ТИТУЛКА

ЗМІСТ

Загальні відомості про види та типи схем........................................................3

Правила виконання структурних схем.............................................................6
Правила виконання функціональних схем......................................................7
Правила виконання принципіальних схем....................................................11
Правила виконання схем з'єднань...................................................................15
Правила виконання схем підключення..........................................................18
Правила виконання загальних схем...............................................................20
Правила виконання схем розташування........................................................21
Загальні відомості про види та типи схем

Схема - це документ, який у вигляді звичайних зображень або

маркування показує основні компоненти товару та зв’язки між ними.
Типи схем залежно від типів компонентів та з'єднань, що складають
виріб (установку), та їх коди наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Види схем Визначення Код виду
схеми
Схема електрична Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або маркування Е
основні компоненти механізованого виробу та їх взаємозв'язок.
схема гідравлічна Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або позначень Г
основні компоненти продукту, що використовує рідину, та їх
взаємозв'язок
схема пневматична Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або маркування П
основні компоненти продукту, що використовує повітря, та їх
взаємозв'язки.
Схема газова (крім Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або маркування X
пневматичної схеми) основні компоненти газового продукту та їх взаємозв'язок.
Схема кінематична Документ, що містить механічні компоненти та їх взаємозв'язки у К
вигляді звичайних фігур або маркування
Схема вакуумна Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або маркування В
основні компоненти продукту, які діють за допомогою вакууму або
створюють вакуум та їх взаємозв'язки
Схема оптична Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або вказівок Л
оптичний компонент виробу по шляху променя світла
Схема енергетична Документ, що містить у вигляді звичайних зображень або позначень Р
компонентів електростанції та їх взаємозв'язок
Схема розподілу Документ, що містить у вигляді символів склад товару, включення Є
компонентів, їх призначення та взаємозв'язки
Схема комбінована Документ, що містить елементи і взаємозв'язки різних типів схем С
одного типу
Примітки

1 Для виробу, що містить елементи різних типів, розробляється кілька схем, що відповідають типам
одного типу, наприклад електрична схема та гідравлічна схема або одна комбінована схема, що містить
елементи та з'єднання різних типів.
2 Діаграма одного типу може відображати елементи діаграм іншого типу, які безпосередньо впливають на
роботу діаграми цього типу, а також елементи та пристрої, які не входять до складу виробу (установки), на
якому діаграма створена, але пояснюють принципи роботи виробу (установки).
Умовні графічні символи (УГО) таких елементів і пристроїв, а також їх сполучні лінії наносяться на схему
пунктирними лініями тієї ж товщини, що і сполучні лінії.
3 Для визначення складу товару видається схема розподілу товару на окремі його частини (схема поділу).

Типи схем, залежно від основного призначення, можна розділити на

типи. Типи схем та їх коди наведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Тип схеми Визначення Код типу
схеми
Схема структурна Документ, що визначає основні функціональні частини товару, їх 1
призначення та взаємозв’язки
Схема Документ, що пояснює процеси, що відбуваються в окремих 2
функціональна функціональних ланцюгах товару (обладнання) або товару
(обладнання) в цілому
Схема принципова Документ, який визначає повний склад елементів та взаємозв'язок між 3
(повна) ними, і, як правило, забезпечує повне (детальне) розуміння принципів
роботи виробу (установки).
Схема з'єднань Документ, що демонструє з'єднання різних частин виробу (установка) 4
(монтажна) та визначення проводів, пучків, кабелів або труб, що складають ці
з'єднання, а також місця їх з'єднань та входів (з'єднувачі, плати, клеми
тощо)
Схема підключення Документ із зовнішніми підключеннями продукту 5
Схема загальна Документ, що визначає компоненти комплексу та їх взаємозв'язок на 6
місці експлуатації
Схема розміщення Документ, що визначає взаємне розташування компонентів виробу 7
(монтаж) і, при необхідності, пучків (проводів, кабелів), труб,
волоконної оптики тощо.
Схема об'єднання Документ, що містить елементи одного типу схем 0
Примітка
Назви типів схем у дужках наведені для електричних ланцюгів силових конструкцій.

