ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................2
РОЗДІЛ 1..................................................................................................................4
ТРИКУТНИКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ....................................................................4
РОЗДІЛ 2..................................................................................................................8
ЛЮБОВНИЙ ТРИКУТНИК У ТВОРАХ «УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ» ТА
«ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ».............................................................................................8
2.1 Любовний трикутник, як один з видів людських стосунків......................9
2.2 Мотиви використання любовного трикутника в літературних творах...10
2.3 Любовний трикутник у творі І. Франка «Украдене щастя».....................11
2.4 Любовний трикутник у творі Ф. Фіцжерлальда «Великий Гетсбі»........15
2.5 Порівняння любовного трикутника, зображеного Фіцджеральдом, з
відносинами у любовному трикутнику у творі «Украдене щастя»...............20
ВИСНОВКИ...........................................................................................................22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................24
 3

ВСТУП

В історії людства трикутник – не тільки геометрична фігура, вона має більш

глибоке значення. Споконвіків люди стикалися з таким поняттям, як любовним
трикутник. Він може з'явитися там, де мало справжнього кохання. Тобто почуття
начебто і є, але люди про неї чомусь не говорять, не вміють або не хочуть її
показати, ховають їх. Так зазвичай відбувається, коли партнери багато років живуть
у шлюбі. Подружжя звикають до того, що вони постійно поруч, та ще затьмарюють
життя проблеми в побуті. Настає момент, коли вони не діляться один з одним своїми
емоціями.
У світовій літературі трикутник також присутній, його часто використовують,
як спосіб показати взаємодію трьох ліричних героїв. Адже література – один із видів
вираження народних поглядів, почуттів та вражень, це енциклопедія народу,
відображення його проблематики та менталітету.
Тому трикутник, який був безпосередньо присутній в житті людей, часто
з'являвся у творах української літератури. Як спосіб показати вид романтичних
взаємин між трьома людьми, створити інтригу в творі, письменники приділяли
любовному трикутнику велику увагу. Найчастіше - це зрада, при чому зрада в
коханні, коли один із закоханих має потяг до третьої особи. Також з любовними
трикутниками часто асоціюються поняття нерозділеного кохання і ревнощів. Тому
ця тема є актуальною і вічною, у зв'язку з чим виникає потреба у більш глибокому
дослідженні любовного трикутника в літературі.
Зміст дослідження обумовлений своєрідністю теми любовного трикутника у
творчості українських письменників, її різноманітністю та багатозначністю.
Актуальність дослідження підкреслена потребою ґрунтовного вивчення вічної
проблеми любовного трикутника в українській та світовій літературі, зокрема у
творах Іван Франко «Украдене щастя» та Ф.С Фіцджеральда «Великий Гетсбі».
 4

Завданням дослідження є дослідити модель любовного трикутника у творах

«Украдене щастя» та «Великий Гетсбі» та пояснити, чому ця тема є актуальною.
Мета дослідження полягає у визначенні терміну любовний трикутник в
світовій та в українській літературі.
Об’єктом дослідження є твори І. Франка «Украдене щастя» та «Великий
Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральд.
Предметом дослідження є форма любовного трикутника та причина його
використання в творах українських і зарубіжних письменників, демонстрація його
актуальності в будь-який час.
Практична значення роботи полягає у можливості використовувати матеріали
у житті та у процесі вивчення світової та української літератури в загальноосвітніх
школах.
Структура роботи. Науково-дослідницька робота складається з 5 частин:
вступ, розділ 1, розділ 2, висновки, списку використаної літератури.
У вступі обґрунтовується актуальність дослдження, визначається мета,
завдання, методи дослідження, його предмет, об'єкт та практичне значення.
У розділі 1 розглядається поняття «трикутник» та сфери його застосування.
У розділі 2 підкреслюється актуальність проблеми любовного трикутника у
світовій та українській літературі, розкривається тема «любовного трикутника» в
творах «Украдене щастя» та «Великий Гетсбі», проводиться аналіз та порівняння
стосунків у цих творах.
 5

РОЗДІЛ 1

ТРИКУТНИКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Трикутник – одна з найдавніших фігур, яку почала використовувати людина.

На вигляд трикутник дуже простий - три вершини і три сторони, але ця фігура
породила собою цілу науку - тригонометрію. Перші згадки про фігуру були виявлені
на папірусах Стародавнього Єгипту, при чому деяким з них вже понад 4000 років.
Давньогрецький вчений Герон ще у першому столітті нашої ери вперше застосував
знак замість слова трикутник, а Піфагор на основі прямокутного трикутника вивів
свою славнозвісну теорему. Найбільш виразною символікою володіє тільки
рівносторонній трикутник. Його значення, пов'язані з цілою низкою асоціацій,
безпосередньо залежать від того, куди спрямована вершина трикутника.
Рівносторонній трикутник з вершиною, спрямованої вгору, уособлює божественне
досконалість і гармонію, служить знаком сонця і вогню, життя і серця, гори і
духовного підйому. Трикутник, перевернутий вершиною вниз, є знаком Місяця,
води і дощу.
В математиці трикутник – одна з фундаментальних речей. З цією фігурою
пов’язано безліч математичних відкриттів, на основі її властивостей сформовано
багато теорій та аксіом. Наприклад, існує Трикутник Паскаля — це геометрично, на
зразок трикутника, розміщені біноміальні коефіцієнти. Це математичне поняття
названо на честь Блеза Паскаля. Таку назву вживають переважно в західному світі,
адже математики Індії, Персії, Китаю та Італії знали цей трикутник ще за кілька
століть перед Паскалем. Ряди трикутника Паскаля умовно пронумеровані згори,
починаючи з нульового, й числа в нижньому ряді відносно чисел у попередньому
ряді завжди розміщені ступінчасто й навскіс.
Землеміри Стародавнього Єгипту для побудови прямого кута користувались
таким способом. Мотузку ділили вузлами на 12 рівних частин і кінці зв'язували.
Потім мотузок розтягували на землі так, щоб утворився трикутник зі сторонами 3, 4
і 5 поділок. Кут трикутника, протилежний до сторони, яка має 5 поділок, був
 6

