Міністерство освіти і науки України

НТУУ «КПІ»

Кафедра АУЕК

Розрахункова робота №1-3

Варіант № 3.2

Виконала:
студентка IV курсу
гр. ОА-11
Іллічова С.О.
Перевірив:
Прядко С.Л.

2015
 Розрахункова робота №1
Вентиляторна установка
Мета: за допомогою програми «VOS.EXE» вибрати вентилятор для
вентиляторної установки.

Теоретичні відомості

Принцип роботи і конструкція відцентрових вентиляторів розроблені і

вперше застосовані російським інженером А.А. Саблуковим в 1832 р. Їм був
побудований і застосований вентилятор для роботи на Чигирінськом
копальні Алтая.
Проте розробка сучасних шахтних відцентрових вентиляторів свого часу
відставала від розробок осьових вентиляторів, оскільки відцентрові
вентилятори добре працюють у разі потреби високих депресій, в чому в
перший період розвитку підземного видобутку корисних копалин особливого
нестатку не було.
Зараз відцентрові вентилятори набули широкого поширення у зв'язку із
збільшеними глибиною шахт і аеродинамічним опором їх мереж.
Вживані в галузі моделі відцентрових вентиляторів охоплюють ряд
типорозмірів з величиною діаметру робочого колеса від 0,8 до 5,0 м.
ВЦД-32 – розроблений на основі аеродинамічної схеми 35-15х2.
Основна гідність вентилятора (мал.1) – можливість регулювання робочих
режимів плавною зміною швидкості обертання робочого колеса. Плавна
зміна швидкості досягається за рахунок застосування як основний привода
асинхронного двигун, що у свою чергу входить в систему.

Рис.1.Відцентровий вентилятор ВЦД-32: 1 – приводний двигун; 2 – коробки

всмоктуючих колекторів; 3 – лопатки направляючих апаратів; 4 – кожух вентилятора; 5 –
робоче колесо (здвоєне); 6 – вихідний канал

Модель цього вентилятора ВЦД-31,5М працює з нерегульованим

приводом від синхронного двигуна СДВ-15-64-10-93 з додатковою пусковою
обмоткою і тими ж потужністю і швидкістю обертання, що і при
регульованому приводі. Регулювання режимів роботи у цієї моделі
здійснюється тільки за допомогою лопаток направляючого апарату.
Вентилятор ВЦД-31,5 М призначений для установки головного
провітрювання окремих шахт, характеризується плавними без впадин і
розривів кривими ( продуктивність - тиск), які дозволяють стійко працювати
як при одиничній, так і при паралельній роботі двох машин на вентиляційну
мережу.

Рис.2. Вентиляційна установка ВЦД-31,5 М

Вентиляційна установка складається з робочого 1 та резервного 2

вентиляторів, двох ляд переключення 3 та 6, всмоктуючі ляди 4, відсікаючої
ляди 5. Вентиляційна установка ВЦД-31,5 М зображена на мал.2. Шарніри
всіх ляд розташовані в горизонтальній площині перекриттів каналів.