Назва комбінованої схеми визначається поєднанням типів схем одного

типу.
Назва комбінованої схеми визначається поєднанням типів схем одного
типу.
Код схеми повинен складатися з алфавітної частини, яка вказує тип
схеми (див. Таблицю 1), і цифрової частини, що визначає тип схеми (див.
Таблицю 2): наприклад, схематична електрична схема - Е3; схема
гідравлічного підключення - G4; схема структурного поділу - Е1;
електрогідравлічна принципова схема - С3; принципова
електрогідропневмокінематична діаграма - С3; електрична схема та з'єднання
- E0; гідравлічна схема, конструкція, принцип та з'єднання - Г0.
Примітки
1 Дозволяється розробляти комбіновані схеми, коли інформація, що
характеризує схему іншого типу, розміщується на ланцюгах одного типу,
наприклад, її зовнішні з'єднання показані на електричній схемі виробу
(монтаж).
При виконанні комбінованих схем необхідно дотримуватися правил,
встановлених для схем відповідних типів.
 Номенклатура, назви та коди комбінованих схем повинні бути
викладені в стандартах організації.
2 Якщо через характеристики виробу (установки) неможливо передати
обсяг інформації, необхідної для його розробки (проектування),
налаштування, перевірки, експлуатації та ремонту у файлі документації на
схемах встановлених типів і типів , тоді допускаються схеми інших типів і
типів.
Номенклатура, назви та коди інших систем повинні бути викладені в
стандартах організації.
3 Для виробу (установки) дозволяється складати схему певного типу та
типу на декількох аркушах або, замість однієї схеми певного типу та типу,
складати набір схем одного типу та типу. Крім того, кожна схема повинна
бути підготовлена як окремий документ.
Якщо на виробі (установці) випускається кілька ланцюгів певного типу
та типу у вигляді незалежних документів, дозволяється вказувати в назві
ланцюга функціональну схему або функціональну групу (наприклад,
електричну ланцюг). електрична схема приводу, електрична схема; схема
гідравлічного кола приводу, схема гідравлічного контуру змащення, схема
гідравлічного контуру охолодження).
У цьому випадку кожній схемі присвоюється позначення згідно з ГОСТ
2.201 як самостійний проектний документ, і, починаючи з другої схеми,
порядкові номери додаються до коду позначення через крапку арабськими
цифрами (наприклад, АБВГ.ХХХХХХ.ХХХЕ3, АБВГ.ХХХХХХ.ХХХЕ3.1,
АБВГ.ХХХХХХ.ХХХГ3, АБВГ.ХХХХХХ.ХХХГ3.1,
АБВГ.ХХХХХХ.ХХХГ3.2).
Схема підключення - документ, що містить у вигляді звичайних
зображень або маркування основні компоненти виробу, що діють за
допомогою електричної енергії, та їх взаємозв'язок.
Електричні схеми можуть бути виконані як паперові та / або електронні
компакт-диски.
 Загальні вимоги до реалізації, типи та типи ланцюгів - згідно з ГОСТ
2.701.
Правила побудови звичайних буквено-цифрових позначень елементів,
пристроїв та функціональних груп в електричних ланцюгах відповідають
ГОСТ 2.710.
Примітка - Якщо електрична схема виконана як електронний компакт-
диск, вам слід додатково дотримуватися стандарту ГОСТ 2.051.
Електричні схеми поділяються на такі типи, залежно від основного
призначення:
- структурно;
- функціональний;
- основний;
- зв’язки;
- зв’язки;
- загалом;
- розташування.