прямий. У зв'язку з таким способом побудови прямого кута трикутник із сторонами

3, 4, 5 одиниць називають єгипетським. [1]
Єгиптяни використовували трикутник також і для будівництва пірамід,
можливо, найвідоміших гробниць у світі. Єгиптяни стародавнього світу будували їх
для того, щоб звеличити своїх фараонів, а також забезпечити їх безсмертя. Ці
величні споруди потребували працю десяти тисяч людей. Внутрішні приміщення
піраміди обкладали камінням, здобутим поблизу місця будівництва, а зовні її
обкладали більш міцним камінням, який доставляли на баржах річкою Ніл. В
тогочасному Єгипті фараон – син Бога сонця Ра, а наше світило називали «великим
диском яркого золота». Чотиригранна піраміда – це напівоктаедр. А октаедр – один
із різновидів кристалів золота. Саме це може пояснити, чому усипальниці для
правителів робили у формі піраміди. Незламні і блискучі фараони ніби
ототожнювалися з одними із найефектніших витворів природи – кристалами золота.
При сонцестоянні піраміда служила спорудою для фокусування сонячних променів:
завдяки відполірованим граням Велика піраміда блищала, наче діамант. Все завдяки
трикутникам – боковим граням піраміди, які були збудовані з урахуванням усіх
математичних властивостей цієї фігури. Дуже велика точність проектування та
зведення цієї споруди, дозволили зробити піраміди Єгипту одними з семи чудес
світу.
Трикутник Петрова - традиційна російська назва прийому в російських шахах,
дана честь знаменитого шашиста Олександра Петрова. За допомогою такого
прийому досягається ловля самотньої дамки трьома дамками. За кордоном носить
назву «спосіб Монтеро». Назва способу лову дана по характерному геометричному
малюнку ключовій позиції.
Існує також трикутник Пенроуза - одна з основних неможливих фігур, відома
також під назвами неможливий трикутник і трибар. Був відкритий в 1934 році
шведським художником Оскаром Реутерсвардом, який зобразив його у вигляді
набору кубиків. Широку популярність ця фігура набула після опублікування статті
про неможливі фігури в Британському журналі психології англійським
математиком Роджером Пенроузом. У цій статті неможливий трикутник був
 7

зображений в найзагальнішій формі — у вигляді трьох балок, з'єднаних одна з

одною під прямими кутами. Під впливом цієї статті у 1961 році голландський
художник Мауріц Ешер створив одну зі своїх знаменитих літографій «Водоспад».
13-метрова скульптура неможливого трикутника з алюмінію була споруджена
в 1999 році в місті Перт, що знаходиться на південному заході Австралії. [2]
Трикутну форму мають також деякі види дорожних знаків. Частіше за все такі
знаки сповіщають про можливу небезпеку, але є й ті, що не несуть такої інформації,
наприклад знак пішохідного переходу.
Багато мостів мають несучі конструкції трикутної форми. Трикутники
використовуються для підтримки конструкції мостів, оскільки вони рівномірно
розподіляють вагу без зміни пропорцій. Раніше мости були дуже слабкими і не
витримували великої ваги, поки в їх структуру не були включені трикутні форми.
Існує також і загадковий Бермудський трикутник. Практично кожна людина
знає про якесь таємниче місце, де зникають кораблі і літаки, навігаційні прилади
виходять з ладу, а зниклих більше ніколи не знаходять, крім тих випадків коли на
судні зникають тільки люди. Сьогодні Бермудський трикутник називають найбільш
аномальною зоною на землі адже навіть в гарну погоду там трапляються неймовірні
зникнення. Взагалі, не існує такої території офіційно, цю назву придумав
письменник Вінсент Гладіс в 1964 році, коли написав статтю в журнал «Аргосі», для
описання території, крайніми точками якої є Флорида, Бермудські острови та
Пуерто-Ріко.
Перші згадки про зникнення суден при загадкових обставинах належать Є.
Джонсону, та опубліковано у 1950 році у статті для «Ассошіейтед прес». Джонсон у
своїй статті вказав на «загадкові зникнення суден, літаків і човнів у цьому регіоні»,
якому надав ім'я «море диявола». Завдяки книзі Чарльза Берлиця «Бермудський
трикутник», опублікованій у одна тисяча дев’ятсот сімдесят четвертому році,
поняття «Бермудський трикутник» набирає нових обертів популярності. У цій
книжці докладно викладені факти таємничих зникнень літаків і суден, випадок із
зникненням групи з п’яти літаків воєнно-повітряних сил Сполучених Штатів
Америки. [3]
 8

Але з якими причинами пов’язані ці загадкові зникнення? Існує думка, що

вони пов’язані з численними родовищами гідрату метану, які здатні утворювати
бульбашки, розміром з судно, або зони з газованою водою з густиною, що не
дозволяє утримувати судно на поверхні. Фізик та океанограф ставить це
ствердження під сумнів тому, що вважає, що такі бульбашки не будуть однією
великою бульбашкою, а багатьма маленькими, які просто збаламутять воду і трохи
відкинуть судно в бік. Геологічна служба США заявила, що такі родовища є в різних
куточках нашої планети, тому не варто вважати цю область якоюсь особливою.
Саме тому Бермудський трикутник є таким таємничим, загадковим місцем. Досі
виникають розбіжності в думках та уявленнях про нього в конспірологів, науковців,
вчених та людей, яких зацікавила ця унікальна зона в Атлантичному океані.
Трикутники також присутні в дикій природі. На півдні Південної Америки є
рослина, яка має назву кислиця трикутна, а також багато кактусів, кипарис, кропива
схожі на трикутник. Поблизу берегів Ісландії є навіть цілий острів, який нагадує цю
геометричну фігуру, а гору Ельбрус називають найбільш високою горою в Європі,
яка має трикутну форму.
Отже, трикутник зустрічається в нашому житті нерідко, а навпаки доволі
часто. Велетенська купа предметів схожі на нього за формою. Багато різних понять
та явищ порівнюють з цією геометричною фігурою. На честь трикутника названа
дуже велика кількість речей, а в математиці це взагалі одна з найголовніших фігур.
 9

РОЗДІЛ 2

ЛЮБОВНИЙ ТРИКУТНИК У ТВОРАХ «УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ» ТА «ВЕЛИКИЙ

ГЕТСБІ»

2.1 Любовний трикутник, як термін в психології

Кохання – почуття глибоке, щире. Часто його називають найкращим, що

тільки може відчувати людина. Кохання – це енергія, яка рухає життям. Кохання не
залежить ні від чого, одне з небагатьох прикладів безкорисного почуття. Кохання –
це основа світу. Стовпи цього почуття - симпатія і закоханість, що з часом
виростають до тривалого сильного кохання. Загальні погляди на життя, схожий
світогляд та особисті цінності людини сприяють міцності почуттів. [4]
Вчені навіть склали трикутник, який демонструє формулу кохання:
(рис 2.1)

Взагалі, стандарт кохання – дуалістична модель, тобто це стосунки між двома

людьми. Це система з елементів, між якими існує обмін на різних рівнях:
емоційному, інформаційному, енергетичному, тілесному і т.д. І дійсно, така модель
є типовою, але трапляються такі види стосунків, в яких одночасно беруть участь
одразу троє людей. Таку систему відносин називають любовним трикутником. Він
виникає тоді, коли енергія та увага, які мали адресуватися партнеру, спрямовуються
на когось зовні. Таким чином в систему включається третій елемент. І не важливо,
 10