Рис.3. Вентилятор ВЦД-31,5 М

Конструкція вентилятора ВЦД-31,5 М зображена на мал.3. ротор 2

обертається на двох підшипникових опорах 1, має посередині робоче колесо
двохсторонього всмоктування 3.
Підшипникові вузли складаються з сферичних роликопідшипників,
закріплених на шийці головного вала за допомогою розрізних конусних
втулок і литих корпусів з горизонтальним роз’ємом. Змащення підшипників
здійснюється за рахунок масляної ванни,яка знаходиться в спеціальній
площині корпуса.
Поворот лопаток здійснюється за рахунок кільцевого редуктора 6, який
охоплює головний вал вентилятора. До осі кожної із лопаток приєднується
кінцева шестерня, яка входить в зчеплення з кінцевою шестернею
приводного блока редуктора; циліндричний палець приводного блока
зчеплений в свою чергу з циліндричною шестернею, обертання на яку
передається через підвісний валик з зіркою і ланцюгову передачу від
сервопривода, установленого в машинному залі вентилятора.
Синхронність поворота лопаток лівого та правого направляючих
апаратів досягається одночасним включенням двигунівобох сервоприводів.
При регулюванні лопатки повертаються на кут від 90 о (переріз
всмоктуючого отвору повністю відкрито) до 0о, тобто кута, при якому
полотна лопаток стоять суворо по вісі вала, повітряний потік не отримує
попереднього підкручення.
Більш глибоке регулювання здійснюється зміною швидкості обертання
приводного двигуна в межах від 300 до 595 об/хв по принципу створення
ЕРС в роторному колі приводного двигуна з рекупирацією енергію ковзання
в мережу ,за рахунок чого і забезпечується висока економічність
регулювання.
Установки з відцентровими вентиляторами ВЦД-31.5М обладнані для
регулювання осьовими направляючими апаратами. Для цих вентиляторів
також можливе регулювання одноразовою заміною двигуна. Режим роботи
установок вентиляторів ВЦД-31.5М може регулюватися також плавною
зміною частоти обертання в межах (0,5-1,0)nн.

Рис.4 Аеродинамічні характеристики вентилятора ВЦД-32

Реверс повітряного струменя

В вентиляторних установках головного провітрювання, обладнаних
відцентрованими вентиляторами, реверс повітряного струменя здійснюється
за допомогою системи ляд і вертикальних дверей з приводом від лебідки чи
мотор-регуляторів та обвідних каналів. Схема однієї з цих установок
приведена на рис. 1.9.
При номінальній роботі установки ляди знаходяться в положенні,
позначеному на схемі суцільними лініями. Повітря в цьому випадку поступає
з вентиляційного ствола шахти в головний канал ,звідки через трійник
попадає в канал працюючого вентилятора ,проходить через нього і, на кінець,
через дифузор викидається в атмосферу. Для здійснення реверса повітряного
струменя атмосферна ляда всмоктуючої будки відкривається , забезпечуючи
доступ свіжому повітрю в ковпак вентилятора, а перекриваюча ляда
закривається, з’єднуючи тим самим ствол і головний канал з каналом
працюючого вентилятора, ляда 7 дифузора вентилятора відкриває прохід в
обвідний канал, перекриваючи тим самим повітрю виходити в атмосферу.
Повітря в цьому випадку поступає із атмосфери через жалюзі всмоктуючої
будки і отвір, відкритий лядою 12, в канал працюючого вентилятора і дальше
через вентилятор і дифузор виходить в обвідний канал; повітря попадає через
отвір, відкритий лядою 1, в головний канал і в вентиляційний ствол шахти. В
цьому випадку продуктивність вентилятора при реверсуванні складає 90-
95% від продуктивності при номінальній роботі.
 Фрагмент програми

*******************************************************************************

Исходные данные

K= 1 депрессия P расход Q продолжительность работы

установки на этом режиме T лет
178.50 212.50 4.00

K= 2 депрессия P расход Q продолжительность работы

установки на этом режиме T лет
210.00 250.00 12.00

K= 3 депрессия P расход Q продолжительность работы

установки на этом режиме T лет
252.00 250.00 5.00
*******************************************************************************

BOд-40 режим K= 1 KПД= .7418 угол установки Y= 24.4 градуса

BOд-40 режим K= 2 KПД= .7734 угол установки Y= 30.0 градуса
BOд-40 режим K= 3 KПД= .7974 угол установки Y= 32.5 градуса
приведенные затраты C= 160203. рубля
BOд-50 режим K= 1 KПД= .7081 угол установки Y= 16.0 градуса
BOд-50 режим K= 2 KПД= .7430 угол установки Y= 19.9 градуса
BOд-50 режим K= 3 KПД= .7459 угол установки Y= 22.5 градуса
приведенные затраты C= 189110. рубля
центробежный вентилятор ВЦД 31,5 М,вращение= 459.03 оборотов B MиH,KПД= .6 режим K= 1
центробежный вентилятор ВЦД 31,5 М,вращение= 523.95 оборотов B MиH,KПД= .5 режим K= 2
центробежный вентилятор ВЦД 31,5 М,вращение= 542.17 оборотов B MиH,KПД= .6 режим K= 3
приведенные затраты C= 144999. рубля
BЦД-47 не проходит по регулировании вниз
не проходит по регулировании вниз

