Professional Documents
Culture Documents
Програма фахового вступного випробування з німецької мови. Магістр
Програма фахового вступного випробування з німецької мови. Магістр
« 04 » березня 2020 р.
ПРОГРАМА
Схвалено на засіданні
приймальної комісії
Київського національного
лінгвістичного університету
04 березня 2020 р., протокол № 7
1
Програма фахового вступного випробування з німецької мови для вступників на
навчання за освітньо-професійними програмами Сучасні філологічні студії (німецька
мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство, спеціальність 035
Філологія; Німецька мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна література, методика
навчання іноземних мов і культур у вищих навчальних закладах, спеціальність 014
Середня освіта (за предметними спеціалізаціями). Другий (магістерський) рівень вищої
освіти / Укладачі: Кулик Н. Д., Ходаковська Н. Г. Київ : КНЛУ, 2020. 18 с.
Схвалено на засіданні
кафедри німецької філології
27 лютого 2020 р., протокол № 9
2
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
3
уміння розкривати суть поставленої проблеми, систематизувати та інтерпретувати
аналізовані лінгвістичні явища.
Друге завдання: Скласти резюме україномовної статті німецькою мовою. Обсяг статті –
250 – 300 слів.
Обсяг резюме – 50 слів.
Час виконання – 1 академічна година.
4
Кожній групі вступників пропонується 2 варіанти художніх текстів. Тексти
вкладаються в конверти, заклеюються і скріплюються підписом голови фахової
екзаменаційної комісії. Обраний одним із вступників конверт розкривається у присутності
решти вступників, які пишуть власний коментар до одного і того ж тексту.
Kurt Tucholsky
Der Mensch
Der Mensch hat zwei Beine und zwei Überzeugungen: eine, wenn’s ihm gut geht, und eine,
wenn’s ihm schlecht geht. Die letztere heißt Religion.
Der Mensch ist ein Wirbeltier und hat eine unsterbliche Seele, sowie auch ein Vaterland, damit er
nicht zu übermütig wird.
Der Mensch wird auf natürlichem Wege hergestellt, doch empfindet er dies als unnatürlich
und spricht nicht gern davon. Er wird gemacht, hingegen nicht gefragt, ob er auch gemacht werden
wolle.
Der Mensch ist ein nützliches Lebewesen, weil er dazu dient, durch den Soldatentod
Petroleumaktien in die Höhe zu treiben, durch den Bergmannstod den Profit der Grubenherren zu
erhöhen, sowie auch Kultur, Kunst und Wissenschaft. Der Mensch hat neben dem Trieb der
Fortpflanzung und dem, zu essen und zu trinken, zwei Leidenschaften: Krach zu machen und nicht
zuzuhören. Man könnte den Menschen gradezu als ein Wesen definieren, das nie zuhört. Wenn er
weise ist, tut er damit recht: denn Gescheites bekommt er nur selten zu hören. Sehr gern hören
Menschen: Versprechungen, Schmeicheleien, Anerkennungen und Komplimente. Bei
Schmeicheleien empfiehlt es sich, immer drei Nummern gröber zu verfahren als man es gerade
noch für möglich hält. Der Mensch gönnt seiner Gattung nichts, daher hat er die Gesetze erfunden.
Er darf nicht, also sollen die anderen auch nicht.
Um sich auf einen Menschen zu verlassen, tut man gut, sich auf ihn zu setzen; man ist
wenigstens für diese Zeit sicher, dass er nicht davonläuft. Manche verlassen sich auf den
Charakter.
Der Mensch zerfällt in zwei Teile:
In einen männlichen, der nicht denken will, und in einen weiblichen, der nicht denken
kann. Beide haben sogenannte Gefühle: man ruft diese am sichersten dadurch hervor, dass man
gewisse Nervenpunkte des Organismus in Funktion setzt. In diesen Fällen sondern manche
Menschen Lyrik ab.
Der Mensch ist ein pflanzen- und fleischfressendes Wesen; auf Nordpolfahrten frisst er hier
und da auch Exemplare seiner eigenen Gattung; doch wird das durch den Faschismus wieder
ausgeglichen.
Der Mensch ist ein politisches Geschöpf, das am liebsten zu Klumpen geballt sein Leben
verbringt. Jeder Klumpen hasst die anderen Klumpen, weil sie die anderen sind, und hasst die
eignen, weil sie die eignen sind. Den letzteren Hass nennt man Patriotismus. Jeder Mensch hat eine
Leber, eine Milz, eine Lunge und eine Fahne; sämtliche vier Organe sind lebenswichtig. Es soll
Menschen ohne Leber, ohne Milz und mit halber Lunge geben; Menschen ohne Fahne gibt es
nicht.
