МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут гуманітарних і соціальних наук
Кафедра політології та міжнародних відносин

Реферат
з дисципліни «Регіональна політика та інтеграція»
на тему:
«СВОТ-аналіз Організації Чорноморського економічного співробітництва»

Виконала:
ст. гр. МВМВ-11з
Бакуліна Анастасія
Перевірила:
к. політ. н., доц. Івасечко О. Я.

ЛЬВІВ-2021
 ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................................................................3
1. ЗАСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЧЕС.........................................................................................4
2. СТРУКТУРА ТА ЦІЛІ ОЧЕС.............................................................................................................8
3. СВОТ-АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧОРНОМОРСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА.................................................................................................................................13
3.1. Сильні сторони.............................................................................................................................13
3.2. Слабкі сторони.............................................................................................................................14
3.3. Можливості...................................................................................................................................15
3.4. Загрози...........................................................................................................................................16
ВИСНОВКИ.................................................................................................................................................17
 ВСТУП

Початок ХХІ ст. характеризується поглибленням процесу глобалізації, яка

водночас інтенсифікує економічну взаємодію між державами та активізує
процеси регіоналізації, зокрема, в регіоні Чорного моря. З точки зору
геоекономічного значення Чорноморський регіон є потенційно містким ринком,
країни Причорномор’я розпоряджають значними природними ресурсами,
маючи разом з тим потужний науково-технічний та демографічний потенціал,
що зрештою здатне перетворити згадуваний район на ключовий пункт
економічної взаємодії між Європою та Азією. Це зумовлює розвиток співпраці
між причорноморськими країнами. З метою підвищення її ефективності
президент Республіки Туреччина Тургут Озал запропонував у 1990 р. створити
регіональну організацію для активізації співробітництва причорноморських
держав, прискорення їхнього економічного розвитку, забезпечення стабільності
та миру в басейні Чорного моря.
ОЧЕС - міжнародна організація, створена в 1992 році для розвитку
співпраці, миру, стабільності та процвітання у басейні Чорного моря. Варто
зазначити, що суб'єктами ЧЕС є 12 країн, серед яких Албанія, Вірменія,
Азербайджан, Греція, Молдова та Сербія не має виходу до Чорного моря. Така
невідповідність їх «морського статусу» найменуванню організації притаманно
конструктивістського підходу до розуміння регіоналізації Крім вищезазначених
країн у цю організацію також входять Росія, Грузія, Туреччина, Україна,
Румунія та Болгарія. Основними напрямами діяльності ОЧЕС є забезпечення
стабільності в регіоні та розвиток економічних зв'язків між її членами.
 1. ЗАСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЧЕС

У лютому 1992 р. міністри закордонних справ дев’яти країн

(Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини
та України) підписали Угоду про зону Чорноморського економічного
співробітництва, яка стала першою сходинкою у налагодженні більш тісних
економічних та політичних відносин між державами Чорноморського регіону. У
розвиток цієї ініціативи, 25 червня 1992 р., у Стамбулі відбувся самміт голів 11
держав, на якому було підписано Декларацію про Чорноморське економічне
співробітництво (ЧЕС), що стала установчим документом створення Організації
Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Метою організації
проголошувалась сприяння в інтеграції регіону у світову економіку на основі
принципів ринкової економіки та демократії. Основними напрямками діяльності
було визначено економічну співпрацю країн-членів, вільне пересування товарів,
капіталів, послуг та робочої сили в рамках регіону. Стамбульську декларацію
підписали представники Азербайджану, Албанії, Болгарії, Вірменії, Грузії,
Греції, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини та України. Пізніше до неї
приєднались Сербія та Чорногорія. Статус спостерігача отримали Австрія,
Білорусія, Німеччина, США, Ізраїль, Франція, Єгипет, Італія, Польща,
Словаччина та Туніс. 1 травня 1999 р. набув чинності Статут ОЧЕС, що був
підписаний 5 червня 1998 р. на Ялтинському самміті голів урядів країн-
учасниць ЧЕС. Тепер Організація Чорноморського економічного
співробітництва перетворилася у повноцінну регіональну організацію.
Основними напрямками співпраці визначались: торгівля, банківська справа та
фінанси, зв’язок, енергетика, транспорт, сільське господарство і
агропромисловість, охорона здоров’я і фармацевтика, охорона навколишнього
середовища, туризм, наука і техніка, обмін статистичними даними та
економічною інформацією, співробітництво митних та прикордонних органів,
культурні контакти, боротьба з організованою злочинністю, незаконною
торгівлею наркотиками, зброєю та радіоактивними матеріалами, з будь-якими
актами тероризму та нелегальною міграцією тощо, визначених рішенням Ради
ОЧЕС.
Діяльність ОЧЕС здійснюється у трьох основних площинах: політико-
урядовій, економічній та науковій. В економічній сфері важливу роль відіграє
ділова рада ОЧЕС, яка є міжнародною неурядовою організацією, що
складається з представників ділових кіл держав-членів ОЧЕС. До ділової ради
входять усі промислово-торговельні палати країн-членів та Чорноморський
банк торгівлі та розвитку (ЧБТР). Метою діяльності останнього проголошено
здійснення ефективної підтримки економічного розвитку держав регіону,
фінансування та сприяння регіональним проектам, надання банківських послуг
згідно проектів розвитку державного та приватного секторів, забезпечення
розвитку торгівлі між державами-членами. ЧБТР реалізує цілу низку програм,
серед яких програма фінансування торгівлі, програма передекспортного
фінансування, програма короткотермінових гарантій, програма рефінансування,
які спрямовані на стимулювання економічного розвитку регіону та формування
зони фінансової стабільності шляхом підтримки експортного сектору,
збільшення обсягів внутрішньої та зовнішньої торгівлі, тощо. Співпраця між
членами організації триває майже в усіх сферах і поступово стає більш
злагодженою. Ключовим питанням для причорноморських країн є проблема
енергетики, оскільки енергоресурси в них розподілені нерівномірно. Важливим,
таким, що виходить за регіональні рамки, є й проблема транспортування
енергоносіїв: у розвитку мережі транспортування енергоносіїв зацікавлено
багато держав, які не є причорноморськими. В рамках організації
розробляються проекти будівництва альтернативних існуючим газопроводів,
таких як Бургас – Александрополіс, „Південний потік”, Прикаспійський
трубопровід, що забезпечуватимуть постачання газу з Центральної Азії до країн
Європи. Важливою сферою співпраці країн-учасниць залишається торгівля. Для
покращення торговельного клімату в регіоні у 1997 р. на Стамбульській нараді
міністрів закордонних справ держав-членів ОЧЕС було підписано „Декларацію
про наміри”, в якій йшлося про створення зони вільної торгівлі. Згодом було
розроблено поетапний план реалізації цього завдання, який передбачав
розробку необхідної правової бази, створення прибережних торговельних зон,
завершення процесу приєднання країн ОЧЕС до СОТ, ліквідацію тарифних та
інших бар’єрів між державами, проведення лібералізації торгівлі та уніфікації
стандартів. До перспективних проектів ОЧЕС належить також спорудження
кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря, яка проходитиме за таким
маршрутом: Стамбул – Самсун – Трабзон (Туреччина) – Батумі – Поті (Грузія) –
Новоросійськ – Ростов-на-Дону – Таганрог (Росія) – Маріуполь – Мелітополь –
Одеса (Україна) – Чісінау (Молдова) – Бухарест (Румунія) – Хасково (Болгарія)
– Едірне – Стамбул (Туреччина) – Комотіні – Александрополіс (Греція) –
Стамбул (Туреччина). За попередніми підрахунками довжина траси
становитиме близько 7100 км. Серед проектів співробітництва слід згадати
також об’єднання електромереж країн-членів ОЧЕС, створення служби
координації питань боротьби з організованою злочинністю тощо. З метою
пришвидшення реалізації проектів було прийнято рішення про створення
Фонду розвитку проектів ОЧЕС за рахунок добровільних внесків держав-членів,
а також інших зацікавлених організацій та третіх сторін.
Водночас держави співпрацюють в рамках розвитку туристичної сфери.
Регіон Чорного моря має значну культурно-історичну базу. Враховуючи це, в
рамках ОЧЕС було розроблено проект створення єдиної туристичної системи
Чорного моря, яка включатиме в себе серію турів тими причорноморськими
містами, на території яких збереглись історичні пам’ятки античних часів. Іншою
важливою сферою співпраці залишаються кооперація у вирішенні екологічних
проблем. Забруднення Чорного моря стає загрозливим, і протидія цьому
потребує активної співпраці всіх причорноморських країн. Нині реалізується
низка проектів, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації в басейні
Чорного моря. Серед них помітне місце займає розробка і впровадження
екологічно чистої технології мембранного очищення води на підприємствах
чорноморського узбережжя з метою зменшення обсягу брудних стоків. Україна,
зокрема, зробила вагомий внесок у вирішення екологічних питань. Так, у 2001
р. на базі Інституту колоїдної хімії та води ім. А.В.Думанського НАН України
було створено Міжнародний центр дослідження води Чорноморського регіону,
який досліджує проблему забруднення води. Україна закликає до співпраці не
тільки держави-члени ОЧЕС, а й країни, які не належать до регіону, проте
економічна діяльність яких впливає на зростання забруднення Чорного моря.
Наприклад, з 57,4 тис. тон річних викидів на долю Дунаю припадає 53,3 тис.
тон.
 2. СТРУКТУРА ТА ЦІЛІ ОЧЕС

