Dilovodstvo Samostiyni

Державний вищий навчальний заклад
«Лисичанський нафтохімічний технікум»
Циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін
ПП.09 ДІЛОВОДСТВО
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

студентів денної форми навчання
напряму підготовки 030601 «Менеджмент»
спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва»
Лисичанськ – 2015
2
Циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора
з навчально-виховної роботи
__________ Ю.В. Горбоконь
«____» _________ 2015 року
ПП.09 ДІЛОВОДСТВО
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

студентів денної форми навчання
напряму підготовки 030601 «Менеджмент»
спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва»
Лисичанськ – 2015
3
ПП.09 ДІЛОВОДСТВО. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
денної форми навчання напряму підготовки 030601 «Менеджмент», спеціальності
5.03060101 «Організація виробництва»
Розробник: Кушніренко О.Б., викладач вищої категорії
Розглянуто на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін

«____» __________ 2015 року, протокол №____
Голова циклової комісії _______________ Н.М. Скиба
Обговорено та рекомендовано до затвердження методичною радою ДВНЗ

«____» __________ 2015 року, протокол №____
Голова методичної ради _______________ Ю.В. Горбоконь
4
ЗМІСТ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 6
1 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 7
2 ТЕМИ ТА ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 12
3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 13
4 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ 77
ВИСНОВКИ 78
ЛІТЕРАТУРА 79
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ 80
5
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Самостійна робота студента є однією із важливих складових навчального

процесу, яка безпосередньо впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь.
Метою самостійної роботи студента є забезпечення засвоєння в повному обсязі
навчальної програми шляхом свідомого закріплення, поглиблення і систематизації
набутих теоретичних знань, а також опанування навичок роботи з навчальною і
науково-методичною літературою, словниками різних типів, вміння вільно
орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студента є основним
засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної
роботи і його творчого застосування в майбутній професійній діяльності.
Самостійна робота спрямована на поглиблене опанування навчального матеріалу,
засвоєння теоретичних знань, формування практичних навичок укладання
документів, застосування набутих знань на практиці, використання їх у
майбутньому, формування національно-мовної особистості, підвищення
загальномовного рівня майбутніх фахівців, формування практичних навичок усного і
писемного спілкування, розвиток комунікативних здібностей та .досягнення
поставленої мети через виконання відповідних завдань, зміст, обсяги і структура
яких наведені далі.
Розрізняють види самостійної роботи (самостійна робота, яка забезпечує
підготовку до аудиторних занять, поточного і семестрового контролю знань;
пошуково-аналітична робота) та форми (самостійне опрацювання або вивчення
теоретичного матеріалу; виконання домашніх завдань; підготовка до контрольних
робіт, тестів та інших форм поточного контролю; підготовка до семестрового
контролю; підготовка виступів; презентацій Power Point, тощо) самостійної роботи
студента.
Основними формами контролю виконання самостійної роботи студентів є:
– усне опитування під час семінарських занять;
– включення питань курсу дисципліни, винесених на самостійну роботу
студентів в модульний та підсумковий контроль.
6
1 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Тема 1 Організація діловодства на підприємствах

Роль та місце документальної інформації в управлінні підприємством.
Нормативно-методична база діловодства. Визначення документа. Види
документів та їх класифікація. Документування та документальне забезпечення
діяльності підприємства. Система документації та її класифікація.
Документування управлінської діяльності в організації.
Студент повинен знати:
– роль і місце документальної інформації в управлінні підприємством;
– сутність поняття «документ»;
– види документів та їх класифікацію;
– систему документації та її класифікацію;
– призначення Єдиної Державної системи діловодства.
Тема 2 Правила оформлення ділових паперів

Реквізити документа. Бланк документа. Датування документів. Адресація
документів. Погодження та затвердження документів. Засвідчення документа.
Проходження документа. Вимоги до тексту документа. Позначки щодо наявності
додатків. Оформлення копій та розмноження документів.
– сутність поняття «реквізит документа»;
– сутність понять «формуляр-зразок», «бланк документа»;
– правила датування, адресації, погодження та затвердження, засвідчення
документа;
– правила проходження документа;
– основні вимоги до тексту документа.
Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною
ознакою: організаційні (статут, договір, положення, посадова інструкція,
правила); розпорядчі (наказ, рішення, вказівка, розпорядження); довідково-
інформаційні (акт, протокол, лист, доповідна і пояснювальна записки, довідка,
звіт, план і графік, відгук і рецензія).
Складання органiзацiйної документації. Складання розпорядчої
документації. Складання довiдково-iнформацiйної документації.
Практична робота №1 Складання й оформлення наказу, розпорядження.
Практична робота №2 Складання протоколу, витягу з протоколу.
Практична робота №3 Складання службових листів.
Практична робота №4 Складання й оформлення доповідної та

пояснювальної записки.
7
Практична робота №5 Складання й оформлення довідки, оголошення.
– класифікацію організаційної документації (статут, договір, положення, посадова
інструкція, правила) та правила оформлення;
– класифікацію розпорядчої документації (наказ, рішення, вказівка,
розпорядження) та правила оформлення;
– класифікацію довідково-інформаційної документації (акт, протокол, лист,
доповідна і пояснювальна записки, довідка, звіт, план і графік, відгук і рецензія)
та правила оформлення.
Студент повинен вміти:
– складати й оформляти наказ;
– складати й оформляти розпорядження;
– складати й оформляти протокол, витяг з протоколу;
– складати й оформляти службові листи;
– складати й оформляти доповідну та пояснювальну записки;
– складати й оформляти довідки, оголошення.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОБЛІКУ І РОБОТИ З КАДРАМИ
Тема 4 Діловодство в розрахунках

Документація бухгалтерського обліку. Класифікація документів. Основні
реквізити бухгалтерських документів. Вимоги щодо змісту та оформлення.
Перевірка та обробка документів: групування, таксування, контирування.
Практична робота № 6 Первинна документація.

– документи бухгалтерського обліку;
– класифікацію бухгалтерських документів;
– основні реквізити бухгалтерських документів;
– вимоги щодо змісту та оформлення;
– правила перевірки та обробки документів.
Студенти повинні вміти:
– складати первинну бухгалтерську документацію.
Тема 5 Складання й оформлення документів, що використовуються в

роботі з кадрами
Облік особового складу. Порядок ведення особових справ. Трудові книжки.
Iншi облiковi документи щодо особового складу. Трудові контракти. Накази з
особового складу. Особові картки. Особові справи. Складання особистих
документів. Оформлення документів про відрядження.
8
Практична робота №7 Складання й оформлення заяв.
Практична робота №8 Складання наказів з особового складу.
Практична робота №9 Складання й оформлення автобіографії.
Практична робота №10 Складання й оформлення резюме.
Практична робота №11 Складання й оформлення характеристики.
Практична робота №12 Складання й оформлення доручень, розписок.
Практична робота №13 Оформлення документів про відрядження.

– перелік основних документів щодо особового складу;
– основні вимоги щодо складання та ведення документів з особового складу;
– правила оформлення документів про відрядження.
Студент повинен вміти:
– складати й оформлювати заяву, наказ, автобіографію, резюме,
характеристику, доручення, розписку;
– оформляти документи про відрядження.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ НА

ПІДПРИЄМСТВІ
Тема 6 Організація роботи з документами та документообігу на

підприємстві
Порядок приймання, розгляду й реєстрації документів. Робота з вихідними
документами.
Поняття про документообіг підприємства. Складання номенклатури та
формування справ. Типові строки виконання документів. Організація контролю за
виконанням документів: контроль за виконанням документів і прийнятих рішень
як необхідний елемент організації управлінської діяльності. Мета, завдання та
умови ефективності контролю. Організація контролю за виконанням документів в
установах різних категорій. Типові та індивідуальні терміни виконання
документів. Узагальнення та аналіз даних про процес і результати виконання
документів.
– правила приймання, розгляду та реєстрації документів;
– сутність поняття «документообіг»;
– сутність поняття «номенклатура справ», правила формування справ;
– типові строки виконання документів;
– вимоги до організації контролю за виконанням документів.
9
Тема 7 Робота з документами, що містять комерційну таємницю
підприємства
Поняття про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Правове
регулювання захисту комерційної таємниці в Україні. Умови, при яких
інформація підприємства може бути віднесена до комерційної таємниці
відносяться: дійсна чи потенціальна комерційна цінність інформації в силу
невідомості її третім особам; відсутність вільного доступу до цієї інформації на
законній основі; приймання власником інформації необхідних заходів до охорони
її конфіденційності.
Забезпечення збереженості конфіденційної інформації комерційного
підприємства вимагає дотримання наступних умов: визначення відомостей, які
складають комерційну таємницю підприємства; забезпечення порядку їх захисту.
Перелік відомостей, що не складають комерційної таємниці затверджений
Кабінетом Міністрів України.
– сутність поняття «комерційна таємниця»;
– нормативно-правові акти з регулювання захисту комерційної таємниці в
Україні;
– умови забезпечення захисту комерційної та конфіденційної інформації;
– перелік відомостей, що не складають комерційної таємниці.
Тема 8 Основні вимоги до організації сучасного діловодства

Організація діловодства в установі. Організаційна структура служби
діловодства. Функції служби діловодства: прийом, реєстрація, розподіл
документів і доведення їх до виконавців; оформлення й відправка вихідних
документів; стенографування й друкування документів; контроль за виконанням
документів; формування справ і здача їх в архів; зберігання й забезпечення
використання документів; методичне керівництво службою документації у всіх
структурних підрозділах; підвищення кваліфікації працівників установи щодо
роботи з документами; контроль за веденням операцій з документами.
Управління службою діловодства. Умови праці працівників служби
діловодства.
– основні правила організації діловодства в установі;
– організаційну структуру та функції служби діловодства;
– основні вимоги щодо управління службою діловодства;
– умови праці працівників служби діловодства.
Тема 9 Організація процесу руху документів

Система операцій з документами: приймання й реєстрація, розгляд
керівником, порядок проходження документів в організації, їх виконання,
контроль виконання, формування справ, підготовка і передача справ до архіву.
Реєстрація документа. Порядок обробки та надсилання вихідних
документів.
Строки виконання документів.
10
– перелік операцій з документами;
– порядок реєстрації документів;
– порядок обробки й відправлення вихідних документів;
– строки виконання документів.
Тема 10 Документальне оформлення наслідків зберігання продукції

Підготовка справ до наступного зберігання та використання. Забезпечення
збереження документів. Передача справ до архіву. Страховий фонд особливо
цінних документів. Збереження бланків, печаток та штампів. Вилучення
документів. Знищення документів.
– правила підготовки справ до зберігання;
– порядок передачі справ до архіву;
– сутність поняття «страховий фонд документів»;
– правила збереження бланків, печаток, штампів;
– правила вилучення та знищення документів.
Тема 11 Інформаційні технології підтримки документообігу

Основні засади впровадження комп’ютеризації діловодних процесів.
Особливості впровадження електронного діловодства в Україні. Правові засади
впровадження електронного документообігу. Електронний документ. Основні
вимоги до систем електронного документообігу. Організація електронного
документообігу. Стандартизація електронного документообігу. Класифікація
програмного забезпечення систем управління електронним документообігом
(СУЕД).
– основні засади впровадження комп’ютеризації діловодних процесів;
– особливості електронного діловодства;
– вимоги до систем електронного документообігу;
– класифікацію програмного забезпечення СУЕД.
11
2 ТЕМИ ТА ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
№ Кількість
Назва теми
з/п годин
1 Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації
Самостійна практична робота 1 2
Складання й оформлення посадової інструкції, договору 2
2 Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації 2
Самостійна практична робота 2 Складання й оформлення вказівки 2
Самостійна практична робота 3 Складання й оформлення акту 2
Самостійна практична робота 4 Складання й оформлення звіту 2
Самостійна практична робота 5 Складання й оформлення плану 2
6 Тема 4 Діловодство в розрахунках 2
Самостійна практична робота 6 Оформлення акту на списання 2
малоцінного інвентарю
7 Тема 4 Діловодство в розрахунках 2
Самостійна практична робота 7 Оформлення заяви-зобов’язання 2
8 Тема 5 Складання й оформлення документів, що використовуються в 2
роботі з кадрами 2
Самостійна практична робота 8 Складання й оформлення наказу,
витягу з наказу
Самостійна практична робота 9 Заповнення особової картки (типова
форма №П-2)
Самостійна практична робота 10 Складання й оформлення скарги
Самостійна практична робота 11 Заповнення табелю обліку
використання робочого часу (типова форма П-13)
Самостійна практична робота 12 Складання графіку щорічних
чергових відпусток
Самостійна практична робота 13 Заповнення трудової книжки. 2
Оформлення витягу з трудової книжки
Разом 54
12
3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
САМОСТІЙНА РОБОТА 1
Питання до вивчення
1. Складання й оформлення посадової інструкції.
2. Складання й оформлення договору.
Вимоги до знань та вмінь
знати: вимоги і правила до укладання документів.
вміти: укладати посадову інструкцію та договір на основі типових.
Література (інформаційні ресурси)
1. Загнітко А.П., Данилюк А.Г. Українське ділове мовлення: професійне
і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Договір
Форми представлення вивченого матеріалу студентами
1. Конспект.
2. Зразки укладених документів (формат А4)
Завдання і запитання для обговорення
Завдання 1. Ознайомтеся із статтею. Укладіть конспект.
ПОСАДОВІ ІНСТРУКЦІЇ: МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