Schwache Fortplanzungstätigkeit facht der Mensch gerne an, und dazu hat er mancherlei
Mittel: den Stierkampf, das Verbrechen, den Sport und die Gerichtspflege. Menschen miteinander
gibt es nicht. Es gibt nur Menschen, die herrschen, und solche, die beherrscht werden. Doch hat
noch niemand sich selber beherrscht; weil der opponierende Sklave immer mächtiger ist als der
regierungssüchtige Herr. Der Mensch ist sich selber unterlegen.
Wenn der Mensch fühlt, dass er nicht mehr hinten hoch kann, wird er fromm und weise; er
verzichtet dann auf die sauren Trauben der Welt. Dieses nennt man innere Einkehr. Die
verschiedenen Altersstufen des Menschen halten einander für verschiedene Rassen: Alte haben
gewöhnlich vergessen, dass sie jung gewesen sind, oder sie vergessen, dass sie alt sind, und Junge
begreifen nie, dass sie alt werden können.
5
Der Mensch möcht nicht gerne sterben, weil er nicht weiß, was danach kommt. Bildet er
sich ein, es zu wissen, dann möchte er es auch nicht gern; weil er das Alte noch ein wenig
mitmachen will. Ein wenig heißt hier: ewig.
Im Übrigen ist der Mensch ein Lebewesen, das klopft, schlechte Musik macht und seinen
Hund bellen lässt. Manchmal gibt er auch Ruhe, aber dann ist er tot.
Neben den Menschen gibt es noch Sachsen und Amerikaner, aber die haben wir noch nicht
gehabt und bekommen Zoologie erst in der nächsten Klasse.
6
У період президентства Януковича Конституційний Суд протягом двох років змінив
позицію щодо формування парламентської коаліції. Якщо у 2008 році суд ухвалив рішення,
яким передбачалось формування коаліції лише з числа депутатів-членів фракцій, то у 2010
році той же КС дозволив входження до коаліції депутатів не з числа францій, що
сформували цю коаліцію.
Це спричинило появу “тушок” у парламенті – народні обранці стрімко почали
долучатись до пропрезидентської більшості, покидаючи свої колишні фракції, що привели
їх у парламент.
За деякий час, у 2010 році, Конституційний Суд України остаточно підтвердив своє
компліментарне ставлення до влади Януковича, повернувши дію Конституції в редакції
1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича.
За висновком Венеціанської комісії, таке рішення поставило під сумнів легітимність
державних інституцій.
Незаконне збагачення
Нещодавно, Конституційний Суд визнав статтю Кримінального кодексу про
незаконне збагачення неконституційною, що викликало хвилю критики. У свою чергу,
НАБУ спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою були змушені закрити
кримінальні провадження за цією статтею.
Зокрема, було повністю закрито 27 кримінальних проваджень і 38 в частині статті
368-2 КК України.
Сума статків, законність походження яких досліджувало НАБУ, становила понад 500
млн грн.
Конституційний Суд – це перш за все аргументовані рішення, якими Суд
захищає верховенство Конституції України. Тому важливо, щоб серед складу суддів були
фахові правники, для яких незалежність та професіоналізм є невід’ємною частиною їхнього
авторитету.
Очевидно, саме через цей особливий статус конституційного судді в західних
демократіях серед суддів є переважна більшість професорів права, а не суддів із судів
загальної юрисдикції.
Наприклад, одним із авторитетних органів конституційної юрисдикції є Федеральний
Конституційний Суд Німеччини. Якщо проаналізувати чинний склад суддів, то ми бачимо,
що серед 16 суддів – 10 професорів права, а 15 мають науковий ступінь доктора наук.
Однак практика призначення суддів Конституційного Суду України показує,
що найбільше серед суддів вихідців із судової системи, а найменше – з-поза системи.
За статистикою, більшість суддів потрапляє до Конституційного Суду через квоту
з’їзду суддів, який жодного разу ще не обрав представника з-за меж судової системи
загальної юрисдикції, хоча Конституція цього не визначає (все рівно щоб парламент обирав
до КС тільки народних депутатів).
Практика залишається традиційною нині. Рада суддів України визначила 16 претендентів,
серед яких З’їзд суддів обиратиме трьох представників на вільні вакантні місця за їхньою
квотою.