Правила виконання структурних схем

Структурна схема показує всі основні функціональні частини товару

(елементи, пристрої та функціональні групи) та основні взаємозв'язки між
ними.
Функціональні частини на схемі відображаються у вигляді
прямокутників або УГО.
Графічне оформлення схеми повинно забезпечувати найкраще
відображення послідовності взаємодії функціональних частин у виробі.
На лініях взаємозв'язку рекомендується, щоб стрілки вказували
напрямок процесів, що відбуваються у продукті.
На схемі повинні бути вказані назви кожної функціональної частини
виробу, якщо для його позначення використовується прямокутник.
 На схемі дозволяється вказувати тип елемента (обладнання) та / або
позначення документа (основний проектний документ, стандарт, технічні
умови), на основі якого застосовується цей елемент (обладнання).
При відображенні функціональних частин у вигляді прямокутників
рекомендується писати імена, типи та позначення прямокутниками.
Завдяки великій кількості функціональних частин замість назв, типів
та позначень праворуч або над малюнком можна вказати серійні номери, як
правило, зверху вниз зліва направо. У цьому випадку назви, типи та
позначення наводяться в таблиці, розташованій у полі схеми.

Правила виконання функціональних схем

Функціональна схема показує функціональні частини виробу

(елементи, пристрої та функціональні групи), що беруть участь у процесі,
показаному на схемі, та зв’язки між цими частинами.
Функціональні частини та взаємозв'язок між ними на схемі показані у
формі УГО, викладеної у стандартах ЄСКД. Окремі функціональні частини
можуть відображатися у вигляді прямокутників.
Графічна побудова діаграми повинна забезпечувати якнайсильніше
відображення послідовності процесів, проілюстрованих діаграмою.
Елементи та пристрої відображаються на схемах комбіновано або
розподілено.
У комбінованому способі окремі компоненти елементів або пристроїв
показані на схемі в безпосередній близькості один від одного.
У методі інтервалу окремі компоненти елементів і пристроїв або
окремі елементи пристроїв відображаються на різних діаграмах на схемі так,
щоб окремі ланцюжки продуктів були найбільш чітко показані.
Дозволяється відображати всі та окремі елементи або пристрої в
розбитий спосіб.
 При виконанні схем рекомендується використовувати лінійний метод.
У цьому випадку елементи УГО або їх основні частини, що входять в одну
ланцюг, відображаються одна за одною прямолінійно, а окремі струни
розташовуються поруч і утворюють паралельні (горизонтальні або
вертикальні) лінії.
Якщо схема має маленькі регістри, дозволяється нумерувати рядки
арабськими цифрами (див. малюнок 1).

Мал.1
При відображенні рознесених елементів або пристроїв дозволяється
розміщувати елементи або пристрої УГО, виготовлені комбінованим
способом, на вільному полі схеми. У цьому випадку елементи або пристрої,
що використовуються у виробі, частково показані повністю, із зазначенням
частин або елементів, що використовуються і не використовуються
(наприклад, всі контакти багатоконтактного реле).
Висновки (контакти) невикористаних елементів (деталей) показані
коротше, ніж висновки (контакти) використаних елементів (деталей) (див.
малюнок 2).

Мал.2
 Діаграми виконуються в багаторядковому або однорядковому
зображенні.
На багаторядковому зображенні кожна схема відображається окремим
рядком, а елементи, що містяться в цих схемах, представлені окремими УГО
(див. малюнок 3a).

а – багатолінійне зображення б – однолінійне

зображення
Мал.3
З однолінійним зображенням схеми, що виконують однакові функції,
відображаються у вигляді однієї лінії, а однакові елементи цих схем
представлені єдиним УГО (див. малюнок 3б).
При необхідності електричні схеми показані на схемі. Ці маркування
повинні відповідати вимогам ГОСТ 2.709.
Показуючи різні функціональні схеми на одній схемі, дозволяється
розрізняти їх за товщиною лінії. На одній схемі рекомендується
використовувати максимум три розміри рядків. За необхідності відповідне
пояснення розміщується в полі діаграми.
Для спрощення схеми допустимо об'єднати кілька електрично не
пов'язаних між собою ліній взаємозв'язку в групову лінію взаємозв'язку, але
при наближенні до контактів (елементів) кожна лінія взаємозв'язку
відображається як окрема лінія.
 При об'єднанні ліній взаємозв'язку кожна лінія позначається в точці
злиття і, відповідно, на обох кінцях символами (цифрами, буквами або
комбінацією букв і цифр) або символами, прийнятими для електричних
ланцюгів.
Рядки маркуються відповідно до вимог, визначених ГОСТ 2.721.
Електричні з'єднувачі, об'єднані в групову лінію з'єднання, як правило,
не повинні мати кранів, тобто. будь-яке умовне число повинно двічі
з'являтися на рядку групових відносин. Якщо потрібне розгалуження, їх
номер вказується після порядкового номера рядка дробовим рядком (див.
малюнок 4).