На сьогодні існує значна кількість різних професій і посад, а тому постає
питання про їх розмежування шляхом чіткого визначення функціональних
обов’язків, які повинні виконувати відповідні працівники. З огляду на це, вкрай
необхідною є наявність на підприємствах такого правового документа, який би
регламентував конкретні обов’язки, завдання, права, відповідальність,
організаційно-правовий статус працівника та забезпечував би йому належні умови
для ефективної праці, а саме ― посадової інструкції. Вона дозволить виключити
вільне трактування співробітниками їх функцій і повноважень, допоможе
безпосереднім керівникам уникнути необхідності постійного роз’яснення
підлеглим їхніх зобов’язань, а також заощадить час при ознайомленні кожного
нового працівника з його завданнями та обов’язками.
Посадова інструкція ― це документ, який регламентує організаційно-
правовий статус працівників і визначає їх конкретні завдання та обов’язки, права,
повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, які необхідні для
забезпечення ефективної роботи працівників. Вимоги посадових інструкцій
враховуються під час добору кандидатів на вільні посади, переведенні на іншу
роботу, атестації працівників та притягненні їх до дисциплінарної
відповідальності в разі невиконання чи неналежного виконання обов’язків,
порушення правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.
Загальні вимоги
На практиці роботодавці досить часто покладають обов’язки складання
посадових інструкцій на працівників відділу кадрів. Проте останні не можуть та й
не повинні знати всіх нюансів роботи за кожною посадою, тому й доручати
розробку таких інструкцій кадровикам недоцільно.
13
Набагато ефективніше буде, якщо посадові інструкції складатимуть
керівники структурних підрозділів для посад (професій) працівників у
відповідності до штатного розпису. А от затверджувати такі інструкції
обов’язково має роботодавець чи уповноважена ним особа. Слід зазначити, що
візи юрисконсульта (юриста) не є обов’язковими під час затвердження посадових
інструкцій, оскільки у законодавстві не міститься такої вимоги. Водночас
необхідно зважати на те, що у разі виникнення суперечностей між найманим
працівником і роботодавцем щодо невідповідності, наприклад, положень
посадової інструкції та чинної кваліфікаційної характеристики, комісія по
трудових спорах або суд враховуватиме такий факт не на користь останньої
сторони. Тому роботодавцю бажано все ж таки погоджувати посадові інструкції з
фахівцями у сфері трудового законодавства, користуючись послугами приватних
юристів у разі відсутності такої посади на власному підприємстві.
Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені у
штатному розписі (виняток можуть становити окремі керівники, правове
становище яких визначено у статуті підприємства чи в Положенні про
структурний підрозділ, де зазначено основні завдання, обов’язки, права та
відповідальність цих керівників). Для представників робочих професій
складаються робочі інструкції, але наразі ми зосередимося саме на посадових, а
не робочих інструкціях.
Звісно, до процесу розробки кожної конкретної посадової інструкції слід
підходити індивідуально, але існують і загальні правила їх складання. Так,
структура, зміст розділів посадової інструкції визначено у Загальних положеннях
випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників,
затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29
грудня 2004 року № 336 (далі ― ДКХП), на основі положення про відповідний
структурний підрозділ і типових кваліфікаційних характеристик, які містяться у
галузевих випусках ДКХП. Оскільки в Україні триває процес перегляду,
удосконалення та розроблення кваліфікаційних характеристик і деякі галузеві
випуски ДКХП й досі відсутні, то за потреби можна користуватися
кваліфікаційними характеристиками відповідних довідників, виданих ще за
радянських часів, які залишаються чинними й досі згідно з Постановою
Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України
окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 р. № 1545-XII, за
умови відповідності назв посад (професій) вимогам Національного класифікатора
України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом
Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327 (далі ― Класифікатор
професій). Якщо ж кваліфікаційних характеристик немає взагалі, то посадові
інструкції розроблюються з огляду на розподіл праці, завдання та обов’язки, які
плануються або фактично склалися між працівниками у процесі роботи.
Під час складання посадових інструкцій слід використовувати:
 Класифікатор професій;
 відповідні кваліфікаційні характеристики професій працівників згідно з
ДКХП;
 локальні нормативні документи підприємства:
o статут;
o колективний договір;
14
o правила внутрішнього трудового розпорядку.
Виходячи з особливостей штатного розпису, структурних перетворень,
скорочення штатів, раціонального розподілу праці або інших причин, пов’язаних
із виробничою необхідністю, коло завдань та обов’язків, що містяться у
кваліфікаційних характеристиках до посад (професій) працівників, може бути
розширено під час розробки посадових інструкцій трудовими функціями,
передбаченими для різних груп професій, але рівними чи нижчими за складністю
та виконання яких не потребує іншої кваліфікації, або звужено за рахунок їх
розподілу між окремими виконавцями. Працівники вищої кваліфікації мають
володіти знаннями, навичками та вмінням виконувати роботи, передбачені
кваліфікаційними характеристиками для працівників нижчої кваліфікації цієї
самої посади (професії).
Зміни та доповнення до посадових інструкцій, які суттєво впливають на їх
зміст (наприклад, у разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі
скороченням чисельності, раціональним розподілом праці, змінами у
Класифікаторі професій чи ДКХП щодо назви посади, змісту завдань та
обов’язків, кваліфікаційних вимог, уточнення професійної термінології тощо)
можна вносити лише на підставі наказу (розпорядження) роботодавця.
Якщо зміни, що вносяться до посадових інструкцій, пов’язані зі зміною
істотних умов праці (режиму роботи, найменування посади, категорії,
суміщення професій тощо), то працівника необхідно повідомити про це не
пізніше ніж за два місяці до набрання чинності зазначеними змінами (ст. 32
КЗпП).
А от за потреби внесення деяких поправок до тексту посадової інструкції,
які пов’язані з незначними недоліками (помилки в написанні, неправильне
застосування розділових знаків чи формулювань, що можуть вплинути на
правильне розуміння тексту) отримання відповідного наказу роботодавця не є
обов’язковим.
Роботодавець або інша уповноважена ним особа має ознайомлювати
працівника під підпис з його посадовою інструкцією під час прийняття на роботу.
Хоча таку процедуру чітко не виписано у законодавстві України, але у ст. 29
КЗпП передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором
роботодавець, зокрема, зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і
обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на
робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих
факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його
права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного
законодавства і колективного договору, а також ознайомити працівника з
правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором
підприємства.
А посадова інструкція і є саме тим документом, в якому визначено
конкретні завдання та обов’язки працівника, його права та відповідальність.
Ознайомлення працівника з нею під підпис виключить можливі питання при
виникненні спору про зміст його трудових функцій, а також під час вирішення
трудового спору у зв’язку з порушенням працівником трудових обов’язків.
Зазвичай, посадова особа, яка є відповідальною за кадрові питання на
підприємстві (інспектор з кадрів, начальник відділу кадрів тощо) веде обліковий
15
журнал, в якому кожен із найманих працівників після ознайомлення з посадовою
інструкцією залишає свій підпис із зазначенням дати.
Під час введення до штатного розпису нових посад слід паралельно
розробити й відповідні посадові інструкції.
Зверніть увагу, що посадові інструкції складаються на посаду (професію), а не на
окремого працівника. Тому достатньо буде однієї посадової інструкції конкретної
професії для двох і більше працівників. Також слід наголосити, що вписування до
посадових інструкцій будь-яких приватних даних працівника (наприклад,
прізвища, ім’я та по батькові) чинним законодавством не передбачено.
Структура інструкції
Під час розробки посадових інструкцій необхідно використовувати єдиний
загальноприйнятий підхід щодо їх побудови та забезпечувати чітке і стисле
формулювання змісту кожного розділу. Зараз набирає обертів розробка посадових
інструкцій у вигляді таблиць ― зазвичай, при цьому їх «творці» посилаються на
міжнародні стандарти, наприклад, ISO 9000 (серію міжнародних стандартів, що
описують вимоги до системи менеджменту якості організацій і підприємств). Але
це є некоректним і нелегітимним, бо норми та вимоги Загальних положень ДКХП,
передбачають тільки текстовий варіант.
Так, посадові інструкції складаються з розділів, розташованих за такою
структурою:
1. Загальні положення
Містить основні дані про посаду, сферу діяльності працівника,
найменування структурного підрозділу, де він працює, перелік законодавчих
актів, нормативних та інших документів, якими працівник керується у своїй
роботі, порядок призначення на посаду звільнення та припинення виконання
посадових обов’язків, безпосередню підпорядкованість та наявність підлеглих,
порядок заміщення інших працівників на період їхньої тимчасової відсутності
(відпустка, навчання, хвороба тощо), а також хто заміщує його. До цього розділу
можна ще внести кваліфікаційні вимоги, що висуваються до працівника (рівень
освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом),
якщо їх не визначено окремим розділом.
2. Завдання та обов’язки
Цей розділ характеризує зміст діяльності працівника й включає в себе
конкретний перелік завдань, обов’язків і видів робіт, закріплених за працівником
щодо напряму його діяльності, викладений у лаконічній формі, починаючи з
визначення організаційно-юридичних ознак (керує, організовує, розглядає,
забезпечує, контролює, спостерігає, виконує, здійснює, бере участь тощо) та
визначає самостійну ділянку роботи для кожного працівника, перелік об’єктів
управління або зон обслуговування, закріплених за працівником, а також
встановлює правила, норми та технічні вимоги, яких слід дотримуватися під час
роботи.
Зміст завдань та обов’язків має викладатися за ступенем їх важливості та
частоти виконання: спочатку наводяться основні, виконання яких займає
найбільшу частину робочого часу, потім допоміжні, додаткові та періодичні, що
виконуються час від часу. Завдання та обов’язки працівників мають відповідати
завданням і функціям підрозділу, де вони працюють і не дублювати обов’язки
інших працівників.
16
3. Повинен знати
У цьому розділі має міститися перелік мінімальних вимог до спеціальних
знань, умінь, майстерності працівників у відповідності до реальних умов їх
діяльності, особливостей устаткування, інструментів, матеріалів тощо, достатніх
для якісного виконання покладених на них завдань та обов’язків. До цього розділу
належать також вимоги щодо знань законодавчих актів та нормативних
документів, необхідних працівнику для виконання своїх посадових обов’язків.
4. Права
Визначаються повноваження, делеговані працівникам, за допомогою яких
забезпечується виконання покладених на них завдань та обов’язків. Наприклад,
вносити пропозиції в межах їх компетенції, отримувати необхідну інформацію від
інших працівників, виконувати обов’язки представництва щодо певних питань,
узгоджувати проекти документів, брати участь у нарадах, звертатися до
керівництва з питань сприяння виконання покладених завдань та обов’язків тощо.
5. Відповідальність
Зазначаються критерії оцінки якості та своєчасності виконання завдань,
обов’язків і робіт, ступінь персональної відповідальності працівників за
невиконання, неякісне або несвоєчасне їх виконання, за спричинення
матеріальних збитків та незастосування належних заходів у межах своїх
обов’язків і повноважень, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку,
правил охорони праці, техніки безпеки тощо.
6. Кваліфікаційні вимоги
У даному розділі зазначається інформація щодо спеціалізації працівника,
його освітньо-кваліфікаційного рівня (магістр, спеціаліст, бакалавр, молодший
спеціаліст), професійної підготовки на виробництві та досвіду роботи, а в окремих
випадках додаткові особливі вимоги, необхідні для належного виконання
покладених на працівника завдань та обов’язків.
7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою
Визначається коло основних взаємовідносин працівників під час виконання
покладених на них завдань та обов’язків із співробітниками свого або інших
структурних підрозділів, а також зі сторонніми підприємствами, організаціями,
установами, з якими працівник має службові взаємовідносини, строки отримання
та надання взаємної інформації (за наявності), порядок погодження та
затвердження відповідних документів тощо.
У розділі зазначається від кого (кому), терміни протягом якого строку та яку
інформацію отримує (надає) працівник, з ким спільно готує та погоджує проекти
документів, кому і в які терміни надсилає виконану роботу або від кого її
отримує, з ким і з яких питань (наприклад, забезпечення матеріальними
ресурсами, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, пожежної
безпеки) має взаємовідносини.
Необхідно зазначити, що два останні з наведених розділів (тобто щодо
кваліфікаційних вимог працівника та взаємовідносин за посадою) не є
обов’язковими елементами усіх посадових інструкцій і вносяться до них лише за
потреби.
Залежно від нумерації розділів, прийнятої у тій чи іншій посадовій
інструкції, послідовно (у стовпчик) за текстом нумерується та наводиться кожна із
позицій змісту інформації, що міститься у цих розділах. Наприклад:
17
 розділ 1 «Загальні положення» ― нумерація позицій змісту
інформації цього розділу буде такою 1.1 ... , 1.2 ... , 1.3 ... тощо;
 розділ 2 «Завдання та обов’язки» ― 2.1 ... , 2.2 ... , 2.3 ... і так далі.
Таким чином, кожна із позицій, що входить до посадової інструкції, буде
мати притаманний тільки їй номер.
У правому верхньому кутку першої сторінки посадової інструкції зазначається
слово «Затверджую», вказується посада, ініціали та прізвище керівника, його
підпис і дата затвердження.
У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади, яка має
відповідати професійній назві роботи, передбаченій у Класифікаторі професій, та
повна назва відповідного структурного підрозділу.
Посадові інструкції складаються у двох примірниках, один з яких
зберігається у відділі кадрів, а другий ― у керівників відповідних структурних
підрозділів. Працівнику видається під підпис копія посадової інструкції.
Наприкінці варто зазначити, що посадові інструкції можуть бути як
типовими, так і конкретними (деталізованими).
Типові розроблюються для груп працівників, які виконують одну роботу та
обіймають однакові посади, а також для однотипних організацій та структурних
підрозділів, а деталізовані ― для конкретного працівника, який працює на
певному робочому місці та виконує завдання та обов’язки, притаманні тільки його
посаді (професії).
Також слід звернути увагу на те, що розробляючи посадові інструкцій,
необхідно звертати увагу на правомірність використання тих чи інших посад
(професій), оскільки останні обов’язково повинні відповідати чинному
Класифікатору професій.
Завдання 2. Складіть посадову інструкцію менеджера.
Завдання 3. Ознайомтеся із статтею на сайті https://uk.wikipedia.

org/wiki/Договір. Укладіть конспект.
18
Завдання 4. Скориставшись зразком укладіть договір.
Договір про виконання разової роботи

м. _ _ _ _ _ _ _ "_ _" _ _ _ _ _ _ 20_ р.
_____________________________________________
(вказати найменування сторони)
(надалі іменується "Замовник") в особі _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
___________________________________________,
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
що діє на підставі
_____________________________________________,
(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)
з однієї сторони, та
______________________________________________
(вказати прізвище, ім'я та по батькові сторони)
що проживає за адресою: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _,
(вказати місце проживання)
(надалі іменується "Підрядник"), з іншої сторони,
(в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали
цей Договір про виконання разової роботи (надалі іменується "Договір") про таке.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, дає завдання
Підрядникові щодо виконання, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати на
свій ризик наступну разову роботу:
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _
(характер і вид роботи)
строком до _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ __ _ _ _
(надалі іменується "робота").
1.2. Робота має відповідати таким вимогам щодо якості: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
____________________.
1.3. Замовник зобов'язаний забезпечити Підрядника усім необхідним для
виконання роботи, передбаченої цим Договором, а саме: _ _ _ _ _ _ (надалі
іменується "матеріал"), шляхом _ _ _ _ _ _ в строк _ _ _ _ _ _ .
1.4. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу.
1.5. Норми витрат матеріалу, строки повернення його залишків та основних
відходів визначені в додатку N _ _ до цього Договору.
1.6. Ціна роботи становить _ _ _ _ _ _ _ _. Ціна роботи включає відшкодування
витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу.
1.7. Замовник сприяє Підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсягах та в
порядку, встановлених додатком N _ _ до цього Договору.
2. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ

2.1. У межах строку, визначеного у п. 1.1 цього Договору, Підрядник
зобов'язується завершити виконання роботи і подати Замовникові для підписання
Акт здавання-приймання виконаної роботи та наступну документацію: _ _ _ _ _ _
19
_ _ _ _ _ _ _ _ _, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконану
роботу і в разі відсутності допущених у роботі відступів від умов цього Договору
або інших недоліків підписати Акт здавання-приймання виконаної роботи в 10-
денний строк з дня подання йому Підрядником названого документа.
3. ОПЛАТА РОБОТИ
3.1. За виконану роботу Замовник сплачує Підрядникові _ _ _ _ _ _ _ _ ціну
роботи, тобто _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ грн. шляхом _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.
3.2. Оплата здійснюється не пізніше _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ з дня підписання
Акта здавання-приймання виконаної роботи.
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ
4.1. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі
іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену
цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.
4.1.1. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто
виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
4.1.2. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно
сталося не з її вини (умислу чи необережності).
4.1.3. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення
Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо
належного виконання цього Договору.
4.2. Замовник несе таку відповідальність за цим Договором:
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _.
4.3. Підрядник несе таку відповідальність за цим Договором:
_____________________________________________.
5. ДІЯ ДОГОВОРУ
5.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його
підписання Сторонами та його скріплення печаткою Замовника.
5.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1
цього Договору та закінчується _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ .
5.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності
за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
5.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні
законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю
Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
5.5. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення
Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не
встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні
законодавстві.
5.6. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні
законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю
Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
5.7. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення
Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не
встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні
законодавстві.
20
6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
6.1. Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у
тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та
припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків
недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та
відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до
таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів
добросовісності, розумності та справедливості.
6.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним,
листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або
письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього
Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при
тлумаченні умов цього Договору.
6.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у
цьому Договорів реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі
повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик
настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.
6.4. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором
однією із Сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового
погодження цього із іншою Стороною.
6.5. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і
мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані
Сторонами та скріплені печаткою Замовника.
6.6. Всі виправлення за текстом цього Договору мають силу та можуть братися до
уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані,
засвідчені підписами Сторін та скріплені печаткою Замовника.
6.7. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та
термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають
однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін.
11. ДОДАТКОВІ УМОВИ
___________________________________
РЕКВІЗИТИ СТОРІН
ЗАМОВНИК ПІДРЯДНИК
_________________ __________________________
_________________ __________________________
_________________ __________________________
Підписи
За ЗАМОВНИКА За ПІДРЯДНИКА
Керівник _ _ _ _ __/_ _ _ _ _ / Керівник _ _ _ _ _ _ _/_ _ _ _ /
М. П. М. П.
Зразок договору складено станом на «__»________________20___ р.
Форми перевірки виконання самостійної роботи студентів

2. Зразки укладених документів.
21
1. Складання й оформлення вказівки.
знати: вимоги і правила до укладання документа.
вміти: укладати документ.
Література
Загнітко А.П., Данилюк А.Г. Українське ділове мовлення: професійне і
непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006.

