Світ ловив Сковороду, та не спіймав

Без виключень, кожна людина – це птах, що моє власну пару крил. Ні, ці
крила зроблено не з пір’я, хоч і допомагають досягати далекого безкрайого
неба. Ці крила – це все те, що викликає радість. Будь це справа свого життя,
кохана людина, домашній улюбленець. Будь-що.
Чи пригадуєте ви, те відчуття лекгості, піднесеності, коли відчуваєте радість?
Можу сказати без жодної краплі сумніву, що кожна людина хоч раз в життя
проживала це. Погодьтеся, що це дуже схоже на політ.
Злітати дуже складно. Потрібні особливі умови, якась подія чи людина, яка
заставляє відчувати радість. Та і якщо подивитися, то крила відростають
повільно. Зате відірвати їх легко. Дуже.
Яких людей ми звикли називати сильними? І ні, я зараз не кажу про тих
здоровенних спортсменів, які здатні підіймати штангу, що важить більше 100
кілограмів. Я про людей, які, зовні можливо і звичайні, але в душі вони
відчувають впевненість у тому, як вони живуть. Їх не турбує те, як на них
дивиться світ, оскільки розуміють, що це – їхнє життя й найважливіше
прожити його так, щоб не було жодного сумніву про те, живуть його саме
вони, чи, може хтось інший.
Знаєте, так легко й швидко відірвати крила, які людина відрощує дуже довго.
Насправді, це питання «внутрішнього стрижня», який вона закладає в собі
сама. Якщо цей «стрижень» сильний, то і крила ростуть швидше. Якщо ж ні,
вони можуть не вирости і за все життя. Мені здається, що сильні – це ті люди,
які не падають після того, як їх намагаються зламати. Слабкі ж не
підіймуться. Можливо, у них це вийде. Але навряд.
Чи знаю я сильних людей, про яких йшлося вище? Так, але не особисто. Його
ім’я Григорій Савович Сковорода. Це український вчений, філософ,
письменник, геній. Так, це той самий, чий портрет зображено на банкноті в
500 гривень, я про нього.
Життя намагалось, люди старались, словом абсолютно все і всі хотіли, аби
він загубив свої крила і не зміг знову літати. А він не підкорився. Не впав. Не
піддався. Він жив далі. Можливо, він не був дуже поважаємою людиною за
життя. Але зараз – це один із найвеличніших українців. Його знає чи не
кожен, хто живе на території України, а можливо, і за її межами.
Він жив, говорив, писав, думав так, як сам вважав правильним. Його не
турбувало те, що про нього могли подумати інші люди. Світ ловив його, та
не спіймав.