Мал.4
Якщо це не ускладнює схему, дозволяється з'єднувати окремо показані
частини елементів за допомогою механічної з'єднувальної лінії, яка вказує на
належність одного елемента.
У цьому випадку позначки елементів наносяться на одному або обох
кінцях механічної сполучної лінії.
Схема повинна вказувати:
- для кожної функціональної групи позначення, призначене їй на
схематичній схемі та / або її назва; якщо функціональна група відображається
як УГО, то її назва не вказується;
- для кожного пристрою, зображеного у вигляді прямокутника,
посилальне позначення, присвоєне йому на принциповій схемі, його назва та
тип та / або позначення документа (основний проектний документ, стандарт,
технічні характеристики), на підставі якого цей пристрій використовується;
 - для кожного пристрою, що відображається у формі UGO, - посилання
на позначення, присвоєне йому на схемі, його тип та / або позначення
документа;
- для кожного елемента позначення посилання, призначене йому на
принциповій схемі, та / або його тип.
Ідентифікація документа, на підставі якого використовується пристрій,
і тип елемента вказувати не потрібно.
Рекомендується писати імена, типи та позначення прямокутниками.
Технічні характеристики функціональних деталей рекомендується
вказувати на схемі (поруч із графічними символами або у вільному полі
схеми).

Правила виконання принципіальних схем

Принципова схема показує всі електричні елементи або пристрої,

необхідні для реалізації та управління електричними процесами,
встановленими у виробі, всі електричні з'єднання між ними, а також
електричні елементи (роз'єми, клеми тощо), які закінчують вхід. і вихідні
схеми.
5.3.2 З конструктивних причин на схемі можуть бути зображені
з'єднувальні та кріпильні елементи, встановлені у виробі.
5.3.3 Схеми виконуються для виробів у вимкненому положенні.
У технічно обґрунтованих випадках дозволяється показувати окремі
елементи схеми у вибраному робочому положенні із зазначенням у полі
схеми режимів, для яких ці елементи відображаються.
5.3.4 Елементи та обладнання, чиї УГО встановлені у стандартах
ЄСКД, показані на схемі у вигляді цих УГО.
Примітка. Якщо в стандартах не вказано УГО, розробник виконує УГО
на краю діаграми та надає пояснення.
 5.3.5 Елементи або пристрої, що частково використовуються у виробі,
можуть бути не повністю показані на схемі, обмежуючись частинами або
елементами, що використовуються.
5.3.6 Під час виконання принципової схеми дозволяється
використовувати положення, наведені в 5.2.4-5.2.14.
5.3.7 Кожен елемент та / або пристрій, що має незалежну принципову
схему і вважається елементом, що входить у виріб та показаний на схемі,
повинен мати позначення (контрольне позначення) відповідно до ГОСТ
2.710.
Для пристроїв, які не мають незалежних електричних схем та
функціональних груп, рекомендується призначати позначення відповідно до
ГОСТ 2.710.
5.3.8 Виробі (установці) слід присвоїти позиційне позначення
елементів (обладнання).
5.3.9 Послідовні номери слід присвоювати елементам (пристроям),
починаючи з одного, у групі елементів (пристроїв), яким на схемі, наприклад,
присвоєно однакове буквене позначення тощо.
5.3.10 Серійні номери слід призначати відповідно до послідовності
елементів або пристроїв на схемі зверху вниз зліва направо.
За необхідності дозволяється змінювати послідовність присвоєння
серійних номерів залежно від розташування елементів у виробі, напрямку
потоку сигналу або функціональної послідовності процесу.
Змінюючи схему, можна змінити послідовність присвоєння серійного
номера.
5.3.11 Позиційні розмітки розміщені на схемі поруч з елементами УГО
та / або пристроями з правого боку або вище.
Дозволено розміщувати опорний знак у прямокутнику УГО.
5.3.12 На схемі виробу, яка включає пристрої, які не мають незалежних
електричних схем, елементам у кожному пристрої можуть бути призначені
опорні позначення.
 Якщо виріб містить кілька однакових пристроїв, тоді цим пристроям
слід присвоїти ярлик товару.
Серійні номери повинні присвоюватися елементам згідно з правилами,
викладеними в 5.3.9.
Елементам, що не входять до складу обладнання, присвоюються
контрольні знаки, починаючи з одного, згідно з правилами, викладеними в
пунктах 5.3.8-5.3.10.
5.3.13 У товарній схемі, що містить функціональні групи, посилальні
позначення присвоюються елементу згідно з правилами, викладеними в
пунктах 5.3.8-5.3.10, тоді як посилальні позначення спочатку присвоюються
елементу, який не включений до функціональних груп, а потім до елемента,
що входить до функціональних груп.
Якщо у виробі є кілька однакових функціональних груп, позначення
товару, присвоєні одній із цих груп, слід повторювати у всіх наступних
групах.
Позначення функціональної групи, присвоєної згідно з ГОСТ 2.710,
подано біля зображення функціональної групи (зверху або праворуч).
5.3.14. Якщо це показано на відстані на схемі елемента або пристрою,
посилання на елемент або пристрій накладається на кожен компонент (див.
Малюнок 5).