2. Укладений документ (формат А4).
Завдання та запитання для обговорення
Завдання 1. Прочитайте статтю, укладіть конспект.

Вказівка – це розпорядчий документ керівників органів та установ
державної влади та місцевого самоврядування переважно інформаційно-
методичного характеру, який створюють для організації виконання наказів,
інструкцій та інших правових актів вищих органів управління.
Вказівки готують міністри, керівники органів, установ, об’єднань,
організацій. Видають ці документи при оформленні відряджень, рішень поточних
організаційних питань, а також з метою доведення до виконавців нормативних
матеріалів. Право підписувати вказівку має перший керівник підприємства
(установи) та його заступники.
Реквізити:
· назва відомства, закладу та структурного підрозділу;
· назва виду документа (ВКАЗІВКА);
· дата (дата підписання);
· місце видання;
· індекс;
· заголовок до тексту;
· текст;
· підпис;
· гриф погодження.
Текст вказівки складається з двох частин:
1) констатаційної (вступної);
2) розпорядчої.
Констатаційна частина традиційно починається такими
словами: „Для…”, „Згідно з...”,„Про...”, „Відповідно до...” тощо, а закінчується
переважно словами „ЗОБОВ’ЯЗУЮ”,„ПРОПОНУЮ” (останнє вживають тоді,
коли виконавця не можна зобов’язати виконувати дії, що не належать до його
22
обов’язків згідно з посадовою інструкцією), які друкують великими літерами та
після них ставлять двокрапку.
Розпорядчу частину викладають у наказовій формі, наводячи заходи і дії,
інколи вказуючи посадових осіб, які відповідатимуть за реалізацію цих дій, а
також указують термін виконання завдань. Цю частину часто поділяють на
пункти, які нумерують арабськими цифрами.
Оформляють вказівки на бланках (загальних чи спеціальних) формату А4.
ЗРАЗОК
Назва вищого органу
Назва структури, підпорядкованої вищому органу
ВКАЗІВКА
20.10.2011 м. Харків №29

Про дотримання вимог пожежної безпеки
Відповідно до вказівки заступника міністра від... №... ВИМАГАЮ:
1. Забезпечити виконання приписів державного пожежного нагляду в установлені
терміни.
2. Встановити суворий протипожежний режим у приміщеннях.
3. Заборонити застосування електронагрівальних приладів із відкритими
спіралями.
4. Організувати проведення розрахунків струмоприймачів, замірів опору ізоляції
електромереж, проведення інструктажів із працівниками щодо дотримання ними
вимог пожежної безпеки.
5. Попереджаю про персональну відповідальність керівників усіх рівнів за
дотримання вимог пожежної безпеки на об'єктах інституту.
Начальник
(звання) (підпис) ініціали, прізвище
Завдання 4. Укладіть вказівку щодо регулювання цін на паливно-мастильні

матеріали у період весінньо-польових робіт.

23
1. Складання й оформлення акту.
2. Види актів.
3. Реквізити і правила оформлення актів.
Завдання для виконання
Завдання 1. Прочитайте текст, укладіть тезисний план-конспект.

АКТ – обліково–фінансовий документ, який інформує про рішення щодо
законів, постанов і затверджує певні факти, події. Акт складається кількома
особами (комісією).
Текст складається з двох частин:
- вступна, де зазначені підстави для складання акта, перелік членів комісії, особи
присутні під час складання.
- констатуюча – визначення мети, завдань акта, характер проведеної роботи,
висновки.
В кінці вказується кількість примірників і місце їх зберігання.
Реквізити:
1. Назва установи.
2. Гриф затвердження.
3. Назва виду документа;
4. Номер, дата складання.
5. Місце складання і видання.
6. Заголовок.
7. Текст.
8. Підписи.
9. Дата.
10. Печатка.
Вимоги до оформлення тексту
Текст акта складають із двох частин: вступної та констатуючої.
Вступну частину будують за схемою:
Підстава:
Складений комісією в складі:
Голова:
Члени комісії:
Були присутні:
При перерахуванні осіб, які беруть участь в упорядкуванні акта, вказують
посади, ініціали, прізвища.
24
Якщо акт складений комісією, то першим указують голову комісії, його
посаду, ініціали й прізвище. Прізвища членів комісії розташовують за абеткою,
нумерують арабськими цифрами.
У констатуючій частині викладають мету, завдання, сутність і характер
проведеної роботи, фіксують установлені факти.
У тексті повинні бути відомості про кількість екземплярів акта й куди вони
спрямовані.
Дата акта повинна відповідати дню факту або події, що фіксується.
Після упорядкування акта комісія повинна ознайомити з його змістом осіб,
згаданих в акті, під розписку.
ЗРАЗОК
Харківська фабрика «Галатея»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор фабрики
Шеховцова Н.П.
АКТ № 23
м. Харків 03.04.2003
Про результати ревізії їдалень
Підстава: наказ № 10 директора фабрики від 03.04.2003.
Як результат проведення ревізії встановлено:
1. Залишок продуктів у їдальні за станом 03.04.2003 згідно з обліковою
книгою і даними касового обліку становить продуктів на суму 4 тис. грн..
2. Фактичний залишок наявних продуктів становить суму 3 тис. грн..
3. Нестача продуктів на суму 1 тис. грн.. виникла з вини завідуючої
їдальнею.
Голова комісії Н.П. Шеховцова
Члени комісії О.Ю. Шкіль
печатка Д.Д. Лопатнікова
Завдання.
Завдання 1. Допишіть текст акта відповідно до вимог його оформлення.
АКТ №5
м.Донецьк 15.01.2001 р.
Перевірка фінансової дисципліни підприємства з обмеженою
відповідальністю «Орбіта».
Підстава: планова перевірка податкової інспекції Київського району м.
Донецька.
Наказ №154 від 13.01.2001 р.
Складений комісією
Голова:
Члени комісії:
Присутні:
Комісія перевірила стан фінансової дисципліни підприємства з обмеженою
відповідальністю «Орбіта» за період з 01.01.15 р. по 12.09.201 р.
25
Перевірці підлягала така документація:….
У результаті перевірки стану фінансової дисципліни комісія прийшла
висновку, що …
Комісія пропонує: …
Голова комісії
Члени комісії
Завдання 2. Самостійно складіть акт списання непридатних для

користування меблів, використовуйте числівники.
Загнітко А.П., Данилюк А.Г. Українське ділове мовлення: професійне і

1. Тезисний план-конспект.
2. Укладені акти (формат А4).
Питання для самоконтролю

1. Що таке акт?
2. В яких випадках укладають акти?
3. Які є правила оформлення комерційних актів?
4. З яких реквізитів складається акт?
5. З яких частин складається текст акта?
6. Охарактеризуйте вступну частину акта.
7. Охарактеризуйте констатуючу частину акта.
8. Хто підписує акт?

2. Укладені документи.
26

1. Складання й оформлення звіту.
знати: вимоги до укладання документів.
вміти: укладати документ згідно із правилами та вимогами.
1. Загнітко А.П., Данилюк А.Г. Українське ділове мовлення: професійне і
2. http://reftrend.ru/659150.html
1. Опорний конспект.
Завдання
Завдання 1. Напишіть конспект.
Звіт - це письмове повідомлення про виконання певної роботи. Звіти бувають
статистичні (цифрові) й текстові. Статистичні звіти пишуть на спеціальних
виготовлених друкарським способом бланках, текстові - на звичайному папері.
Матеріал звіту охоплює чітко визначений період часу. Звіт містить такі складові:
1) заголовок, у якому крім слова Звіт зазначають назву організації чи установи, яка
звітує, період, вид роботи;
2) вступну частину, в якій вказують коло завдань, поставлених перед організацією чи
установою за звітний період;
3) докладний опис виконаної роботи з наведенням позитивних і негативних
прикладів;
4) висновки, пропозиції, перспективи;
5) підпис відповідальної особи з організації чи установи або посадової особи, яка
складала звіт;
призывать к порядку прийти в себя прийти к решению прийти к согласию прийти к
убеждению принимать во внимание принимать в шутку принять решительные меры
приступить к обсуждению
6) дату складання;
7) печатку установи (якщо це потрібно).
Звіт має характеризуватися чіткістю побудови, логічною послідовністю
викладу матеріалу й містити вичерпні відповіді на всі запитання схеми, а також
узагальнення і висновки.
Якщо звіт надто великий за обсягом, його частини матимуть заголовки, які
повинні бути короткими і відповідати змісту.
Звіт допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чиюсь роботу, знайти в ній
позитивне і негативне, зробити висновки, накреслити перспективи.
Завдання 2. Складіть звіт про вивчення курсу «Діловодство».
2. Укладений документ.
27
1. План. Види планів.
2. Складання й оформлення плану

2. http://reftrend.ru/659150.html


Завдання 1. Укладіть конспект.
План – документ, що визначає точний перелік запланованих до виконання робіт
чи заходів, їх послідовність, обсяг, координати керівників.
Загальна характеристика планів
В нинішніх умовах господарювання всі учасники ринкових відносин
самостійно здійснюють планування своєї діяльності на основі ринкового попиту,
раціонального використання наявних ресурсів, прагнення отримати максимальну
величину прибутку. При цьому в практичній діяльності підприємство
використовує різні види планів.
Види планів за об'єктами планування
- план виробництва (номенклатура, асортимент та кількість продукції, що
виготовляється в натуральних та вартісних показниках, виробнича потужність,
трудомісткість виробничої програми);
- план товарообороту (структура та обсяги реалізації товарів);
- план продажу (визначення можливих обсягів продажу, формування портфелю
замовлень, освоєння нових видів продукції);
- фінансовий план (баланс доходів та витрат, план грошових надходжень);
- план з праці та персоналу (продуктивність праці, чисельність персоналу);
- план матеріально-технічного забезпечення (потреба в матеріалах, паливі,
обладнанні);
- план витрат (собівартість, калькуляція, кошторис);
- план інвестицій (обсяги та джерела інвестиційних коштів за напрямами
інвестицій, зведений план інвестицій).
Види планів за терміном виконання
1) перспективні (кілька років); 2) річні; 3) піврічні; 4) квартальні; 5) місячні; 6)
тижневі; 7) щоденні.
28
Види планів за кількістю запланованих заходів
1)прості; 2) складні.
Форма: 1) текст; 2) таблиця.
Відмітка про виконання.
План підписується керівником установи, затверджується.
Види планів за тривалістю планового періоду:
Довгостроковий (перспективний) план передбачає визначення стратегії
розвитку підприємства стосовно всіх напрямів його діяльності на період більше 5
років.
Середньостроковий план - це деталізація довгострокового плану для
перших років діяльності підприємства на період від 1 до 5 років.
Поточний план - це планування діяльності підприємства за всіма
напрямами на короткі періоди (рік, квартал, місяць, тиждень, доба).
Короткострокові плани містять у собі конкретні заходи щодо досягнення
цілей (визначених у довгострокових планах) та використання необхідних для
цього ресурсів підприємства.
Види планів за змістом планових рішень
Стратегічний план визначає основні напрями розвитку підприємства на
довготривалу перспективу. У рамках стратегічного планування приймають
рішення стосовно розширення бізнесової діяльності, розробки та впровадження
заходів для задоволення ринкового попиту, ринків збуту, партнерських
взаємовідносин. Таким чином, основна ознака стратегічного планування - пошук
нових можливостей діяльності та розвитку підприємства, створення потенціалу
для адаптації до динамічних змін внутрішніх та зовнішніх умов його існування.
Саме для цього під час стратегічного планування підприємство визначає цілі та
розробляє засоби їх досягнення.
Тактичний план - розробка плану економічного та соціального розвитку
підприємства на короткостроковий або середньостроковий період. Тактичні плани
конкретизують та доповнюють стратегічні. Так, якщо стратегічні плани
окреслюють місію, відповідні їй цілі діяльності підприємства, загальні засоби та
заходи їх досягнення, то тактичні - визначають сукупність конкретних дій та
засобів для досягнення намічених цілей. Тактичне планування дозволяє
реалізувати додаткові резерви, які сприятимуть збільшенню обсягів виробництва,
зниженню витрат, підвищенню якості продукції, росту продуктивності праці
тощо.
Оперативно-календарний план деталізує показники тактичного плану для
організації планомірної та ритмічної роботи всього підприємства та його
структурних підрозділів протягом короткого проміжку часу (день, тиждень,
місяць). У процесі оперативно-календарного планування визначається час
виконання окремих операцій виробничого процесу, оперативної підготовки
виробництва, а також передбачаються заходи щодо контролю, матеріально-
технічного забезпечення виробництва, збуту продукції. План містить календарне
погодження виробничого процесу між структурними підрозділами, в якому
враховуються послідовність та параметри технологічного процесу.
Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства як
цехове (міжцехове), а для окремих цехів - у розрізі дільниць і робочих місць
(внутрішньоцехове).
29
Міжцеховий оперативний план забезпечує скоординовану діяльність між
цехами підприємства згідно з послідовністю технологічних процесів
(заготівельних, обробних, складальних) та з урахуванням цехових функцій -
основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні. Головним завданням міжцехового
оперативного планування має бути забезпечення ритмічної роботи всіх цехів,
запобігання виникнення «вузьких місць», погодження номенклатури заготівель,
деталей, вузлів та термінів їхнього пересування між цехами (виробництвами).
Внутрішньоцеховий оперативний план включає розробку календарних
планів виробництва для дільниць та контроль за їх виконанням, розподіл робіт за
робочими місцями, оперативне регулювання виробничих процесів.
Бізнес-план необхідний для оцінки доцільності здійснення того чи іншого
виду діяльності. У ньому викладено суть, напрями та способи реалізації
підприємницької ідеї; надана оцінка ринковим, виробничим, організаційним та
фінансовим аспектам майбутнього бізнесу. Бізнес-план розробляється для
обгрунтування: вибору нових видів діяльності; можливості залучення інвестицій,
отримання кредитів; пропозицій для створення спільних підприємств;
доцільності в отриманні підтримки держави. При ринковій системі
господарювання він виконує дві важливі функції:
 зовнішню (ознайомлення зацікавлених осіб із сутністю та ефективністю
реалізації нової підприємницької ідеї);
 внутрішню (конкретизація заходів та засобів для реалізації підприємницького
проекту).
Класифікація планів за ознаками:
– предметом планування (цілей, засобів, процесів);
– строками планування;
– сферами планування.
Реквізити:
1. Гриф затвердження. 2. Назва виду документа. 3.Назва установи. 4.
Заголовок. 5. Коди. 6.Текст. 7. Підписи. 8. Дата. 9. Візи. 10. Печатка.
Завдання 2. Складіть тактичний поточний квартальний простий план у формі
таблиці збільшення реалізації виготовленої продукції та збільшення асортименту
продукції підприємства.

2. Укладений план (формат А4).
30
1. Оформлення акту на списання малоцінного інвентаря.

знати: вимоги до укладання документа.

2. kursovotmarinu.ucoz.ru


Завдання 1. Скласти конспект.
Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (типова
форма № МП-8) затверджено наказом Мінстату України № 145 від 22.05.96р.
Дана форма застосовується для оформлення списання малоцінних та
швидкозношуваних предметів, які знаходились в експлуатації, і які були визнані
непридатними для подальшого використання, такі що належать здачі у брухт. У
документі зазначається назва підприємства (організації), ідентифікаційний код
ЄДРПОУ, код за УКУД, ставиться підпис, ініціали, посада та прізвище керівника,
що затверджує акт. Вказується номер та дата наказу, згідно якого була
сформована комісія.
Далі заповнюється таблиця-перелік предметів, що підлягають списанню, з
зазначенням таких даних: найменування (назва), номенклатурний та інвентарний
номери, кількість, дата надходження, ціна, сума, строк служби, причина списання,
номер паспорта. В кінці акта кожен член комісії зазначає свою посаду, прізвище,
ініціали та підпис.
Завдання 2. Скласти акт про списання малоцінного інвентаря за

запропонованим зразком на сайті kursovotmarinu.ucoz.ru

31
1. Оформлення заяви-зобов’язання.
2. Особливості укладання заяви-зобов’язання.