*******************************************************************************

По найменшим приведенним затратам вибираємо вентилятор ВЦД -31,5 М.

 1. Побудова характеристик для всіх режимів роботи установки
H1 178,5
R1    0.00395
Q12 212,52
H 210
R2  22   0.00336
Q2 250 2
H 252
R3  23   0.004032
Q3 2502
Для побудови графіків складаємо таблицю:

Q м3 / c 50 100 150 200 200 300

K=1 H1 9,875 39,5 88,875 158 246,875 355,5

K=2 H2 8,4 33,6 75,6 134,4 210 302,4

K=3 H3 10,08 40,32 90,72 161,28 252 362,88

2. Побудова робочих характеристик:

Для 600 об/хв :
H 600  332.2745  3.07998  Q  1.170904 102  Q 2
Для 500 об/хв :
H 500  246.6526  2.136969  Q  9.699.914  103  Q 2
Для 400 об/хв :
H 400  173.6695  1.608146  Q  9.595911 103  Q 2

Для режиму К=1 :

H 400  173.6695  1.608146  212.5  9.595911103 121.52  82.0885 даПа
H 500  246.6526  2.136969  212.5  9.699914 103  212.52  262.7466 даПа
H  H 400 178.5  82.0885
n1  1 100  400  100  400  453.36 об/хв
H 500  H 400 262.7466  82.0885

Для режиму К=2 :

H 500  246.6526  2.136969  250  9.699914 103  250 2  174.65 даПа
H 600  332.2745  3.07998  250  1.170904  10 2  250 2  370.4545 даПа
H  H 500 210  174.65
n2  2 100  500  100  500  518.0537 об/хв
H 600  H 500 370.4545  174.65

Для режиму К=3 :

H 500  246.6526  2.136969  250  9.699914 103  250 2  174.65 даПа
H 600  332.2745  3.07998  250  1.170904  10 2  250 2  370.4545 даПа
H  H 500 252  174.65
n3  3 100  500  100  500  539.5 об/хв
H 600  H 500 370.4545  174.65
 Знаходимо частоти обертання вентилятора для кожного режиму роботи:
Для режиму К=1 :
100 об/хв – H 500  H 400
H1  H 400
100  53.367 – H1
H 500  H 400

