ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Київського національного

лінгвістичного університету
___________________Р.В. Васько

« 04 » березня 2020 р.

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування з німецької мови

для вступників на навчання за освітньо-професійними програмами
Сучасні філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та
перекладознавство, спеціальність 035 Філологія

Німецька мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна література, методика навчання

іноземних мов і культур у вищих навчальних закладах,
спеціальність 014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями)

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

Схвалено на засіданні
приймальної комісії
Київського національного
лінгвістичного університету
04 березня 2020 р., протокол № 7

1
 Програма фахового вступного випробування з німецької мови для вступників на
навчання за освітньо-професійними програмами Сучасні філологічні студії (німецька
мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство, спеціальність 035
Філологія; Німецька мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна література, методика
навчання іноземних мов і культур у вищих навчальних закладах, спеціальність 014
Середня освіта (за предметними спеціалізаціями). Другий (магістерський) рівень вищої
освіти / Укладачі: Кулик Н. Д., Ходаковська Н. Г. Київ : КНЛУ, 2020. 18 с.

Укладачі: кандидат філологічних наук, доц. Кулик Н. Д.

кандидат філологічних наук, доц. Ходаковська Н. Г.

Рецензенти: доктор філологічних наук, проф. Стеріополо О. І.

кандидат філологічних наук, доц. Корнійко І. В.

Схвалено на засіданні
кафедри німецької філології
27 лютого 2020 р., протокол № 9

2
 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Письмовий іспит з німецької мови є фаховим вступним випробуванням до

Київського національного лінгвістичного університету на навчання за освітньо-
професійною програмою підготовки магістра зі спеціальності 035 Філологія Спеціалізація
035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Освітньо-
професійна програма Сучасні філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова):
лінгвістика та перекладознавство; та 014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями)
Спеціалізація 014.02 Середня освіта (мова і література (із зазначенням мови) Освітньо-
професійна програма Німецька мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна
література, методика навчання іноземних мов і культур у закладах вищої освіти.
Вступний письмовий іспит має на меті контроль знань та умінь вступників з
основних аспектів практичного курсу німецької мови та базових теоретичних мовних
дисциплін, що складають набуту ними комунікативну компетентність − лінгвістичну,
мовленнєву і лінгвокраїнознавчу, а також перевірку навичок володіння писемним
мовленням різних функціональних стилів, що визначає готовність вступників до здобуття
ступеня вищої освіти "магістр".
Для проведення вступного письмового іспиту з німецької мови до магістратури за
спеціальністю 035 Філологія Спеціалізація 035.043 Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – німецька Освітньо-професійна програма Сучасні
філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство;
та 014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями) Спеціалізація 014.02 Середня
освіта (мова і література (із зазначенням мови) Освітньо-професійна програма Німецька
мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна література, методика навчання іноземних
мов і культур у вищих навчальних закладах і перевірки написаних робіт відповідним
наказом ректора створюється фахова атестаційна комісія у складі голови та екзаменаторів
(членів комісії), якими є провідні фахівці-мовники – доктори та кандидати філологічних
наук.
Вступний письмовий іспит до магістратури проводиться німецькою мовою.

1. ВИМОГИ ДО ВСТУПНИКІВ НА ФАХОВОМУ ПИСЬМОВОМУ ІСПИТІ

З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Фаховий вступний письмовий іспит передбачає визначення рівня знань із

практичних та теоретичних аспектів німецької мови вступників на навчання в магістратурі.
Особи, які вступають до магістратури, повинні володіти комплексом лінгвістичних знань,
необхідних для навчання за обраною спеціальністю та проведення майбутнього
магістерського дослідження.
На письмовому іспиті з німецької мови вступники повинні продемонструвати:
 вільне володіння німецькою мовою, комунікативну компетенцію, вміння формулювати
думки в різних видах мовленнєвої діяльності і сферах спілкування;
 багатий лексичний запас німецької мови, вміння вільно користуватись лексикою в
рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності;
 сформованість навичок писемного мовлення німецькою мовою, зокрема володіння
орфоепічною, лексичною, граматичною нормами, а також нормами побудови тексту;
 уміння виявляти та аналізувати безеквівалентну лексику, власні назви та
інтернаціоналізми, граматичні структури, що вимагають трансформації при перекладі;
 лінгвокраїнознавчу компетентність, тобто знання про особливості історичного,
соціокультурного, політичного розвитку країни, мова якої вивчається, відбиті у мові
та/або розглянуті крізь призму мови;
 чітке уявлення про теоретичну базу німецької мови, зокрема знання теоретичних питань
фонетики, лексикології, граматики, стилістики та історії мови;
 знання актуальних проблем теорії мови та підходів до аналізу мовних явищ;

3
  уміння розкривати суть поставленої проблеми, систематизувати та інтерпретувати
аналізовані лінгвістичні явища.

2. СТРУКТУРА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ПИСЬМОВОГО ІСПИТУ

Вступний письмовий іспит до магістратури передбачає виконання трьох

екзаменаційних завдань з практичних і теоретичних аспектів німецької мови.

Перше завдання: Дати письмовий коментар німецькою мовою німецькомовного

художнього тексту з елементами лінгвістичного аналізу.
Обсяг художнього тексту – 750 – 850 слів.
Обсяг коментаря – 250 – 300 слів.
Час виконання – 2 академічні години.

У письмовому коментарі вступник повинен сформулювати основну ідею

запропонованого художнього тексту, висловити власні міркування щодо проблем,
висвітлених у ньому, визначити стилістичну тональність тексту та пояснити, за допомогою
яких стилістичних засобів (фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних та
засобів образності) вона створюється, вжити лексичні одиниці та мовленнєві структури, які
відповідають змісту тексту та стилю коментаря.

Друге завдання: Скласти резюме україномовної статті німецькою мовою. Обсяг статті –
250 – 300 слів.
Обсяг резюме – 50 слів.
Час виконання – 1 академічна година.

Складаючи резюме запропонованої україномовної статті, вступник повинен

сформулювати заголовок, еквівалентний за змістом оригіналу, орієнтуючись на канони
побудови німецькомовних газетних заголовків, викласти основний зміст статті з
використанням вжитої в ній лексики та мовленнєвих структур, дотримуватись канонів
німецькомовного газетного стилю.