1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – 7-ме вид. – Донецьк: СПД
ФО Сердюк В.І., 2005. – с.272-282.


Заява-зобов’язання – документ, що є різновидом термінового
зобов’язання, яке оформляється з метою отримання кредиту за спеціальними
позиковими рахунками.
Такі позики (кредити) банку підприємствам, організаціям використовуються для
оплати вартості товарів, відвантажених на адресу споживачів, сезонні витрати, за
надані послуги тощо.
Реквізити:
- назва установи банку, до якої звертаються із метою кредитування певних
операцій (у правому куті);
- назва підприємства, що дає зобов’язання перед банком (у правому куті);
- назва виду документа;
- текст;
- підписи керівника й головного бухгалтера підприємства, скріплені гербовою
печаткою;
- дата складання заяви-зобов’язання.
Текст заяви-зобов’язання складається від першої особи множини із
формулюваннями типу ,,просимо надати”, ,,просимо прийняти”тощо. Він
складається з 4-х частин. У першій висловлюється прохання щодо кредитування,
зазначається спрямування позичених коштів. У другій – прохання щодо
приймання фінансово-розрахункових документів. У третій банкові надається
право вести перерахунки із розрахункового рахунка підприємства на підставі
платіжних документів. Четверта частина — зобов’язання про дотримання
фінансової дисципліни.
32
Працівники установ (підприємств, організацій) часто складають заяву-
зобов’язання, що містить прохання окремих осіб про надання позики.
Реквізити особистої заяви-зобов’язання:
- назва установи, до якої звертається заявник;
- прізвище, ім’я та по батькові, посада, табельний номер, місячний заробіток,
домашня адреса, паспортні дані заявника;
- назва виду документа;
- текст, що містить:
– прохання заявника із зазначенням розміру позики, терміну її повернення;
– мету позики;
– доручення про стягнення суми в разі несвоєчасного повернення позики;
- дата, підпис заявника;
- резолюція установи в разі задоволення заяви.
Особиста заява-зобов’язання пишеться від першої особи однини із
формулюваннями типу,,прошу надати”, ,,зобов’язуюсь повідомити” тощо.
Завдання 2. Здійсніть переклад. Заповніть запропонований Вам документ.

2. Укладений документ.
33
Тема 5 Складання й оформлення документів, що використовуються в роботі

з кадрами.
1. Складання й оформлення наказу.
2. Складання й оформлення витягу з наказу.

1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – 7-ме вид. – Донецьк: СПД
ФО Сердюк В.І., 2005. – с.272-282.


Завдання 1. Укладіть конспект тексту, взятого з Типової інструкції з
діловодства (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня
2010 року № 778).
3.1. Наказ (розпорядження).
3.1.1. Наказ (розпорядження) – документ, який засвідчує рішення
організаційно-розпорядчого характеру. Накази (розпорядження) видаються з
основних питань діяльності, адміністративно-господарських питань та
кадрових питань (особового складу) загальноосвітнього навчального закладу.
3.1.2. Наказ (розпорядження) підписується відповідно до пункту 2.5.11. цієї
Інструкції.
3.1.3. Після підписання наказу (розпорядження) зміни до нього вносяться
лише шляхом видання нового наказу (розпорядження) про внесення змін.
3.1.4. Наказ (розпорядження), як правило, оформлюється на бланку
загальноосвітнього навчального закладу.
Зміст наказу (розпорядження) коротко викладається в заголовку, який
починається з прийменника «Про» та складається за допомогою віддієслівного
іменника («Про затвердження...», «Про створення...») або іменника («Про
підсумки...»).
3.1.5. Текст наказу (розпорядження) з питань основної діяльності
загальноосвітнього навчального закладу та адміністративно-господарських
питань складається з двох частин – констатуючої (преамбули) і розпорядчої.
У констатуючій частині зазначаються підстава, обґрунтування або мета
видання наказу. Зазначена частина може починатися із слів «На виконання…», «З
метою…» тощо.
34
Якщо документ видається на підставі іншого розпорядчого документа, в
констатуючій частині зазначаються назва виду цього документа, його
автор, дата, номер та заголовок. Крапка в кінці констатуючої частини не
ставиться.
Розпорядча частина наказу починається із слова «НАКАЗУЮ»,
розпорядження може починатися із слова «ЗОБОВ’ЯЗУЮ», яке друкується
з нового рядка великими літерами без відступу від лівого поля і лапок, після
чого ставиться двокрапка.
Розпорядча частина поділяється на пункти та підпункти, які нумеруються
арабськими цифрами. У кожному пункті повинні бути зазначені виконавці,
конкретні завдання (доручення) і строки їх виконання. Виконавці можуть бути
названі також узагальнено: «керівникам методичних об’єднань», «заступникам
директора». При цьому, як правило, не застосовується написання неконкретних
доручень, які містять слова: «прискорити», «поліпшити», «активізувати»,
«звернути увагу» тощо.
Якщо наказом (розпорядженням) відміняється попередній розпорядчий
документ, у розпорядчій частині зазначається пункт, який повинен починатися із
слів: «Визнати таким, що втратив чинність,...».
Зміни, що вносяться до наказу (розпорядження), оформлюються окремим
наказом (розпорядженням), який повинен мати такий заголовок: «Про внесення
змін до наказу (розпорядження)...» із зазначенням дати, номера, заголовка
розпорядчого документа, до якого вносяться зміни. Розпорядча частина наказу
(розпорядження) починається з такого пункту:
«1. Внести зміни до наказу (розпорядження)…».
Далі окремими підпунктами формулюються зміни до розпорядчого
документа, наприклад:
«1) пункт 2 викласти в такій редакції:...»;
«2) пункт 3 виключити»;
«3) абзац другий пункту 4 доповнити словами...».
Якщо зміни до розпорядчого документа оформлюються на окремому аркуші
(аркушах), в першому пункті розпорядчої частини наказу (розпорядження)
зазначається:
«1. Внести зміни до... (додаються)».
3.1.6. Останній пункт розпорядчої частини у разі потреби може містити
рішення про покладення на посадову особу функцій з контролю за виконанням
наказу (розпорядження).
3.1.7. Наказ (розпорядження) з кадрових питань (особового складу)
оформляється у вигляді індивідуального або зведеного. В індивідуальному наказі
(розпорядженні) міститься інформація про одного працівника; у зведеному – про
кількох, незалежно від того, які управлінські рішення щодо них приймаються
(прийняття на роботу, призначення на посаду, переведення на іншу посаду
(роботу), звільнення тощо).
3.1.8. Зміст індивідуального наказу (розпорядження) з кадрових питань
(особового складу) стисло викладається в заголовку, який починається з
прийменника «Про» і складається за допомогою віддієслівного іменника,
35
наприклад: «Про призначення...», «Про прийняття...». У зведених наказах
(розпорядженнях) може застосовуватись узагальнений заголовок, наприклад:
«Про кадрові питання», «Про особовий склад».
3.1.9. У тексті наказу (розпорядження) з кадрових питань (особового
складу), як правило, констатуюча частина не зазначається.
3.1.10. Розпорядча частина наказу (розпорядження) починається, як
правило, з дієслова у формі інфінітиву: «Прийняти», «Призначити», «Перевести»,
«Оголосити» тощо.
Далі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника, на якого
поширюється дія наказу та текст наказу. У зведеному наказі (розпорядженні)
прізвища осіб у межах пунктів розміщуються за алфавітом.
3.1.11. У наказі (розпорядженні) про призначення або звільнення працівника
зазначається повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на
роботу (припинення трудових відносин), розміри його посадового окладу
відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат.
3.1.12. У зведеному наказі (розпорядженні) з кадрових питань (особового
складу) до розпорядчої частини включається інформація, що розміщується у
такій послідовності: прийняття на роботу, переведення, звільнення.
3.1.13. У кожному пункті наказу (розпорядження) з кадрових питань
(особового складу) зазначається підстава щодо його видання (заява працівника,
контракт, доповідна записка, рішення атестаційної комісії тощо).
3.1.14. Під час ознайомлення з наказом (розпорядженням) вказаними у
ньому особами на першому примірнику наказу проставляються їх підписи із
зазначенням дати ознайомлення.
3.1.15. Накази (розпорядження) нумеруються у порядку їх видання в межах
календарного року; накази (розпорядження) з основної діяльності та з кадрових
питань (особового складу) мають окрему порядкову нумерацію.
Зразок
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
____ ___________ 20__ р. м. Лисичанськ № __________
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ ВИТЯГІВ З НАКАЗІВ

На підприємствах часто доводиться готувати витяги з різних видів наказів.
Уніфіковану форму витягу з наказу з основної діяльності підприємства наведено у
зразку 1 згідно із Збірником уніфікованих форм організаційно-розпорядчих
документів, підготовленим Українським науково-дослідним інститутом архівної
справи та документознавства й схваленим Державним комітетом архівів України
(протокол засідання Методичної комісії від 20 червня 2006 року № 3).
36
Як засвідчує практика, у тексті одного кадрового наказу може бути
зафіксовано кілька не пов’язаних між собою питань. Якщо ж виникає потреба
долучити до певної справи документ, зміст якого стосується лише одного
кадрового питання, у цьому випадку доцільно оформити витяг із наказу.
Так, зведений наказ із кадрових питань може містити інформацію щодо
призначення, переведення, заохочення та звільнення різних працівників одного
підприємства, проте до особових справ кожного із цих працівників має бути
долучено відповідний витяг із зведеного наказу (зразок 2). Також доводиться
оформляти й витяги з наказів з адміністративно-господарських питань (зразок 3),
які подають на виконання безпосереднім виконавцям, зазначеним у розпорядчій
частині тексту наказу.
Підприємство має право засвідчувати копії лише тих документів, які
створюються на цьому підприємстві.
Отже, витяг із наказу — засвідчена копія частини тексту наказу.
Особливість оформлення витягів з наказів полягає у відтворенні тексту.
Констатуючу частину тексту переносять до витягу повністю, а з розпорядчої
беруть лише потрібний пункт або кілька пов’язаних між собою пунктів і при
цьому залишають порядкові номери цих пунктів без змін. Витяг із наказу може
бути оформлений на загальному чи спеціальному бланку або на чистому аркуші
паперу формату А4 (210х297 мм) або А5 (210х148 мм) залежно від обсягу тексту з
відтворенням таких обов’язкових реквізитів згідно із Національним стандартом
України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система
організаційно- розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів»
(ДСТУ 4163–2003).
Зразок 1 Уніфікована форма витягу з наказу
Зображення Державного герба України або емблеми підприємства

(у разі потреби)
Назва організації вищого рівня
Назва підприємства
ВИТЯГ ІЗ НАКАЗУ
Дата Місце складення № ______
Заголовок до тексту
(Констатуючу частину тексту наказу переносять до витягу без змін)

НАКАЗУЮ:
(З розпорядчої частини беруть лише потрібний пункт або кілька пов’язаних
між собою пунктів)
Назва посади
керівника підприємства Ініціал(и), прізвище
Згідно з оригіналом
Назва посади Особистий підпис Ініціал(и), прізвище
Дата
Відбиток печатки
37
Під час оформлення витягу з наказу слід мати на увазі, що:
— з відповідного наказу до витягу без будь-яких змін, скорочень чи
доповнень переносять такі реквізити: «Назва підприємства», «Дата документа»,
«Реєстраційний індекс документа», «Місце складення документа», «Заголовок до
тексту документа»;
— реквізит «Підпис» оформлюють особливим чином.
З оригіналу наказу до витягу переносять назву посади керівника, його
ініціал(и) та прізвище. Сам керівник особисто підписувати витяг із наказу не
повинен;
— відмітка про засвідчення витягу з наказу є обов’язковим реквізитом
цього документа, саме вона надає йому юридичної сили;
— підпис особи, яка оформила відмітку про засвідчення витягу з наказу, має
бути засвідчений відбитком простої круглої печатки підприємства (як правило,
печатки служби діловодства, служби кадрів або іншого структурного підрозділу, в
якому працює відповідна службова особа).
Завдання 2. Укладіть кадровий наказ та витяг з наказу.
Завдання 3. Дайте відповіді на запитання тестів.

1. Визначте, як називаються документи, за допомогою яких здійснюється
розпорядча діяльність, оперативне керівництво в певній установі, організації,
фірмі:
а) організаційними;
б) довідково-інформаційними;
в) кадрово-контрактовими;
г) розпорядчими.
2. Дайте визначення наказу:
а) організаційно-розпорядчий документ, який видається керівником органу
управління;
б) документ, що встановлює точний і чіткий перелік намічених заходів для
їхнього подальшого виконання;
в) розпорядчо-правовий документ, що видається керівником підприємства,
установи на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції;
г) розпорядчо-правовий документ, що видається керівником підприємства та
керівниками структурних підрозділів.
3. З’ясуйте, як називається правовий акт, що приймається вищими та
деякими центральними органами управління для розв’язання найбільш важливих і
принципових завдань, що стоять перед цими органами, та встановлення
стабільних норм і правил поведінки:
а) наказ;
б) розпорядження;
в) постанова;
г) вказівка.
4. Розпорядча частина наказу має такі складові:
а) адресат, адресант, текст;
б) дія, термін її виконання, відповідальні за виконання;
38
в) слухали, виступили, ухвалили;
г) функції, обов’язки та права працівника.
5. Наказами щодо особового складу оформляють:
а) рішення керівника, пов’язані з організацією роботи підприємства в цілому чи
його структурних підрозділів;
б) підсумовування результатів діяльності установ, затвердження планів;
в) призначення, переміщення, звільнення працівників;
г) доведення до виконавців нормативних матеріалів.
6. Документ, що видається керівником організації на правах
єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних або
кадрових питань, називається:
а) постанова;
б) наказ;
в) розпорядження;
г) статут.
7. Визначте, які виділяють накази за призначенням:
а) службові й особисті;
б) щодо особового складу та з основної діяльності;
в) із загальних питань та інструктивного характеру;
г) нормативні та індивідуальні.
8. Констатаційна частина наказу має такі складові:
а) вступ, докази, висновок;
б) дія, термін її виконання, відповідальні за виконання;
в) вступ і висновок;
г) докази, дія, термін виконання.
9. Наказ набуває чинності з моменту:
а) складання документа;
б) підписання керівником установи чи закладу;
в) здійснення зафіксованих у ньому фактів або вчинків;
г) ознайомлення зі змістом документа.
10. Наказами з основної діяльності оформляють:
а) рішення керівника, пов’язані з організацією роботи підприємства в цілому чи
його структурних підрозділів;
б) призначення, переміщення, звільнення працівників;
в) доведення до виконавців нормативних матеріалів;
г) взаємовідносини між організацією і працівником, що наймається на роботу.

2. Укладені документи (формат А4).
39

з кадрами
1. Заповнення особової картки (типова форма № П-2).


