контролювати вивчення матеріалу
Вправи публікуються у вкладці «Завдання». Форматів перевірки знань
кілька: опитування, тест та інші. Можна дати додаткові інструкції
в прикріплених файлах, скористатися шаблоном Blank Quiz або створити
питання з кількома варіантами відповіді.
За замовчуванням усі роботи оцінюються за стобальною шкалою, а терміни
виконання залишаються відкритими. Однак ці опції легко налаштувати: вибрати
п’ятибальну систему або вказати дедлайни аж до хвилин і секунд. Учні можуть
переглядати завдання в стрічці або календарі курсу чи на сторінці «Список
справ». Буде видно, які завдання призначені, які ще не здані, які завершені. При
цьому студенту може бути призначено індивідуальне завдання — це зручно під
час сесій чи заліків, коли кожен член команди спеціалізується в певній галузі.
Важливі моменти
• Google Classroom доступний скрізь, де є інтернет. У Клас можна
зайти на комп’ютері в будь-якому браузері, а також з мобільних пристроїв
27

на базі Android і Apple iOS.

 • Google Classroom можуть використовувати люди з повним і
частковим порушенням зору — для них передбачені програми читання
з екрана. Наприклад, для пристроїв iOS створений VoiceOver, а для
Android — TalkBack.
• Google особливо уважно ставиться до безпеки інформаційного простору:
в Класі немає реклами, а всі розміщені матеріали не можуть бути
використані в комерційних цілях. [https://osvitoria.media/news/google-
classroom-instruktsiya-yak-samostijno-stvoryuvaty-onlajn-kursy/]

Відео «Як користуватися Google

Classroom?» https://www.youtube.com/watch?v=FGR7xSyln-4

Zoom (zoom.us/download) — сервіс для проведення відеоконференцій та

онлайн-зустрічей. Для цього потрібно створити обліковий запис. Безкоштовна
версія програми дозволяє проводити відеоконференцію тривалістю 40 хвилин,
однак на період пандемії сервіс зняв це обмеження. Zoom підходить для
індивідуальних та групових занять. Користувачі можуть використовувати
додаток як на комп’ютері, так і на планшеті чи смартфоні. До відеоконференції
може підключитися будь-який(а) користувач/ка за посиланням або
ідентифікатором конференції. Заняття можна запланувати заздалегідь, а також
зробити посилання для постійних зустрічей у певний час. У платформу
вбудована інтерактивна дошка, яку можна демонструвати учням. Крім того, є
можливість легко й швидко перемикатися з демонстрації екрана на інтерактивну
дошку. Завантажити програму можна на офіційному сайті Zoom. Платформа
доступна для операційних систем Windows, MacOS, Android та iOS і має плагін,
який дозволяє використовувати Zoom прямо в браузерах Google Chrome та
Mozilla Firefox. Під час карантину на сервіс Zoom були нарікання через низький
рівень безпеки й захищеності, випадки підключення до конференцій сторонніх
осіб. Для уникнення цього рекомендуємо дозволяти приєднання лише
зареєстрованим користувачам, користуватися налаштуванням “кімната
очікування” (тоді організатор конференції підтверджує кожного учасника для
приєднання), не розміщувати посилання на zoom-конференції на
загальнодоступних ресурсах. Дізнатися більше можна тут:
https://blog.zoom.us/wordpress/ ru/2020/03/20/Как-избежать-подключения-
незваных-го/ Відеоконференції можна проводити також за допомогою
Microsoft Teams, Google Meet, Skype тощо
Де завантажити Zoom
Легко завантажити програму можна на офіційному сайті Zoom. Платформа
28