Третє завдання: Дати письмову відповідь німецькою мовою на питання з теоретичних

мовних дисциплін.
Обсяг письмової відповіді – 1 рукописна сторінка формату А4.
Час виконання – 1 академічна година.

У відповіді на запропоноване питання з теоретичних мовних дисциплін вступник

повинен дати докладні пояснення щодо теоретичних особливостей аналізованого
лінгвістичного явища, навести необхідні приклади, вжити відповідну термінологію та
дотримуватись канонів німецькомовного академічного стилю викладу.

3. ЗМІСТ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ПИСЬМОВОГО ІСПИТУ

Матеріали до фахового вступного письмового іспиту з німецької мови готується

кафедрою німецької філології, що безпосередньо бере участь у підготовці магістрів зі
спеціальності 035 Філологія Спеціалізація 035.043 Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – німецька Освітньо-професійна програма Сучасні
філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство.

3.1. Художні тексти для письмового коментаря

Тексти, що пропонуються вступникам для виконання першого завдання фахового
письмового іспиту з німецької мови, добираються з автентичних прозових творів ХХ – ХХІ
століть.

4
 Кожній групі вступників пропонується 2 варіанти художніх текстів. Тексти
вкладаються в конверти, заклеюються і скріплюються підписом голови фахової
екзаменаційної комісії. Обраний одним із вступників конверт розкривається у присутності
решти вступників, які пишуть власний коментар до одного і того ж тексту.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ЗАВДАННЯ

Kurt Tucholsky
Der Mensch
Der Mensch hat zwei Beine und zwei Überzeugungen: eine, wenn’s ihm gut geht, und eine,
wenn’s ihm schlecht geht. Die letztere heißt Religion.
Der Mensch ist ein Wirbeltier und hat eine unsterbliche Seele, sowie auch ein Vaterland, damit er
nicht zu übermütig wird.
Der Mensch wird auf natürlichem Wege hergestellt, doch empfindet er dies als unnatürlich
und spricht nicht gern davon. Er wird gemacht, hingegen nicht gefragt, ob er auch gemacht werden
wolle.
Der Mensch ist ein nützliches Lebewesen, weil er dazu dient, durch den Soldatentod
Petroleumaktien in die Höhe zu treiben, durch den Bergmannstod den Profit der Grubenherren zu
erhöhen, sowie auch Kultur, Kunst und Wissenschaft. Der Mensch hat neben dem Trieb der
Fortpflanzung und dem, zu essen und zu trinken, zwei Leidenschaften: Krach zu machen und nicht
zuzuhören. Man könnte den Menschen gradezu als ein Wesen definieren, das nie zuhört. Wenn er
weise ist, tut er damit recht: denn Gescheites bekommt er nur selten zu hören. Sehr gern hören
Menschen: Versprechungen, Schmeicheleien, Anerkennungen und Komplimente. Bei
Schmeicheleien empfiehlt es sich, immer drei Nummern gröber zu verfahren als man es gerade
noch für möglich hält. Der Mensch gönnt seiner Gattung nichts, daher hat er die Gesetze erfunden.
Er darf nicht, also sollen die anderen auch nicht.
Um sich auf einen Menschen zu verlassen, tut man gut, sich auf ihn zu setzen; man ist
wenigstens für diese Zeit sicher, dass er nicht davonläuft. Manche verlassen sich auf den
Charakter.
Der Mensch zerfällt in zwei Teile:
In einen männlichen, der nicht denken will, und in einen weiblichen, der nicht denken
kann. Beide haben sogenannte Gefühle: man ruft diese am sichersten dadurch hervor, dass man
gewisse Nervenpunkte des Organismus in Funktion setzt. In diesen Fällen sondern manche
Menschen Lyrik ab.
Der Mensch ist ein pflanzen- und fleischfressendes Wesen; auf Nordpolfahrten frisst er hier
und da auch Exemplare seiner eigenen Gattung; doch wird das durch den Faschismus wieder
ausgeglichen.
Der Mensch ist ein politisches Geschöpf, das am liebsten zu Klumpen geballt sein Leben
verbringt. Jeder Klumpen hasst die anderen Klumpen, weil sie die anderen sind, und hasst die
eignen, weil sie die eignen sind. Den letzteren Hass nennt man Patriotismus. Jeder Mensch hat eine
Leber, eine Milz, eine Lunge und eine Fahne; sämtliche vier Organe sind lebenswichtig. Es soll
Menschen ohne Leber, ohne Milz und mit halber Lunge geben; Menschen ohne Fahne gibt es
nicht.
Schwache Fortplanzungstätigkeit facht der Mensch gerne an, und dazu hat er mancherlei
Mittel: den Stierkampf, das Verbrechen, den Sport und die Gerichtspflege. Menschen miteinander
gibt es nicht. Es gibt nur Menschen, die herrschen, und solche, die beherrscht werden. Doch hat
noch niemand sich selber beherrscht; weil der opponierende Sklave immer mächtiger ist als der
regierungssüchtige Herr. Der Mensch ist sich selber unterlegen.
Wenn der Mensch fühlt, dass er nicht mehr hinten hoch kann, wird er fromm und weise; er
verzichtet dann auf die sauren Trauben der Welt. Dieses nennt man innere Einkehr. Die
verschiedenen Altersstufen des Menschen halten einander für verschiedene Rassen: Alte haben
gewöhnlich vergessen, dass sie jung gewesen sind, oder sie vergessen, dass sie alt sind, und Junge
begreifen nie, dass sie alt werden können.

5
 Der Mensch möcht nicht gerne sterben, weil er nicht weiß, was danach kommt. Bildet er
sich ein, es zu wissen, dann möchte er es auch nicht gern; weil er das Alte noch ein wenig
mitmachen will. Ein wenig heißt hier: ewig.
Im Übrigen ist der Mensch ein Lebewesen, das klopft, schlechte Musik macht und seinen
Hund bellen lässt. Manchmal gibt er auch Ruhe, aber dann ist er tot.
Neben den Menschen gibt es noch Sachsen und Amerikaner, aber die haben wir noch nicht
gehabt und bekommen Zoologie erst in der nächsten Klasse.