1. http://www.vs.com.ua
2. http://ru.scribd.com
3. http://kadrhelp.com.ua


Завдання 1. Прочитайте рекомендації. Укладіть конспект.
Спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656
затверджено нову типову форму № П-2 "Особова картка працівника", яку
необхідно заповнювати починаючи з 01.01.10 р. Розглянемо основні відмінності
нововведеної форми від тієї, що застосовувалася раніше, та наведемо приклад її
заповнення.
Особова картка працівника заповнюється як за основним місцем роботи, так і
за сумісництвом, у тому числі на тому самому підприємстві, в установі,
організації, на підставі відповідних документів: паспорта, трудової книжки,
диплома або іншого документа про освіту тощо. Уведення нової форми не
передбачає переоформлення особових карток працівників, уже заповнених до
01.01.10 р. Нову форму потрібно заводити тільки на працівників, прийнятих
на роботу з 01.01.10 р.
Оновлена типова форма № П-2 "Особова картка працівника" складається з 5
розділів: І — "Загальні відомості", II — "Відомості про військовий облік", III —
"Професійна освіта на виробництві (за рахунок підприємства-роботодавця)", IV
— "Призначення і переведення", V — "Відпустки". Раніше вона містила 4
розділи: І — "Загальні положення", II — "Професійна освіта на виробництві", III
— "Призначення і переведення", IV —"Відпустки". Отже, нову картку доповнено
розділом II "Відомості про військовий облік". Зміст та порядок заповнення
розділів І, III, IV та V не змінилися.
Особова картка заповнюється в такій послідовності:
1. Загальні відомості про майбутнього працівника (П.І.Б, дата народження,
громадянство, освіта, останнє місце роботи та причина звільнення, стаж роботи,
40
відомості про отримання пенсії, родинний стан, фактичне місце проживання та
місце реєстрації, телефон, паспортні дані). Останні три пункти заповнюються
олівцем у зв'язку з можливими змінами.
Всі вказані дані повинні бути підтверджені відповідними
документами: паспорт, трудова книжка, документ про освіту (кваліфікацію,
спеціальність), про стан здоров'я тощо.
2. Відомості про військовий облік. У цьому розділі відображаються всі необхідні
відомості про військовозобов'язаних працівників та призовників, за якими
здійснюється звіряння з військовими комісаріатами. Відомості про військовий
облік заповнюються на підставі військово-облікових документів, зокрема: Для
осіб, які досягай граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України,
викреслюються дані про військовий облік і робиться відмітка "Знятий із
виключенням із військового обліку за віком".
3. Професійна освіта на виробництві (за рахунок підприємства-
роботодавця). Заповнюється у разі здобуття працівником освіти (підвищення
кваліфікації) за рахунок підприємства. Тут вказується дата початку навчання та її
закінчення; структурний підрозділ, в якому працює робітник; період, вид та
форма навчання, а після закінчення вказується документ, що посвідчує її
отримання (назва, номер, ким виданий)
4. Призначення і переведення — відповідний запис здійснюється під час
оформлення на роботу. Надалі тут відображаються переміщення, зміни в
кваліфікації. Всі записи з цього розділу переносять до трудової книжки.
Вносячи на підставі наказів у трудову книжку записи про прийняття,
переведення чи звільнення, фахівець відділу кадрів ознайомлює про це її власника
під розписку в колонці "Підпис працівника".
В даному розділі Особової картки здійснюють такі записи: дата прийняття
на роботу (ця дата відлічується як початок робочого року щорічної відпустки);
назва підрозділу; найменування посади згідно зі штатним розписом; розряд,
категорія, посадовий оклад (прописом); номер і дата наказу про прийняття
працівника на роботу та особистий підпис працівника, з яким уклали трудовий
договір.
Це може бути і підпис ознайомлення з наказом про прийняття на роботу,
переведення чи переміщення за винятком наказу про стягнення за порушення
трудової дисципліни, де ставиться підпис на самому наказі.
5. Відпустки — ведеться облік щорічник і додаткових відпусток, який дублюється
в журналі обліку відпусток. Тут вказують: вид відпустки (щорічна, додаткова, без
збереження заробітної плати тощо); період, за який надається щорічна і додаткові
відпустки; дата початку і закінчення відпустки; підстава про надання відпустки
(дата і номер наказу).
Окремо в особовій картці за формою № П-2 виділені пункти: "Додаткові
відомості" — у рядку записуються зміни, які відносяться до першого і другого
розділів картки, зміни прізвища, підвищення кваліфікації тощо.
Особові картки на працівників повинні мати номери, що відповідають
номерам запису в книзі обліку трудових книжок і вкладишів до них.
Зберігаються особові картки після звільнення працівника три роки у відділі
кадрів і 75 роки в кадровому архіві.
41
У разі повторного прийняття особи на роботу на підприємство
рекомендується користуватись її старою особовою карткою.
Розглянемо детально порядок заповнення нового розділу.
Особливості заповнення розділу II "Відомості про військовий облік"
У цьому розділі відображаються всі необхідні відомості про
військовозобов'язаних працівників та призовників, за якими здійснюється
звіряння з військовими комісаріатами. Відомості про військовий облік
заповнюються на підставі військово-облікових документів, зокрема:
• для військовозобов'язаних — військового квитка або тимчасового посвідчення,
яке видають замість квитка;
• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці.
Для невійськовозобов'язаних цей розділ не заповнюється.
Заповнення рядків форми щодо військовозобов'язаних залежить від того, до
якого складу належить працівник: рядового чи офіцерського.
Назва рядка Порядок заповнення рядка

Якщо працівник — солдат, матрос, сержант, старшина,
прапорщик і мічман запасу
Група обліку Наводяться відомості з п. 22 військового квитка: НПО (Наземно-
повітряна оборона), ВМС (Військово-морські Сили), МВС
(Міністерство внутрішніх справ), СБУ (Служба безпеки України)
Категорія обліку Наводяться відомості з п. 21 військового квитка: перша чи друга
Склад Наводяться відомості з п. 23 військового квитка: солдати, матроси,
сержанти, старшини, прапорщики, мічмани
Військове звання Наводяться відомості з п. 19 військового квитка: рядовий, старший
солдат, матрос, старший матрос, молодший сержант, сержант,
старший сержант, старшина, старшина 2-ї статті, старшина 1-ї
статті, головний старшина, головний корабельний старшина,
прапорщик, старший прапорщик, мічман, старший мічман
Військово-облікова Відповідно до п. 24, 25 військового квитка записується номер
спеціальність № __ військово-облікової спеціальності та її кодове позначення
Придатність до 1. Стройовий — якщо у військовому квитку немає запису про стан
військової служби здоров'я або є відмітка про придатність до стройової служби.
2. Непридатний у мирний час, придатний до нестройової у воєнний
час за гр. __ № __, якщо у військовому квитку є про це запис із
посиланням на відповідну статтю і наказ Міноборони
Назва райвійськкомату Указується найменування військкомату, у якому
за місцем реєстрації військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку за місцем
його реєстрації (прописки). Якщо військовозобов'язаний перебуває
на військовому обліку у виконкомі сільської (селищної, міської)
ради, то вказується найменування військкомату, якому
підпорядкований цей обліковий орган
Назва райвійськкомату Указується найменування військкомату, у якому
за місцем фактичного військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку за місцем
проживання його фактичного проживання. Якщо військовозобов'язаний
перебуває на військовому обліку у виконкомі сільської (селищної,
42
міської) ради, то вказується найменування військкомату, якому
підпорядкований цей обліковий орган
Перебування на За наявності посвідчення про відстрочку проставляється серія та
спеціальному обліку номер посвідчення, номер переліку, пункту та розділу переліку
(постанови), відповідно до якого оформлено бронювання
військовозобов'язаного, а також дата оформлення відстрочки
військовим комісаріатом
Якщо працівник — генерал, адмірал, офіцер запасу, то розділ II заповнюється у
викладеному вище порядку з урахуванням таких особливостей
Група обліку Не заповнюється
Категорія обліку Указується розряд запасу згідно із записом у військовому квитку
Склад Записується профіль: командний, інженерний, технічний,
юридичний, медичний, ветеринарний
Військово-облікова Записується шестизначне цифрове позначення згідно з відповідним
спеціальність № __ пунктом військового квитка
Придатність до На генералів, адміралів, офіцерів запасу, які перебувають на
військової служби військовому обліку, не заповнюється, на знятих із військового
обліку заповнюється на підставі записів у військовому квитку
Якщо працівник — призовник, то заповнюються тільки нижче
наведені рядки
Група обліку Призовник
Назва райвійськкомату Указується назва райміськвійськомату, у якому працівник перебуває
за місцем реєстрації на обліку за місцем його реєстрації (прописки)
Назва військкомату за Указується назва райміськвійськкомату, у якому працівник
місцем фактичного перебуває на обліку, за місцем його фактичного проживання
проживання
Перебування на Указується, чи надається відстрочка від призову на військову
спеціальному обліку № службу і на який строк
Для осіб, які досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил
України, викреслюються дані про військовий облік і робиться відмітка "Знятий із
виключенням із військового обліку за віком".
43
Типова форма № П-2
ЗАТВЕРДЖЕНО
Найменування підприємства (установи,
Наказ Держкомстату та
організації)
Міністерства оборони України
Код ЄДРПОУ_______________________
25.12.2009 № 495/656_____________________
Вид роботи
Індивідуальний Стать
Дата Табельний (основна, за
ідентифікаційний (чоловіча,
заповнення номер сумісництвом)
номер жіноча)
ОСОБОВА КАРТКА ПРАЦІВНИКА
І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. Прізвище_________________________ Ім’я ________________________ По батькові _____________________
2. Дата народження "_____"_________________19___р.
3. Громадянство__________________________________________
4. Освіта (базова загальна середня, повна загальна середня, професійно-технічна, неповна вища, базова вища,
повна вища)
________________________________________________________________________________________________
Назва освітнього закладу Диплом (свідоцтво), серія, номер Рік закінчення
Форма навчання
Спеціальність (професія) за дипломом Кваліфікація за дипломом
(денна, вечірня,
(свідоцтвом) (свідоцтвом)
заочна)
5. Післядипломна професійна підготовка: навчання в аспірантурі ад’юнктурі докторантурі (необхідне

відмітити х)
Назва освітнього, наукового Диплом, номер, дата Рік закінчення Науковий ступінь,
закладу видачі учене звання
6. Останнє місце роботи __________________________________посада (професія) _____________________

7. Стаж роботи станом на "___"__________________20____р. Загальний ______днів______місяців
_________років , що дає право на надбавку за вислугу років ______ днів _____місяців ________ років
8. Дата та причина звільнення (скорочення штатів; за власним бажанням, за прогул та інші порушення,
невідповідність займаній посаді тощо) "___" ________________20___р.
________________________________________________________________________________________________
9. Відомості про отримання пенсії (у разі наявності вказати вид пенсійних виплат згідно з чинним законодавством)
____________________________________________________________________________
10. Родинний стан ___________________________________________________________________________
Ступінь родинного зв’язку

ПІБ Рік народження
(склад сім'ї)
11. Місце фактичного проживання (область, місто, район, вулиця, № будинку, квартири, номер контактного
телефону, поштовий індекс)_____________________________________________________________________
12. Місце проживання за державною реєстрацією __________________________________________________
___________________________________________ Паспорт: серія____ №___________, ким виданий _______
__________________________________________________________________________, дата видачі ________
ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК
Група обліку ____________________________ Придатність до військової служби ___________________
Категорія обліку ________________________ Назва райвійськкомату за місцем реєстрації
_____________________________________________________________________________________________
44
Склад ______________________ Назва райвійськкомату за місцем фактичного проживання __________
Військове звання _____________________________________________________________________________
Військово-облікова спеціальність №__________ Перебування на спеціальному обліку________________
ІІІ. ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА НА ВИРОБНИЦТВІ (ЗА РАХУНОК ПІДПРИЄМСТВА-РОБОТОДАВЦЯ)

Дата Назва структурного Період Вид Форма Назва документа, що посвідчує
підрозділу навчання навчання навчання професійну освіту, ким виданий
IV. ПРИЗНАЧЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ

Професія, посада
Назва структурного Розряд Підстава, Підпис
Дата назва код за
підрозділу (код) (оклад) наказ № працівника
КП*
*Відповідно до Класифікатора професій ДК 003-2005, затвердженого наказом Держстандарту України

від 26.12.2005 №375, з урахуванням позначки кваліфікаційного рівня (6 знаків, наприклад, код професії
"муляр" – 7122.2).
V. ВІДПУСТКИ
Дата
Підстава,
Вид відпустки За який період початку закінчення
наказ №
відпустки відпустки
Додаткові відомості
________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________
Дата і причина звільнення (підстава) ________________________________________________________
Працівник кадрової служби ___________________ ____________________ ____________

(посада) (підпис) (ПІБ)
Підпис працівника ________________________ "____" ________________ 20___р.
(дата)
Завдання 2. Заповніть особову картку працівника, скориставшись заропнованою

формою та рекомендаціями.

45

з кадрами
1. Складання й оформлення скарги.



1. refine.org.ua
СКАРГА - особа або установа вказує на порушення її прав та інтересів з

боку іншої особи чи установи і пропонує вжити належних заходів з метою
усунення цього порушення.
Реквізити:
1. Адресат (назва установи, або ПІБ особи, уповноваженої розглядати скарги)
2. Адресант (ПІБ у Р,в., посад, інші дані скаржника)
3. Назва виду документа.
4. Текст.
5. Дата.
6. Підпис
7. Засвідчення підпису.
46
ЗРАЗОК: Васильківському міському суду Київської обл.
Поповича Валерія Федоровича,
що проживає за адресою: м. Васильків,
Військове містечко, буд.17, кв. 68,
Трофименко Єлизавети Леонтіївни,
що проживає за адресою: м. Васильків,
вул. Калініна: буд.20, кв.28
СКАРГА
15 лютого 2000 року міська рада на своєму зібранні прийняла рішення «про
дострокове припинення повноважень Васильківського міського голови Поповича
Валерія Федоровича» та «про дострокове припинення повноважень секретаря
Васильківської міської ради Трофименко-Волошиніської Єлизавети Леонтіївни».
Ці рішення мотивувалися посиланням на певні статті Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні».
Проте, чи доречні були ці посилання, буде йтися нижче разом з переліком
грубих порушень i ігноруванням вимог того ж Закону України.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про місцеве
самоврядування», а також ст.248-1 та 248-2, ст. 248-4-8 ЦПК України
ПРОСИМО СУД:
Розглянути нашу скаргу, визнати дії Васильківської міської ради
неправомірними i поновити порушені наші права та свободи шляхом скасування
piшень, прийнятих цією радою 2 лютого 2000 р.
До скарги додаємо:
Рішення ceciї про затвердження регламенту i регламент на 24 арк.
Газету «Життя i слово» за 5 лютого 2000 р.
3. Витяги з протоколів ceciї про затвердження секретаріату та лічильної
комісії.
4. Протокол ceciї про обрання секретаря ради.
5. Витяг з протоколу ceciї про затвердження регламенту.
Список свідків, яких ми вважаємо допитати в суді, буде надано пізніше.
12 лютого 2015 року В. Ф. Попович

Є. Л. Трофименко
Завдання 2. Вкажіть реквізити скарги. У яких випадках використовується

цей документ? Напишіть скаргу в органи місцевого самоврядування за фактом
безпідставного підняття цін на проїзд у міському транспорті.