Мал.5

Якщо поле схеми поділено на зони або діаграма виконується малими

літерами, тоді можна в дужках праворуч або нижче посилання на кожну
складову частини елемента або пристрою позначення зон або рядка цифри,
що показують усі інші частини цього елемента або обладнання (див.
малюнок 6).

Мал.6
При відображенні
елемента або пристрою в інтервалі, дозволеному позначенні кожного
компонента елемента або пристрою, як у випадку комбінованого методу, але
з позначенням для кожної частини позначень терміналів (контактів).
5.3.15 При відображенні окремих елементів пристрою в різних місцях,
в опорних позначеннях цих елементів повинно бути вказано опорне
позначення пристрою, в якому вони включені, наприклад = A3-C5 -
конденсатор C5, що входить до складу пристрою A3. .
5.3.16 Незважаючи на спосіб відображення функціональної групи (за
необхідності та за допомогою комбінованого методу), позначення
функціональної групи повинно бути включене до посилальних позначень
елементів, що входять до цієї групи, наприклад T1- С5 - конденсатор С5,
входить до функціональної групи Т1.
5.3.17 З однорядковим зображенням одного UGO, який замінює
декілька UGO одного і того ж елемента чи пристрою, надайте посилальні
позначення всіх цих елементів або пристроїв.
Якщо однакові елементи або пристрої відсутні у всіх схемах, показаних
в один рядок, то вказуйте праворуч від або під контрольним маркуванням у
квадратних дужках позначення ланцюгів, в яких розташовані ці елементи або
пристрої (див. Малюнок). 3).
5.3.18 Принципова схема повинна чітко визначати всі елементи та
пристрої, що входять до складу виробу та показані на схемі.
 Дані про елементи слід фіксувати у списку елементів, підготовленому у
вигляді таблиці згідно з ГОСТ 2.701. У цьому випадку перелік повинен бути
пов’язаний з елементами UGO за допомогою посилальних позначень.
Для електронних документів перелік елементів готується як окремий
документ.
Якщо елементи схеми включені до ESI (ГОСТ 2.053), рекомендується
отримати з неї перелік елементів, підготовлених відповідно до ГОСТ 2.701 у
формі звіту.
У деяких випадках, визначених стандартами, дозволяється розміщувати
всю інформацію про елементи поблизу UGO.
5.3.19 У разі складного запису, наприклад, якщо пристрій, який не має
незалежної електричної схеми, містить один або кілька пристроїв із
незалежними електричними схемами та / або функціональними групами, або
якщо функціональна група містить один або більше пристроїв, тощо, тоді в
стовпці "Ім'я" перераховуються елементи перед назвою обладнання, яке не
має незалежних електричних схем та функціональних груп, дозволених
вказувати серійні номери (тобто як позначення розділів, підрозділів тощо) на
всій схемі товару ... Функціональні блоки або обладнання (включаючи ті, що
виготовлені на окремій дошці) позначені пунктирними лініями. Якщо на
схемі в позначенні посилання на елемент є посилання на пристрій або
позначення функціональної групи, тоді вкажіть позначення посилання на
елемент без позначення посилання на елемент у списку елементів у стовпці
«Позначення». позначення пристрою або функціональної групи.