доступна для операційних систем Windows, MacOS, Android та iOS та має плагін,
який дозволяє використовувати Zoom прямо у браузері Google Chrome та Mozilla
Firefox.
Для вашої зручності ось прямі посилання на завантаження програми з
офіційного джерела:
• Windows
• Google Play
• App Store
Як налаштувати програму
• Zoom не потребує особливих налаштувань після встановлення. Все що
потрібно від користувача перед початком роботи – зареєструвати
обліковий запис в програмі. Це можна зробити кількома способами:
Створити абсолютно новий та унікальний акаунт для Zoom на базі
електронної пошти;
• Прив'язати обліковий запис Google до платформи Zoom;
• Інтегрувати акаунт Zoom з обліковим записом Facebook.
• Після цього ви потрапите в головне вікно програми, де можна
розпочати нову відеоконференцію, або приєднатися до вже існуючої
конференції за ID ідентифікатором (до речі ваш особистий ID
ідентифікатор зазначений у вкладці Meeting вгорі вікна Zoom).

29
 Основні екрани програми розподілені за розділами:
• Home – домашній екран для швидкого початку конференції чи
приєднання до вже існуючого відеодзвінка:
• Chat – вікно чатів, де можна спілкуватися з друзями за допомогою
повідомлень.
• Meetings – тут можна дізнатися особистий Meeting ID який
необхідний для приєднання до вашої конференції. Також тут будуть
зберігатися записи відеодзвінків, а ще тут можна створити посилання
за яким буде доступна відеоконференція.
• Contacts – тут зберігаються всі ваші контакти, які ви можете
відсортувати за розділами: робота, друзі, родина та інше. Також тут
можна створити канали – аналог чату, який також відображатиметься
у відповідній вкладці.
Переваги Zoom
Зараз додатків програм та платформ для відеоконференцій є дуже багато.
Всі вони схожі між собою однак володіють характерними відмінностями. Чим
же вирізнається Zoom і чому він такий популярний серед користувачів.
• Відео та аудіо зв'язок з кожним учасником
Організатор конференції має можливість вимикати і вмикати мікрофон, а
також вимикати відео та запитувати ввімкнення відео в усіх учасників. Можна
увійти в конференцію як учасник з правами тільки для перегляду.
• Демонстрація екрану зі звуком
Демонстрацію екрану можна поставити на паузу. Крім того, можна ділиться
30

не всім екраном, а лише окремими додатками, наприклад, вмикати демонстрацію

браузера. В налаштуваннях можна дати всім учасникам можливість ділитися
екранами, або ж ввімкнути обмеження, щоб робити це міг лише організатор
• Інтерактивна дошка
В платформу вбудована інтерактивна дошка яку можна демонструвати всім
учасникам відеоконференції. така опція буде зручною та незамінною для
навчання та й під час обговорення робочих моментів. Крім того є можливість
легко і швидко перемикатися з демонстрації екрану на інтерактивну дошку.
• Запис відеоконференції
Можна проводити запис відеосеансу як на комп'ютер, так і на хмарне
сховище. Зручно, що можна налаштувати автоввімкнення запису, а також
ставити його на паузу.
• Адміністрування
Під час конференції можна призначити співорганізатора, у якого будуть такі
ж можливості як і у організатора відеоконференції: вмикати і вимикати мікрофон
у окремих користувачів, перейменовувати відеочати та ділити їх на
кімнати.[https://techno.24tv.ua/dodatok_zoom_yak_zavantazhiti_yak_pratsyuye_zoo
m_reyestratsiya_n1307075]
Відео «Як користуватися
ZOOM»: https://www.youtube.com/watch?v=cZB6WgY5nC8

ClassDojo (https://www.classdojo.com/uk-ua/signup/) — простий

інструмент для оцінювання роботи класу в режимі реального часу. Тут створена
комфортна система заохочення з різними ролями та рівнями доступу. У
ClassDojo реєструється вчитель/ка й реєструє учнів свого класу.