3.2. Статті для написання резюме

Матеріалом для другого завдання вступного письмового іспиту з німецької мови
слугують газетні статті суспільно-політичного та гуманітарного характеру, що добираються
з матеріалів періодичних друкованих видань України. Всі статті, пропоновані для
виконання цього завдання, відбираються з урахуванням тематики, передбаченої програмою
підготовки бакалаврів напряму підготовки "Філологія Мова і література (німецька)".
Для другого завдання вступникам пропонується 3 варіанти газетних статей. Кожний
вступник отримує від комісії один з трьох варіантів. Статті розподіляються таким чином,
щоб вони не повторювалися у вступників, які сидять за сусідніми партами (столами).

ОРІЄНТОВНИЙ ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ЗАВДАННЯ

Конституційний Суд України: коли чекати змін?

30 квітня 2020, “Українська правда”

Судова реформа 2016 року торкнулась також Конституційного Суду, про який,
очевидно, пересічному громадянину було відомо небагато. Тепер не лише посадовці
найвищого рангу можуть звертатись до Конституційного Суду з питанням конституційності
законів, а також особа, яка вважає, що застосований в судовому рішенні у її справі закон
суперечить Конституції України, завдяки запровадженному інституту конституційної
скарги.
Реформа також передбачає зміни в процедурі відбору суддів Конституційного Суду.
Президент, парламент та З’їзд суддів мають призначити суддів серед претендентів,
запропонованих конкурсною комісією. Раніше ж вони могли це робити без участі
конкурсної комісії.
Запроваджено і нові гарантії суддівської винагороди, на рівні суддів Верховного
Суду.
Втім, поки Конституційний Суд України не вийшов на рівень захисника Конституції
України від порушень з боку державної влади.
Чому незалежний Конституційний Суд та доброчесні судді у його складі – це важливе
питання для демократії, далі розберемось детально.
Роль конституційних судів
Вага ролі конституційних судів полягає у тому, що його рішення можуть стримувати
парламент, який приймає закони. Так, з’явився термін “негативний законодавець”, яким
також ще називають органи конституційної юрисдикції, зважаючи на їхню специфічну
функцію.
Більше того, рішення конституційних судів є остаточними та не підлягають скасуванню.
Лише сам суд може змінювати свою позицію в інших справах та таким чином по-іншому
дивитись на раніше висловлену позицію.
Якою була роль Конституційного Суду в політиці України?
У 2003 році Конституційний Суд своїм рішенням у справі про визначення строків
перебування на посту президента України дав зелене світло Кучмі балотуватись на третій
строк.Захисник Конституції України благословив можливу узурпацію влади у майбутньому,
якби Леонід Кучма все ж таки вирішив брати участь у виборах втретє.

6
 У період президентства Януковича Конституційний Суд протягом двох років змінив
позицію щодо формування парламентської коаліції. Якщо у 2008 році суд ухвалив рішення,
яким передбачалось формування коаліції лише з числа депутатів-членів фракцій, то у 2010
році той же КС дозволив входження до коаліції депутатів не з числа францій, що
сформували цю коаліцію.
Це спричинило появу “тушок” у парламенті – народні обранці стрімко почали
долучатись до пропрезидентської більшості, покидаючи свої колишні фракції, що привели
їх у парламент.
За деякий час, у 2010 році, Конституційний Суд України остаточно підтвердив своє
компліментарне ставлення до влади Януковича, повернувши дію Конституції в редакції
1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича.
За висновком Венеціанської комісії, таке рішення поставило під сумнів легітимність
державних інституцій.
Незаконне збагачення
Нещодавно, Конституційний Суд визнав статтю Кримінального кодексу про
незаконне збагачення неконституційною, що викликало хвилю критики. У свою чергу,
НАБУ спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою були змушені закрити
кримінальні провадження за цією статтею.
Зокрема, було повністю закрито 27 кримінальних проваджень і 38 в частині статті
368-2 КК України.
Сума статків, законність походження яких досліджувало НАБУ, становила понад 500
млн грн.
Конституційний Суд – це перш за все аргументовані рішення, якими Суд
захищає верховенство Конституції України. Тому важливо, щоб серед складу суддів були
фахові правники, для яких незалежність та професіоналізм є невід’ємною частиною їхнього
авторитету.
Очевидно, саме через цей особливий статус конституційного судді в західних
демократіях серед суддів є переважна більшість професорів права, а не суддів із судів
загальної юрисдикції.
Наприклад, одним із авторитетних органів конституційної юрисдикції є Федеральний
Конституційний Суд Німеччини. Якщо проаналізувати чинний склад суддів, то ми бачимо,
що серед 16 суддів – 10 професорів права, а 15 мають науковий ступінь доктора наук.
Однак практика призначення суддів Конституційного Суду України показує,
що найбільше серед суддів вихідців із судової системи, а найменше – з-поза системи.
За статистикою, більшість суддів потрапляє до Конституційного Суду через квоту
з’їзду суддів, який жодного разу ще не обрав представника з-за меж судової системи
загальної юрисдикції, хоча Конституція цього не визначає (все рівно щоб парламент обирав
до КС тільки народних депутатів).
Практика залишається традиційною нині. Рада суддів України визначила 16 претендентів,
серед яких З’їзд суддів обиратиме трьох представників на вільні вакантні місця за їхньою
квотою.
Саме тому запровадження реального конкурсного відбору суддів, за яким буде
оцінюватись фаховість, професійні та особисті якості, а також доброчесність кандидатів, а
не лояльність до влади чи окремих груп впливу, може стати запорукою забезпечення
реалізації принципу верховенства права в Україні.

3.3. Теоретичні питання до вступного письмового іспиту

До третього завдання пропонуються білети з одним теоретичним питанням. Кожний
вступник індивідуально обирає білет і дає письмову відповідь німецькою мовою на
зазначене питання.
Питання з кожної теоретичної дисципліни можуть бути сформульовані німецькою
мовою в межах зазначеної нижче проблематики.