на нього виливається позитив чи негатив. У будь-якому випадку це щось, що

відокремлюється від діади, від контакту з основним партнером. Всі елементи
любовного трикутника пов'язані один з одним: як відомо ще із шкільних
підручників геометрії, всі вершини трикутника з'єднані між собою відрізками.
Просто людські відносини складніші за геометрію, і зв'язки в любовному
трикутнику не завжди очевидні. Але несвідомо вони однаково відчуваються.
Любовний трикутник – модель, яка майже завжди передбачає вибір, змушує
його зробити. Людина, що перебуває в центрі цієї любовно-геометричної фігури,
вирішує, з ким їй бути далі – возз'єднатися з новим партнером або повернутися до
старого. Вона весь час перебуває в якихось логічних міркуваннях і метаннях: з
одного боку, нове кохання, з іншого – перевірені часом, стабільні почуття. Деякі
особи, що зраджують - слабкі всередині, вони не можуть тримати себе в руках, тому
в таких випадках саме слабкість сприяє зраді.
Взагалі, існує чотири типи любовних трикутників. «Дружина-чоловік-коханка
чоловіка» зустрічається найчастіше, є доволі типовим. Чоловікові набридають
стосунки з його дружиною, він шукає чогось нового на стороні, але не хоче втрачати
брак. І подібний трикутник може існувати до тих пір, поки чоловіка не буде
викрито, або він не відмовиться від таких відносин, що буває доволі рідко.
Дещо рідше зустрічається така модель, як «чоловік-дружина-коханець
дружини». . Найчастіше тут присутні два інших мотива - закоханість, коли немає
сил опиратися почуттям, і помста, коли немає сил просто взяти і пробачити зраду
чоловіка. Зазвичай, такі любовні трикутники не існують довго, а розпадаються тоді,
коли жінка кидає свого коханця під тиском якихось чинників, або тоді, коли брак
розпадається.
Трикутник «дівчина і два молодих чоловіка» може існувати завдяки тому, що
дівчина не може зробити вибір між двома хлопцями, які її кохають. В такому
випадку чоловіки можуть навіть не здогадуватися про існування конкурента, а коли
все врешті-решт стає відомим, або жінка все ж таки робить вибір, трикутник
перестає існувати.
 11

Звичайно, є й такий вид, як «молодий чоловік і дві дівчини», який

зустрічається найрідше, але виникає тоді, коли хлопець використовує відносини зі
своїми подружками для задоволення певних потреб.
Отже, коли стосунки двох людей переходять у відносини «на трьох», треба
розуміти, що це дзвіночок, що в сім’ї щось пішло не так. Незважаючи на те, з яким
із видів любовного трикутника стикається людина, можна впевнено стверджувати:
він змушує робити вибір, до того ж чим раніше, тим краще.

2.2 Мотиви використання любовного трикутника в літературних творах

Любовний трикутник – проблема, яка була актуальною в усі часи. Недарма це

завжди так бентежило людей, які з ним стикалися. Любовний трикутник – це
симптом психологічної незрілості всіх його учасників. Той, хто найстарший першим
каже "ні" і йде.
Багато письменників брали за основу своїх творів саме любовний трикутник,
адже це дуже гарний спосіб тримати читача в напрузі протягом усієї сюжетної лінії.
Це придає інтриги творові, ніхто не зможе сказати точно, що ж станеться далі.
«Анна Кареніна» Льва Толстого, «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго,
«Айвенго» Вальтера Скотта, «Три зозулі з поклоном» Григіра Тютюнника, Джек
Лондон «Серця трьох», - всі ці твори базуються на майстерному використанню в їх
основі цієї теми.
Наприклад, "Серця трьох" - це не просто пригодницький роман про дівчину та
двох хлопців, це роман про справжню любов і дружбу, про справжні почуття і
справжньої свободи, про те, чого сучасній людині зараз так не вистачає. Головні
герої Френсіс і Генрі Морган закохані в Леонсіо Солано, вона ж в свою чергу
закохана в обох. Два брата - суперники, здавалося б вони повинні рвати один одного
на частини і всілякими хитрощами прибрати конкурента, але вони ставляться один
до одного з лицарською гідністю і безкорисливим благородством.
Не менш важливою характеристикою є те, що любовний трикутник допомагає
авторові сповна розкрити головних героїв. В скрутному становищі люди зазвичай
 12

показують своє нутро, так і в літературі, при використанні любовного трикутника,

проявляються всі вади, що присутні в цій моделі стосунків. Такий прийом відкриває
всю підноготну героїв, допомагає краще зрозуміти їх читачеві.
В романі «Собор Паризької Богоматері» , що був написаний Віктором Гюго,
головні дійові особи роману вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон
Собору Паризької Богоматері Клод Фролло, дзвонар собору горбань Квазімодо. Але
є в романі "персонаж", який об'єднує навколо себе всіх дійових осіб і змотує в один
клубок практично всі основні сюжетні лінії роману. Ім'я цього персонажа винесено в
заголовок твору Гюго - Собор Паризької Богоматері.
Між любов'ю Квазімодо та Клода Фролло до Есмеральди існує принципова
різниця. Пристрасть Клода Фролло егоїстична. Протягом роману його нутро
розкривається: він зайнятий лише власними переживаннями, а Есмеральда існує для
нього лише як об'єкт його переживань. Тому, він не визнає за нею права на
самостійне існування, і будь-який прояв її особистості сприймає як непокірність, як
зраду. Коли вона відкидає його пристрасть, Клод не в силах перенести думку про те,
що дівчина може дістатися іншому, і він сам віддає її в руки катові. Його згубна
пристрасть протистоїть глибокому і чистому коханню з боку Квазімодо. Він рятує її
і дає притулок в Соборі; більше того, він готовий на все заради щастя Есмеральди і
хоче привести до неї того, в кого вона закохана, - прекрасного собою капітана Феба
де Шатопера, але той боягузливо відмовляється від зустрічі з нею. Заради любові
Квазімодо здатний на подвиг самопожертви - в очах автора він справжній герой. [5]
Третю вершину любовного трикутника в романі складає образ красуні
Есмеральди. Вона втілює в романі дух Відродження - епохи, що йде на зміну
середньовіччю, вона вся - радість і гармонія. Парижани сприймають юну циганку як
неземне, прекрасне бачення, навіть місцеві злодії, повії, уявні жебраки та каліки
шанують її не менше, ніж Богоматір. Незважаючи на крайню ідеалізацію і
мелодраматизм цього образу, в ньому є та ступінь життєвості, яка досягається при
романтичної типізації. У Есмеральді закладені початки справедливості і доброти,
вона протиставляється потворності Квазімодо і похмурому аскетизму Клода
Фролло. Романтизм в цьому образі позначається і у відношенні Есмеральди до
 13

кохання - вона не може змінити своїх почуттів, любов її безкомпромісна, це в

прямому сенсі слова любов до труни, і заради любові вона йде на смерть.
Отже, тема любовного трикутника є актуальною у всі часи. Письменники не
просто так вживали такий прийом у своїх творах, адже він слугує для надання
інтриги та розкриттю персонажів.