47

з кадрами
1. Заповнення табелю обліку використання робочого часу (типова форма П-13)


1. www.vobu.com.ua
2. pon-odessa.org.ua
3. www.ppk.org.ua
4. byhgalter.com

Завдання 1. Перекладіть текст. Укладіть конспект.
Табель учета рабочего времени (далее — Табель) — это поименный
список работников отдела, службы или другого структурного подразделения либо
учреждения в целом с отметками об использовании рабочего времени в течение
учетного периода.
Порядок ведения Табеля
Ведение Табеля обязательно, в том числе и для малых предприятий
(см. письмо Минтруда от 13.05.2010 г. № 140/13/116-10). Табель, как правило,
ведется в электронном и бумажном виде. Ведение табеля только в электронном
виде не допускается.
Форма Табеля (типовая форма № П-5) утверждена Приказом № 489. Она
носит рекомендательный характер и состоит из минимального количества
показателей, необходимых для заполнения форм государственных статистических
наблюдений. Рекомендательный характер заключается в том, что при
необходимости она может быть дополнена прочими показателями, которые
нужны для учета рабочего времени на предприятии. Вместе с тем следует
помнить, что в Табеле должны отражаться все позиции, которые применяются на
предприятии для работников.
При необходимости можно применять и другую форму Табеля, но при этом
обязательно наличие первичного учета показателей по использованию рабочего
времени, явкам и неявкам работников, которые определены формами
государственных статистических наблюдений по труду (см. письмо
Государственной службы статистики от 12.01.2012 г. № 9/4-10/9).
48
Табель открывается первого числа каждого месяца и передается в
бухгалтерию два раза в месяц для: корректировки расчетов за первую половину
месяца (аванс) и расчета заработной платы за месяц.
При небольшом количестве работников Табель, как правило, ведут
специалисты бухгалтерии и составляют его в одном экземпляре за два-три дня до
расчетного периода на основании Табеля за прошлый месяц.
На крупных предприятиях Табель ведут кадровики или даже вводится такая
должность как табельщик (когда много цехов, структурных подразделений,
различные условия рабочего времени и т.п.). Также данные функции могут
возлагаться на руководителей подразделений или их подчиненных. Заполненный
Табель подписывает ответственное лицо (бухгалтер, кадровик или табельщик)
либо руководитель структурного подразделения. На некоторых предприятиях
устанавливается правило визирования составленного Табеля у начальника
производства или главного инженера. Но порядок его составления и утверждения
предприятие определяет самостоятельно согласно своим локальным нормативным
документам. Поэтому целесообразно на предприятии разработать отдельное
Положение о ведении табельного учета, поскольку на законодательном уровне не
утверждены соответствующие положения либо разъяснения.
Каждому работнику присваивается табельный номер, который затем
указывается во всех документах по учету труда и его оплаты. Вносить в Табель
заново принятых работников и вычеркивать из него уволенных нужно только на
основании распорядительных документов, в частности, приказов, распоряжений
руководителя.
Табель ведется на всех работников, в том числе принятых временно или
на сезонную работу, а также учащихся, принятых на период производственной
практики с оплатой труда. Не следует забывать, что физические лица,
работающие на основании гражданско-правовых договоров, ни в коем случае не
табелируются.
Обратите внимание!
Совместителям присваивают отдельный табельный номер, в отличие от
работников, которые работают в порядке совмещения, — данным работникам
отдельный табельный номер не предоставляется.
На предприятия, где работникам заработная плата начисляется с помощью
программы «1С», табельные номера не присваивают, ведь программа
автоматизировано начисляет заработную плату не по табельному номеру, а по
идентификационным кодам работников.
Заполнение Табеля
Типовая форма № П-5 состоит из двух частей. В первой части — приведены
условные обозначения элементов рабочего времени с определенными
буквенными и цифровыми кодами (см. таблицу). Во второй — каждому
работнику отводится отдельная строка, разделенная на две части:
 в верхнюю часть ежедневно вносят сведения об отработанных часах или
неявках на работу;
49
 в нижней части условными обозначениями (кодами) отмечают
характеристики отработанных часов (сверхурочные, ночные, часы работы в
выходные и праздничные дни и т.п.) и причины неявок на работу — виды
отпусков, временная нетрудоспособность, прогулы, простои, забастовки,
перевод на неполный рабочий день и прочее.
Таблица
Условные обозначения элементов рабочего времени, используемые в Табеле
Код
Условные обозначения
буквенный цифровой
Часы работы, предусмотренные колдоговором Р 01
Часы работы работников, которым установлен неполный
рабочий день (неделя) в соответствии с законодательством РС 02
Вечерние часы работы ВЧ 03
Ночные часы работы РН 04
Сверхурочные часы работы НУ 05
Часы работы в выходные и праздничные дни РВ 06
Командировка ВД 07
Основной ежегодный отпуск (ст. 6 Закона об отпусках) В 08
Ежегодный дополнительный отпуск (ст.ст. 7, 8 Закона об
отпусках) Д 09
Дополнительный отпуск, предусмотренный ст.ст. 20, 21,
30Закона № 796 Ч 10
Творческий отпуск (ст.16 Закона об отпусках) ТВ 11
Дополнительный отпуск в связи с обучением (ст.ст. 13, 14, 15,
151 Закона об отпусках) Н 12
Отпуск без сохранения заработной платы в связи с обучением
(п.п. 12, 13, 17 ст. 25 Закона об отпусках) НБ 13
Дополнительный отпуск без сохранения заработной платы в
обязательном порядке (ст. 25 кроме п.п. 3, 12, 13, 17 Закона об
отпусках) ДБ 14
Дополнительный оплачиваемый отпуск работникам, имеющим
детей (ст. 19 Закона об отпусках) ДО 15
Отпуск по беременности и родам (ст. 17 Закона об отпусках) и
отпуск по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего
возраста (ст. 18 Закона об отпусках) ВП 16
Отпуск по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего
возраста (ст. 25 п. 3 Закона об отпусках) ДД 17
Отпуск без сохранения заработной платы по соглашению
сторон (ст. 26 Закона об отпусках) НА 18
Прочие отпуска без сохранения заработной платы (на период
прекращения выполнения работ) БЗ 19
Неявки в связи с переводом по инициативе работодателя на
неполный рабочий день (неделю) НД 20
Неявки в связи с временным переводом на работу на другое
предприятие на основании договоров между субъектами
хозяйствования НП 21
Прочее неотработанное время, предусмотренное
законодательством (выполнение государственных и
общественных обязанностей, допризывная подготовка, военные
сборы, донорские, отгул и т.д.) ІН 22
50
Код
Условные обозначения
буквенный цифровой
Простой П 23
Прогулы ПР 24
Массовые невыходы на работу (забастовки) С 25
Оплачиваемая временная нетрудоспособность ТН 26
Неоплачиваемая временная нетрудоспособность в случаях,
предусмотренных законодательством (в связи с бытовой
травмой и пр., подтвержденная справками лечебных
учреждений) НН 27
Неявки по невыясненным причинам НЗ 28
Прочие виды неявок, предусмотренных коллективными
договорами, соглашениями ІВ 29
Прочие причины неявок І 30
Формулировка некоторых позиций некорректна, в частности:

 отпуск без сохранения заработной платы в связи с обучением (п.п. 12, 13, 17
ст. 25 Закона об отпусках) — «НБ», «13»;
 дополнительный отпуск без сохранения заработной платы в обязательном
порядке (ст. 25 кроме п.п. 3, 12, 13, 17 Закона об отпусках) — «ДБ», «14».
Ведь согласно ст. 25 Закона об отпусках, все эти виды относятся к отпуску,
который предоставляется в обязательном порядке.
Также не учтены другие нормы ст. 25 Закона об отпусках, в частности,
непонятно, какими отметками обозначить отпуск матери по уходу за ребенком до
14 лет на период объявления карантина на соответствующей территории, или
отпуск без сохранения зарплаты, предоставляемый инвалидам или пенсионерам.
По мнению автора, пока нет официальных разъяснений, данные отпуска без
сохранения заработной платы следует обозначать «БЗ».
Для того чтобы избежать ошибок и неувязок на предприятии, следует
разработать Положение о табельном учете, в котором урегулировать вопросы,
связанные с процедурой подачи сведений для составления Табеля, присвоением
табельных номеров, условными обозначениями и т.д.
Основанием для внесения в Табель того или иного кода причин неявок на
работу являются: приказы работодателя о направлении в командировку, об
отпуске, листки нетрудоспособности, медицинские справки и т.д.
По окончании месяца по Табелю подсчитывают общее количество
сверхурочных и ночных часов, выходных и праздничных дней. Определяют
общее количество дней и часов неявок на работу, которые расшифровывают по
причинам.
Оформленный должным образом Табель и заверенный подписями лиц,
ответственных за его заполнения, в установленный срок передают в отдел кадров.
После проверки правильности заполнения (соответствие приказам,
распоряжениям и т.д.) работник отдела кадров также подписывает Табель и
передает его в бухгалтерию для начисления заработной платы.
Совет кадровикам, которые ведут Табель: оставляйте в своем отделе копии со
всеми подписями, а оригиналы предоставляйте в бухгалтерию под расписку на
копии.
51
Отдельные случаи табелирования
По периодам ежегодных отпусков и дополнительных социальных
отпусков для работников, имеющих детей (ст.19 Закона об отпусках), отмечают
все дни как отпуск. Это касается и выходных дней, приходящихся на данный
период, поскольку отпуск считается в календарных, а не рабочих днях.
Если неизвестны причины, в связи с которыми отсутствует работник, графа
табеля «Отметки о явках и неявках по числам месяца» остается незаполненной,
пока работник выйдет на работу и предоставит подтверждающие документы.
Если до сдачи Табеля в бухгалтерию работник не явился, в строке
проставляется код «НЗ» — неявка по невыясненным причинам. После
предъявления нужного документа (листка нетрудоспособности и т.п.)
проставляется соответствующий код, например, ТН (оплачиваемая временная
нетрудоспособность) или НН (неоплачиваемая временная нетрудоспособность). В
данном случае в конце месяца Табель нужно переоформить.
В случае увольнения работника в середине месяца — в Табеле отмечают
дни работы до дня увольнения, после чего до конца месяца проставляется
условная отметка «Х». В случае увольнения работника либо перевода в другой
отдел его бывший табельный номер нельзя присваивать другому работнику в
течение трех лет.
Особенности заполнения Табеля для некоторых категорий работников
Женщина в период пребывания в отпуске по уходу за ребенком может
работать на условиях неполного рабочего дня. В данном случае в Табеле
проставляют код «ВП» — отпуск по уходу за ребенком до достижения им 3-
летнего возраста и прочерки по отработанным часам. Кроме того, вводят две
дополнительные строки: в одной проставляют буквенный код «РС» — часы
работы работников, которым установлена полная занятость, во втором —
продолжительность работы. Таким образом, сохранятся данные по
статистической отчетности и учтенные часы для начисления заработной платы
(см. приложение 1).
Если работник, который работал по режиму полной рабочей недели, переведен
по инициативе работодателя на неполную рабочую неделю (скажем, по три
рабочих дня в неделю), в Табеле ему проставляют выходные с пометкой «ВХ»
(четыре дня в неделю).
Касательно учета времени командировки Госстат в своем письме от
12.01.2012 г. № 9/4-10/9 разъяснил, что рабочие дни пребывания работника в
служебных командировках могут определяться следующим образом: в первой
строке указывается количество отработанных часов согласно режиму по
основному месту работы, например, «8», а во второй строке — условные
обозначения нахождения в командировке «ВД». Обозначение в Табеле выходных
(праздничных) дней, приходящихся на период служебной командировки,
осуществляется в соответствии с Инструкцией о служебных командировках в
пределах Украины и за рубеж, утвержденной приказом Минфина Украины от
13.03.1998 г. № 59, Положением о командировках, утвержденном на предприятии
в соответствии с действующим законодательством. При этом в составе общего
количества отработанных за месяц дней/часов в графе «Отработано за месяц»
отображаются только рабочие дни/часы, приходящиеся на период командировки.
52
В случае вызова работника в суд на основании справки-вызова в суд в
Табеле следует сделать отметку «I» — другие причины неявок, поскольку после
принятия нового Уголовно-процессуального кодекса Украины, даже в случае
вызова работника в суд по уголовному делу, за работником не сохраняется
средний заработок за данный период.
В случае направления на курсы повышения квалификации либо
краткосрочные семинары, тренинги, на основании приказа (распоряжения)
руководителя предприятия в Табеле следует сделать отметку «ІН» — другое
неотработанное время, предусмотренное законодательством (см. письмо
Минтруда от 22.06.2010 г. № 6551/0/14-10/13).
При введении суммированного учета рабочего времени разрабатываются
графики работы, по которым продолжительность работы в течение недели не
может превышать установленную законодательством норму (40 часов в неделю).
Продолжительность работы в течение установленного учетного периода должна
соответствовать продолжительности работы за этот же период у работников с 5-
дневной рабочей неделей.
В Табеле отражают работу в течение календарного дня, а не в течение смены.
Поэтому если у работника 12-часовая смена начинается в 20:00, а заканчивается в
8:00 на следующий день, в Табеле проставляется в день начала смены 4 часа (с
20:00 до 24:00), в день окончания — 8 часов (с 0:00 до 8:00).
Пример учета рабочего времени работников подразделения, в котором введен
суммированный учет рабочего времени с продолжительностью смены 12 часов,
началом работы первой смены в 8:00, второй — в 20:00, приведен в приложении
2.
Табель у водителей транспортных средств заполняется в соответствии с
режимом их работы, который определяется Положением о рабочем времени и
времени отдыха водителей колесных транспортных средств, утвержденным
приказом Минтранспорта и связи Украины от 07.06.2010 г. № 340. Данным
приказом установлено, что в случае суммированного учета рабочего времени
водителя нормальная продолжительность рабочего дня (смены) не может
превышать 10 часов.
Если нормальная продолжительность рабочего дня охватывает длительные
простои, ожидания в транспортных средствах или на рабочем месте, или если
водителю необходимо дать возможность доехать до соответствующего места
отдыха, продолжительность рабочего дня (смены) может быть увеличена до 12
часов при условии, что время управления в течение дня (смены) не превышает 9
часов.
Рабочее время водителей, работающих ежедневно в определенные часы,
установленные правилами внутреннего трудового распорядка либо графиками
сменности, учитывается ежедневно. Рабочее время водителей с ненормированным
рабочим днем учитывается в единицах — рабочих днях (в праздничные дни — в
часах).
В Табеле учета рабочего времени работников, работающих с
ненормированным рабочим днем, отмечается «8» или «Р». То есть указывается
не фактически отработанное количество часов, а нормативное. Поскольку
ненормированный рабочий день — это особый режим рабочего времени, который
устанавливается для определенной категории работников в случае невозможности
53
нормирования времени трудового процесса, перечень должностей
устанавливаются коллективным договором. В качестве компенсации за
выполненный объем работ, степень напряженности таким работникам
предоставляется дополнительный отпуск до 7 календарных дней согласно
условиям коллективного договора. Данная категория работников выполняет
работу сверх нормальной продолжительности рабочего времени, но работа не
считается сверхурочной (см. приказ Минтруда «Об утверждении Рекомендаций
относительно порядка предоставления работникам с ненормированным рабочим
днем ежегодного дополнительного отпуска за особый характер труда» от
10.10.1997 г. № 7).
В случае если работник согласно приказу привлекается к сверхурочным
работам, в такие дни возле данных работника проставляются часы работы,
которые работник работал сверхурочно «НУ». Сверхурочные работы
оплачиваются согласно ст. 106 КЗоТ.
При переносе рабочих дней на основании приказа о переносе в Табеле
перенесенный рабочий день должен отмечаться как выходной «ВХ», а день, на
который перенесено работу — рабочий (проставляются часы (дни) работы)
(см. письмо Минтруда от 07.04.2011 г. № 77/13/133-11).
Поскольку продолжительность работы работников накануне праздничных и
нерабочих дней сокращается на один час, в частности, при пятидневной рабочей
неделе, в Табеле отражается количество фактически отработанных часов.
Напомним!
Отпуска табелируются отметками:
 основной ежегодный отпуск (ст. 6 Закона об отпусках) — «В»;
 ежегодный дополнительный отпуск (ст.ст. 7, 8 Закона об отпусках) —
«Д»;
 дополнительный отпуск, предусмотренный ст.ст. 20, 21, 30 Закона №
796 — «Ч»;
 творческий отпуск (ст. 16 Закона об отпусках) — «ТВ»;
 дополнительный отпуск в связи с обучением (ст.ст. 13, 14, 15, 151 Закона
об отпусках) — «Н»;
 дополнительный оплачиваемый отпуск работникам, имеющим детей (ст.
19Закона об отпусках) — «ДО».
Если на период отпуска приходятся праздничные дни, в Табеле
отмечаются все дни отпуска пометкой «В», а праздничный день — пометкой
«СВ».
Напомним!
В соответствии со ст. 72 КЗоТ, на основании приказа работу в выходной
деньработнику можно компенсировать или оплатой в двойном размере, или
другим днем отдыха. Тот день, когда работник вышел на работу в свой
выходной день в Табеле проставляется отметка «Р» или количество часов. В
случае если компенсация предоставляется в форме отгула, проставляется
отметка прочего неотработанного времени, предусмотренного
законодательством «ІН», «22».
В случае когда работник не работал, но ему сохраняется средний
заработок, например, период прохождения обязательных медицинских осмотров,
дни сдачи крови донором, выполнение общественных или государственных
54
обязанностей (ст. 119 КЗоТ) и т.д., в Табеле проставляется отметка «ІН» — прочее
неотработанное время.
Исправление ошибок
В общем исправления, подчистки в Табеле не допускаются. Зато такая
необходимость может возникнуть после заполнения Табеля и передачи его в
бухгалтерию. Например, когда работник с опозданием сообщил об открытии
больничного или работник, находясь в отпуске, заболел и больничный принес уже
после окончания отпуска. Правила внесения исправлений в Табель нормативно не
определены, поэтому целесообразно в утвержденном на предприятии Положении
о табельном учете прописать и порядок внесения изменений. На практике
изменения в Табель вносят только после того, как работник предоставил
подтверждающие документы табельщику, а не просто устно об этом сообщил. На
основании предоставленных документов кадровик проводит корректировки
Табеля. Во избежание ошибок рекомендуется также вести журнал учета приходов
работников на работу в произвольной форме, чтобы на его основании заполнять
Табель.
Завдання 2. Розгляньте заповнений табель робочого часу для працівників
підприємства з використаними даними:
• Костюченко І. Д. — менеджер, прийнята на роботу з 01.02.10 р. за трудовим
договором на повний робочий день (8 год.). На підставі наказу від 05.02.10 р. № 5-
К була направлена у відрядження на 3 календарних дні — з 08.02.10 р. по 10.02.10
p.;
• Тимошук Т. А. — бухгалтер; працює за сумісництвом неповний робочий
день (4 год.);
• Миронов М. М. — водій; працює повний робочий день (8 год.). З 01.02.10 р.
по 14.02.10 р. був у щорічній відпустці, з 15 по 19 лютого 2010 року хворів
(листок непрацездатності подано на підприємство).
55
Зразок
ТАБЕЛЬ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ
Відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин) Відпрацьовано за місяць