Організація має розгалужену структуру основних та допоміжних органів,

налагоджений механізм експертної взаємодії стосовно широкого кола питань
галузевої тематики. Вищим органом ОЧЕС є Рада міністрів закордонних справ.
Відповідно до статті 11 Статуту ОЧЕС обов’язками Ради є вирішення усіх
питань, пов’язаних з функціонуванням організації, справ, переданих
допоміжними органами і прийняття відповідних рішень; питань стосовно
членства та статусу спостерігача; прийняття та зміни правил процедури;
заснування допоміжних органів у межах ОЧЕС, доручення їм завдань;
визначення, зміна та анулювання їхніх мандатів; обговорення будь-яких інших
питань та проблем. Головування в ОЧЕС здійснюється міністрами закордонних
справ країн-учасниць в алфавітному порядку протягом шести місяців. Якщо
держава-член ОЧЕС відмовляється від головування, ця посада надається
наступній у списку країні. Відповідно до статті 13 Статуту організації діючий
голова координує усю діяльність в рамках ОЧЕС та забезпечує належне
проведення заходів, виконання резолюцій та рішень.
Міністрів закордонних справ країн-членів представляє так званий Комітет
найвищих посадових осіб. До його повноважень входить розгляд діяльності
допоміжних органів; оцінювання виконання рішень та рекомендацій Ради;
розробка пропозицій для подання їх Раді; обговорення питань, пов’язаних з
координацією і співробітництвом з провідними органами ОЧЕС; інформування
Ради щодо цих питань і вироблення у випадку необхідності відповідних
рекомендацій та пропозицій. Крім того, Комітет найвищих посадових осіб
вивчає організаційні аспекти діяльності ОЧЕС, приймає участь у розробці
попереднього графіку подій, приймає рішення з відповідних питань, крім тих,
що належать до компетенції Ради та Діючого голови; подає річний бюджет
ОЧЕС до Ради для ухвалення, а також призначає експертів до спеціалізованої
підгрупи для виконання бюджетного аудиту. Організаційні функції роботи
ОЧЕС забезпечуються Постійним міжнародним секретаріатом, який почав свою
роботу в березні 1994 р. у Стамбулі. До його складу входить 11 осіб.
За узгодженням між країнами-учасницями проводяться саміти, що є
вищим органом ЧЕС і розглядають принципові питання багатосторонньої
взаємодії, проведені за необхідності узгодження між країнами-учасницями.
У ЧЕС функціонують понад десять робочих груп, зокрема торгівлі й
промислового співробітництва, банківської справи та фінансів, статистики,
транспорту, зв'язку, енергетики, науки й техніки, екології, сільського
господарства, туризму.
Істотне просування у справі реалізації регіональних проектів почав із
діяльності Чорноморського банку торгівлі, і розвитку (ЧБТР) в Салоніках
(Греція). Угоду про заснування ЧБТР підписано і ратифіковано усіма 11
країнами-учасницями ЧЕС. 24 січня 1997 р. Угода набрала чинності, і тут
почався процес створення статутного капіталу банку. Розмір статутного
капіталу банку становить 1 млрд. дол. Церемонія інавгурації ЧБТР відбулася
1999 року. Основними цілями ЧБТР є:
• сприяння зростанню інтеграції у регіоні та співробітництву між
державами-членами;
• сприяти розвитку країн-членів.
У відповідність цим цілям розробили профіль Банку. У цьому профілю
Банк, передусім міжнародна фінансова організація, яка може брати участі як
кредитор і має чіткі стратегічні й оперативні завдання. Банк дотримується
політики обережного управління ризиком і має ефективну методику діяльності.
Також Банк має професійний високоосвічений інтернаціональний персонал і
сильну систему внутрішнього і зовнішнього аудиту. Реалізації своїх завдань
Банку допомагає власна фінансова політика, що включає у собі стійкі банківські
принципи, жорсткий ризик та безпечні його ліміти, комплексне управління
ризиком з урахуванням обов'язкових міжнародних вимог, прозорість звітності і
запропонував ефективне корпоративне керівництво, активне співробітництво з
іншими міжнародними фінансовими інститутами.
Банки та інші фінансові посередники можуть отримати вигоду від
співробітництва з ЧБТР, оскільки Банк забезпечує "оптове фінансування" у
