ЮРІЙ ДРОГОБИЧ

ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПІДГОТУВАВ УЧЕНЬ 7-Б КЛАСУ СЕГІН В’ЯЧЕСЛАВ

БІОГРАФІЯ ЮРІЯ ДРОГОБИЧА

• ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-

гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у
Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському
університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах
Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у
Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр.
викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав
посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв.
Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й
астрономії в 1487 — 1494 рр.
ОСВІТА

• У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій

Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського
університету, професор Краківського університету, перший український
автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав
собі прізвище Дрогобич.
• Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор
Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та
медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський
астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Дрогобич.
пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з
італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного
друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.
ТВОРЧІСТЬ

• Творчість Дрогобича має яскраво виражений гуманістичний характер, що

виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Юрій високо
цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн
світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати
результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові
як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба
незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У
людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну
силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й
земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою,
гадав, сповнений Всесвіт. На думку Дрогобича, людина завдяки своїй
доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у
творах Юрія. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і
впливають на їхній перебіг.
• Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне
затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка
поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про
затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять
наукові дані з астрономії, географії, в тому числі
визначення географічних координат таких міст, як Львів,
Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були
добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в
Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх
переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст
Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував
нім. історик метеорології Г. Гельман.
ДОСЯГНЕННЯ
• Найбільше — щодо Космосу. Найбільш відомий вчений і дослідник Космосу з українців,
це Юрій Котермак, або Юрія Дрогобич, вченого з Дрогобича, який юнаком пішки дійшов
до Кракова, закінчив університет, став там згодом магістром, професором університету,
ректором одного з найстаріших у Європі Болонського університету (у 1481—82 роках),
котрий і сьогодні (сам бачив) займає ледь не квартал архітектурного ансамблю старого
міста. Юрій Дрогобич був вихователем і наставником юного Миколи Коперніка. Саме
цей учений першим зі східних слов'ян написав докторську дисертацію про зоряне небо.
Алла Глусь з Одеси, Альона Печена з Черкащини дошукалися того, що етнічні українці
заправляли у США цілими космічними програмами. Так, Михайло Яримович, українець,
родом з Підляшшя (Польща), з 1964 року був відповідальним у США за створення
космічних кораблів „Аполон", а з часом його призначили технічним директором
проектування орбітальної лабораторії. Отже, саме М. Якимович у США втілював ідеї
українця Ю. Кондратюка про міжпланетні подорожі. Якщо він вирішував питання про
політ на Місяць, то інший українець, Ігор Богачевський, родом із Сокаля на Львівщині,
допомагав американцям розв'язати складні питання, пов'язані з поверненням
астронавтів на Землю. Богдан Гнатюк з Тернопільщини багато зробив у СІЛА для
створення міжконтинентальних ракет, що запускаються з підводних човнів "Трайдент"
тощо.
ПЕРША ДРУКОВАНА КНИЖКА УКРАЇНСЬКОГО
АВТОРА
• 7 лютого 1483 року з римської друкарні Єухаріуса Зільбера вийшла
у світ книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра
Юрія Дрогобича з Русі доктора мистецтв і медицини Болоньського
університету». Само собою зрозуміло, що цю працю складено
латиною — міжнародною мовою тодішньої освіти й науки. Це перша
відома друкована книжка автора родом з України, видана, до речі,
всього через декілька років після винаходу друкарського верстата.
Поряд з його ж рукописними творами цей трактат засвідчує
контакти українських земель з провідними на той час осередками
європейської науки й книжності. За змістом та оформленням перша
друкована книжка, написана українцем, не поступається іншим
західноєвропейським виданнями того часу.
• За формою і змістом книжка є астрологічним
календарем, де на основі аналізу взаємного
розташування небесних світил і оцінки різних небесних
явищ зроблено передбачення. Прогностик є важливим
джерелом для характеристики кола зацікавлень Юрія.
Крім традиційних астрологічних побудов, у трактаті є
відомості з різних природничих наук. Зокрема, визначено
з точністю до годин й хвилин час двох майбутніх
місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року,
подано певні вказівки про рух планет, наводяться також
відомості з метеорології (прогноз погоди на весь рік)
КОРОЛІВСЬКИЙ ЛІКАР