7
 Теоретична фонетика
1) Фонема та її варіанти (Алофони). Головні типи алофонів німецьких фонем. Правила
виявлення фонем та їх варіантів (за М.С.Трубецьким)
2) Орфографія та принципи використовування орфографічних правил.
3) Класифікація німецьких і українських голосних фонем. Розрізнювальні ознаки
голосних.
4) Класифікація німецьких і українських приголосних фонем. Розрізнювальні ознаки
приголосних.
5) Позиційно-комбінаторні модифікації звуків.
6) Інтонація як комплексний феномен та її компоненти.
7) Фоностилістичний аспект усного мовлення.
8) Структура складу в німецькій мові.
9) Словесний наголос і його функції в німецькій та українській мовах.
10) Німецьке стандартизоване вимовляння (за орфоепічним словником 2009 року).

Лексикологія
1) Лексикологія як наука, її місце серед інших мовознавчих дисциплін.
2) Продуктивні та не продуктивні способи словотворення у німецькій мові.
3) Деривація у німецькій мові.
4) Форми існування німецької мови.
5) Запозичення в німецькій мові.
6) Фразеологічні одиниці німецької мови.
7) Зміна значення слів як один із шляхів збагачення словникового складу німецької мови.
8) Німецька лексикографія: теоретичні аспекти.
9) Парадигматичні відношення в німецькій лексиці.
10) Скорочення і конверсія в німецькій мові.

Стилістика
1) Стилістика німецької мови: історія виникнення, область досліджень, предмет,
завдання.
2) Основні поняття мікростилістики.
3) Функціональні стилі німецької мови: дефініція, класифікація та характеристика.
4) Засоби образності в німецькій мові.
5) Синтаксичні явища як стилістичні фігури впорядкування.
6) Засоби вираження гумору та сатири.
7) Типологія текстів за принципом композиційних форм.
8) Критерії текстуальності.
9) Стилістична диференціація словникового складу німецької мови.
10) Стилістичні фігури повтору та їх види.

Історія мови
1) Предмет і завдання курсу ″Історія німецької мови″. Періодизація історії німецької
мови. Критерії періодизації.
2) Другий пересув приголосних.
3) Вторинний умлаут. Фонологізація умлаута.
4) Форми існування середньоверхньонімецької мови.
5) Роль Мартіна Лютера в розвитку німецької мови.
6) Голосні фонеми у нововерхньонімецький період: дифтонгізація, монофтонгізація,
лабіалізація, делабіалізація.
7) Регулювання німецького правопису.
8) Словниковий склад ранньоверхньонімецької мови.
9) Розвиток німецької літературної мови у XVII–XVIII століттях.
10) Розвиток німецької національної літературної мови у XIX і XX століттях.

8
 Теоретична граматика
1) Проблема визначення частин мови в теорії мовознавства.
2) Основні поняття граматичної теорії: граматичне значення, граматична форма,
граматична категорія, парадигма, модель, опозиція, транспозиція, полісемія та
синонімія у граматиці.
3) Місце теоретичної граматики серед інших лінгвістичних дисциплін (фонетики,
лексикології, історії мови, стилістики).
4) Граматичні категорії німецького дієслова, їх структура та функції.
5) Класифікація та граматичні категорії німецьких іменників.
6) Предмет та завдання теоретичної граматики. Дисципліни теоретичної граматики:
морфологія, синтаксис, граматика тексту.
7) Основні характеристики німецького речення. Функції і категорії речення. Структура і
семантика простих речень.
8) Складне речення в німецькій мові: види складних речень, типи синтаксичного зв’язку
між складовими складного речення. Ознаки головного та підрядного речення.
9) Порядок слів німецького речення (структурно, семантично та комунікативно
мотивований). Закон рамкової конструкції (вербальної та номінальної). Порушення
рамки.
10) Граматична категорія часу: категоріальне значення і засоби його вираження. Первинні
та вторинні функції часових форм.

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова приймальної комісії
Київського національного
лінгвістичного університету
______________ Р.В. Васько
«04» березня 2020 р.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

фахового вступного випробування з німецької мови

для вступників на навчання за освітньо-професійними програмами

Сучасні філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та
перекладознавство, спеціальність 035 Філологія

Німецька мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна література, методика навчання

іноземних мов і культур у вищих навчальних закладах, спеціальність 014 Середня освіта
(за предметними спеціалізаціями)

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

1. Schreiben Sie zum angebotenen literarischen Text einen deutschsprachigen Kommentar mit
Elementen der linguistischen Analyse.
2. Schreiben Sie auf Deutsch ein Resümee des angebotenen ukrainischen Artikels. (Umfang des
Resümees – 50 Wörter).
3. Charakterisieren Sie die moderne Orthoepie des Deutschen. Bestimmen Sie die inner- und
außersprachlichen Faktoren der Varietät von Spracheinheiten. (Umfang der schriftlichen Antwort –
1 Seite des Papierformats A4).

Голова фахової
атестаційної комісії
9
з німецької мови доц. Ходаковська Н. Г.
4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВОГО ІСПИТУ

Оцінювання виконання завдань здійснюється за принципом повного або неповного

дотримання вимог до змісту і форми. За повне виконання вимог і до форми, і до змісту
нараховується 70 балів. За перше завдання нараховується 30 балів, за друге завдання – 20
балів, за третє завдання – 20 балів.

4.1. Оцінювання першого завдання

Перше завдання: Дати письмовий коментар німецькою мовою німецькомовного

художнього тексту з елементами лінгвостилістичного аналізу та інтерпретації.