вигляді кредитних ліній чи інвестицій у акції підприємств малого середнього
бізнесу. Також Банк є дуже привабливим партнером для об'єднання
банківськогго консорціума. Комерційні банки також можуть вивчати досвід
ЧБТР щодо оцінки рівня ризику проекту чи сфери інвестицій.
Проте чи лише фінансові установи можуть виграти у співпраці з ЧБТР.
Для експортерів Банк пропонує привабливі продукти фінансування торгівлі, а
іноземним інвесторам пропонується низка фінансових інструментів, які
підходять для міжнародного інвестування. Щодо громадських органів (агентств
розвитку, наприклад) ЧБТР може запропонувати додаткове фінансування
проектів розвитку (заповнюючи фінансові прогалини чи мобілізуючи кошти, як
громадського, і приватного секторів).
До переваг ЧБТР можна віднести досконалий і швидкий процес проекту;
здатність обробляти "маленькі" проекти; команду експертів зі світовим та
регіональним досвідом; незалежність фінансування від політичних чи
макроекономічних умов.
Усе сказане вище робить ЧБТР унікальним джерелом фінансування
торгівлі, і дійсним учасником регіональної співпраці і інтеграції.
Реалізацією конкретних проектів ОЧЕС займаються 15 постійних робочих
груп. Ці проекти стосуються різноманітних сфер: транспорту, комунікацій,
обміну економічною, торговельною та статистичною інформацією, питання
стандартизації та сертифікації товарів, енергетики, видобувної промисловості,
ветеринарної та санітарної охорони, фармацевтики, науково-технічних проектів.
Крім того, в роботі ОЧЕС беруть участь інші регіональні неурядові організації,
у т.ч. Чорноморська регіональна асоціація суднобудівельників та
судноремонтників (БРАСС), Міжнародна асоціація судновласників
чорноморського басейну (БІНСА) та Асоціація портів Чорного та Азовського
морів (БАСПА). ОЧЕС співпрацює також з представниками Європейської
економічної комісії ООН, Економічної та соціальної комісії для Азії та Тихого
океану, Європейською конференцією міністрів транспорту.
Важливим кроком у розвитку регіональної співпраці стало створення 26
лютого 1993 р. Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного
співробітництва (ПАЧЕС). Декларацію про створення ПАЧЕС підписали
дев’ять країн: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія, Румунія,
Туреччина та Україна. Вищим органом ПАЧЕС, згідно Декларації, є Нарада
представників парламентів країн-учасниць. Структурами ПАЧЕС є Секретаріат
та Бюро ПАЧЕС, робочі групи з питань економіки, комерції, технології,
екології, культури, освіти, політичних та громадянських справ. Парламентська
асамблея ЧЕС дала новий імпульс співробітництву, налагодженню дружніх
конструктивних контактів між парламентарями країн-членів, а також спонукає
національні парламенти проводити свої законодавства у відповідність до рішень
Наради міністрів закордонних справ ЧЕС.
Цілі ПАЧЕС – забезпечення правової підстави всебічного співробітництва
у зоні ЧЕС, сприяння національним парламентам у справі зміцнення
парламентської демократії та поваги прав людини, розвиток двосторонніх
контактів країн-учасниць, їхню взаємодію у інших відділах міжнародних
організацій.
Асамблея складається з 70 членів, призначуваних національними
парламентами терміном упродовж року. Кількість делегатів із кожної країни
приблизно відповідає кількості її населення.
 Вищим органом ПАЧЕС є Рада представників парламентів країн-
учасниць. Робочими органами є Секретаріат, Бюро (Президент, чотири віце-
президента і скарбник) і три спеціалізованих комітети:
1.з економічних, комерційних, технологічних і екологічних питань;
2.з політичних і законодавчих питаннь;
З з питань культури, освіти і проблем громадських організацій.
Громадські засідання комітетів проводяться двічі на рік, приблизно за 1,5
- 2 місяці до пленарного сесії, відповідно до якого затверджується щорічний
план роботи комітетів.
 3. СВОТ-АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧОРНОМОРСЬКОГО
ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

3.1. Сильні сторони

1. Стратегічне географічне положення, транзитний потенціал.