Персональний код для доступу до власного профілю висилається учням;

батьки також отримують доступ до профілю дитини. Є можливість спілкування
31

учнів на сторінці класу: після того як учитель/ка створив(ла) пост, школярі

можуть його коментувати. Кожен учень/учениця отримує аватарку у вигляді
монстрика. Завдання монстрика — збирати бали за завдання. За кожне завдання
вчитель/ка присвоює учням певну кількість балів. Батьки можуть спостерігати
успішність учнів з окремих предметів, а також бачити поступ у соціальних та
м’яких навичках дитини.
Classdojo зроблений, щоб максимально зацікавити дітей молодшого і
середнього шкільного віку. Для кожного учня там є окрема анімована аватарка –
вона радіє, коли отримує похвалу від учителя і сумує, коли ставлять негативну
оцінку.
Реєстрація проста – у відповідних графах потрібно вказати своє ім’я, адресу
електронної пошти та пароль для входу. Після цього можна відразу починати
роботу.

32
 Налаштування класу відбувається в чотири етапи:
• створення класної кімнати з назвою;
• додавання учнів;
• налаштування заохочувальних та “покаральних” бейджів - ви можете
вибирати із запропонованого переліку або ж додати свої;
• відправка кодів учням.

Щоб додати учнів – після створення класу натисніть кнопку “Add students”,
пропишіть у графі імена і прізвища учнів (або просто скопіюйте і вставте весь
список класу). На верхній панелі є кнопка “Students login” – натисніть і виберіть,
як саме запрошувати учнів: через посилання, QR-коди чи електронну пошту.
Аватари кожного учня присвоюються випадково – після реєстрації кожен може
33

вибрати собі той, який подобається.

 Класів можна створювати скільки завгодно, це займе не більше п’яти
хвилин.

У вкладці “Portfolios” можна давати учням завдання. Журнал Class Dojo

автоматично генерує статистику прогресу кожного учня і всього класу для
обраного періоду – день, тиждень, місяць, весь час, або можна задати свій період.
У вкладці статистики можна відстежувати і відвідуваність. Усі зібрані сервісом
дані візуалізуються у вигляді графіка або вивантажуються в таблицю.
У вкладці Messages можна миттєво відправити на повідомлення цілій групі
адресатів: наприклад, нагадати учням про домашнє завдання або сповістити
батьків про збори. Отримані кожним учнем оцінки оновлюються і в акаунті їхніх
батьків, тому вчителю не потрібно додатково повідомляти батькам про
34
успішність їхньої дитини; зате можна написати і відправити батькам додаткові
рекомендації або коментарі, що виникли під час уроку.
Відео «Дізнаємось більше про Class
Dojo»: https://www.youtube.com/watch?v=a5zgoo7UusE&feature=youtu.be
Classtime (https://www.classtime.com/uk/) — платформа для створення
інтерактивних навчальних додатків, яка дозволяє вести аналітику навчального
процесу і реалізовувати стратегії індивідуального підходу. Є бібліотека ресурсів,
а також можливість створювати запитання. Принцип роботи такий: учитель/ка
розробляє інтерактивний навчальний матеріал з певної теми (можна
використовувати матеріали з бібліотеки), учні отримують доступ до навчального
матеріалу і розпочинають роботу, вчитель/ка у режимі реального часу
відслідковує прогрес кожного учня/учениці. Специфіка дистанційного навчання,
що базується на телекомунікаційних технологіях, інтернет-ресурсах і послугах,
впливає на способи відбору і структуризації змісту, способи реалізації тих чи
інших методів і організаційних форм навчання, що суттєво впливає на
функціонування всієї системи.
• Як зареєструватись?
Заходьте на головну сторінку Classtime, тисніть “Вхід вчителя” та обирайте
“Реєстрація”:
• Як створити групу питань?
1. Заходьте в бібліотеку.
2. Тисніть “Нова Група питань”, та вводьте назву.
3. Створюйте перше запитання:
-Введіть саме питання;
-Введіть додаткові деталі, якщо потрібні;
-Оберіть тип питання;
-Введіть варіанти відповідей, та оберіть правильний.
• Як провести сесію на уроці?
Коли запитання готові - можна розпочинати сесію на уроці. Для цього
потрібно:
1. Натиснути на “Почати Нову Сесію” з конкретної групи запитань.
2. Запросити учнів приєднатись. Для цього потрібно поширити з
учнями код сесію, або ж посилання. З кодом сесії, учні заходять з
головної сторінки, вводячи його в поле “учням”. Його можна
написати, наприклад, на дошці. З посиланням учні відразу
потраплять до сесії.
3. Активувати усі чи окремі запитання.
35