Саме тому запровадження реального конкурсного відбору суддів, за яким буде
оцінюватись фаховість, професійні та особисті якості, а також доброчесність кандидатів, а
не лояльність до влади чи окремих груп впливу, може стати запорукою забезпечення
реалізації принципу верховенства права в Україні.
7
Теоретична фонетика
1) Фонема та її варіанти (Алофони). Головні типи алофонів німецьких фонем. Правила
виявлення фонем та їх варіантів (за М.С.Трубецьким)
2) Орфографія та принципи використовування орфографічних правил.
3) Класифікація німецьких і українських голосних фонем. Розрізнювальні ознаки
голосних.
4) Класифікація німецьких і українських приголосних фонем. Розрізнювальні ознаки
приголосних.
5) Позиційно-комбінаторні модифікації звуків.
6) Інтонація як комплексний феномен та її компоненти.
7) Фоностилістичний аспект усного мовлення.
8) Структура складу в німецькій мові.
9) Словесний наголос і його функції в німецькій та українській мовах.
10) Німецьке стандартизоване вимовляння (за орфоепічним словником 2009 року).
Лексикологія
1) Лексикологія як наука, її місце серед інших мовознавчих дисциплін.
2) Продуктивні та не продуктивні способи словотворення у німецькій мові.
3) Деривація у німецькій мові.
4) Форми існування німецької мови.
5) Запозичення в німецькій мові.
6) Фразеологічні одиниці німецької мови.
7) Зміна значення слів як один із шляхів збагачення словникового складу німецької мови.
8) Німецька лексикографія: теоретичні аспекти.
9) Парадигматичні відношення в німецькій лексиці.
10) Скорочення і конверсія в німецькій мові.
Стилістика
1) Стилістика німецької мови: історія виникнення, область досліджень, предмет,
завдання.
2) Основні поняття мікростилістики.
3) Функціональні стилі німецької мови: дефініція, класифікація та характеристика.
4) Засоби образності в німецькій мові.
5) Синтаксичні явища як стилістичні фігури впорядкування.
6) Засоби вираження гумору та сатири.
7) Типологія текстів за принципом композиційних форм.
8) Критерії текстуальності.
9) Стилістична диференціація словникового складу німецької мови.
10) Стилістичні фігури повтору та їх види.
Історія мови
1) Предмет і завдання курсу ″Історія німецької мови″. Періодизація історії німецької
мови. Критерії періодизації.
2) Другий пересув приголосних.
3) Вторинний умлаут. Фонологізація умлаута.
4) Форми існування середньоверхньонімецької мови.
5) Роль Мартіна Лютера в розвитку німецької мови.
6) Голосні фонеми у нововерхньонімецький період: дифтонгізація, монофтонгізація,
лабіалізація, делабіалізація.
7) Регулювання німецького правопису.
8) Словниковий склад ранньоверхньонімецької мови.
9) Розвиток німецької літературної мови у XVII–XVIII століттях.
10) Розвиток німецької національної літературної мови у XIX і XX століттях.
8
Теоретична граматика
1) Проблема визначення частин мови в теорії мовознавства.
2) Основні поняття граматичної теорії: граматичне значення, граматична форма,
граматична категорія, парадигма, модель, опозиція, транспозиція, полісемія та
синонімія у граматиці.
3) Місце теоретичної граматики серед інших лінгвістичних дисциплін (фонетики,
лексикології, історії мови, стилістики).
4) Граматичні категорії німецького дієслова, їх структура та функції.
5) Класифікація та граматичні категорії німецьких іменників.
6) Предмет та завдання теоретичної граматики. Дисципліни теоретичної граматики:
морфологія, синтаксис, граматика тексту.
7) Основні характеристики німецького речення. Функції і категорії речення. Структура і
семантика простих речень.
8) Складне речення в німецькій мові: види складних речень, типи синтаксичного зв’язку
між складовими складного речення. Ознаки головного та підрядного речення.
9) Порядок слів німецького речення (структурно, семантично та комунікативно
мотивований). Закон рамкової конструкції (вербальної та номінальної). Порушення
рамки.
10) Граматична категорія часу: категоріальне значення і засоби його вираження. Первинні
та вторинні функції часових форм.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова приймальної комісії
Київського національного
лінгвістичного університету
______________ Р.В. Васько
«04» березня 2020 р.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
1. Schreiben Sie zum angebotenen literarischen Text einen deutschsprachigen Kommentar mit
Elementen der linguistischen Analyse.
2. Schreiben Sie auf Deutsch ein Resümee des angebotenen ukrainischen Artikels. (Umfang des
Resümees – 50 Wörter).