Правила виконання схем з'єднань

5.4.1 Схема підключення повинна відображати всі пристрої та

компоненти, що складають виріб, їх вхідні та вихідні елементи (роз'єми,
плати, клеми тощо), а також з'єднання між цими пристроями та
компонентами.
 5.4.2 Пристрої та елементи на схемі показують:
- пристрої - у вигляді прямокутників або спрощених зовнішніх
контурів;
- елементи - у вигляді УГО, прямокутників або спрощених зовнішніх
контурів.
При відображенні елементів у вигляді прямокутників або спрощених
зовнішніх контурів дозволяється розміщувати в них елементи УГО.
Елементи введення та виведення відображаються як УГО.
Дозволено відображати вхідні та вихідні елементи згідно з правилами,
викладеними в пунктах 5.3.25, 5.3.26 та 5.3.29.
5.4.3 Розташування графічного маркування пристроїв та елементів на
схемі має приблизно відповідати фактичному розташуванню елементів та
пристроїв у виробі.
Розташування зображень вхідних та вихідних елементів або виходів в
межах графічних символів, а пристрій або елементи повинні приблизно
відповідати їх фактичному розташуванню в пристрої або елементі.
Схема може не відображати розташування приладів та елементів у
виробі, якщо схема проводиться на декількох аркушах або місце
розташування приладів та елементів у місці експлуатації невідоме.
5.4.4 Елементи, що частково використовуються у виробі, можуть бути
не повністю показані на схемі, вони можуть обмежуватися зображенням
лише частин, що використовуються.
5.4.5 На схемі біля графічних позначень приладів та компонентів
позначте контрольні позначення, які їм присвоєні, на електричній схемі.
Дозволено вказувати назву, тип та / або позначення документа, на
основі якого пристрій використовується поблизу або всередині графічного
позначення приладу.
5.4.6 На схемі повинні бути вказані позначення виходів (контактів)
елементів (обладнання), що застосовуються до виробу або встановлюються в
їх документації.
 Якщо позначення вхідних і вихідних елементів (виходів) не вказані в
конструкції пристрою чи елемента та в його документації, то можна умовно
присвоїти їм позначення на схемі, тоді як ми повторимо їх надалі у
відповідному проектні документи.
При умовному присвоєнні позначень вхідним та вихідним елементам
(виходам) відповідне пояснення розміщується на полі схеми.
Коли на схемі показано кілька однакових позначень штифтів,
допустимо позначати їх одним (наприклад, розпилювання електровакуумних
пристроїв).
5.4.7 Пристрої та елементи з однаковими зовнішніми підключеннями
можуть відображатися на схемі підключення лише для одного пристрою чи
елемента.
5.4.8 Пристрої, що мають незалежні електричні схеми, можуть
відображатися на схемі виробу, не показуючи підключення провідників і жил
кабелю (багатожильні провідники, електричні кабелі) до вхідних та вихідних
елементів.
5.4.9 Коли це показано на схемі з'єднувачів, дозволяється
використовувати УГО, які не показують окремих контактів (ГОСТ 2.755).
У цьому випадку таблиці контактних з'єднань розташовані поблизу
зображення роз'єму, у полі діаграми або на інших аркушах діаграми (див.
малюнок 15).