Таблиця 1. Критерії оцінювання першого завдання фахового вступного

випробування з німецької мови

№ Критерії оцінювання Макс. Оцінювання Оцінка

з/п кількість в
балів балах
ЗМІСТ повне розуміння 15  виконання усіх вимог до 15
ВІДПОВІДІ прочитаного тексту; змісту
чіткий та послідовний
аналіз основної ідеї та  невиконання однієї
проблематики, вимоги до змісту 13
висвітлених у тексті;
змістовна інтерпретація  невиконання двох вимог
уривку з опорою на до змісту 11
стилістичні особливості
запропонованого тексту;  невиконання трьох
відповідність ст вимог до змісту 9
илю коментаря
канонам  невиконання чотирьох
літературно- вимог до змісту 7
критичного
дискурсу;  невиконання п’яти
наявність особистої вимог до змісту 5
обґрунтованої оцінки
прочитаного уривку

ФОРМА логічна композиційна 15  виконання усіх вимог до

ВІДПОВІДІ побудова коментаря; форми відповіді, наявність 15
дотримання необхідних не більше двох незначних
міжфразових зв’язків; помилок граматичного,
широка варіативність у лексичного, стилістичного
виборі лексичних, характеру
граматичних структур та
їх відповідність  невиконання двох
літературно-критичному вимог до форми відповіді, 13
дискурсу; допускається до п'яти
обсяг вихідного тексту  незначних помилок
250-300 слів. лексичного, граматичного
та стилістичного
характеру

10
  невиконання трьох
вимог до форми відповіді, 11
допускається не більше
семи помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру;

 невиконання чотирьох
вимог до форми відповіді, 9
наявність восьми та
більше помилок
лексичного, граматичного
та стилістичного
характеру.
РАЗОМ 30

4.2. Оцінювання другого завдання

Друге завдання: Складіть резюме україномовної статті німецькою мовою.

Таблиця 2. Критерії оцінювання другого завдання фахового вступного

випробування з німецької мови

№ Критерії оцінювання Макс. Оцінювання Оцінка

з/п кількість в
балів балах
ЗМІСТ повне розуміння змісту 10  виконання усіх вимог до 10
ВІДПОВІДІ статті; змісту
відповідність резюме
статті її змісту;  невиконання однієї
змістовне та логічне вимоги до змісту 8
висвітлення основних
проблем і ключових  невиконання двох вимог
ідей статті; до змісту 7
 дотримання канонів
іншомовного  невиконання трьох
публіцистичного вимог до змісту 6
стилю, включаючи
формулювання  невиконання чотирьох
заголовку вимог до змісту 5

ФОРМА правильна композиційна 10  виконання усіх вимог

ВІДПОВІДІ побудова резюме до форми відповіді, 10
статті; наявність не більше однієї
чітке, логічне й помилки лексичного,
послідовне граматичного або
висвітлення змісту стилістичного характеру
статті;
дотримання необхідних  невиконання однієї ї
міжфразових зв’язків; вимоги до форми, 8
обсяг тексту резюме – 50
слів.
11
 допускається не більше
двох помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру
6
 невиконання двох вимог
до форми, допускається до
чотирьох помилок
лексичного, граматичного
та стилістичного
характеру
4
 невиконання трьох і
більше вимог до форми,
наявність п'яти та більше
помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру.
РАЗОМ 20

4.3. Оцінювання третього завдання

Третє завдання: Надайте письмову відповідь на питання з теоретичних мовних дисциплін.

Таблиця 3. Критерії оцінювання третього завдання фахового вступного

випробування з німецької мови

№ Критерії оцінювання Макс. Оцінювання Оцінка

з/п кількість в
балів балах
ЗМІСТ  уміння 10  виконання усіх вимог до 10
ВІДПОВІДІ продемонструвати змісту
глибоке знання основ
відповідної теоретичної  невиконання однієї
дисципліни; вимоги до змісту 8
 змістовне та
аргументоване  невиконання двох вимог
висвітлення до змісту 7
теоретичних положень
відповідної теоретичної  невиконання трьох
дисципліни; вимог до змісту 6
 детальний аналіз
відповідних мовних і  невиконання чотирьох
мовленнєвих явищ; вимог до змісту 5
 уміння зробити
відповідні узагальнення
щодо запропонованої
проблематики.

ФОРМА володіння нормами 10  виконання усіх вимог до

ВІДПОВІДІ іншомовного форми відповіді, наявність 10
писемного не більше трьох

12
 академічного викладу;
дотримання необхідних незначних
міжфразових зв’язків; помилок граматичного,
доцільне вживання лексичного, стилістичного
відповідних наукових характеру
термінів;
обсяг вихідного тексту –  невиконання однієї
одна рукописна вимоги до форми, 8
сторінка формату A4. допускається до чотирьох
помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру

 невиконання двох вимог

до форми, допускається до 6
шести незначних помилок
лексичного, граматичного
та стилістичного
характеру;

 невиконання трьох та
4
більше вимог до форми,
наявність більше шести
помилок лексичного,
граматичного та
стилістичного характеру.
РАЗОМ 20

4.4. Підсумковий бал за фахове вступне випробування

Система оцінювання результатів фахового вступного випробування з німецької мови

є накопичувальною. Складниками балу із фахового вступного випробування з німецької
мови є:
 бал за письмову інтерпретацію уривку німецькомовного художнього тексту
(максимальна кількість балів – 30);
 бал за резюме україномовної статті німецькою мовою (максимальна кількість балів –
20);
 бал за письмову відповідь на питання з теоретичних мовних дисциплін (максимальна
кількість балів – 20).
Наприклад, на фаховому випробуванні з німецької мови здобувач отримав за письмову
інтерпретацію уривку німецькомовного художнього тексту 23 бали, за резюме
україномовної статті німецькою мовою – 15 балів (8 балів за форму і 7 балів за зміст) і за
письмову відповідь на питання з теоретичних мовних дисциплін 14 балів. Отже,
екзаменаційний бал здобувача на фаховому випробуванні з німецької мови становитиме:
23+15+14=52 бали, а рейтинговий бал – 164.

13
 Підсумковий бал за письмову відповідь на фаховому вступному випробуванні з
німецької мови за 200-бальною шкалою виставляється за Таблицею 4:
Таблиця 4. Підсумковий бал за фахове вступне випробування з німецької мови

Екзаменацій Бал з фахового Екзаменацій Бал з фахового Екзаменаційн Бал з фахового

ний бал вступного ний бал вступного ий бал вступного
іспиту іспиту іспиту
(підсумковий (підсумковий (підсумковий
бал) бал) бал)
0-31 не склав 45 150 59 178
32 124 46 152 60 180
33 126 47 154 61 182
34 128 48 156 62 184
35 130 49 158 63 186
36 132 50 160 64 188
37 134 51 162 65 190
38 136 52 164 66 192
39 138 53 166 67 194
40 140 54 168 68 196
41 142 55 170 69 198
42 144 56 172 70 200
43 146 57 174
44 148 58 176

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Література з практичного курсу німецької мови