3. Charakterisieren Sie die moderne Orthoepie des Deutschen. Bestimmen Sie die inner- und
außersprachlichen Faktoren der Varietät von Spracheinheiten. (Umfang der schriftlichen Antwort –
1 Seite des Papierformats A4).
Голова фахової
атестаційної комісії
9
з німецької мови доц. Ходаковська Н. Г.
4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВОГО ІСПИТУ
10
невиконання трьох
вимог до форми відповіді, 11
допускається не більше
семи помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру;
невиконання чотирьох
вимог до форми відповіді, 9
наявність восьми та
більше помилок
лексичного, граматичного
та стилістичного
характеру.
РАЗОМ 30
12
академічного викладу;
дотримання необхідних незначних
міжфразових зв’язків; помилок граматичного,
доцільне вживання лексичного, стилістичного
відповідних наукових характеру
термінів;
обсяг вихідного тексту – невиконання однієї
одна рукописна вимоги до форми, 8
сторінка формату A4. допускається до чотирьох
помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру
невиконання трьох та
4
більше вимог до форми,
наявність більше шести
помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру.
РАЗОМ 20
13
Підсумковий бал за письмову відповідь на фаховому вступному випробуванні з
німецької мови за 200-бальною шкалою виставляється за Таблицею 4:
Таблиця 4. Підсумковий бал за фахове вступне випробування з німецької мови
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
14
14. Perlmann M. Balme M. u.a. Еm neu. Abschlusskurs. Kursbuch + Arbeitsbuch. Lektionen 1-5.
Ismaning: Hueber Verlag, 2008. 122 S.
15. Perlmann M. Balme M. u.a. Еm Hauptkurs. Ismaning: Hueber Verlag, 2004. 120 S.
16. Perlmann M. Balme M. u.a. Еm neu. Abschlusskurs. Kursbuch + Arbeitsbuch. Lektionen 6-
10. Ismaning: Hueber Verlag, 2008. 160 S.
17. Zwischen den Pausen 2 / Hrsg. von Z. Marlok und R. Schmidt. Ismaning: Verlag für Deutsch. [5.
Aufl.]. 2000. 248 S.
18. Головчак Н. Німецькомовні країни. Лінгвокраїнознавство. Ужгород: Інформаційно-
видавничий центр ЗІППО, 2010. 236 с.
19. З успіхом до бакалавра: електронний посібник з німецької мови для студентів 4 курсу /
Карпусь А. К., Крепель В. І., Середа Н. А., Рудківський О. П., Радзіон В. М. [3-е вид., доп.
і перероб.]. Київ : 2017. 440 с.
20. З успіхом до бакалавра. Німецька мова для студентів IV курсу / Mit Erfolg zum Bachelor.
Deutsch für die Studenten des 4. Studienjahres / О. П. Рудківський, Н. А. Середа, Т. С.
Володіна, В.М. Радзіон. Севастополь : Дельта, 2013. 376 с.
21. Карпусь А. К., Перковська І. Д. Німецька мова. Київ: ВМУРоЛ, 2007. 98 с.
22. Середа Н. А. Методичні рекомендації з німецької мови до тем "Людина і музика" та
"Вчитель і суспільство" для студентів 4 курсу. Київ : Логос, 2012. 100 с.
15
6. Щерба Л. В. О разных стилях произношения и об идеальном фонетическом составе слов.
Москва: Просвещение, 1957. С. 21–25.
7. Duden-Aussprachewörterbuch. Band 6. – 7., überarbeitete und aktualisierte Auflage. Berlin:
Duden Verlag, 2015. 928 S.
8. Hakkarainen H. J. Phonetik des Deutschen. München: Fink, 1995. 197 S.
9. Kohler K. J. Einführung in die Phonetik des Deutschen. Berlin: Erich Schmidt, 1995. 249 S.
10. Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U. Deutsches Aussprachewörterbuch / Krech E.-M., Stock
E., Hirschfeld U., Anders L.Ch. Berlin: Walter de Gruyter, 2009. 1076 S.
11. Mangold M. Theoretische und praktische Phonetik. Hamburg: Buske, 1991. 202 S.
12. Pompino-Marschall B. Einführung in die Phonetik. Berlin: De Gruyter, 1995. 215 S.
13. Reinke K. Einführung in die Phonetik. URL:
http://herder.philol.uni-leipzig.de/temp/lehrende/reinke/arbeitsblaetter/
zusammenfassungphonologie.pdf.