Мал.15
 Коли таблиці розміщуються в полі діаграми або на наступних аркушах,
їм присвоюються посилальні позначення для роз’ємів, на додаток до яких
вони збираються.
Дозволено вводити в таблицю додаткові стовпці (наприклад, дані про
дроти).
Якщо пучок (багатожильний провід, електричний кабель, група
проводів) з'єднує ті самі контакти роз'єму, дозволяється розміщувати стіл
біля одного кінця зображення пучка (багатожильний провід, електричний
кабель, група проводів).
Якщо контактні дані вказані в таблиці з'єднань, таблиці контактних
з'єднань на схемі можуть не знаходитися.
5.4.10 На діаграмі виробу всередині прямокутників або спрощених
зовнішніх контурів, що відображають пристрої, дозволяється показувати їх
структурні, функціональні або схематичні схеми.
5.4.11 Якщо на схемі підключення відсутня принципова схема
продукту, позначення присвоюються пристроям, а також елементам, які не
включені в схематичні схеми компонентів виробу, відповідно до
встановлених правил. у 5.3.7-5.3.11 та запишіть їх у перелік елементів.
5.4.12 Дозволяється відображати зовнішні з'єднання виробу на
електричній схемі виробу згідно з правилами, викладеними в пунктах 5.5.8,
5.5.9.
5.4.13 Проводи, групи провідників, пучки та кабелі (багатожильні
провідники, електричні кабелі) повинні відображатися на схемі окремими
лініями. Товщина ліній, що показують на схемах дроти, пучки та кабелі
(скручені дроти, електричні кабелі), повинна становити від 0,4 до 1 мм.
Для спрощення контуру схеми дозволяється скручувати окремі дроти
або кабелі (скручені дроти, електричні кабелі), прокладені в одному
напрямку на схемі, в загальну лінію.
При наближенні до контактів кожен провідник і сердечник кабелю
(кручений провідник, електричний кабель) відображаються окремою лінією.
 Лінії, що показують провідники, групи провідників, кабельні джгути та
кабелі (багатожильні провідники, електричні кабелі), допускаються, не
пропускати їх і не розривати поблизу точок з’єднання, якщо їх зображення
ускладнює читання схеми.

Правила виконання схем підключення

5.5.1 Схема підключення повинна відображати виріб, його вхідні та

вихідні елементи (роз'єми, клеми тощо) та кінці проводів і кабелів
(багатожильних проводів, електричних кабелів), підключених до них,
зовнішню лінію, біля якої дано продукти [характеристики зовнішніх
ланцюгів та / або адреси] розташовані на з'єднанні.
5.5.2 Виріб на діаграмі зображено у вигляді прямокутника та його
вхідні та вихідні елементи у вигляді UGO.
Виріб допускається відображати у вигляді спрощених зовнішніх
контурів. У цьому випадку вхідні та вихідні елементи відображаються у
вигляді спрощених зовнішніх контурів.
5.5.3 Розміщення зображень вхідних та вихідних елементів на
графічному ярлику товару має приблизно відповідати їх фактичному
розміщенню у виробі.
5.5.4 На схемі повинні бути вказані контрольні позначення вхідних та
вихідних елементів, призначених їм на принциповій схемі виробу.
5.5.5 Вхідні елементи (наприклад, втулки, герметичні втулки, втулки,
контакти та тримачі, припаяні на друкованій платі), через які проходять
дроти або кабелі (багатожильні дроти, електричні кабелі, коаксіальні кабелі),
показані на схемі згідно з набором правил вихід у 5.4. .15.
5.5.6 На діаграмі повинні бути вказані позначення вхідних, вихідних
або вихідних елементів, що використовуються для товару.
Якщо позначення вхідних, вихідних та вихідних елементів не вказані в
конструкції виробу, то дозволяється умовно присвоювати їм позначення на
схемі та повторювати їх у відповідній проектній документації. У цьому
випадку потрібні пояснення, розташовані в полі діаграми.
5.5.7 На схемі біля роз'ємів UGO, до яких підключені дроти та кабелі
(кабельні дроти, електричні кабелі), можна вказати назви цих роз'ємів та / або
позначення документів, на підставі яких вони застосовуються.
5.5.8 Проводи та кабелі (багатожильні дроти, електричні кабелі) слід
відображати на схемі окремими лініями.
5.5.9 За необхідності на схемі наводяться класи, перерізи, кольори
провідників, а також позначки кабелів (багатожильні провідники, електричні
кабелі), кількість, перетин та заповнюваність провідників.
При зазначенні позначок, перетинів і кольорів проводів у вигляді
символів у полі діаграми ці символи розшифровуються.