2.3 Любовний трикутник у творі І. Франка «Украдене щастя»

На першому місці в драматичній спадщині Франка стоїть драма з сільського

життя в п`яти діях “Украдене щастя”. Популярність та славу Івану Франку принесла
саме ця п’єса у 1893 р. Вона ілюструє реальні проблеми, які існували на момент
написання твору. Їй судилася невмируща слава: ось уже друге століття не сходить
вона зі сцени провідних театрів не тільки України,  а й усього світу.
Поштовхом до написання драми “Украдене щастя”, як писав сам Франко, була
народна “Пісня про шандаря”, яку в 1878 році записала приятелька Франка –
Михайлина Рошкевич в Галичині.
Події починають розгортатися у звичайній хаті, де головна героїня Ганна та її
кума Настя готують вареники, поки їх чоловіки не вдома. Треба зазначити, що
Ганну видали заміж насильно, вона не кохає свого чоловіка. В неї був коханий
чоловік Михайло, але він загинув в Боснії. Коли вона раніше жили з братами, ті
тримали її за наймичку, били та знущалися з неї, а потім випхали заміж за невдаху
Миколу, якого вона за три роки сумісного життя, вона так і не покохала. Після їжі
Настя розповіла кумі про Михайла правду, що той служить жандармом вже три роки
і що він взагалі живий. Виявляється, брати обдурили Анну, заради частини
спадщини, що дісталася їй від батька. Щоб Михайло не зміг забрати її собі, вони
сказали, що той загинув і видали заміж за неосвіченого наймита. Згодом,
повертається Микола ввечері весь у крові. На запитання Анни він розповідає, що
його побив війт.
Тут, майже одночасно, хтось приїхав та завітав до їх оселі. Виявляється, що це
і був Михайло Гурман, жандарм, якого любила Анна. Всі дуже дивуються тому, що
 14

він живий.  Він проситься переночувати, бо через негоду збився з дороги. Між
Миколою та жандармом починається розмова. Гурман жартує, що таки вмер і тепер
прийшов по душу Миколи, що його дуже лякає. Михайло допитується, чому в
Миколи подряпане лице, той відповідає, що його завалило дровами.
Анна й Микола зайнятi хатньою роботою. Анна розповiдає сни, що наснилися
ïй цiєï ночi: як вона сiяла по всьому селу великi червонi корали, як на ïхнiй двiр
напали собаки. Микола тлумачив цi сни як майбутнi сльози та напастi. Третiй сон
викликає у нього жах: Аннi наснилося, нiби вона вбирається до шлюбу у все бiле.
Микола питає жiнку, чи дуже любила вона колись Михайла, але Анна вся спалахує й
обурюється цим запитанням, а залишившись на самотi, згадує минуле.  Її ще й досі
«всю мороз проходить, як його згадає». Мабуть, все ж вона його надзвичайно
любила. А зараз дуже боїться. Боїться, що Михайло зруйнує їхнє тихе, спокійне
сімейне життя. Але раптом відчиняються двері і входять жандарм, війт, присяжний і
з ними ще якийсь селянин. Миколу звинувачують у тому, що він вирізав усіх жидів
у корчмі. Проти нього всі докази, бо чоловік був у корчмі в той час, а, крім того на
його речах, одязі та санях було виявлено залишки крові. Микола заперечує, він
розповідає, що це сам війт так його побив, але з цих слів тільки сміються. Миколу
заарештовують та везуть до суду. Жандарм залишається в хатi, нiбито для того, щоб
допитати господиню. Легко подолавши слабкий опiр закоханоï в нього жiнки, вiн
змушує ïï зiзнатися, що вона його досi любить. Михайло каже, що їх щастя вкрали,
але тепер вони все ж будуть разом.
Молодь збирається на свято на вечірку на танці. Всі веселяться танцюють,
поки в той же час Настя та інші жінки обговорюють останні новини. Коли зайшла
мова про стосунки Анни з Миколою, Настя розповіла всю підноготну минулого
своєї куми, про її справжнє кохання. В цей момент підійшла Анна і їй повідомили
про те, що Миколу, скоріше за все, буде страчено, на що вона відповіла з
неприхованною байдужістю. Нарештi вiйт дозволяє танцi, i розпочинається
сiльське гуляння. Раптом музика уривається, бо люди побачили Михайла
Гурмана, який тягне за собою Анну. Вiн просить у хлопцiв дозволу потанцювати
разом iз ними, i вони чемно запрошують його. Жандарм заходить з Анною до
 15

корчми, а потiм вони приєднуються до танцюристiв. Помалу танцюючi пари

розступаються, i Михайло з Анною залишаються самi. Хлопцi вiдверто кажуть
жандармовi, що не хочуть танцювати з Анною, бо порядна господиня не може так
поводитись, коли ïï чоловiковi загрожує смертельна небезпека. Завдяки
втручанню вiйта танцi продовжуються, але невдовзi знов припиняються, бо всi
побачили Миколу, зарослого i засмученого, а Михайло каже, що саме він його
звільнив, знайшовши справжніх вбивць. Микола з Анною вирушають додому. З
ними йде і Михайло.
Анна готова була на все заради Михайла, щоб завжди бути з ним. Микола їй
набрид, можна сказати, що вона його вже ненавиділа. Вона нетерпляче чекає на
Михайла, а коли він нарешті приходить, Анна каже, що їй вже байдуже на всіх, вона
готова відчувати зневажливі погляди та гніт оточуючих, все заради кохання.
Приходить Микола, та, побачивши, як його дружина цілується з Михайлом,
тихенько зачиняє двері. Коли жандарм йде геть, Микола знову заходить до хати. Він
розуміє, що його жінка давно любить Михайла. Анна признається чоловікові, що
завжди кохала тільки Гурмана, а до нього нічого не відчуває. Можна лише уявити,
що в цей час було в голові Миколи, який справді кохав Анну. Він плаче та благає
Анну, щоб хоча би при людях не показувалася з Гурманом. Проте жінка
невблаганна, вона відповідає, що їй набридло все приховувати і вдавати з себе
зразкову дружину. Вона хоче завжди бути з Михайлом і не збирається звертати
увагу на людей. Коли заходить жандарм та запрошує наймита випити горілку,
Микола не приховує злості: «Щоб ти сдох, Михайло. Так було б краще усім».
Чоловік просить Михайла лишити їх з дружиною в спокої, не руйнувати їхнє життя,
але жандарм залишається непохитним. Чоловік відправляє п’яного Миколу спати. І
нарешті залишається наодинці з коханою. Анна боїться, щоб її чоловік не наробив
біди, проте Михайло її заспокоює.
Микола запрошує до хати гостей. Всі веселяться, випивають, тим часом кум
каже Миколі, що той занадто м’який та слабкодухий. Мовляв, йому не слiд боятися
Михайла, бо, якщо знадобиться, усi сусiди будуть свiдками з боку Миколи, i
жандарма переведуть в iнше мiсце. Коли зайшов жандарм із Анною, між ним та
 16

