ПРАКТИЧНА РОБОТА

Повсякденне життя під час Першої світової війни

Практична робота № 1
Вартість одного завдання: 3 бали

Формування інформаційної компетентності

Прочитайте фрагменти історичних джерел і виконайте завдання до них.

Документ 1
• Перша Світова Війна тривала з 1914 по 1918 рік, битви відбувалися на
кожному океані і майже на всіх континентах. Велика частина битв, однак, мала
місце в Європі. Більше 65 мільйонів чоловік з 30 країн воювали в Першій
світовій. Близько 10 мільйонів загинули. Союзники (сили Антанти) втратили
приблизно 6 мільйонів солдатів. Троїстий союз втратив близько 4 мільйонів
солдатів.
• Німці першими взяли на озброєння вогнемети у Першій світовій. Їх
вогнемети могли викидати полум'я на 40 м.
• Майже 2/3 смертей у Першій світовій відбулися в битвах. У попередніх
конфліктах більшість смертей були наслідком захворювань.
• Під час Першої Світової близько 1/3 всіх військових жертв померли від
іспанського грипу. У серпні 1914 року німецькі солдати вбили 150 цивільних у
Аршоте. Ці вбивства були частиною стратегії, відомої як Schrecklichkeit
(«залякування»). Її метою було залякати громадян окупованих територій, щоб
уникнути повстань.
• Під час Першої світової війни британські танки були спочатку поділені
на «самців» і «самок». Самці були оснащені гарматами, а самки важкими
кулеметами.
• «Малюк Віллі» був першим прототипом танка у Першій світовій.
Сконструйований в 1915 році він вміщував команду з трьох чоловік і рухався зі
швидкістю 4,8 км / г.
• Артилерійські обстріли і міни створювали неймовірний шум. У 1917 році
вибухи за німецькою лінією фронту в Мессинскій битві біля річки Іпр в Бельгії
були чутні в Лондоні, розташованому в 140 милях (220 км) звідти.
• Басейн Миру - це озеро глибиною 40 футів (12 м), розташоване у Мессіна
в Бельгії. Воно наповнює кратер, що вийшов внаслідок вибуху в 1917 році, коли
британці привели в дію міну, що містила 45 тонн вибухівки.
• У Першій світовій війні собак використовували як посильних, вони
переносили накази на лінію фронту в капсулах, прикріплених до тулуба. Також
собак використовували, щоб прокладати телеграфні дроти
• Вперше танки були використані в битві при Флер-Курселет (1916).
Спочатку танки називалися «сухопутними кораблями». Однак щоб видати
їх за водяні цистерни, а не за зброю, британці вирішили дати їм кодове ім'я
«танки».
 • Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Першої світової був
Рітмейстер фон Ріхтгофен (1892-1918). Він збив 80 літаків, більше, ніж будь-який
інший пілот на цій війні. Він загинув після того, як був підстрелений під
Амьеном. Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Союзників був француз
Рене Фонк (1894-1953), він збив 75 ворожих літаків.
• Маргарита Зелле (1876-1917), також відома як Мата Харі, була
голландською виконавицею екзотичних танців, обвинувачена в подвійному
шпигунстві. Хоча вона завжди заперечувала, що була шпигункою, французи
стратили її в 1917 році.
• Незадовго до смерті французький другий лейтенант Альфред Жубер
писав про Першу Світову у своєму щоденнику: «Людство зійшло з розуму!
Потрібно бути божевільним, щоб робити те, що діється. Що за різанина ... Що за
сцени жаху і кривавої бійні! Я не можу знайти слів, щоб передати свої враження.
Навіть пекло не може бути таким жахливим! Люди зійшли з розуму! »
• Деякі американці були проти первісної відмови США вступити в Першу
світову, тому вони вступили у Французький Іноземний легіон або в Британську
або в Канадську армії. Група американських пілотів сформувала ескадрилью
«Лафайєт», що стала частиною французьких військово-повітряних сил і одним з
найсильніших військових підрозділів Західного фронту.
• Для США Перша Світова війна обійшлася в 30 мільярдів доларів.
• Після Першої Світової припинили існування чотири імперії: Османська,
Австро-Угорська, Німецька і Російська.
• Війна спотворила і залишила інвалідами тисячі солдатів. Для
виправлення ушкоджень особи лікарі вдавалися до відновної хірургії, а щоб
прикрити найстрашніші каліцтва, використовувалися маски. Деякі солдати
залишалися в приватних лікарнях все своє життя.

Завдання 1: Оберіть 4-5 фактів які вас вразили, запам’яталися чи були

новими для вас і запишіть. Обґрунтуйте свій вибір:
- що нового ви дізналися про Першу світову війну?
- якою є ваша думку щодо оцінки війни, як форми вирішення міжнародних
конфліктів?