Лексикологія
1. Володіна Т. В. Теоретична та практична лексикологія сучасної німецької мови.
Севастополь: "Дельта", 2012. 292 с.
2. Володіна Т. С. Theoretische und praktische Lexikologie der modernen deutschen Sprache.
Севастополь: "Дельта", 2013. 292 с.
3. Девкин В. Д. Немецкая лексикография: учеб. пособие для вузов. Москва : 2005. 205 с.
4. Левицький В.В. Лексикологія німецької мови. Вінниця : Нова Книга, 2014. 392 с.
5. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: Навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : Нова книга, 2003. 416 с.
6. Юханов О.С. Deutsche Lexikologie. Київ, 2008. 124 с.
7. Burger H. Phraseologie: eine Einführung am Beispiel des Deutschen. 5. Aufl. Berlin: De
Gruyter, 2015. 241 S.
8. Grundzüge der Lexikologie // Kleine Enzyklopädie – deutsche Sprache / W. Fleischer u.a.
(Hrsg.). Frankfurt am Main: WEB, 2001. 376 S.
9. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. Ленинград: Просвещение, 1970. 294 с.
10. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: VEB
Bibliographisches Institut, 1982. 250 S.
11. Lutzeier P. R. Lexikologie: ein Arbeitsbuch. Tübingen: Niemeyer Verlag, 1995. 235 S.
12. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Niemeyer Verlag,
1992. 306 S.
13. Stepanova M. D., Cernyševa I. I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. [2., verarb.
Aufl.]. Moskau: Hochschule, 1986. 247 S.
14. Schlaefer M. Lexikologie und Lexikographie: eine Einführung am Beispiel deutscher
Wörterbücher. Berlin: Erich Schmidt, 2002. 239 S.
15. Wotjak B. Zur Abgrenzung und Beschreibung verbonominaler Wortverbindungen
(Wortidiome, Funktionsverbgefüge, Kollokationen). / DaF 3. 2005. 154 S.
16. Добровольский Д. О. Беседы о немецком слове. Москва: Языки славянской культуры,
2013. 752 с. URL : https://books.google.com.ua/books?
id=q8GFCgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false
17. Geyken A. Automatische Wortschatzerschließung großer Textkorpora am Beispiel des
DWDS. In Annelies Häcki Buhofer (Hg.). Fortschritte in Sprach- und Textkorpusdesign und
linguistischer Korpusanalyse II. Linguistik online 39, 3/2009. URL: http://www.linguistik-
online.de/39_09/geyken.html
18. Hümmer Ch. Semantische Besonderheiten phraseologischer Ausdrücke – korpusbasierte
Analyse. URL : https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/742/1264.
19. Klein W., Geyken A. Das Digitale Wörterbuch der Deutschen Sprache (DWDS). In: Heid U.,
Schierholz S., Schweickard W., Wiegand H.E., Gouws R.H., Wolski W. (Hg.):
Lexikographica. Berlin, New York, 2010. S. 7993. URL :
https://www.dwds.de/static/publications/text/KleinGeykenDWDS.pdf
16
20. Oberholzer S. Sprachgebrauch und Spracheinstellungen in der Deutschschweiz.
Pfarrpersonen als sprachbewusste Sprecherinnen und Sprecher im Fokus. URL :
https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/4084/6126.
21. Studler R. Räume und Grenzen in der Laienmetasprache. Eine Metaphernanalyse zu
Sprache und Sprecher. URL : https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/4090
Теоретична граматика
1. Admoni W. Der deutsche Sprachbau. [4. Aufl.]. München, 1986. 322 S.
2. Charitonowa I. J. Theoretische Grammatik der deutschen Sprache. Kiew : 1976. 179 с.
3. DUDEN. Die Grammatik. Band 4. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 2010.
912 S.
4. DUDEN. Fit für das Bachelorstudium. Grundwissen Grammatik. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich :
Dudenverlag, 2009. 256 S.
5. Dürscheid Ch. Syntax. Grundlagen und Theorien. [4., überarb. Aufl.]. Göttingen :
Vandenhoeck& Ruprecht, 2007. 260 S.
6. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Band 1: Das Wort. [3. Aufl.]. Stuttgart;
Weimar : Metzler, 2006. 576 S.
7. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Band 2: Der Satz. Stuttgart; Weimar :
Metzler, 1999. 547 S.