Табель- годин
№ Стать 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 x
ний П. І. Б., посада з них:
п/п (ч/ж) днів
номер всього над- ніч- вечір- вихідних,
16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
урочно них ніх святкових
Костюченко 8 8 8 8 8 - - вд вд вд 8 8 - - 8 x 17 136
1 1 ж І. Д.
8 8 8 8 - - 8 8 8 8 8 - - x x x
менеджер
Тимошук 4 4 4 4 4 - - 4 4 4 4 4 - - 4 х 20 80
2 2 ж Т. А.,
4 4 4 4 - - 4 4 4 4 4 - - х х х
бухгалтер
Миронов М. в в в в в в в в в в в в в в тн x 5 40
3 3 ч М.,
тн тн тн тн - - 8 8 8 8 8 - - x x x
водій
РАЗОМ: 42 256
Продовження таблиці
Всьог
о з причин за місяць
неявок
відпустки
відпустки відпустки переве-
без тимчасове
у зв'язку з без дення тирча-
основна збереження переве-
навчанням, збереження на сова Оклад,
Годи- та з/п на дення про- про- страй- відряд-
творчі, заробітної неповний непра- інші
ни додаткова період на інше стої гули ки ження тарифна
в обов. плати за робочий цездат-
відпустки припинення підприє- ставка,
порядку згодою день ність
виконання мство грн.
та інші сторін (тиждень)
робіт
коди
коди код код код код код код код коди коди код
дні 11 - 15,
8 - 10 18 19 20 21 23 24 25 26 - 27 28 - 30 07
17, 22
дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/ дні/
год. год. год. год. год. год. год. год. год. год. год. год.
24 -
1 000,00
3 3/24
1 200,00
152
800,00
19 14/112 5/40
176/
14/112 5/40 3/24
22
Примітка. Наведемо умовні позначення, використані при заповненні цього

табеля: ВД — відрядження (цифровий код — 07); В — основна щорічна відпустка
(цифровий код — 08); ТН — оплачувана тимчасова непрацездатність (цифровий
код — 26); 8 та 4 — фактичні години роботи співробітників.
Завдання 3. Заповніть табель обліку робочого часу, скориставшись формою на
сайті www.vobu.com.ua.
56

1. Складання графіку щорічних чергових відпусток


1. www.kadrovik.ua
2. www.profrada.mk.ua

Надання відпустки є обов'язком власника, визначеним Кодексом законів
про працю України (далі – КЗпП України) та Законом України «Про
відпустки». При цьому працівники не мають право використовувати відпустки
в час, визначений ними за своїм розсудом.
Черговість надання відпусток визначається графіком, який
затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з
виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником) (ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Складання графіка відпусток здійснюється в такому порядку:
1. З’ясування волевиявлення працівника щодо періоду надання відпустки у
поточному році.
2. Узгодження графіка відпусток – створення зведеного графіка відпусток.
3. Погодження графіка відпусток з виборним органом первинної
профорганізації (профспілковим представником).
4. Затвердження графіка відпусток керівником підприємства (установи,
організації).
На сьогодні законодавством України не передбачено типової/примірної
форми графіка відпусток та не встановленострок затвердження графіків
надання відпусток. Тому кожне підприємство (установа, організація) має право
скласти його у довільній формі або розробити власну форму графіка відпусток.
Однак, в Україні продовжують діяти Типові правила внутрішнього
трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ,
організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984 року
№ 213 (далі — Типові правила). Пункт 20 Типових правил передбачає, що
графіки відпусток складаються на кожний робочий рік не пізніше 5 січня.
57
Зазвичай, графік відпусток містить наступні реквізити: № п/п; П.І.Б
працівника; посада, професія; вид відпустки; кількість календарних днів
відпустки; дата надання відпустки за планом; підпис працівника.
Погоджено Затверджую
Голова профспілкового комітету Директор ТОВ «АВС»
________І.І. Іванов _________О.О. Петров
«__» _________ 201_ р. «__» _________ 201_ р.
Графік відпусток
працівників ТОВ «АВС» на 201__ р.
Кількість Місяць
№ Вид
ПІБ Посада календ. днів надання Підпис
п/п відпустки
відпустки відпустки
Вище наведений приклад однієї з форм графіка відпусток, яку за потреби

можна розширити. Також, побажання працівників щодо термінів відпусток
можуть бути оформлені у вигляді заяв чи зазначені в опитувальних листах. Тому
може бути зазначено місяць, або - конкретну дату.
До графіка відпусток варто включати не лише щорічні, а й інші оплачувані
додаткові відпустки (в т.ч. додаткові відпустки одиноким матерям та особам, які
мають дітей), що надаються протягом календарного року, а також дні відпустки,
невикористані працівником у минулому році.
За домовленістю сторін відпустку можна планувати частинами. При поділі
відпустки на частини варто враховувати, що одна основна безперервна її частина
має становити не менше 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки не
обов’язково повинна бути першою її частиною. Зазначеною нормою
передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не
обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника.
У графіках відпусток зазвичай не встановлюється конкретна дата початку
відпустки, а визначається місяць початку використання відпустки або два місяці:
місяць початку відпустки і місяць її закінчення.
Дата початку відпустки в межах, установлених графіком, погоджується між
працівником і власником. При цьому на власника
покладається обов'язок повідомити працівника про дату початку відпустки не
пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.
Якщо у графіку відпусток зазначено конкретні дати початку відпусток
працівників, то окремо повідомляти їм ці дати не треба.
При складанні графіка враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси
працівників та наявність можливостей для відпочинку.
Крім того, необхідно враховувати, що право працівника на щорічні основну
та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після
закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані
працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
58
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть
надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може
перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних
гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким
розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого
року.
При складанні графіка надання відпусток має враховуватися ряд категорій
працівників, яким надається право на одержання відпустки за їх бажанням у
зручний для них час, а саме:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) інвалідам;
3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-
інваліда;
5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері);
опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують
одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед
Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,
а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ;
9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або
трудовим договором.
Графіки відпусток повинні доводитися до відома всіх працівників.
Найзручніша форма доведення їх до відома – це вивішування їх для загального
ознайомлення в приміщеннях підприємств, установ, організацій та їх структурних
підрозділів.
Законом України “Про відпустки” заборонено ненадання щорічних відпусток
повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом
робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на
щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з
особливим характером праці.
Якщо працівник відмовляється використати надане йому право на відпочинок
(щорічну відпустку), роботодавець, оскільки рішення про надання чи ненадання
відпустки належить тільки до його компетенції, має право в межах, установлених
графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ (розпорядження) про
надання йому відпустки. Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов’язані
своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця.
Завдання 2. Укладіть графік відпусток за поданим зразком.
59

1. Заповнення трудової книжки.
2. Оформлення витягу з трудової книжки



1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-УІІІ
1. 2.Кодекс України про адміністративні правопорушення від
07.12.1984
2. Постанова КМУ від 27.04.93 р. № 301 «Про трудові книжки
працівників» (далі – Постанова № 301);
3. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників,
затверджена наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. №
58 .
4. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення
пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N 637).
5. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від
15.05.2002 № 06/2-4/133
6. Лист Мінпраці України від 23.03.2006 р. № ДЦ-12-1528/0/6-06

Відповідно до статті 48 КЗпП України і статті 59 проекту Трудового
кодексу України трудова книжка є основним документом про трудову
діяльність працівника. Питання щодо виготовлення трудових книжок, їх
зберігання та внесення записів, зокрема про прийняття, переведення та
звільнення працівника, регулюється відповідно Кабінетом Міністрів України
(постанова «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301)
та центральним органом виконавчої влади з питань праці (Інструкція про
порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом
Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства
соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58; далі —
Інструкція № 58), що відповідає положенням зазначеної вище статті проекту
Трудового кодексу України.
60
Згідно з Інструкцією № 58 трудові книжки ведуться на всіх працівників,
які працюють на підприємствах, в установах, організаціях (далі —
підприємства) незалежно від форми власності та організаційно-правової форми
або у фізичної особи понад п’ять днів, у т. ч. осіб, які є співвласниками
(власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, громадян,
які працюють за трудовим договором в іноземних представництвах, в
іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших
прирівняних до них іноземців на території України.
Трудові книжки ведуться також на:
– іноземців та осіб без громадянства, працевлаштованих в Україні в
установленому порядку;
– студентів денних відділень вищих навчальних закладів (робота студентів
не є сумісництвом);
– сезонних і тимчасових працівників;
– позаштатних працівників — за умови, що вони підлягають державному
соціальному страхуванню.
Трудові книжки не ведуться на громадян-підприємців та громадян, котрі
займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності
та виключно їх праці, а також на осіб, які працюють за договорами цивільно-
правового характеру (договір підряду, договір про надання послуг та інші,
передбачені Цивільним кодексом України).
Роботодавець зобов’язаний придбавати і мати бланки трудових книжок
(вкладишів до них) у кількості, достатній для забезпечення ними всіх
працівників, на яких він має вести трудові книжки, а також забезпечити
ведення на підприємстві книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до
них (типова форма № П-9, затверджена наказом Міністерства статистики
України від 27 жовтня 1995 року № 277), яка ведеться бухгалтерією
підприємства, та книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них
(типова форма № П-10, затверджена зазначеним вище наказом № 277) —
ведеться службою персоналу, а за її відсутності — уповноваженою посадовою
особою.
Трудові книжки (вкладиші до них) відповідно до пункту 2.1 Інструкції
№ 58 мають заповнюватися у відповідних частинах і розділах українською і
російською мовами. Проте, оскільки відповідно до статті 10 Конституції
України офіційне діловодство має вестися українською (державною) мовою,
записи в трудових книжках рекомендується виконувати державною мовою.
Не буде порушенням внесення записів українською мовою і в
російськомовній частині трудових книжок попередніх зразків.
Заповнювати трудову книжку краще кульковою ручкою або чорнилами
(пастою) чорного, синього або фіолетового кольорів.
Записи у графі 2 трудової книжки про дати (прийняття на роботу, переведення
на іншу роботу, звільнення, внесення записів тощо) виконуються арабськими
цифрами (число і місяць — двозначними): 02.03.2010.
Записи про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу,
присвоєння розрядів, рангів, нагородження, заохочення, звільнення вносяться
до трудових книжок (вкладишів до них) роботодавцем на підставі оригіналу
наказу (розпорядження) не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у
61
день звільненняі мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи про переведення і звільнення мають місити посилання на відповідний
пункт, статтю закону.
Записи про назву роботи (професії, посади), на яку приймається
(переводиться) працівник, обов’язково мають відповідати Національному
класифікаторові України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП).
Із кожним записом, що вноситься до трудової книжки, про прийняття на
роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення власник трудової
книжки повинен бути ознайомлений під розписку в особовій картці працівника
за формою № П-2, затвердженою наказом Державного комітету статистики
України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656.
На практиці ведення, облік і зберігання трудових книжок покладається
наказом керівника підприємства на одного з працівників служби персоналу
(якщо це не прописано в посадовій інструкції), а за її відсутності — на іншу
посадову особу.
Звернути увагу
У разі порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і
видачі трудових книжок посадові особи, на яких покладено зазначені
обов’язки, несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках — іншу
відповідальність.
Оформлення трудової книжки (первинне)
Трудова книжка оформляється при першому влаштуванні на роботу
працівника шляхом внесення відомостей про нього на першій сторінці
(титульному аркуші).
Прізвище, ім’я, по батькові (повністю, без скорочення і заміни імені та по
батькові ініціалами) і дата народження записуються на підставі паспорта або
свідоцтва про народження. Тут же вказується дата заповнення трудової книжки.
Зазначені відомості засвідчуються підписом працівника.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує посадова
особа, відповідальна за її видачу, і ставиться печатка підприємства (або служби
персоналу).
62
Оформлення вкладиша до трудової книжки
Вкладиш до трудової книжки оформляється в тому разі, якщо в ній заповнені

всі сторінки будь-якого розділу україномовної чи російськомовної частин.
Вкладиш вшивається в трудову книжку (нового чи раніше встановлених

зразків), заповнюється і ведеться за місцем основної роботи працівника в тому
самому порядку, що й трудова книжка.
Під час внесення записів у розділи «Відомості про роботу», «Відомості
про нагородження», «Відомості про заохочення» у першій графі вкладиша
продовжується порядкова нумерація записів, розпочата в трудовій книжці.
Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульному аркуші)
трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10х25 мм з
написом "Видано вкладиш» і зазначаються його серія та номер. Такий штамп,
серія і номер проставляються і в разі видачі кожного наступного вкладиша до
трудової книжки.
63
Вкладиш без трудової книжки — недійсний.
Оформлення дубліката трудової книжки
Дублікат трудової книжки видається за місцем останньої роботи, якщо
трудова книжка стала непридатною (обгоріла, забруднена, розірвана) або
втрачена (загублена) підприємством чи працівником. У першому випадку на
титульному аркуші трудової книжки робиться запис «Замість видано
дублікат», у другому — «Дублікат».
У разі втрати трудової книжки підприємством працівникові має бути
обов’язково видано її дублікат, а працівник при цьому повинен надати
допомогу в одержанні відомостей про його попередню роботу.
Якщо працівник втратив трудову книжку після звільнення, він

зобов’язаний заявити про це за місцем останньої роботи. Не пізніше 15
днів після подання ним заяви, а в разі ускладнень — в інші строки йому має
бути видано дублікат. Обов’язок одержання документів, що підтверджують
роботу на попередніх підприємствах, у цьому випадку лежить безпосередньо на
працівникові, що випливає зі змісту Інструкції № 58.
Роботодавець за останнім місцем роботи в цьому випадку виконує
лише такі обов’язки:
 вносить у дублікат трудової книжки (вкладиша до неї) відомості про
роботу, нагородження, заохочення за останнім місцем роботи на підставі
раніше виданих наказів та відповідних документів;
 сприяє працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж
роботи, що передувала влаштуванню на роботу на це підприємство;
вносить до дубліката трудової книжки запис про загальний стаж роботи до
влаштування на це підприємство на підставі поданих документів, а також
записи про прийняття, переведення, звільнення, якщо вони підтверджені
документами.
64
Під час заповнення дубліката слід дотримувати таких правил:
 спочатку в розділі «Відомості про роботу» (графа 3) на підставі запису в
пункті 7 особової картки працівника (форма № П-2) робиться запис про
загальний стаж роботи працівника до влаштування на підприємство, де
видається дублікат (вказується кількість років, місяців, днів) без зазначення
найменувань підприємств, часу і посад (професій), на яких працював у
минулому власник трудової книжки;
 потім загальний стаж роботи, затверджений належно оформленими
документами, записується за періодами роботи на різних підприємствах. Ці
записи, як і запис про загальний стаж роботи, не нумеруються. Робиться запис
про дату (прийняття, переведення, звільнення);
 після цього записують назву підприємства, яке видає дублікат, вносять
відомості із зазначенням порядкових номерів і дат про прийняття на роботу,
переведення та звільнення працівника.
Записи засвідчуються підписом посадової особи, відповідальної за
ведення трудових книжок, та печаткою підприємства (служби персоналу).
Внесення записів до розділу «Відомості про роботу»