H 500  H 400  246.6526  2.136969  Q  9.699914 10 3  Q 2  173.6695  1.608146  Q  9.595911103  Q 2 

 72.9831  0.528823Q  0.104 10 3 Q 2
53.367  (72.9831  0.528823Q  0.104 10 3 Q 2 )
H1   38.95  0.2822Q  0.0555 103 Q 2
100

H 453.36  H 400  H1  173.6695  1.608146  Q  9.595911103  Q 2  38.95  0.2822Q  0.0555  103 Q 2 
 212.62  1.8903  Q  9.6514 103 Q 2
Для режиму К=2 :
100 об/хв – H 600  H 500
H 2  H 500
100  18.0537 – H 2
H 600  H 500
H 600  H 500  332.2745  3.07998  Q  0.1170904 10 3  Q 2  246.6526  2.136969  Q  9.699914  103  Q 2 
 85.6219  0.943  Q  2, 009 10 3 Q 2
18.0537  (85.62  0.943  Q  2,009 10 3 Q 2 )
H 2   15.458  0.17  Q  0,3627 103  Q 2
100
H 518.0537  H 500  H 2  246.6526  2.136969  Q  9.699914 10 3  Q 2  15.458  0.17  Q  3627  103  Q 2 
 262.1106  2.307  Q  10,0626 10 3  Q 2
Для режиму К=3 :
100 об/хв – H 600  H 500
H 3  H 500
100  39.5 – H 3
H 600  H 500
H 600  H 500  332.2745  3.07998  Q  0.1170904 10 3  Q 2  246.6526  2.136969  Q  9.699914  103  Q 2 
 85.6219  0.943  Q  2, 009 10 3 Q 2
39.5  (85.62  0.943  Q  2, 009 10 3 Q 2 )
H 3   33.82  0.3725  Q  0, 7935 103 Q 2
100
H 539.5  H 500  H 3  246.6526  2.136969  Q  9.699914 103  Q 2  33.8206  0.3725Q 
0, 7935 103 Q 2  280.47  2.5095Q  10, 493 10 3 Q 2

3. Знаходимо координати робочих точок (точок перетину характеристик

зовнішньої мережі робочих характеристик)Qр, Рр. Корені квадратичного
рівняння знаходимо за допомогою програми «Korin.bas»:

H1  212.6115  1.8903  Q  9.6514 103 Q 2 Q1  212.545

H1  Q  R1  0.00395  Q
2 2
H1  178.44
 212.6115  1.8903  Q  0.0136  Q 2  0

H 2  262.1106  2.307  Q  10, 0626 10 3  Q 2 Q2  249.99

H 2  Q 2  R2  0.00336  Q 2 H 2  209.966
262.1106  2.307  Q  0.0134226  Q 2  0

H 3  280.47  2.5095Q  10.493 103 Q 2 Q3  250.0068

H 3  Q 2  R3  0.004032  Q 2 H 3  252.014
280.47  2.5095Q  0.014525  Q 2  0

Запишемо отримані розрахунки в таблицю:

Базові дані Розрахункові дані Відхилення
Режи  Q n, об/хв  Q
м3 n,  Q n
ми даПа м 3
с об/хв % % %
с даПа
К=1 178,5 212,5 459,03 178,44 212,545 453,36 0.034 0.021 1,23
К=2 210 250 523,95 209,966 249,99 518,0537 0,016 0,004 1,12
К=3 252 250 542,17 252,014 250,0068 539,5 0,005 0,003 0,49

Розрахунок потужності двигуна для кожного режима :

k  Q1  H1 1.1 212.545 178.44
PВД1    669.96 кВт
102 1 102  0, 6105
k  Q2  H 2 1.1 249.99  209.966
PВД2    972.615 кВт
102 2 102  0.5820
 k  Q3  H 3 1.1 250.0068  252.014
PВД3    1055.73 кВт
102 3 102  0.6436

Вибираємо двигун АКН-2-16-69-10У4 з такими паспортними даними:

Рном  1250 кВт
  94,9 %
nном  590 об
мин

Розраховуємо потужність,якою вентилятор навантажує мережу:

Враховуючи  с  0,95 дв  0,949
k  Q1  H1 1.1 212.545 178.44
Pс1    743.122 кВт
102 вен1 с дв 102  0, 6105  0.95  0.949
k  Q2  H 2 1.1 249.99  209.966
Pс2    1078.826 кВт
102 вен 2 с дв 102  0.5820  0.95  0.949
k  Q3  H 3 1.1 250.0068  252.014
Pс3    1171.017 кВт
102 вен3 с дв 102  0.6436  0.95  0.949

Річні витрати електроенергії основного періоду:

Агод1  Рс1  365  24  743.122  365  24  6.51 млн. кВт∙год
Агод 2  Рс 2  365  24  1078.826  365  24  9.45 млн. кВт∙год
Агод 3  Рс 3  365  24  1171.017  365  24  10.26 млн. кВт∙год

Регульований електропривод вентилятора

На мал. 7. показана принципова схема електроприводу за системою АВК
для вентилятора ВЦД-31.5М. Схема дана для одного агрегату. Комплект
електроустаткування установки вентилятора складається з двох
однакових наборів електроустаткування вентиляторів і набору
електроустаткування допоміжних приводів — загального для обох
вентиляторів.