Документ 2
В ході війни в країні неодноразово відзначалася істотна нестача
працездатних чоловіків, внаслідок чого традиційні чоловічі функції лягли на
плечі жінок. В першу чергу, це стосувалося збройової галузі промисловості, хоча
це стало помітно ближче до кінця війни, оскільки роботодавці завжди воліли
безробітних чоловіків. Профспілки збройових фабрик також спочатку
перешкоджали працевлаштуванню жінок. Безліч жінок надійшло на державну
службу Його Величності, де зайняли посади чоловіків, дозволивши останнім піти
на фронт. Кількість жінок задіяних в держапараті зросло з 33 000 в 1911 році до
102 000 до 1921 року. По закінченні війни багато жінок були змушені
звільнитися, щоб звільнити свої робочі місця чоловікам, які поверталися з
фронту. Трудові угоди між жіночими профспілками і роботодавцями визначали
термін їх дії "на час тривалості війни". На початкових етапах Першої світової
британське уряд доручав жінкам задачі, що служили продовженням їхніх
традиційних ролей, наприклад, в організації допомоги бельгійським біженцям
або в сприянні проведенню вербування чоловіків в армію. З цією місією
справлявся так званий Орден Білого пера (біле перо, в знак боягузтва, видавалося
чоловікам, які не пішли в армію), і організовували продуктові посилки чоловікам
на фронті. У лютому 1916 року з'явилися перші ініціативні групи, залучених
жінок в сільськогосподарські роботи. А в березні 1917 року була створена
Жіноча землеробська армія, що спеціалізувалася на цьому роді діяльності.
Жінкам було дозволено служити в збройних силах країни, і до кінця війни
близько 80 000 жінок служили в британській армії, на посадах, не пов'язаних
безпосередньо з бойовими діями, такими, як медсестри і кухарі.

Завдання 2: Користуючись текстом документу дайте відповіді на питання:

1. Чому роботодавці та профспілки перешкоджали працевлаштуванню
жінок?
2. За яких причин жінок почали залучати до держапарату?
3. Як відбувалася самоорганізація жінок під час війни?
4. Чому наприкінці війни більшість жінок звільнялися?

Документ 3
З книги «С. Панхерст. Домашній фронт»
«У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних
підприємствах у Лондоні.
Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у
неділю, працюючи з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили
працювати і до 8 вечора, а платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За
їхніми словами, постійно по шість або й більше з 30-ти жінок, що працювали на
фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і відлежуватись на камінні по
півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої робочі місця.»

На фабриці гранат. Німеччина,

1917 р.

Завдання 3:
1. Уявіть, що лист з описом, схожим на джерело, та фотографія потрапили
на фронт. Які почуття вони могли б викликати у солдатів та як це позначалося б
на їхніх бойових якостях?
 2. Чи вплинула війна на становище жінок?
3. Як би пояснили назву книги С. Панхерста?

Документ 4
Витяг із циркуляра штабу Київського військового округу до полтавського
губернатора О. К. Багговута щодо виселення жителів з окупованих територій
Російської імперії, м. Київ, 12 лютого 1915 р.
«Спешно. Гн-у полтавскому губернатору. По приказанию главного
начальника округа, сообщаю Вашему Превосходительству для руководства: 1)
что при выселении с неприятельской территории местного населения,
последнее должно водворяться не в Россию, а за пределами расположения
наших войск; 2) отдельные подозрительные лица должны быть выселяемы в
Сибирскую губернию; 3) при выселении во внутрь России целой партии таких
лиц, об этом заранее должно быть уведомлено пограничное губернское
начальство» (Зам. министра внутренних дел, ... генерал-майор Джунковский)
(рос.).

Документ 5
Витяг із статті «На Волині», опублікованої в газеті «Неженец», м. Ніжин
Чернігівської губ., 29 серпня 1915 р.
«І всюди в усіх цих потягах одна й та ж картина: заглянеш і не повіриш,
як зуміло там поміститися стільки людей, з якими зусиллями стягували, куди
лише можна, вузли, сумки, валізи... Майже біля кожного вагона групи русявих
дитячих голівок. Піднімають назустріч личка й так безпечно-довірливо
дивляться на вас ясні дитячі оченята. Й усміхаються: їм то що? Можливо, раді
цій подорожі... А на місцях зупинок — загнані в залізничні тупики довгі вулиці
темно-червоних товарних вагонів, чекають черги, щоб рушити далі. Поки ж
мешкають у вагонах.
І живуть самим справжнім чином: поставили столи, розклали й розвішали
домашнє начиння. Вийшли пересувні квартири... Більшість вирушила в невідому
путь-дорогу на вцілілих «конячках». [...] Небо часто затягують важкі, сірі
хмари. Холодний вітер бушує над покинутими рівнинами. Ідуть дощі. [...]
Станції наповнені біженцями, які терпляче очікують на вільні місця.
Виїжджають одні, тягнуться інші. У метушні та штовханині нерідко
губляться на станціях дітки».