хазяїном починається сутичка, в ході якої Микола плює в обличчя Михайла, за що

отримує удар кулаком в голову. Михайло проганяє гостей, тому що має серйозну
розмову до чоловіка Анни. Михайло насміхається з чоловіка, каже що у нього було
досить часу, щоб причарувати Анну, та не зміг, бо він – «віхоть, а не чоловік».
Микола намагається вигнати Гурмана із своєї хати, але той хоче сьогодні спати в
їхній хаті. Михайло показує наказ із суду, чоловіка Анни знову звинувачують у
вбивстві. Чоловік, нетямлячичись зі злості, рве наказ на дрібні шматочки і різко бере
в руки карабін. Анна намагається розборонити чоловіків. Кульмінаційним моментом
є те, що Микола, випустивши із рук зброю, береться за сокиру і б’є Михайла нею у
груди. Жандарм падає. Здається, лише на краю прірви людина розуміє істинну ціну
своїх вчинків та дій. Те саме відбувається і з Михайлом. Колись він постраждав від
несправедливості, але нарешті хтось вчинив справедливий суд і над ним. Він
звертається до людини, яку довгий час ображав: "Спасибі тобі! Ти зробив мені
прислугу, і я не гніваюсь на тебе! Я хотів і сам собі таке зробити, та якось рука не
піднялася".
Коли до хати заходять війт та кум, Михайло з останніх сил повідомляє, що це
він наклав на себе руки, бо були причини, прощається з Анною і помирає. Жінка
кидається до трупа з плачем, але Микола заспокоює жінку, кажучи, що з ним вона
не пропаде.
Цей твір є яскравою ілюстрацією любовного трикутника, при чому в ньому
страждають усі. Попереднє життя героїв драми склалося так, що зображене у творі є
тільки закономірним, соціально зумовленим наслідком, про який можна сказати
лише одне: інакше за тих умов не могло й бути. З величезною силою проникливого
знавця психології людини, Франко розкриває боротьбу почуттів у душі Анни, тяжкі
муки боротьби з власними невгамовними почуттями, що вибухали навально,
невтримно. Анна, протягом усього твору, залишалася при дуже складному виборі: з
одного боку, Микола, її чоловік, з яким її життя було тихим, спокійним. Так, вона
його не любила, але в той же час доволі майстерно вдавала з себе приклад ідеальної
жінки-трудівниці, благородної в своїх прагненнях до родинного щастя і глибоко
нещасливої в тому життя, якого вона зазнала. З іншого боку, Михайло – її
 17

пристрасть, її кохана людина, яку в неї відібрали на три роки, але тепер вона з ним і
готова на все, навіть на гніт та презирливе ставлення оточуючих. Була сім'я з
налагодженим побутом, що створював видимість благополуччя, затишку. А з іншого
боку було кохання, яке жило в ній завжди, яке примушувало серце битися в
шаленому ритмі. Коли Анну кривдили, коли видавали за нелюба, всі мовчали, ніхто
не спромігся допомогти. Але тепер вона порушувала якийсь одвічний закон,
відповідно до якого жінка повинна належати своєму чоловіку до смерті. Але, за
іронією долі, цей вибір вона так і не зробила . Доля Анни уособлює безталання
українського дореволюційного жіноцтва, його прагнення вирватися з соціальної та
родинної неволі.
З такою ж високою драматургічною майстерністю створив Іван Франко образ
Михайла Гурмана. Для Ганни і свого щастя, в дусі уявлень і понять про нього
тогочасного селянства, Михайло готовий і здатний був перебороти найважчі
труднощі. Багатьма влучними деталями Франко показує, як служба у війську, а
потім у жандармерії наклала свій негативний відбиток на характер Михайла. У
заключній сцені драми письменник ще раз дуже тонко, узгоджено з правдою,
підкреслив, що в душі Михайла до останньої хвилини жевріла іскра глибокої
людяності, що не все в його натурі було спотворено соціальними обставинами і
неслушними умовами особистого життя.
Микола в цьому любовному трикутнику – вирішальна особа. Він не прямо, а
опосередковано змінив долю Анни, одружившись з нею. Він дійсно кохав її, але
йому просто не пощастило, серце дівчини належало іншому. Коли до їх спокійного
сімейного життя вдерся Михайло, Микола постає слабкодухим, не здатним
самостійно вирішити проблему. Навпаки, він пиячить, продає частину майна, а за
виручені гроші купує алкоголь. А потім, Микола приймає рокове рішення – він
вбиває Михайла, по суті робить той самий вибір, який не могла наважитися зробити
Анна. Микола - типовий характер західноукраїнського селянина-трудівника того
часу. Ідейно-естетична суть його образу виявляється в тому, що він одважився
підняти караючу руку на жандарма-напасника, який розбив його родинне життя.
 18

Як великий художник-реаліст, Франко не мав потреби віддавати перевагу

комусь із своїх героїв. З однаковою любов`ю і сповненим болю співчуттям зображає
і Анну, і Миколу, і Михайла, бо всі вони – представники народу, життя яких
нещадно поламали важкі суспільні умови того часу. В творі описуються ті події, які
реально існували: нерозділене кохання та примусовий шлюб. Всі герої були
жертвами обставин, в які потрапили. Створюючи образи Миколи, Ганни, Михайла,
Франко не обмежувався побутовим планом, який у пісні грає вирішальну роль, а
глибоко розкрив причини трагедії своїх героїв, психологічно мотивував кожен крок
їх поведінки, всебічно виявив їх характери. В трагічній долі однієї селянської
родини драматург талановито розкрив ті вкрай важкі  соціальні і побутові
обставини, в яких перебувало селянство західних українських земель під владою
Австро-Угорщини. Такі страхітливі умови життя селянства Франко назвав
галицьким пеклом. Жертвами боротьби за землю кінець кінцем стали і герої
“Украденого щастя”.