• Про високий авторитет Юрія Дрогобича як вченого говорить той факт, що він
довгий час служив приватним астрологом маркіза Монтарату в місті Касалє, а
також перебував у Фессарі при дворі герцога Ерколе д’Есте. Протягом наступних
кількох років на запрошення відомих аристократичних сімей, як один із провідних
астрологів того часу, він побував у багатьох містах Італії, а згодом переїхав до
Кракова, де став професором Ягелонського університету.
• Тут він знайомиться з українцями, які викладали в Краківському університеті.
Особливо приязні стосунки були в Юрія з православним князем Андрієм Свірським
— доктором філософії. Взагалі українська політична еліта в ті роки славилась
своєю освіченістю. Скажімо, керівник українських визвольних змагань кінця XIV
століття — князь Михайло Глинський — замолоду виїхав до Європи, де отримав
прекрасну військову освіту, довго перебував при дворі цесаря Максиміліана, потім
служив при дворі саксонського курфюрста Альбрехта, з яким воював у Фризії,
побував в Італії й Іспанії. Прославлений походами на Московію український князь
Христофор Збаразький закінчив Падуанський університет.
• Із занепадом української князівської традиції роль національної еліти перебрала
козацька верхівка, яка теж мала надзвичайно високий рівень освіти. Так, Предслав
Лянцкоронський, який разом з Остафієм Дашковичем вважається одним із фундаторів
козацького руху, характеризувався сучасниками як «лицар, вишколений у рицарській
штуці Європи». У книжці «Sarmatiae Bellatores», виданій 1631 року, про нього
написано: «Пройшовши цілу Європу, побував також в Єрусалимі й інших варварських
країнах, вивчаючи бойове мистецтво європейських і азійських полководців». Товариш і
сподвижник гетьмана Петра Сагайдачного, архімандрит Трахтемирівського монастиря
— військового центру й офіційного осідку козаків, Єзекіїль Курцевич — вихованець
університету Падуї. Славетний сподвижник Богдана Хмельницького — легендарний
полковник Морозенко (пам’ятаєте — «...Морозе, Морозенку, славний ти козаче, за
тобою Морозенко, вся Вкраїна плаче...») також закінчив цю славну твердиню розуму й
знань. Максим Кривоніс (є припущення, що він і сам за походженням голландець)
навчався в Лейденському університеті. Взагалі, майже вся старшина Богдана
Хмельницького, який й сам вісім років навчався в єзуїтській колегії, де «був особливо
вправний у поетиці й риториці», мала якщо не вищу, то бодай середню освіту. Такий
рівень освіти козацької верхівки особливо вражає в порівнянні з Росією, де усі
московські царі, за винятком Лжедмитрія, аж до XVII століття були неграмотні.
• У Кракові доктор Юрій Дрогобич стає професором медицини та астрономії
і продовжує наукову працю. З- під його пера з’являється трактат про
затемнення Сонця й Місяця, що зберігається в Паризькій національній
бібліотеці. Водночас Юрій займався медичною практикою. В роки
правління короля Казімежа (Казимира) Ягелончика той призначив Юрія
Дрогобича своїм лейб-медиком. Ним він залишався й при дворі короля Яна
Ольбрахта.
• Королівський лікар читав лекції студентам Ягелонського університету з
астрології та медицини. У 1492 році Юрія обрано деканом медичного
факультету цього університету. Дрогобич проводив також так звані
ресумпції — оплачувані студентами заняття, на яких із метою підготовки
до екзаменів повторювався і глибше вивчався під керівництвом викладача
поданий на лекціях матеріал. Ресумпції відбувалися не в університеті, а в
студентських гуртожитках. Викладачі- гуманісти користувалися цією
формою навчання, щоб, уникнувши контролю університетських властей,
тлумачити античних авторів у гуманістичному дусі.
ДЯКУЮ ЗА ПЕРЕГЛЯД, БАЖАЮ
ЗДОРОВ’Я 