Практичне заняття.

Простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку

міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Робота з візуальними джерелами

1. Установіть хронологічну послідовність подій, відтворених у малюнках

А Створення Б Німеччина, В Бісмарк грає

Антанти Австро-Угорщина зі своїми князями
та Італія курять на
бочці з порохом
2. Що було спільним у зовнішній політиці Японії та Російської імперії?

3.Визначте, яких змін зазнав зовнішньополітичний курс США

4.Визначте, які події ілюструє ця карикатура

1
 Робота з писемними джерелами
5. Прочитайте джерела і дайте відповідь на запитання. Деякі політики і вчені,
наприклад, В. Вернадський та відомий англійський славіст Р. Сетон-Вотсон,
уважали, що саме українське питання було однією з головних причин, що призвела
до війни. Чи згодні ви з цією думкою?Коротко аргументуйте
Із висловлювання найвпливовішого німецького промисловця Августа Тіссена
«Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції... частину Польщі і Донецький
басейн з Одесою, Кримом та Призов’ям...»
Із записів німецького публіциста Пауля Рорбаха «Хто володіє Києвом, той має
ключ від Росії».
Із таємних документів німецького Генерального штабу (1 грудня 1915 р.)
«Кожен, хто насправді знається і розуміється на географічному та економічному
становищі, у якому перебуває Росія, є свідомим того, що Велика Росія може
існувати лише через посідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан
України на незалежну державу й утримати незалежну Україну при житті, то з
певністю завдамо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід уважати
серцем Великої Росії. В опінії всіх експертів це посідання України робить Росію
великою європейською потугою. Україна, відокремлена від Росії, створить мур між
Росією, Центральними державами та Балканами, закриваючи доступ Росії до
Чорного моря».

6. Проаналізуйте наведені висловлювання. Які, на Вашу думку, почуття посилювала в

людях гонка озброєнь і пропаганда війни? Як Ви вважаєте, кому було вигідне
поширення таких настроїв?
«...Гонка озброєнь створює відчуття того, що війна неминуча: і хоч уряди заявляли, ніби
підготовка до оборонної війни підтверджує їхнє прагнення миру й волю запобігти агресії,
насправді засоби залякування настільки ж провокують, наскільки стримують. У той час,
коли деякі уряди були майже готові розпочати війну, жоден уряд не був здатний
відвернути її, його дії наближали початок війни».
Джеймс Джолл, англійськийісторик(
«Справедлива й необхідна війна не більш жорстока, ніж хірургічна операція. Краще
завдати хворому трохи болю й трохи замастити свої руки кров’ю, ніж дозволити хворобі
розростися в ньому настільки, що він стане собі й усьому світу осоружним і помре в
повільній агонії».
СіднейЛоу, англійськийпубліцист(Langer W. L. The Diplomacy of Imperialism. — New
York, 1951. — P. 90)
«Ми повинні прийняти її [війну] у всій її дикій поезії.Коли людина кидає себе в неї, це не
інстинкти оновлюють її, але чесноти, яких вона знову набуває... Це війна все оновлює».
Абель Боннар, французькийписьменник(Le Figaro. — 1912. — 29 Oct.)