2.4 Любовний трикутник у творі Ф. Фіцжерлальда «Великий Гетсбі»

Незважаючи на те, що у цьому творі постає Америка двадцятих років ХХ

століття, причому описується елітне суспільство, а в творі Івана Франка – кінець
ХIХ і селянське життя, що сильно різниться за верствами населення; любовний
трикутник фігурує в обох з них, що дає нам змогу зробити висновок, що,
незважаючи на статус людей, їх статки, рівень освіти, країни в якій вони
проживають, кохання при участі одночасно трьох людей можливе в будь-якому
суспільстві та в усі часи.
Розповідь у творі Френсіса Фіцжерлальда ведеться від Ніка Каррауея,
чоловіка, який походив із заможної родини. Він оселився в передмісті: на задвірках
протоки Лонг-Айленд вдаються у воду два абсолютно однакових миси, розділені
неширокою бухточкою. В одному з фешенебельних передмість міста мешкає кузина
Ніка - Дезі, що вийшла заміж за Тома Б’юкенена, досить багатого чоловіка. Нік і
Том – давні знайомі. Вони разом навчалися в Єльському університеті. Том не
 19

подобається Ніку, бо почав  зраджувати дружині одразу після весілля. До того ж

Каррауей відразу помічає, наскільки його троюрідну сестру засмучують зради
чоловіка. Нік вважає, що Дезі слід якомога швидше розлучитися з Томом.
Майже кожного літнього вечора на ділянці сусіда проходять чи не найбільші
вечірки у всьому Нью-Йорку. Багато людей, музика та танці постійно лунають з
території цього загадкового сусіда. Скоро Нік отримує офіційне запрошення на
вечірку до містера Гетсбі і виявляється одним із небагатьох запрошених: туди не
чекали запрошення, туди просто приїжджали. Ніхто в натовпі гостей не знайомий із
господарем близько; не всі знають його в обличчя. Його таємнича, романтична
постать викликає гострий інтерес - і в натовпі множаться чутки: одні стверджують,
що Гетсбі вбив людину, інші — що він бутлегер та троюрідний брат диявола, а під
час війни був німецьким шпигуном. Говорять також, що він навчався в Оксфорді.
Довго намагаючись знайти власника цієї вечірки, врешті-решт, Нік
знайомиться з чоловіком, який скромно одягнений, спокійний і стриманий та
повідомляє йому про те, що він сам і є таємничим Гетсбі.
Після декількох зустрічей, Гетсбі просить Ніка про послугу. Він довго ходить,
наважуючись на цей рішучий крок і нарешті каже, що хоче запросити якось Дезі до
себе на чай, щоб, зайшовши нібито випадково, по-сусідськи, Гетсбі зміг побачитися
з нею. Стає відомо, що колись раніше Дезі і Гетсбі були закохані одне в одного,
проте він був призваний на військову службу, а дівчина незабаром вийшла заміж за
Тома, хоча напередодні весілля вона і мала намір відмовитися від одруження.
І справді, зустріч трапляється Дезі побачила його дім, і Гетсбі замінив усіх
слуг на тих, «які вміють мовчати», бо Дезі почала часто бувати у нього. Якось після
ланчу у Тома і Дезі Нік, Джордан і Гетсбі з господарями вирушають розважитися до
Нью-Йорка. У Нью-Йорку Дезі дуже відкрито і не соромлячись спілкується з Гетсбі,
і згодом Том дізнається про її роман. Всім зрозуміло, що він і Гетсбі вступили у
вирішальну битву за дівчину. Том шаленіє, зрозумівши, що може одночасно
втратити і дружину, і коханку, а Гетсбі підкреслює, що Дезі не любила Тома навіть в
момент виходу за нього заміж, бо у той час Гетсбі був доволі бідним, а кохання
всього його життя вирішила не чекати і вийти за Тома. У відповідь на це Том
 20

викриває джерело його доходів, справді незаконне: бутлегерство дуже великого

розмаху.
Дейзі, будучи слабкодухою, вирішує залишитись зі своїм чоловіком, а
повертаючись додому, вона, перебуваючи за кермом, ненароком збиває коханку
Тома – Міртл, яка мешкала біля автозаправки. Під'їхавши до заправки, Том і
компанія бачать натовп і тіло нещасної. З вікна вона бачила Тома з Джордан, яку
прийняла за Дезі, у великій кремовій машині, але чоловік замкнув її, і вона не могла
підійти; коли машина поверталася, Міртл, звільнившись з-під замку, кинулась до
неї. Все сталося дуже швидко, свідків практично не було, машина навіть не
пригальмувала. Гетсбі, стоячи під вікнами Дезі, всю ніч очікує того, що вона
попросить його про допомогу, проте цього не відбувається. Саме тоді Нік дізнається
всю історію.
Джеймс Гетц - таке було його справжнє ім'я. Його батьки були простими
фермерами. Він вигадав собі Джея Гетсбі і залишився вірним цьому образу до кінця
життя. Дезі була першою "дівчиною з вищого суспільства" на його шляху. З
першого разу вона здалася йому бажаною, в ній він вбачав жіночій ідеал. Він став
бувати в її домі - спочатку в компанії інших офіцерів, потім один. Він ніколи не
бачив такого чудового будинку, але він добре розумів, що потрапив до цього
будинку не по праву. Військовий мундир, який служив йому плащем-невидимкою,
будь-якої хвилини міг перестати бути відволікаючим маневром, а під ним він був
лише юнак без роду і племені і без жодної монети в кишені.
Військова кар'єра вдалася йому: наприкінці війни він був майором. Всіма
силами Гетсбі намагався поїхати додому, але через непорозуміння опинився в
Оксфорді - будь-який бажаючий з армій країн-переможниць міг безкоштовно
прослухати курс у будь-якому університеті Європи. Однак Дезі прагнула
влаштувати своє життя якомога швидше і, коли на її шляху зустрівся Том, який
повністю влаштовував її сім’ю, дівчина зробила вибір на його користь.
Прослухавши це, Нік заявив: «Нікчема на нікчемності, ось вони хто! Ви один
варті їх усіх, разом узятих!». Вже згодом Нік пишався тим, що тоді сказав.
Незабаром чоловікові загиблої під колесами стає відомо від Тома про те, що
 21