8. Moskalskaja O. I. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Moskau : Hochschule, 2004.
352 S.
9. Schendels E. Deutsche Grammatik. Morphologie. Syntax. Text. M., 1982. 400 S.
10. Sommerfeldt К.-E., Starke G. Einführung in die Grammatik der deutschen
Gegenwartssprache. VEB Bibliographisches Institut. Tübingen, 1988. 327 S.
11. DUDEN. Fit für das Bachelorstudium. Grundwissen Grammatik. URL: www.duden.de/bachelor
12. Vorlesungen in Morphologie und Syntax. Universität Potsdam. URL :
http://www.unipotsdam.de/u/slavistik/vc/rlmprcht/rsg/morphologie/nomen/skripte/
skr_subst_syntax_relationen.htm.
13. Raffelsiefen Renate. Grammatik. Institut für deutsche Sprache, Mannheim. URL :
http://www1.ids-mannheim.de/gra/.
14. мWeinrich Harald. Textgrammatik der deutschen Sprache. DUDENVERLAG. Mannheim;
Leipzig; Wien; Zürich: 1993. URL : http://www.twirpx.com/file/642634.
17
11. Fleischer W., Michel G., Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. 2. Aufl.
Frankfurt / Main : Peter Lang, 1996. 341 S.
12. Hodakowska N. G . Stilistik der deutschen Sprache. Kyjv: ПП ″ЦУ Дизайн″, 2010. 216 S.
13. Naer N. M. Stilistik der deutschen Sprache. Moskau: Verlag Hochschule. 2006. 272 S.
14. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. 2. Aufl. Moskau: Verlag Hochschule. 1963. 467 S.
15. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. Moskau: Verlag Hochschule. 1975. 316 S.
16. Sandig B. Stilistik der deutschen Sprache. Berlin: N. Y. Walter de Gruyter, 1987. 370 S.
17. Sanders W. Das neue Stilwörterbuch. Stilistische Grundbegriffe für die Praxis. Darmstadt :
WBG, 2007. 265 S.
18. Sowinski B. Stilistik: Stiltheorien und Stilanalysen. 2. überarb. und akt. Aufl. Stuttgart,
Weimar : J. B. Metzler, 1999. 248 S.
19. Sanders W. Gutes Deutsch – besseres Deutsch. Praktische Stillehre der deutschen
Gegenwartssprache. 5. Aufl. Darmstadt : WBG, 2009. 294 S.
20. Sandig B. Textstilistik des Deutschen. 2,. völlig neu bearbeitete und erweiterte Auflage.
Berlin, New York : Walter de Gruyter Studienbuch, 2006. 584 S.
21. De Beaugrande R.-A., Dressler W. U. Einführung in die Textlinguistik. URL :
https://books.google.com.ua/books?
id=8mvkHf7_bE4C&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=one
page&q&f=false
22. Fix U., Poethe H., Yos G. Textlinguistik und Stilistik für Einsteiger. Ein Lehr- und
Arbeitsbuch. 3., durchges. Aufl., Frankfurt am Main: Peter Lang, 2003.
https://books.google.com.ua/books?id=2jGx7xi-
C_cC&pg=PA33&lpg=PA33&dq=funktionalstilistik&source=bl&ots=Nj4ziOcAKe&sig=hSi
B-iIn8pswrRP5FUYHobN-
BeA&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjkwMDb0cbXAhWMDewKHdnoCDEQ6AEIWzAH#v=
onepage&q=funktionalstilistik&f=false.
23. Gansel Ch., Frank J. Textlinguistik und Textgrammatik: eine Einführung. URL :
https://books.google.com.ua/books?
id=jjIQpahU0RwC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false.
24. Raciene E., Juodeika A. Zu den lexikalisch-stilistischen Mitteln in den deutschen und den
litauischen Werbeanzeigen. URL :
http://www.biblioteka.vpu.lt/zmogusirzodis/PDF/svetimosioskalbos/2005/raciene-
juodeika.pdf.
25. Rhetorik und Stilistik: Ein internationales Handbuch historischer und systematischer
Forschung. Bd. 2. Hrsg. Von Fix U., Gardt A., Knape J. Berlin, New York: de Gruyter, 2009.
URL : https://books.google.com.ua/books?
id=jnzP4YtqWKUC&printsec=frontcover&dq=stilistik&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjd1_S
d-cfXAhUFJpoKHbhlCeMQ6AEIMDAB#v=onepage&q=stilistik&f=false
26. Rhetorische Mittel und ihre Wirkung. URL : http://rhetorische-mittel.net/
Голова фахової
атестаційної комісії
з німецької мови доц. Ходаковська Н. Г.
18