Прийняття на роботу
Запис про прийняття на роботу (призначення на посаду) вноситься у такому
порядку:
 у графі 3 як заголовок записують повне найменування підприємства;
 у графі 1 нижче заголовка зазначають порядковий номер запису;
 у графі 2 вказують дату прийняття на роботу;
 у графі 3 записують назву посади (роботи) або про
 у графі 4 зазначають номер і дату наказу (розпорядження).
Варто звернути увагу на деякі особливості щодо внесення записів під час
прийняття на роботу. Відповідно до пункту 2.18 Інструкції № 58 окремим
65
рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів
(до запису про найменування підприємства) вносяться відомості, зокрема, про*:
 час служби у Збройних Силах України та інших військах, де на тих,
хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю і державне
соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати
звільнення зі служби;
 час навчання у професійних навчально-виховних та інших закладах,
у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
 час навчання у вищих навчальних закладах (у т. ч. і час роботи в
студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-
дослідної госпдоговірної тематики), час перебування в аспірантурі і
клінічній ординатурі (якщо трудова книжка оформляється при прийнятті на
роботу після закінчення навчального закладу);
 час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16
років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу
потребує постійного стороннього догляду, у т. ч. за престарілим, який досяг
80-річного віку (згідно з медичним висновком);
 період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків,
мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в
місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за
спеціальністю, але не більше 10 років.
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, у

розділі «Відомості про роботу» трудової книжки робиться запис, що
підтверджує право на пенсію, на підставі наказу, виданого за результатами
атестації робочих місць (має відповідати найменуванню Списків виробництв,
робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне
забезпечення). Показники, зазначені у цих Списках, обов’язково повинні бути
66
підтверджені в карті оцінки умов праці робочого місця за результатами
атестації і можуть записуватися в дужках.
Витяг із зазначеного наказу додається до трудової книжки працівника,
професія чи посада якого внесена до Списку.
Переведення на іншу постійну роботу, присвоєння розряду, класу

Після записів про прийняття на роботу до розділу «Відомості про роботу»
вносяться також записи про:переведення на іншу постійну роботу на тому
самому підприємстві; присвоєння нового кваліфікаційного розряду, класу,
категорії.
Записи про тимчасове переведення або переміщення на іншу роботу в
разі простою, виробничої потреби та в інших випадках, передбачених чинним
законодавством, до трудової книжки не заносяться.
У розділі «Відомості про роботу» трудових книжок державних

службовців під час прийняття на роботу вносяться записи про призначення на
посаду, присвоєння рангу державного службовця, прийняття Присяги
державного службовця (якщо він вступає на державну службу вперше), а потім
— про присвоєння вищого рангу або позбавлення рангу державного службовця
(можливе лише за вироком суду і лише органом, який присвоїв ранг).
67
68
Звільнення з роботи
Записи про звільнення вносяться до розділу «Відомості про роботу»
відповідно до формулювань чинного законодавства з посиланням на пункт,
статтю закону і мають бути засвідчені підписом відповідальної особи та
печаткою підприємства (служби персоналу).
Деякі особливості внесення записів до розділу «Відомості про роботу»

Запис про роботу працівника у фізичної особи роботодавці вносять
відповідно до укладеного у письмовій формі трудового договору (після
реєстрації в державній службі зайнятості — про прийняття на роботу, після
зняття з реєстрації — про звільнення з роботи).
Записи засвідчуються підписом посадової особи органу державної
служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і його печаткою.
Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору
у фізичних осіб, зберігаються безпосередньо в працівників.
Відомості про роботу за сумісництвом (на тому самому або на іншому
підприємстві) заносять до трудової книжки за бажанням працівника за місцем
його основної роботи. Запис роблять окремим рядком у графі 3 розділу
«Відомості про роботу» трудової книжки без його нумерації одразу після
попереднього запису на підставі довідки або копій відповідних наказів з місця
роботи за сумісництвом про прийняття, звільнення.
У трудових книжках працівників працездатного віку, які звільняються за
пунктом 1 статті 40 КЗпП у зв’язку з ліквідацією, банкрутством підприємства,
скороченням чисельності або штату працівників тощо, у графі 3 розділу
«Відомості про роботу» робиться запис про час, термін імісце підвищення
кваліфікації або отримання суміжної професії за період роботи на підприємстві
протягом останніх двох років перед звільненням, який уноситься разом із
записом про звільнення.
До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення
волі, власник або уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи
вносить запис про те, що час роботи у цей період не зараховується до
загального та безперервного стажу (графа 3 розділу «Відомості про роботу»
трудової книжки).
Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного
строку відбування покарання, що установлюється за довідками органів
Міністерства внутрішніх справ України.
69
При звільненні засудженого з роботи у порядку, передбаченому чинним
законодавством, і влаштуванні його на нове місце роботи, відповідні записи
вносяться до трудової книжки тим підприємством, на яке був прийнятий або
направлений засуджений.
Підставою для внесення до трудових книжок зазначених вище записів є
наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком
(ухвалою) суду.
Записи вносять у такому порядку: у графі 1 зазначається порядковий
номер запису; у графі 2 — дата внесення запису; у графі 3 пишеться: «Час
роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місяць,
рік) не зараховується у загальний стаж та безперервний трудовий стаж».
У графі 4 вказується підстава для внесення запису до трудової книжки —
наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.
Відповідно до статті 32 Кримінально-виконавчого кодексу України
роботодавець за місцем роботи працівника, засудженого до покарання у
вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю, не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду
зобов’язаний звільнити засудженого з посади (роботи), права обіймати яку
його позбавлено, внести до трудової книжки запис про те, на якій підставі, на
який строк і які посади працівник позбавлений права обіймати або яким
видом професійної діяльності він позбавлений права займатися.
У разі смерті працівника у розділ «Відомості про роботу» вноситься
запис про припинення трудового договору (припиняється в останній день
роботи) з посиланням на дату і номер відповідного наказу. Зазвичай наказ
видається на підставі довідки про смерть.
Записи про одержання особою допомоги по безробіттю та
припинення її виплати вносяться до трудової книжки відповідальною
особою органу державної служби зайнятості після запису про звільнення за
пунктом 1 статті 40 КЗпП і до занесення відомостей про прийняття особи на
роботу на підприємство.
70
Внесення записів до розділів «Відомості про нагородження» та «Відомості про
заохочення»
Записи про:
 нагородження державними нагородами України та відзнаками
Українивносяться до розділу «Відомості про нагородження» із зазначенням
дати нагородження (графа 2), ким нагороджений працівник, виду
нагородження та за які заслуги (графа 3), підстави внесення запису (графа
4);
 заохочення за успіхи в роботі тощо (визначаються правилами
внутрішнього трудового розпорядку), відкриття, на які видано дипломи,
винаходи та раціоналізаторські пропозиції, а також про виплату у зв’язку з
цим винагороди заносяться до розділу «Відомості про заохочення» в такому
самому порядку, що й про нагороди.
Відомості про премії, інші заохочувальні виплати, передбачені системою
оплати праці, до розділу «Відомості про заохочення» не вносяться.
Перед записами про нагородження та заохочення в графі 3 відповідних розділів
у вигляді заголовка пишуть найменування підприємства, під час роботи на
якому працівника нагороджували та заохочували.
Кожному запису про нагородження та заохочення присвоюється порядковий
номер починаючи з першого запису. У період подальшої роботи на інших
підприємствах нумерація записів повинна продовжувати попередню
нумерацію.
Записи про нагородження та заохочення завіряються підписом
відповідальної особи та печаткою підприємства (служби персоналу).
71
У цьому випадку працівника заохочено не за успішне виконання
обов’язків, покладених трудовим договором, а за активну діяльність поза
межами його обов’язків, яка є важливою для підприємства.
Внесення записів до розділу «Відомості про призначення пенсії»
У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у трудовій
книжці органами соціального забезпечення ставиться штамп «Пенсію
призначено».
Штамп ставиться у розділі «Відомості про призначення пенсії». У
трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 року) зазначений штамп
ставиться на першій сторінці.

2. Укладений документ (заповнена трудова книжка, витяг з трудової
книжки).
72
4 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ
Критерій оцінювання виконання самостійної роботи з дисципліни

«Діловодство» наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Критерії оцінювання виконання самостійної роботи

Рівень
навчальних Оцінка Критерій оцінювання виконання самостійної роботи
досягнень
Має фрагментарні уявлення про роботу з джерелами,
І. Початковий 2 виконує менше 50% самостійної роботи, відсутність
висновків
Виконує 100% самостійної роботи. Робота оформлена з
ІІ. Середній 3 порушенням вимог щодо оформлення. Дає відповіді на
2/3 питань під час співбесіди з викладачем
Виконує 100% самостійної роботи. Аналіз мовних та
позамовних понять, явищ, закономірностей поверховий;
ІІІ. Достатній 4
не робить висновки на основі спостережень; виділяє
головне з-поміж другорядного
Виконує 100% самостійної роботи. Аналізує мовні та
позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює,
ІV. Високий 5 систематизує, узагальнює, конкретизує їх; робить
висновки на основі спостережень; виділяє головне з-
поміж другорядного
73
ВИСНОВКИ
В даних методичних вказівках до самостійної роботи передбачені перелік

питань, винесених на самостійне вивчення, наведений план вивчення,
поставлені завдання з вказівкою вимог до знань і умінь. Студентам
запропонований перелік рекомендованої літератури, питання для
самоконтролю. Вказана форма контролю.
Використання запропонованих методичних рекомендацій дозволить
студентам денної форми навчання успішно вивчити окремі теми з дисципліни
«Діловодство» самостійно і успішно підготуватися до семінарського заняття.
Дані методичні вказівки можуть бути використані для організації
самостійної роботи студентів вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації.
74
ЛІТУРАТУРА
Основна :
1. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Національний
архівний фонд і архівні установи”// Відомості Верховної Ради України. –
2002. – № 11. – Ст.81.
2. Закон України “Про державну таємницю”// Відомості Верховної Ради
України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
3. Закон України “Про інформацію”// Відомості Верховної Ради України. –
1992. – № 48. – Ст. 650.
4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження інструкцій про
порядок обліку, зберігання і використання документів, справ та інших
матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що
є власністю держави”// Офіційний вісник України. – 1998. – № 48. –
Ст.1764.
5. ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні
положення.
6. ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації. Формуляр-
зразок. Вимоги до побудови.
7. ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення.
8. ДК 010-99 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД).
9. ГОСТ 9327-60 Бумага и изделия из бумаги. Потребительские форматы.
10. ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої
документації. Вимоги до оформлювання документів.
11. Бибик С.П. та ін. Універсальний довідник-практикум з ділових
паперів /С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта.- К.: Вид-во
"Довіра", УНВЦ "Рідна мова", 1997.- 399 с.
12. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб.
для вищ. та серед. спец. навч. закладів.-2-е вид.- К.: А.С.К., 2000. - 173 с.
13. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - 3-тє вид.,
доп. і перероб. - К.: Вища шк., 1987.- 351 с.
75
14. Потелло Н.Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч. посіб. - К.:
МАУП,2001.- 131 с.
15. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. посіб. - 4-те вид.,
випр. - К.: МАУП,2001.- 256 с.
16. Фельзер А.Б., Миссерман М.А. Делопроизводство: Справ. пособ. –
К.:Вища школа, 1988.- 320 с.
Додаткова:
1. Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і
громадян. - К.: Сталкер, 1997.- 349 с.
2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1998.- 256
с.
3. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і
допов.- К.: Либідь, 2000.- 284 с.
4. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Навч. посіб. для вищ. і
серед. спеціальн. навч. закладів. - Х.: Торсінг, 2001.- 384 с.
5. Молдаванов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки
найважливіших документів укр. мовою. - К.: Техніка, 1992.- 399 с.
6. Паламар Л.М., Кацовець Г.М. Мова ділових паперів. - К.: Либідь, 1995.-
207 с.
7. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посіб.- 3-тє
вид., перероб. і допов. - К.: Либідь,1998.- 296 с.
8. Палеха Ю.І. Управлінське документування. В2 ч. / Європейський
університет. – К.: Європ. ун-т, 2001-2002.
9. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П.Складання ділових паперів:
Практикум: Навч. посіб. для студентів вищих навч. закладів. - К.: Либідь,
2002.- 240 с.
10. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посіб. -
К.: Либідь, 1999.- 240 с.
11. Російсько-український словник-довідник "Порадник ділової людини". -
К., 1995.- 316 с.
76
12. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. - К.:
Криниця, 1999.- 199 с.
13. Суд. Зразки документів ( Заяви, позовні заяви, скарги, клопотання):
Практ. посіб. Упоряд. І.А. Куян. - К.: Оріяни, 2000.-172 с.
14. Тугаєнко-Сєряк С.М. Довідник службовця. - К.: А.С.К., 2000. - 416 с.
15. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. - К.:Вища шк., 1998.- 271 с.
16. Шевчук С.В. Службове листування: Довідник.-К.:Літера, 1999 – 208 с.
17. Палеха Ю.І. Управлінське документування. В 2 ч.: Навч. посібник. – К.:
Європ. ун-т, 2001-2002.
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1. http://zakon4.rada.gov.ua
2. http://redfox.if.ua/book/dokumentalistika-33.html
3. http://5ka.at.ua/load/dilovodstvo
4. http://www.kds.org.ua/presentation/ivanova-tv-piddubna-lp-dilovodstvo
77

Dilovodstvo Samostiyni

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Dilovodstvo Samostiyni

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Державний вищий навчальний заклад

«Лисичанський нафтохімічний технікум»

Циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

напряму підготовки 030601 «Менеджмент»

спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва»

Циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

напряму підготовки 030601 «Менеджмент»

спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва»

Розробник: Кушніренко О.Б., викладач вищої категорії

Розглянуто на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін

Обговорено та рекомендовано до затвердження методичною радою ДВНЗ

Самостійна робота студента є однією із важливих складових навчального

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Тема 1 Організація діловодства на підприємствах

Тема 2 Правила оформлення ділових паперів

Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Практична робота №2 Складання протоколу, витягу з протоколу.

Практична робота №3 Складання службових листів.

Практична робота №4 Складання й оформлення доповідної та

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Тема 4 Діловодство в розрахунках

Практична робота № 6 Первинна документація.

Студент повинен знати:

Тема 5 Складання й оформлення документів, що використовуються в

Практична робота №8 Складання наказів з особового складу.

Практична робота №9 Складання й оформлення автобіографії.

Практична робота №10 Складання й оформлення резюме.

Практична робота №11 Складання й оформлення характеристики.

Практична робота №12 Складання й оформлення доручень, розписок.

Практична робота №13 Оформлення документів про відрядження.

Студент повинен знати:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ НА

Тема 6 Організація роботи з документами та документообігу на

Тема 8 Основні вимоги до організації сучасного діловодства

Тема 9 Організація процесу руху документів

Тема 10 Документальне оформлення наслідків зберігання продукції

Тема 11 Інформаційні технології підтримки документообігу

Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Завдання 1. Ознайомтеся із статтею. Укладіть конспект.

ПОСАДОВІ ІНСТРУКЦІЇ: МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

Завдання 2. Складіть посадову інструкцію менеджера.

Завдання 3. Ознайомтеся із статтею на сайті https://uk.wikipedia.

Договір про виконання разової роботи

2. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ

Форми перевірки виконання самостійної роботи студентів

Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Форми представлення вивченого матеріалу студентами

Завдання 1. Прочитайте статтю, укладіть конспект.

Завдання 4. Укладіть вказівку щодо регулювання цін на паливно-мастильні

Форми перевірки виконання самостійної роботи студентів

Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Завдання для виконання

Завдання 1. Прочитайте текст, укладіть тезисний план-конспект.

Завдання 2. Самостійно складіть акт списання непридатних для

Форми представлення вивченого матеріалу студентами

Питання для самоконтролю

Форми перевірки виконання самостійної роботи студентів

Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Тема 3 Оформлення організаційно-розпорядчої документації

Література (інформаційні ресурси)

Форми представлення вивченого матеріалу студентами

_ 20 р. м. Лисичанськ № ______

6. Останнє місце роботи ______________посада (професія) _

Працівник кадрової служби _______