2. Територіальна близькість країн-учасниць.
3. Ємний внутрішній ринок.
4. Забезпеченість природними та енергетичними ресурсами.
5. Диверсифікована виробнича база, значний виробничий потенціал.
6. Подібність характеристик інноваційного потенціалу більшості країн-
учасниць.
7. Високий людський та інтелектуальний потенціал.
8. Членство у СОТ більшості країн-учасниць.
9. Потенціал створення унікальної інфраструктури країн Чорноморського
регіону.
10. Двадцятирічний досвід взаємодії, успіхи у напрямку трансформації
регіональної ініціативи в повноцінну міжнародну економічну організацію.
11. Опрацьована протягом 20 років модель, організаційна структура,
інституції та механізми взаємодії ОЧЕС.
12. Наявність спільних інтересів у сферах інфраструктури (транспорт,
комунікації), торгівлі, екології, освіти і науки тощо.
13. Розвинуте міжнародне співробітництво, участь в міжнародних
організаціях, проектна підтримка з боку міжнародних організацій, ЄС та ін.
14. Участь в міжнародних інфраструктурних проектах – ТРАСЄКА та ін.
 15. Наявність двосторонніх та багатосторонніх угод про співробітництво
та вільну торгівлю між багатьма країнами ОЧЕС (ЗВТ СНД, ЗВТ ГУАМ та ін.)
16. Готовність урядів до подальшої взаємодії, визнання потреби у новому
форматі інтеграції.
17. Усвідомлення урядами і громадськістю пріоритетів сталого розвитку і
соціальної відповідальності
3.2. Слабкі сторони

1. Нижчий рівень інноваційної конкурентоспроможності відносно

розвинутих країн, більшості «нових» членів ЄС та ін.
2. Невідповідність структури економіки вимогам інноваційної моделі
розвитку.
3. Застарілі виробничі потужності, низька продуктивність праці.
4. Неефективне інституційне середовище.
5. Макроекономічна нестабільність, низькі темпи економічного зростання.
6. Слабка інвестиційна база.
7. Нерівномірність економічного та інноваційного розвитку, наявність
«інноваційного розриву» між окремими країнами-учасницями.
8. Неефективність використання інноваційного потенціалу.
9. Фінансові та бюджетні обмеження.
10. Низькі попит на інновації та сприйнятливість до інновацій.
11. Слабка інноваційна інфраструктура.
12. Недостатнє залучення бізнесу до інноваційних процесів.
13. Недостатнє усвідомлення бізнесом і населенням пріоритетів сталого
розвитку і соціальної відповідальності.
14. Тенденція до деградації інноваційного потенціалу, погіршення позицій
в інноваційних рейтингах.
 15. Слабо диверсифікована взаємна торгівля, орієнтованість експорту на
сировину та товари з низькою доданою вартістю.
16. «Різновекторна» спрямованість та розбіжність цілей країн-учасниць.
17. «Заморожені» конфлікти, територіальні, економічні претензії.
18. Відсутність загальної стратегії розвитку Організації та узгоджених з
нею стратегій країн.
19. Обмежені можливості самостійного прийняття рішень про створення
інтеграційних механізмів.
20. Низька ефективність інтеграційної взаємодії та відсутність реальних
механізмів її підвищення.
21. Відсутність маркетингової системи просування «бренду ЧЕС».