4. Cпостерігати за відповідями.
 5. Показати правильні відповіді учням.
• Проводити весело час та вчитись разом! :)
Відео «Google Classroom для організації дистанційного
навчання»: https://www.youtube.com/watch?v=cMB-qSd5xj0&feature=youtu.be
LearningApps.org (LearningApps.org) — онлайн-сервіс, який дозволяє
створювати інтерактивні вправи. Їх можна використовувати в роботі з
інтерактивною дошкою або як індивідуальні вправи для учнів. Дозволяє
створювати вправи різних типів на різні теми. Цей сервіс є додатком Web 2.0 для
підтримки освітніх процесів. Конструктор LearningApps. org призначений для
розробки, зберігання та використання інтерактивних завдань з різних предметів.
Тут можна створювати вправи для використання з інтерактивною дошкою. На
сайті доступна велика база завдань, розроблених учителями з різних країн для
усіх предметів шкільної програми. Кожен із ресурсів можна використати на
своєму уроці, змінити під власні потреби, розробити схожий чи зовсім інший
навчальний модуль.

Вправи на сайті подаються у зручному візуальному режимі сітки зображень,

навівши на які вказівник миші можна побачити тип вправи та її рейтинг на сайті
(залежить від кількості переглядів та оцінок користувачів).
36
 Клацнувши на зображенні значка вправи, відбувається перехід у режим її
виконання. На передньому плані видно завдання, сформульоване вчителем, яке
закривається після клацання кнопки ОК, що дозволяє перейти до безпосередньої
роботи із вправою.
Виконання вправи полягає в інтерактивній роботі з об’єктами, розміщеними
на екрані.
Після виконання вправи потрібно клацнути напис Перевірити рішення:
відповіді буде перевірено і вказано на можливі помилки. Далі можна внести
виправлення і знову перевірити рішення.
Усі вправи поділено на категорії, які відповідають виду завдання, яке
потрібно буде виконати учням:
• вибір;
• розподіл;
• послідовність;
• заповнення;
• онлайн-ігри;
• інструменти.
У кожній групі доступно кілька шаблонів вправ, опис та зразки яких можна
попередньо переглядати перед тим, як створити власний навчальний ресурс.
Режим "Створення вправи":
37
 Для створення власної вправи потрібно заповнити форму шаблону,
обираючи потрібні елементи:

38
 Зверніть вагу: у вправах можна додавати текст, зображення, звук, відео.
Вибравши інтерактивне завдання, що вас зацікавило, ви можете створити
аналогічне. В цьому разі достатньо внести потрібні зміни і зберегти їх (вправа
автоматично збережеться у вашому "кабінеті" в розділі "Мої вправи").
Кожен вчитель за своїм бажанням може створити набір класів у власному
акаунті, ввести дані про учнів, створити для кожного учня профіль, задати пароль
для входу:
39
Клацаємо по кнопці -
Для обраного класу додаємо потрібні вправи (або колекцію вправ)