1. Aspekte 3. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch. Niveau C1 / U. Koithan, H. Schmitz, T. Sieber, R.
Sonntag, R.-P. Lösche. Berlin; München: Langenscheidt, 2010. 208 S.
2. Brill L.M., Techmer M. Briefe, E-Mail & Co. Beispiele und Übungen. Niveau A2-C1 / L.M.
Brill, M. Techmer. Ismaning: Max Hueber-Verlag. 2009. 164 S.
3. Buscha A., Linthout G. Das Oberstufenbuch. DaF. Ein Lehr- und Übungsbuch für
fortgeschrittene Lerner / A. Buscha, G. Linthout. Leipzig: Schubert-Verlag. [2. Aufl.]. 2002. 212
S.
4. Dreyer H., Schmitt R. Lehr- und Übungsbuch der deutschen Grammatik / H. Dreyer, R. Schmitt.
Ismaning: Max Hueber-Verlag. 2008. 359 S.
5. DU 3. Навчально-методичний комплекс: підручник / Бориско Наталія, Каспер-Хене
Хільтрауд, Васильченко Елена та ін. – Вінниця : Нова книга, 2013. – 200 с.
6. em neu 2008. Deutsch als Fremdsprache, Niveaustufe B2. Hauptkurs / M. Perlmann-Balme,
S. Schwalb, D. Weers. Ismaning: Hueber-Verlag, 2008. KB, AB, L. 6–10. 160, 144 S.
7. em neu 2008 Deutsch als Fremdsprache, Niveaustufe C1. Abschlusskurs / M. Perlmann-Balme,
S. Schwalb, D. Weers. Ismaning: Hueber-Verlag, 2008. KB, AB, L. 6–10.128, 120 S.
8. Erkundungen C 1, Kapitel 7 / Anne Buscha, Susanne Raven, Gisela Linthout. Leipzig:
Schubert-Verlag, 2009. 270 S.
9. Helbig G., Buscha J. Übungsgrammatik Deutsch / G. Helbig, J. Buscha. Berlin, München,
Wien, Zürich, N.Y.: Langenscheidt, 2000. 379 S.
10. Istschenko N. u.a. Deutsch für das 5. Studienjahr. W.: Nowa knyha, 2001. 264 S.
11. Iwanenko S. M. Linguostilistische Textinterpretation. K.: KNLU, 1998. 175 S.
12. Leselandschaft 2. Unterrichtswerk für die Mittelstufe / Günther Hasenkamp. Ismaning: Verlag für
Deutsch. [2. Aufl.]. 2002. 228 S.
13. Orth-Chambah J. u.a. Еm neu Abschlusskurs. Lehrerhandbuch. Ismaning: Hueber Verlag,
2008. 91 S.

14
14. Perlmann M.  Balme M. u.a. Еm neu. Abschlusskurs. Kursbuch + Arbeitsbuch. Lektionen 1-5.
Ismaning: Hueber Verlag, 2008. 122 S.
15. Perlmann M. Balme M. u.a. Еm Hauptkurs. Ismaning: Hueber Verlag, 2004. 120 S.
16. Perlmann M. Balme M. u.a. Еm neu. Abschlusskurs. Kursbuch + Arbeitsbuch. Lektionen 6-
10. Ismaning: Hueber Verlag, 2008. 160 S.
17. Zwischen den Pausen 2 / Hrsg. von Z. Marlok und R. Schmidt. Ismaning: Verlag für Deutsch. [5.
Aufl.]. 2000. 248 S.
18. Головчак Н. Німецькомовні країни. Лінгвокраїнознавство. Ужгород: Інформаційно-
видавничий центр ЗІППО, 2010. 236 с.
19. З успіхом до бакалавра: електронний посібник з німецької мови для студентів 4 курсу /
Карпусь А. К., Крепель В. І., Середа Н. А., Рудківський О. П., Радзіон В. М. [3-е вид., доп.
і перероб.]. Київ : 2017. 440 с.
20. З успіхом до бакалавра. Німецька мова для студентів IV курсу / Mit Erfolg zum Bachelor.
Deutsch für die Studenten des 4. Studienjahres / О. П. Рудківський, Н. А. Середа, Т. С.
Володіна, В.М. Радзіон. Севастополь : Дельта, 2013. 376 с.
21. Карпусь А. К., Перковська І. Д. Німецька мова. Київ: ВМУРоЛ, 2007. 98 с.
22. Середа Н. А. Методичні рекомендації з німецької мови до тем "Людина і музика" та
"Вчитель і суспільство" для студентів 4 курсу. Київ : Логос, 2012. 100 с.

Література з теоретичних мовних дисциплін

Історія мови
1. Жирмунский В. В. История немецкого языка. Москва: Изд-во литературы на иностр.
языках, 1956. 245 с.
2. Зиндер Л. Р., Строева Т. А. Историческая морфология немецкого языка. Ленинград:
Просвещение, 1968. 262 с.
3. Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник. Вінниця: Нова книга, 2007. 216 с.
4. Левицъкий В. В. Основи германістики. Вінниця: Нова книга, 2006. 520 с.
5. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу "Вступ до германського мовознавства".
Посібник. Вінниця: Нова книга, 2006. 264 с.
6. Левицький В.В., Поль Г.Д. Історія німецької мови. Вінниця: Нова книга, 2010. 256 с.
7. Филичева Н. И. История немецкого языка. Москва: МГУ, 1959. 234 с.
8. Ходаковська Н.Г. ″Історія німецької мови″ для студентів факультету вечірнього та
заочного навчання. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2010. 104 с.
9. Beck W., Betten A., Reichmann O., Sonderegger St. Sprachgeschichte. Ein Handbuch zur
Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung. Berlin, New York, 1998. 2004.
138 с.
10. Moskalskaja О.І. Deutsche Sprachgeschichte. Moskau: Hochschule, 1977. 246 с.
11. Schmidt W. Geschichte der deutschen Sprache. 6. Aufl., erarbeitet unter der Leitung von H.
Langner. Stuttgart; Leipzig: 1993. 148 с.
12. Бублик В.Н. Історія німецької мови: Посібник. Київ : Вища школа, 1983. 230 с.
13. Чемоданов Н. С. Хрестоматия по истории немецкого языка. Москва : Высшая школа,
1978. 288 с.
14. Deutsche_Sprachgeschichte. URL: http://de.wikipedia.org/wiki/Deutsche_Sprachgeschichte.
Теоретична фонетика
1. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. Санкт-
Петербург : Изд-во Петербургского ун-та., 2000. 152 с.
2. Зиндер Л. Р. Общая фонетика: Учеб. пос. [2-е изд., перераб. и доп.]. Москва : Высшая
школа, 1979. 312 с.
3. Зиндер Л. Р. Теоретический курс фонетики современного немецкого языка. Санкт-
Петербург: Академия, 2003. 160 с.
4. Светозарова Н. Д. Фонетика спонтанной речи. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1988. 190 с.
5. Стеріополо О. І. Теоретичні засади фонетики німецької мови. Вінниця : НОВА
КНИГА, 2004. 320 с.