Документ 6
Умови перебування біженців у таборі, містечко Кореневе Харківської губ.,
вересень 1918 р.
«У містечку Кореневі — 8000 біженців, щоденно прибуває по 200-300 осіб.
Відправки ешелонами чи окремими вагонами немає. Табір — 24 ділянки по 500
осіб, кожен з них огороджений дротом, окремо головна вулиця й вулички між
бараками. Землянки (ями — аршина) покриті землею та соломою. Печей немає,
а вогнище — на землі. Без освітлення. Вихід з табору лише з дозволу німецьких
санітарів, за непослух — кара. Хоча натовпи біженців тікають в округу в
пошуках їжі та палива. Місце табору таке, що при можливості наступу
більшовицьких банд він у першу чергу попадає під обстріл. Продовольство
розраховане на 2000 осіб, а тому голодують усі — 8000. Санітарне й
амбулаторне лікування налагоджене, і з 3 листопада починає роботу 70 ліжок
Ферганського лазарета, огляд і допомога йде в основному від німецького
санітарного персоналу [...]». Головний лікар санітарного поїзда [Підпис]
(ЦДАВОУ, ф. 1035, оп. 1, спр. 2, арк. 18).

Документ 7
С. Макарчук про українських біженців у Першій світовій війні
«Уже з перших днів війни відбувалися жорстокі репресивні дії стосовно
населення західноукраїнських земель. Австро-угорські війська, відступаючи,
намагалися спихнути вину за свої поразки на мирних жителів Галичини, які
нібито давали росіянам секретні відомості про розташування австрійських і
угорських військ. Угорські гонведи палили українські села, заарештовували
тисячі селян, священиків, інтелігентів і відправляли їх у табори інтернованих.
Коли навесні 1915 р. російська армія почала відступати, залякане
селянство галицьких сіл у багатьох випадках залишало свої хати, двори, села і
довгими валками потягнулося на схід, назустріч холоду і пошесним хворобам,
голоду і злидням, страшенним поневірянням. Лише з одного Турківського повіту
на схід вирушили 5543 жителі. Були села, наприклад, Новий Яжів і Цетуля
Яворівського повіту, що тікали від наступаючих австрійців цілими громадами.
Ще масовішим був потікукраїнських біженців із Холмщини та Підляшшя,
в яких за обліком 1910 р. числилося 463,7 тис. осіб українського населення, а після
1915 р. залишилося 20-30 тис... Повідомлялося, що на кінець листопада 1915 р.
загальна кількість біженців у Росії дорівнювала 2 267 274 особам, тобто
близько 10-20 % населення територій, з яких відступали російські війська.
На січень 1915 р. велика кількість біженців осіла у східних українських
губерніях: Катеринославській — 250 тис., Харківській — 121 тис., у Донеччині
— 80 тис., а також у Таврійській, Чернігівській, Полтавській, Херсонській,
Воронезькій і Могилівській. Значні партії осіли в Ставропольському краї, у
Бессарабській і Подольській губерніях... З усієї маси біженців 3/4 розмістилися
в Україні. Чимало опинилося аж у Сибіру.»

Документ 8
А. Влодарчик. Втікачі (біженці) з рідних осель в 1915 році
«На початку літа 1915 р.: «на Луцькім тракті підводи біженців і військові
обози безперервно їхали в різні сторони. Казали, що позаду них випалено збіжжя,
а в криницях немає води».
Нерідко біженці потрапляли під шквальний артилерійський вогонь то
російських, то австрійських військ. У цій паніці «люди почали кричати, втікати
врозтіч, жінки розгубили дітей, аж по якомусь часі ми знову привели себе до
ладу».
Характерною картиною того часу було переказане біженцем з Галичини:
«До нас приїхав стражник, оглянув вози, коні і худобу та сказав, що у Рівному
уряд скуповує худобу на м’ясо для армії і добре платить, а коні і вози можна
продати в Житомирі».»

Документ 9
Л. Жванко про склад українських біженців
«...значний тягар війни, а відтак і біженства, винесли саме українські
губернії, що входили до складу Російської імперії. Найбільше серед етнічних
українських земель постраждали Галичина та Буковина, які першими зустріли
удари війни. Значна кількість цивільного населення стали біженцями, причому,
що ще більше підсилює трагізм участі українців у військовому конфлікті, по
різні боки Східного фронту... В етнічному вимірі найбільші групи склали
«російські біженці» (зазвичай узагальнена назва білорусів, українців, росіян) та
поляки. При цьому після Лютневої революції на хвилі зростання національної
свідомості спостерігався процес ідентифікації українських і білоруських
біженців як представників окремих етносів. За статево-віковою ознакою
переважали жінки та діти, а в соціальному зрізі — селяни, бо основна маса
евакуйованого населення на той час проживала саме в сільській місцевості.»

Завдання 4: скориставшись документальним матеріалом, визначте, яким

було життя біженців. Дайте відповіді на подані запитання.
1. Чи з власної волі українці залишали рідні краї?
2. Хто зазвичай виступав ініціатором виселення мешканців?