Під час роботи на уроці/заході кожен учень (або група учнів) отримує
пароль для входу і виконують завдання, запропоновані для їх класу/групи.
Для використання вправ в оффлайновому режимі треба скористатись
кнопкою:
40
 Дана опція дає можливість завантажити вихідний код цього додатка, як ZIP
файл (до вмісту не включені тільки джерела). Більшість завдань можна
використовувати в режимі оффлайн після вилучення з архіву. Для запуску
програми використовується файл index.html. Такий підхід дає можливість
диференціювати завдання. Цю ідею можна влучно використовувати для
організації "перевернутого" навчання (зокрема, домашнє завдання за рівнями
навчальних досягнень учнів), проектної діяльності тощо.
На сайті http://learningapps.org/ можна детальніше ознайомитись із різними
вправами та спробувати створювати власні.
Приклади вправ: http://LearningApps.org/watch?v=p34cxpow201
Відео «Як працювати
LearningApps?»: https://www.youtube.com/watch?v=8u8EYrWXHsc
iLearn https://ilearn.org.ua/ - це безкоштовна гейміфікована платформа з
навчальними онлайн-курсами, тестами та вебінарами для всіх, хто бажає
навчатися та успішно скласти ЗНО (Зовнішнє Незалежне Оцінювання).

41
 На платформі доступні щоденні навчальні вебінари та розміщені онлайн-
курси з основних шкільних предметів (українська мова і література, математика,
історія України, англійська мова, біологія), а також вебінари з профорієнтації.
Функціонал платформи гейміфікований (з ігровими елементами), що робить
процес навчання інтерактивним та цікавим. Під час реєстрації на платформі
користувач створює свого віртуального героя. Його можна апгрейдити впродовж
користування платформою за віртуальну валюту – вчибакси, які нараховуються
за проходження тестів та перегляд навчальних вебінарів.

За час свого існування проект iLearn здобув визнання від міжнародних

експертів у сфері освіти на Всесвітньому конкурсі соціальних проектів Enactus
World Cup 2014 та долучився до освітніх ініціатив ООН. iLearn – переможець
першого конкурсу IT-проектів у сфері е-демократії EGAP Challenge, що
реалізується у рамках швейцарсько-української програми EGAP за підтримки
Фонду Східна Європа. iLearn – це всеукраїнський освітній соціальний проект
громадської спілки «Освіторія» та команди Enactus КНЕУ, створений за
підтримки K.Fund. Мета відкритої онлайн-платформи – допомогти талановитим
учням з інтернатів, дитячих будинків та дітям з малозабезпечених сімей
отримати академічні знання для успішного складання ЗНО, щоб потім мати шанс
вступити до вишу на бюджетну форму навчання. До підготовки навчальних
матеріалів залучені викладачі Київського Національного Економічного
Університету ім. Вадима Гетьмана та Новопечерської школи.
42
43
 4.Методи взаємодії з учнями під час дистанційного навчання
4.1.Синхронна взаємодія
Цей тип взаємодії передбачає, що учні та вчителі працюють за попередньо
укладеним та узгодженим розкладом, у якому враховано всі предмети
навчального навантаження учня. При цьому доцільно дещо оптимізувати
розклад порівняно з очним навчанням. Якщо урок у розкладі присутній 1 раз на
тиждень, то достатньо виділити на онлайн-консультацію 20 хвилин на тиждень.
Урок, який відбувається 2-3 рази на тиждень, можна трансформувати в 1-2
онлайн-уроки, доповнені самостійним опрацюванням матеріалів та виконанням
завдань. Якщо дисципліна має 4 і більше уроків на тиждень — варто мати 2-3
онлайн-зустрічі. Не варто планувати всі 45 хвилин уроку для очної взаємодії,
адже певну частину заняття потрібно присвятити відпрацюванню вмінь та
навичок, що можна реалізовувати в іншому режимі. Так само як і в ході очних
занять, не варто відводити значну частину часу на лекційне повідомлення нового
матеріалу, натомість варто урізноманітнювати спільну роботу інтерактивними
методами, застосовуючи відповідні онлайнові сервіси та інструменти, роботу в
менших групах, чергувати види діяльностей.
Доцільно запланувати щотижневі зустрічі класу з класним(ою)
керівником/керівницею для обговорення загальних питань, взаємопідтримки.
Можливо, до таких зустрічей зможе долучатись психолог чи соціальний педагог.
Необхідно врахувати: якщо на занятті не можуть бути присутні всі учні, не
варто на ньому пояснювати новий матеріал або ж необхідно забезпечити запис
викладення нової теми. На онлайновому занятті важливо не стільки викладати
матеріал, скільки узгоджувати розуміння учнями поставлених завдань і
з’ясовувати проблемні моменти, зокрема виявлені на попередніх етапах роботи.
Для синхронної взаємодії підходять такі платформи, як Zoom, Microsoft Teams,
Google Meet, Skype тощо.