Рис. 7. Принципова схема електропривода для вентилятора ВЦД-31.5М по системі АВК

Технічні дані основного електроустаткування електроприводу за

системою АВК для вентилятора ВЦД-31.5М:
Електродвигун асинхронний з фазним ротором АКН-2-16—69, 1250
кВт, 590 хв-1, 6000 В, U2= 1400 В, I2 = 530 А (позначення на мал. 7 М1М).
Агрегат ТДП2-0630/400-2ТУХЛ4, 50 Гц (V1, U1, U2).
Трансформатор ТСЗ-250/10-65, U1 = 6000 В, U2= 400 В (T1, T2).
Опори пускові НФ-ІА ящик 2ТД.754.054.01 (Rп).
Регульований електропривод вентилятора ВЦД-31,5М за системою
АВК працює таким чином.
 По пусковій команді подається напруга живлення ланцюгів
управління і включається контактор КІМ, що сполучає зірку пускових
резисторів. Далі за допомогою масляного вимикача високовольтного
осередку Вя2 подається напруга на трансформатори ТІ, що погоджують,
Т2, а з їх вторинних обмоток—на інвертори U1, U2. Після включення
силових автоматів в інверторах на стороні постій ного струму створиться
максимальна проти-ЕРС. Потім за допомогою масляного вимикача
високовольтного осередку Вя1 подається напруга на статор двигуна
МІМ і починається розгін двигуна на першому ступені резисторів. Після
витримки часу включається контактор КЗМ, який закорочує частину
резисторів і переводить двигун на другий ступінь розгону. На цьому
ступені двигун розгониться до нижньої межі діапазону регулювання.
Далі у функції частоти обертання включається контактор К7М,
контактори КІМ і КЗМ відключаються і до ротора двигуна через
резистори підключається випрямляч VI перетворюючого агрегату. Після
закінчення витримки часу, протягом якої знижуються можливі
перенапруження, включається контактор К8М, який шунтує в ланцюзі
ротора резистори (ротор двигуна підключається безпосередньо до
перетворюючого агрегату), що залишилися, і дає команду на
підключення задатчика швидкості до інвертора U1. Система працює за
схемою АВК.
Після включення контактора К8М випрямлена напруга роторного
ланцюга зрівнюється сумарною проти-ЕРС інверторів. Випрямлена
напруга перевищує проти-ЕРС на величину, що забезпечує протікання в
роторі необхідного струму для створення на валу двигуна моменту,
рівного моменту опору Мс. Двигун працює на частоті обертання приблизно
300 хв-1.
Подальший розгін двигуна і регулювання частоти обертання
відбуваються за допомогою перетворюючого агрегату. Зміною кута
регулювання тиристорів плавно зменшується проти-ЕРС інверторів. При
цьому зростають струм в роторі, що обертає момент і частота обертання
двигуна. Необхідне значення частоти обертання встановлюється після
завершення процесу зменшення проти-ЕРС. При необхідності перекладу
двигуна на частоту обертання нижче деякого сталого значення зміною кута
регулювання тиристорів плавно підвищується проти-ЕРС інверторів. Якщо в
процесі підвищення частота досягне максимального значення, то двигун
автоматично переводиться в режим роботи із закороченим ротором —
включається контактор КЗМ. Перетворюючий агрегат знеструмлюється.
Такий переклад здійснюється у функції частоти обертання і положення
задатчика швидкості.
При необхідності двигун з режиму роботи із закороченим ротором
переводиться в режим роботи з перетворюючим агрегатом — відключається
контактор КЗМ. Такий переклад здійснюється у функції положення задатчика
швидкості.