машина, яка збила дівчину, належала Гетсбі, це є для нього незаперечним доказом
його провини. Він проникає на ділянку Гетсбі та вбиває спочатку його, а потім і
самого себе.
На похороні були присутні три людини: Нік, містер Гетц - батько Гетсбі, і
лише один з численних гостей, хоча Нік обдзвонив всіх гостей вечірок Гетсбі. Коли
він дзвонив Дезі, йому сказали, що вона та Том поїхали і не залишили адреси.
Цей твір – ще одна яскрава ілюстрація любовного трикутника. Сам автор
казав, що основна думка твору – це показати всю несправедливість долі бідного
юнака, який не може одружитися з тією дівчиною, про яку мріє. Фіцджеральд
стверджував, що подібна тема постійно крутиться у його голові, оскільки він сам
був у такому становищі. Колись молодий, нікому не відомий юнак зухвало просив
руки дочки багача і власника пристойного стану. Зрозуміло, сама дівчина зі сміхом
відмовила, адже вона оберталася у світських колах, де життєво необхідно бути
багатієм. Але вона залишила надію: наречений мав заробити мільйон доларів, і тоді
вона зможе стати його дружиною. І тоді Фіцджеральд почав писати. Мотивований
довести, що він може, він плідно працював. Його роботи спочатку не мали успіху,
але один роман перевернув його долю: популярність принесла багатство. Зельді,
коханій Скотта, довелося поступитися, та сама вона вже цього хотіла. Хлопець, що її
кохав став знаменитістю, був бажаним гостем на світських зустрічах.
Тому ми розуміємо, що образ Гетсбі – невипадковий, можна сказати, що це
свого роду автобіографічний портрет. Для нашого оповідача, як і для інших гостей,
був людиною, чиє минуле та сьогодення вкрите завісою таємниці. Все його
багатство було на очах у всіх, але його душа і вся його суть були приховані від
людських очей. Головна його риса – цілеспрямованість. Все життя він любив одну
людину, був відданий тільки їй, і все, що він робив, було для того, щоб завоювати її
прихильність. Всі ці пишні вечірки з великою кількістю людей були спрямовані
тільки на те, що Гетсбі мав надію. Надію на те, що одного разу на таку вечірку
завітає його кохана. Але це все ніяк не траплялося.
І ось в житті Гетсбі з’являється надія, людина-провідник. Нік в творі – образ-
зв’язка, він пов’язує минуле і теперішнє. Він стикається з іншими героями, які
 22

розповідають нам усі нові подробиці про «Великого». Ми трохи знаємо про нього,
але знаємо достатньо про його почуття до Джея Гетсбі. Наш оповідач не
позбавлений мудрості та тонкого розуміння дійсності. Врешті-решт, він стає,
можливо, єдиним другом Гетсбі, бо саме Нік був одним з трьох присутніх на
похоронах. «Якщо міряти особистість її вмінням себе проявляти, то в Гетсбі було
щось справді прекрасне, якась підвищена чутливість до всіх обіцянок життя... Це
був рідкісний дар надії, романтичний запал, якого я ні в кому більше не зустрічав», -
казав про свого сусіда Нік.
Дезі виступає образом тієї недосяжної величини, яку не може досягти
звичайний хлопець. Дівчина з заможної родини, яка намагалася якомога скоріше
влаштувати своє життя, але припустилася помилки. При виборі другої половинки,
не можна брати першого, кого зустріла, навіть якщо він багатий та влаштовує
батьків.
Не дивно, що її нареченим стає Том - неприємна людина, яка не дуже то й
любить Дезі. Він зраджує їй з жінкою звичайного чоловіка-трудяги, власника
автозаправки. Але коли в його життя вривається Гетсбі, людина рішуча,
наполеглива, Том боїться не стільки втратити дружину, скільки свій статус, він
прагне довести, що з ним Дезі буде краще. Він підступний – оскільки збрехав і
послав розлюченого чоловіка загиблої до Гетсбі. Для нього жінки лише істоти, які
мають народжувати та виховувати дітей. Том робить усе, що забажає. Але,
незважаючи на все це, наприкінці книги Дезі все одно залишається зі своїм
чоловіком, бо він для неї надійніший, ніж Гетсбі. До життя з ним вона вже звикла.
Вони були безтурботними істотами, Том і Дезі, вони ламали речі і людей, а
потім тікали і ховалися за свої гроші, свою всепоглинаючу безтурботність або ще
щось, на чому тримався їхній союз, надаючи іншим прибирати за ними, недоступні
кращі людські якості, такі, як справжнє кохання, вірність, відданість, і вони ніколи
не зможуть змінитися, як і багато інших представників багатіїв.
Цікавим моментом є те, що, незважаючи на реальні порушення закону з боку
Гетсбі, читачеві хочеться йому співчувати. По суті, велику частину свого життя він
поклав на те, що причарувати Дезі. Він жив надією, що одного разу вони стануть
 23

чоловіком та дружиною. Проблеми сімейного життя, що були показані

Фіцджеральдом, дуже гарно перетинаються з тогочасними проблемами Америки.
Сухий закон, організований бандитизм, мафія, соціальна нерівність мають великий
вплив на головних героїв роману. Саме ці фактори ставлять їх заручниками
обставин: Дезі мала одружитися з Томом заради грошей, а Гетсбі не міг попросити
руки та серця в дівчини, до якої він не дійшов за статусом .

2.5 Порівняння любовного трикутника, зображеного Фіцджеральдом, з відносинами у

любовному трикутнику у творі «Украдене щастя»

Любовний трикутник у «Великому Гетсбі» був типовим для жителів

тогочасної Америки. Порівнюючи його з тим, що був у творі Івана Франка
«Украдене щастя», можна знайти дуже схожі мотиви. Гетсбі, як і Михайло Гурман,
знаходяться якийсь час далеко від своїх коханих, а коли повертаються, то мають вже
суперника. І хоча, на перший погляд, Микола не був для Михайла таким же
серйозним противником, яким був Гетсбі для Тома, бо був доволі слабохарактерною
особою, він мав підтримку збоку селян та кума з кумою. Гетсбі же залучався
підтримкою лише одного Ніка, хоча й цього було достатньо, оскільки на Ніка
завжди можна було покластись.
Від відносин в обох любовних трикутниках жодному не стає легше, навпаки
такі стосунки весь час тримають усіх його діячів у напрузі, постійній боротьбі,
конкуренції. У творі Франка, все село починає обговорювати стосунки Михайла та
Анни, починають зневажливо до них ставитися, ці обставини доводять Миколу до
п’янства та продажу частини свого майна, а згодом і до вбивства. Скотт
Фіцджеральд показує нам трикутник, у якому також немає переможців. Том
постійно тривожний, його кохану збиває на авто Дезі, яка скоріше за все буде
пам’ятати цей випадок протягом всього життя, Гетсбі взагалі вбивають.
Жінки в цих творах – жертви обставин. В їх тихе сімейне життя вривається
той, кого вони так сильно люблять. Михайло – пристрасть всього життя для Анни, в
той же час таким постає і Гетсбі для Дезі. Перед ними стояв чи не найважчий вибір
 24