4.2.Асинхронна взаємодія
Дистанційний режим роботи дозволяє скористатись перевагою гнучкого
планування робочого часу та навантаження як для учнів, так і для вчителів. Це
означає, що взаємодії відбуваються в асинхронному режимі, без усталених за
розкладом онлайн-зустрічей. Учитель/ка публікує перелік навчальних
матеріалів, цифрових ресурсів, завдань, а учні опрацьовують їх у зручному для
себе темпі, відповідно до вказаних термінів виконання. Очевидно, що такий
режим вимагає від учнів більше навичок планування своєї роботи, що може бути
викликом для деяких школярів. Учителю/учительці при цьому важливо
раціонально спланувати й сформулювати покрокову інструкцію опрацювання
44

теми та досягнення очікуваних результатів навчання. Необхідно передбачити час

на консультації та повідомити графік доступності вчителя для надання допомоги
в процесі індивідуальної роботи. Завдання для асинхронного виконання можуть
бути як індивідуальними, так і груповими, а також передбачати участь у спільних
обговореннях у режимі текстових чи відеофорумів. Якщо є можливість, варто
надавати учням вибір у тому, як саме демонструвати опанування матеріалу
певної теми: класичними завданнями з підручника чи робочого зошита або більш
творчими видами діяльності: складанням власних завдань, запитань, скрінкастом
як демонстрацією свого розв’язання задачі, створенням карти понять певної теми
чи інфографіки до неї. Подібні завдання складно виконувати на типовому 45-
хвилинному уроці, адже неможливо чітко спрогнозувати час, необхідний для
кожного з учнів. Асинхронне навчання дозволяє відійти від похвилинної
організації роботи й надає простір для індивідуальної творчості в ході виконання
подібних завдань. Водночас варто передбачити й “безмашинні” варіанти
виконання завдань, зменшуючи таким чином екранне навантаження на учня. Так,
карту понять можна скласти на аркуші, так само й інфографіку. Цифровий режим
взаємодій, зокрема в асинхронному форматі, відкриває широкі можливості
здійснювати диференційоване навчання, коли кожен/кожна учень/учениця чи
група учнів отримує те завдання, яке відповідає їхньому рівню опанування теми,
і переходить до наступного рівня лише після якісного закріплення попереднього.
Синхронний режим, а також традиційна класно-урочна система зазвичай мало
підходять для реалізації таких індивідуалізованих навчальних траєкторій. Для
асинхронної взаємодії підходять такі платформи, як Google Classroom, Moodle,
Edmodo, Padlet тощо, на яких розміщуються посилання на різноманітні матеріали
та діяльності

45
Висновки
Карантинні обмеження посилили виклики, які стоять перед закладами
освіти України. Потреба в нових підходах до навчання з обмеженням кількості
аудиторних занять залишається проблемним питанням для значної частини
освітянської спільноти. Водночас лишаються вкрай актуальними такі вимоги до
вищої освіти, як:
• доступність та інклюзивність;
• гнучкість для окремих категорій здобувачів, які працюють,
мають дітей тощо;
• індивідуальна траєкторія навчання здобувача;
• впровадження дуальної освіти.
Вирішення цих питань неможливе без широкомасштабного впровадження
онлайн-технологій, ґрунтовних змін у підходах до організації навчання в
закладах освіти та в кожній дисципліні, зокрема ролі аудиторних занять та
ефективності їхнього проведення. Це не тимчасове рішення, а можливість
вдосконалення, переходу на новий якісний рівень.

46