Правила виконання загальних схем

5.6.1 Загальна схема показує пристрої та елементи, що входять до

комплексу, а також дроти, пучки та кабелі (багатожильні дроти, електричні
кабелі), що з'єднують ці пристрої та елементи.
5.6.2 Пристрої та елементи на схемі показані у вигляді прямокутників.
Дозволяється відображати елементи у вигляді УГО або спрощених зовнішніх
контурів, а пристрої - у вигляді спрощених зовнішніх контурів.
Розташування графічного маркування пристроїв та елементів на схемі
має приблизно відповідати фактичному розташуванню елементів та
пристроїв у виробі.
Діаграма може не відображати розташування обладнання та
компонентів у виробі, якщо їх місце розташування в місці експлуатації не
відоме.
У цих випадках графічне маркування пристроїв та компонентів
повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечити простоту та чіткість
відображення електричних з'єднань між ними.
 5.6.3 Вхідні, вихідні та вхідні елементи відображаються на графічних
позначеннях пристроїв та елементів згідно з правилами, викладеними в 5.4.9,
5.4.15.
Розміщення вхідних, вихідних та вхідних елементів УГО на
зображеннях та елементах пристрою має приблизно відповідати їх
фактичному розміщенню у продукті. Якщо розміщення графічного
маркування цих елементів не відповідає їх фактичному розміщенню у виробі
для наочності при відображенні з'єднань, у полі діаграми слід розмістити
відповідне пояснення.
5.6.4 Схема повинна відображати:
- для кожного пристрою чи елемента, зображеного у формі
прямокутника або спрощеного зовнішнього контуру, - їх назва та тип та / або
позначення документа, на основі якого вони використовуються;
- для кожного елемента, що відображається у формі УГО - його тип та /
або позначення документа.
Для великої кількості пристроїв та елементів рекомендується фіксувати
цю інформацію у списку елементів.
У цьому випадку еталонне маркування розташоване близько до
графічного маркування пристроїв та елементів.
5.6.5 Обладнання та елементи, згруповані у колони та / або
приміщення, рекомендується перераховувати відповідно до колон та / або
приміщень.
5.6.6 Діаграма повинна вказувати позначення вхідних, вихідних та
вхідних елементів, що використовуються на виробі.
Якщо позначення вхідних, вихідних та вхідних елементів не вказані в
конструкції виробу, то можна умовно присвоїти позначення цим елементам
на схемі та повторити їх у відповідній проектній документації. У цьому
випадку потрібні пояснення, розташовані в полі діаграми.
Правила виконання схем розташування

Схема компонування показує компоненти, що входять до складу

виробу, і при необхідності їх з’єднання - конструкцію, приміщення або
площу, на якій ці компоненти будуть розташовані.
5.7.2 Компоненти товару відображаються у вигляді спрощених
зовнішніх контурів або звичайних графічних символів.
5.7.3 Провід, групи провідників, пучки та кабелі (багатожильні
провідники, електричні кабелі) показані як окремі провідники або спрощені
зовнішні контури.
5.7.4 Розташування графічних позначень компонентів виробу на схемі
повинно приблизно відповідати фактичному розташуванню в конструкції,
приміщенні, на землі.
5.7.5 При складанні макета дозволяється використовувати різні методи
будівництва (аксонометрія, план, умовна забудова, перетин конструкції
тощо).
5.7.6 Схема повинна відображати:
- для кожного пристрою або елемента, показаного у вигляді
спрощеного зовнішнього контуру, його найменування та тип та / або
позначення документа, на основі якого вони використовуються;
- для кожного елемента, що відображається як загальне графічне
позначення - його тип та / або позначення документа.
Для великої кількості пристроїв та елементів рекомендується фіксувати
цю інформацію у списку елементів.
У цьому випадку еталонне маркування розташоване близько до
графічного маркування пристроїв та елементів.