15
6. Щерба Л. В. О разных стилях произношения и об идеальном фонетическом составе слов.
Москва: Просвещение, 1957. С. 21–25.
7. Duden-Aussprachewörterbuch. Band 6. – 7., überarbeitete und aktualisierte Auflage. Berlin:
Duden Verlag, 2015. 928 S.
8. Hakkarainen H. J. Phonetik des Deutschen. München: Fink, 1995. 197 S.
9. Kohler K. J. Einführung in die Phonetik des Deutschen. Berlin: Erich Schmidt, 1995. 249 S.
10. Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U. Deutsches Aussprachewörterbuch / Krech E.-M., Stock
E., Hirschfeld U., Anders L.Ch. Berlin: Walter de Gruyter, 2009. 1076 S.
11. Mangold M. Theoretische und praktische Phonetik. Hamburg: Buske, 1991. 202 S.
12. Pompino-Marschall B. Einführung in die Phonetik. Berlin: De Gruyter, 1995. 215 S.
13. Reinke K. Einführung in die Phonetik. URL:
http://herder.philol.uni-leipzig.de/temp/lehrende/reinke/arbeitsblaetter/
zusammenfassungphonologie.pdf.
Лексикологія
1. Володіна Т. В. Теоретична та практична лексикологія сучасної німецької мови.
Севастополь: "Дельта", 2012. 292 с.
2. Володіна Т. С. Theoretische und praktische Lexikologie der modernen deutschen Sprache.
Севастополь: "Дельта", 2013. 292 с.
3. Девкин В. Д. Немецкая лексикография: учеб. пособие для вузов. Москва : 2005. 205 с.
4. Левицький В.В. Лексикологія німецької мови. Вінниця : Нова Книга, 2014. 392 с.
5. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: Навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : Нова книга, 2003. 416 с.
6. Юханов О.С. Deutsche Lexikologie. Київ, 2008. 124 с.
7. Burger H. Phraseologie: eine Einführung am Beispiel des Deutschen. 5. Aufl. Berlin: De
Gruyter, 2015. 241 S.
8. Grundzüge der Lexikologie // Kleine Enzyklopädie – deutsche Sprache / W. Fleischer u.a.
(Hrsg.). Frankfurt am Main: WEB, 2001. 376 S.
9. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. Ленинград: Просвещение, 1970. 294 с.
10. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: VEB
Bibliographisches Institut, 1982. 250 S.
11. Lutzeier P. R. Lexikologie: ein Arbeitsbuch. Tübingen: Niemeyer Verlag, 1995. 235 S.
12. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Niemeyer Verlag,
1992. 306 S.
13. Stepanova M. D., Cernyševa I. I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. [2., verarb.
Aufl.]. Moskau: Hochschule, 1986. 247 S.
14. Schlaefer M. Lexikologie und Lexikographie: eine Einführung am Beispiel deutscher
Wörterbücher. Berlin: Erich Schmidt, 2002. 239 S.
15. Wotjak B. Zur Abgrenzung und Beschreibung verbonominaler Wortverbindungen
(Wortidiome, Funktionsverbgefüge, Kollokationen). / DaF 3. 2005. 154 S.
16. Добровольский Д. О. Беседы о немецком слове. Москва: Языки славянской культуры,
2013. 752 с. URL : https://books.google.com.ua/books?
id=q8GFCgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false
17. Geyken A. Automatische Wortschatzerschließung großer Textkorpora am Beispiel des
DWDS. In Annelies Häcki Buhofer (Hg.). Fortschritte in Sprach- und Textkorpusdesign und
linguistischer Korpusanalyse II. Linguistik online 39, 3/2009. URL: http://www.linguistik-
online.de/39_09/geyken.html
18. Hümmer Ch. Semantische Besonderheiten phraseologischer Ausdrücke – korpusbasierte
Analyse. URL : https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/742/1264.
19. Klein W., Geyken A. Das Digitale Wörterbuch der Deutschen Sprache (DWDS). In: Heid U.,
Schierholz S., Schweickard W., Wiegand H.E., Gouws R.H., Wolski W. (Hg.):
Lexikographica. Berlin, New York, 2010. S. 7993. URL : 
https://www.dwds.de/static/publications/text/KleinGeykenDWDS.pdf

16
20. Oberholzer S. Sprachgebrauch und Spracheinstellungen in der Deutschschweiz.
Pfarrpersonen als sprachbewusste Sprecherinnen und Sprecher im Fokus. URL :
https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/4084/6126.
21. Studler R. Räume und Grenzen in der Laienmetasprache. Eine Metaphernanalyse zu
Sprache und Sprecher. URL : https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/4090