у житті: залишити все так, як було раніше, але бути з людиною, яку ти не кохаєш,
яка тобі байдужа, а можливо вже й ненависна, чи бути з коханням всього твого
життя, але вирватися з тих умов, до яких звикла? Але, за іронією долі, за жінок цей
вибір зробили інші: в випадку з Анною, Микола вбиває Михайла, тим самим
вирішує майбутнє Анни, а замість Дезі вибір робить чоловік коханки Тома,
вбиваючи Гетсбі.
Момент вбивства є кульмінацією обох творів – вирішальний момент для
одразу трьох дійових осіб любовного трикутника. Але чому автори обирають саме
криваву розправу, як спосіб вирішення конфлікту? По-перше, коли точка кипіння
твору досягає вбивства, це означає, що гострота обставин досягла межі – останньої
відмітки, після якої бурхливість обставин йде на спад. По-друге, в обох творах все
залежало від вибору жінок, а оскільки вони остаточно так його й не зробили до
моменту загибелі одного з учасників любовного трикутника, то цей вибір було
зроблено вже за них.
Показовою у творах є й розв’язка. Михайло Гурман бере всю вину на себе, а
плачущу Анну Микола заспокоює тим, що з ним вона не пропаде. Це символ того,
що все повертається до того стану, з якого все і починалось.
На похоронах Гетсбі присутні лише три людини: Нік, батько Джеймса та
якийсь гість, хоча жоден з тих, хто були частими гостями дому Гетсбі, не приїхав
провести його в останню путь. Це показує нутро більшості людей. Їм цікаво з
людиною тільки тоді, коли вона може принести їй якусь користь, а коли трапляється
трагедія, ці несправжні люди покидають тебе, а залишаються лише ті, кого і правда
можна назвати справжніми друзями.
 25

ВИСНОВКИ

Любовний трикутник існував в усі часи. Багато людей в будь-який період

стикалися з проявом цих, з одного боку, цікавих для вивчення стосунків, але
насправді, нічого гарного в любовному трикутнику немає. Це дуже складна форма
взаємовідносин. В ньому немає переможців, це завжди стрес та горе для тих, хто
приймає участь в таких стосунках. Завжди один або два учасники любовного
трикутника страждають. Зрада може тривати зовсім недовго, а ось її наслідки будуть
відчуватися тривалий період.
Так, на прикладі творів Івана Франка «Украдене щастя» та Френсіса
Фіцджеральда «Великий Гетсбі» можна зробити висновок, що навіть для людей
різної епохи, різних країн тема любовного трикутника є досить актуальною, адже
якщо події у творі американського письменника відбувались на початку ХХ
століття, то Іван Якович в своїй драмі ілюструє події кінця XIX віку.
Герої розглянутих творів – сильні особистості, деякі з них вміють кохати
щиро й самовіддано. Для розкриття їх характерів й особистісних стосунків
письменники вдалися до створення ситуації з любовним трикутником, завдяки якій
сюжети літературних творів стають реалістичнішими, напруженішими й
динамічнішими, адже герої заради кохання вдаються до непередбачуваних вчинків.
Характерним для цих творів є те, що любовний трикутник утворився не просто так.
В обох випадках, підґрунтям для виникнення таких стосунків стає неправильний
вибір нареченого з боку жінок. «Украдене щастя» демонструє нам те, що через
змову братів проти рідної сестри, Анна страждає зі своїм чоловіком Миколою, бо це
не її коханий, а лише примусове заручення. Тому, коли в їх спокійне сімейне життя
вривається Михайло, який був відсутнім деяку частину життя Анни, жінка вже не
може стримувати емоцій – от воно, справжнє кохання! Вона не може повірити очам
– той самий чоловік, якого вона так палко кохала, який виявляється живий і
здоровий, а не мертвий, яким його виставляли брати. Але вже запізно – Анна
одружена на Миколі. Це стає на заваді їх щастю, Микола, його кум та все село
 26

об’єднується проти них. Звичайно, вибір нареченого робила не сама Анна, а її брати,
але саме цей крок з їх боку стає вирішальним для долі жінки.
В творі Френсіса Фіцджеральда схоже підґрунтя для любовного трикутника.
Гетсбі, який кохав Дезі, перебуває в армії, в той час як жінка вирішує налагодити
своє особисте життя і виходить заміж за багатія Тома. Не дочекавшись свого
справжнього кохання зі служби, вона ненавмисно створює конкуренцію між двома
чоловіками, один з яких має добрі наміри одружитися з Дезі заради істинної любові,
а інший просто не хоче втратити статус. І Анна, і Дезі мали б зробити остаточний
вибір, але так його й не зробили, хоча Анна і була дуже близькою до нього. І в обох
випадках все закінчувалося максимально трагічно – смертю одного з чоловіків.
Шлюб, заснований на взаємоповазі або матеріальному розрахунку, але без
любові, є причиною того, що один з партнерів починає шукати відсутні емоції на
стороні. Кожен з учасників таких відносин потрапляє в залежність від ситуації, що й
призводить до виникнення любовного трикутника. Безперечно, опинившись в такій
ситуації буде непросто, але потрібно негайно діяти. На відміну від жінок у творах,
треба хутчіш розставити всі крапки над «і», бо психологи не радять затягувати з
вибором, адже тривалі стосунки "на трьох" вимотують психіку, створюють постійну
емоційну напругу і врешті псують не тільки нерви, а й фізичне здоров'я. Це напруга
та виснаження психоемоційного ресурсу, подальші відносини доводять до того, що
покінчити з любовним трикутником стає все складніше і складніше.
Підсумовуючи, треба виділити важливість вибору в житті, іноді, якийсь
незначний на перший погляд крок, може стати вирішальним у житті людини.
Опинившись у скрутному становищі, потрібно не сидіти, очікуючи що приготувала
для тебе доля, а негайно діяти, адже з плином часу може статись так, що вибір за
тебе зробить хтось інший і буде вже запізно.
 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цікаве з історії математики:

matemistor.blogspot.com
2. Трикутник Пенроуза:
uk.wikipedia.org
3. Бермудський трикутник:
uk.wikipedia.org
4. Що таке кохання?
bsmu.edu.ua/blog/6460-scho-take-kohannyass
5. Віктор Гюго "Собор Паризької Богоматері": опис, герої, аналіз твору
ureader.ru/uk/roman-sobor-parizhskoi-bogomateri-kak-romanticheskoe-proizvedenie
natashashpa.blogspot.
2 life.pravda.com.ua
Буковинський державний медичний університет
https://www.bsmu.edu.ua/blog/6460-scho-take-kohannyass/