3.3. Можливості

1. Побудова взаємодій з міжнародними організаціями та інтеграційними

угрупованнями відповідно до нових світових реалій.
2. Залучення до співробітництва на основі інноваційно інтеграційної
взаємодії Балканських країн – Чорногорії, Боснії і Герцеговини, членів ЄС –
Мальти, Хорватії, Словенії, Кіпру.
3. Інтенсифікація міжнародних зв’язків за межами євразійського
континенту, зокрема з країнами Латинської Америки (МЕРКОСУР)
4. Використання спільного інноваційно-інтеграційного потенціалу.
5. Формування інноваційних виробничих кластерів, інтеграція до
міжнародних виробничих ланцюгів.
6. Розвиток зовнішньої торгівлі та виробничої кооперації згідно з
конкурентними перевагами країн.
7. Впровадження глобальної інтерактивної моделі міжнародного
співробітництва.
 3.4. Загрози

1. Нестабільність світової фінансової системи, боргова криза ЄС.

2. Вплив світової економічної кризи.
3. Зміни світової енергетичної кон’юнктури та цін на енергоносії
4. Загострення екологічних загроз, в т.ч. стосовно акваторії Чорного моря
5. Прагнення до контролю з боку ЄС і США, посилення їх домінування
6. Закріплення «інноваційного розриву» та ролі ресурсної бази для
досягнення стратегічних цілей розвинутих країн
7. Переорієнтація країн на участь в інших інтеграційних об’єднаннях,
дезінтеграційні процеси або «консервація» інтеграційного механізму ОЧЕС у
нежиттєздатному стані
 ВИСНОВКИ

Підсумовуючи, можна стверджувати, що ідея створення організації, яка б

об’єднувала держави такого перспективного та стратегічно важливого регіону
як Чорноморський є достатньо успішною. ОЧЕС зарекомендувала себе як
дієздатна економічна структура та впливова регіональна організація. Завдяки її
діяльності вибудовується ефективний механізм регулювання торговельно-
економічних відносин, узгодження імпортно-експортної політики, створюється
необхідний баланс інтересів та компромісів, які сприяють зміцненню загальної
регіональної стабільності та процвітанню.
За результатами SWOT-аналізу виявлено значний інноваційно-
інтеграційний потенціал Чорноморського економічного співробітництва не
тільки в межах регіону, але й на глобальному рівні. Водночас переваги ОЧЕС
переважно належать до потенційних, не реалізованих повною мірою.
Системному усуненню слабких сторін, реалізації можливостей і скороченню
зовнішніх загроз заважає відсутність загальної стратегії розвитку. Стратегія
інноваційної конкурентоспроможності ОЧЕС в сучасних глобалізаційних
умовах може стати інструментом посилення інноваційно-інтеграційного
потенціалу країн та його впливу на результати функціонування економіки:
продуктивність праці, якість життя, екологічне благополуччя на основі
пріоритетів сталого розвитку. Тому розробка і реалізація стратегії інноваційної
конкурентоспроможності ОЧЕС та узгоджених з нею стратегій країн-учасниць є
умовою ефективної інтеграції в глобальну економічну систему та участі в
розподілі глобального доходу на умовах рівноправного партнерства.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Макогон, Ю. В. Сотрудничество Украины на Евразийском экономическом
пространстве в причерноморской зоне / Ю. В. Макогон // Проблемы и
перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы
в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч.
тр. / Донец. нац. ун-т. - Ливадия; Донецк : ДонНУ. – 2007. – С. 22-38.
2. Медведкина, Е. А. Приоритетные направления сотрудничества стран
ОЧЭС в контексте интеграции Украины в Европейский Союз / Е. А.
Медведкина, М. В. Аксельрод. // Проблемы и перспективы развития
сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках
Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. / Донец.
нац. ун-т. - Ливадия; Донецк: ДонНУ, 2007 - С.159-164.
3. Научный потенциал государств-членов Организации Черноморского
экономического сотрудничества [Малицкий Б.А., Кавуненко Л.Ф., Гончарова
Т.В., Дингес М.], под ред А.П. Шпака, Б.А. Малицкого. – К.: Феникс, 2008. –
328 с.
4. Нікітіна М. Г. Чорноморський вектор геоекономічної стратегії України в
контексті розвитку глобальної регіоналізації : автореферат дис. ... д-ра екон.
наук: 08.00.02 / М. Г. Нікітіна; Донец. нац. ун-т. - Донецьк: 2012. - 44 с.
5. Синергія Чорноморського регіону – нова пропозиція регіонального
співробітництва. – Комісія Європейських співтовариств. Брюссель: 2007. – 15 с.:
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://ec.europa.eu/world/enp/pdf/com07_160_uk.pdf.
6. International Trade Center, UN COMTRADE. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://legacy.intracen.org/marketanalysis/TradeMap.aspx.