Теоретична граматика
1. Admoni W. Der deutsche Sprachbau. [4. Aufl.]. München, 1986. 322 S.
2. Charitonowa I. J. Theoretische Grammatik der deutschen Sprache. Kiew : 1976. 179 с.
3. DUDEN. Die Grammatik. Band 4. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 2010.
912 S.
4. DUDEN. Fit für das Bachelorstudium. Grundwissen Grammatik. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich :
Dudenverlag, 2009. 256 S.
5. Dürscheid Ch. Syntax. Grundlagen und Theorien. [4., überarb. Aufl.]. Göttingen :
Vandenhoeck& Ruprecht, 2007. 260 S.
6. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Band 1: Das Wort. [3. Aufl.]. Stuttgart;
Weimar : Metzler, 2006. 576 S.
7. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Band 2: Der Satz. Stuttgart; Weimar :
Metzler, 1999. 547 S.
8. Moskalskaja O. I. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Moskau : Hochschule, 2004.
352 S.
9. Schendels E. Deutsche Grammatik. Morphologie. Syntax. Text. M., 1982. 400 S.
10. Sommerfeldt К.-E., Starke G. Einführung in die Grammatik der deutschen
Gegenwartssprache. VEB Bibliographisches Institut. Tübingen, 1988. 327 S.
11. DUDEN. Fit für das Bachelorstudium. Grundwissen Grammatik. URL: www.duden.de/bachelor
12. Vorlesungen in Morphologie und Syntax. Universität Potsdam. URL :
http://www.unipotsdam.de/u/slavistik/vc/rlmprcht/rsg/morphologie/nomen/skripte/
skr_subst_syntax_relationen.htm.
13. Raffelsiefen Renate. Grammatik. Institut für deutsche Sprache, Mannheim. URL :
http://www1.ids-mannheim.de/gra/.
14. мWeinrich Harald. Textgrammatik der deutschen Sprache. DUDENVERLAG. Mannheim;
Leipzig; Wien; Zürich: 1993. URL : http://www.twirpx.com/file/642634.

Стилістика німецької мови та інтерпретація художнього тексту

1. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка. Москва : Высшая школа, 1990. 320 с.
2. Богатырева Н. А., Ноздрина Л. А. Стилистика современного немецкого языка. Москва :
Academia, 2005. 336 с.
3. Іваненко С.М., Карпусь А.К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту (для факультетів
іноземних мов університетів і педагогічних вищих закладів освіти): Підручник. Київ :
КНЛУ, 1998. 176 с.
4. Іваненко С.М., Карпусь А.К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту (книжка для
викл.). Київ : Вид. центр КНЛУ, 2003. 27 с.
5. Мацько Л. І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови / Л. І. Мацько,
О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. Київ : Вища школа, 2006. 462 с.
6. Тимченко Є. П. Порівняльна стилістика німецької та української мов. Навчальний
посібник. Вінниця : Нова Книга, 2006. 240 с.
7. Brandes M. P. Übungen zur deutschen Stilistik. Mосква : Verlag Hochschule. 1990. 142 S.
8. Brinker K. Linguistische Textanalyse. Eine Einführung in Grundbegriffe und Methoden.
Berlin : Erich Schmidt, 1988. 543 S.
9. Eroms H.-W. Stil und Stilistik. Eine Einführung. 2., neu bearb. und erweit. Auflage. Berlin :
Erich Schmidt Verlag, 2014. 293 S.
10. Fleischer W. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig : Enzyklopädie Verlag,
1982. 350 c.

17
 11. Fleischer W., Michel G., Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. 2. Aufl.
Frankfurt / Main : Peter Lang, 1996. 341 S.
12. Hodakowska N. G . Stilistik der deutschen Sprache. Kyjv: ПП ″ЦУ Дизайн″, 2010. 216 S.
13. Naer N. M. Stilistik der deutschen Sprache. Moskau: Verlag Hochschule. 2006. 272 S.
14. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. 2. Aufl. Moskau: Verlag Hochschule. 1963. 467 S.
15. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. Moskau: Verlag Hochschule. 1975. 316 S.
16. Sandig B. Stilistik der deutschen Sprache. Berlin: N. Y. Walter de Gruyter, 1987. 370 S.
17. Sanders W. Das neue Stilwörterbuch. Stilistische Grundbegriffe für die Praxis. Darmstadt :
WBG, 2007. 265 S.
18. Sowinski B. Stilistik: Stiltheorien und Stilanalysen. 2. überarb. und akt. Aufl. Stuttgart,
Weimar : J. B. Metzler, 1999. 248 S.
19. Sanders W. Gutes Deutsch – besseres Deutsch. Praktische Stillehre der deutschen
Gegenwartssprache. 5. Aufl. Darmstadt : WBG, 2009. 294 S.
20. Sandig B. Textstilistik des Deutschen. 2,. völlig neu bearbeitete und erweiterte Auflage.
Berlin, New York : Walter de Gruyter Studienbuch, 2006. 584 S.
21. De Beaugrande R.-A., Dressler W. U. Einführung in die Textlinguistik. URL :
https://books.google.com.ua/books?
id=8mvkHf7_bE4C&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=one
page&q&f=false
22. Fix U., Poethe H., Yos G. Textlinguistik und Stilistik für Einsteiger. Ein Lehr- und
Arbeitsbuch. 3., durchges. Aufl., Frankfurt am Main: Peter Lang, 2003.
https://books.google.com.ua/books?id=2jGx7xi-
C_cC&pg=PA33&lpg=PA33&dq=funktionalstilistik&source=bl&ots=Nj4ziOcAKe&sig=hSi
B-iIn8pswrRP5FUYHobN-
BeA&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjkwMDb0cbXAhWMDewKHdnoCDEQ6AEIWzAH#v=
onepage&q=funktionalstilistik&f=false.
23. Gansel Ch., Frank J. Textlinguistik und Textgrammatik: eine Einführung. URL :
https://books.google.com.ua/books?
id=jjIQpahU0RwC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false.
24. Raciene E., Juodeika A. Zu den lexikalisch-stilistischen Mitteln in den deutschen und den
litauischen Werbeanzeigen. URL :
http://www.biblioteka.vpu.lt/zmogusirzodis/PDF/svetimosioskalbos/2005/raciene-
juodeika.pdf.
25. Rhetorik und Stilistik: Ein internationales Handbuch historischer und systematischer
Forschung. Bd. 2. Hrsg. Von Fix U., Gardt A., Knape J. Berlin, New York: de Gruyter, 2009.
URL : https://books.google.com.ua/books?
id=jnzP4YtqWKUC&printsec=frontcover&dq=stilistik&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjd1_S
d-cfXAhUFJpoKHbhlCeMQ6AEIMDAB#v=onepage&q=stilistik&f=false
26. Rhetorische Mittel und ihre Wirkung. URL : http://rhetorische-mittel.net/

Голова фахової
атестаційної комісії
з німецької мови доц. Ходаковська Н. Г.

18