DOPEŁNIACZ (KOGO? CZEGO? CZYJ?

)
RZECZOWNIK
LICZBA POJEDYNCZA
żywotny, nieżywotny –a pana, lekarza, psa, konia zegara,
ołówka, ziemniaka
r.m.
nieżywotny -u zeszytu, stołu, papieru, tortu

r.n. -a jabłka, piwa, dziecka, słońca

-y kobiety, Ewy, Kredy, pracy

r.ż. zakończone na spłgł. miękką oraz k, g
studentki, historii, Grecji, miłości
-i

PRZYMIOTNIK
LICZBA POJEDYNCZA

r. m. i n. -ego małego, nudnego,

r. ż. -ej niecierpliwego
szczupłej, francuskiej, nowej

Особливості утворення родового відмінку іменників.

Жіночий рід — закінчення «-y» / «-i»

З відмінюванням іменників жіночого роду та чоловічого роду з закінченням на «-а» 

проблем не має виникнути: у родовому відмінку такі слова матимуть закінчення «-у»
або «-і» (після м’яких приголосних та букв  «k» і «g»).
Наприклад, для жіночого роду:
-i: (tej) pani, studentki;
-y: (tej) wody, myszy, szafy;
Для чоловічого роду з закінченням «-а»: (tego) kolegi, poety, stażysty.
Але існують винятки, наприклад: hrabia – hrabiego/hrabi (граф – графа).

Приклад: Nie znalazłam w domu (czego?) lalki / я не знайшла (чого?) ляльки вдома.

Середній рід — закінчення «-a»

Так само не матимемо клопотів із відмінюванням іменників середнього роду.

 Якщо іменник середнього роду має закінчення «-o», «-e», то в родовому
відмінку завжди матиме закінчення «-а»: słońce – słońca, dziecko – dziecka,
morze – morza, niebo – nieba, bieganie – biegania;
 Іменники з закінченням «-ę» отримають закінчення «-ienia», «-ęcia», «-ięcia»:
imię – imienia, cielę – cielęcia.
 іменники з закінченням «-um» не відмінюються: gimnazjum – gimnazjum.

Приклад: To jest plecak mojego (kogo?) dziecka / це рюкзак моєї (кого?) дитини.
 Чоловічий рід закінчення «-a» або «-u»
Труднощі виникають при відмінюванні іменників чоловічого роду. Це спричинено
тим, що в польській мові немає чітких і однозначних критеріїв, які б вирішували яке
закінчення ставити — «-a» чи «-u». Тим не менше, можна виділити деякі ознаки, які
допомогли б нам провідміняти слова з правильним закінченням. Проте це більше не
правила, а вказівки, бо все ж винятків існує більше, ніж правил.  

Отож, закінчення «-а» ставимо у випадках, коли маємо:

 назви тварин та осіб — lekarza, generała, rekina, zająca (але wołu, bawołu);  
 назви квітів, фруктів, овочів, грибів — tulipana, banana, ogórka, borowika,
prawdziwka;
 назви інструментів, приладдя, посуду, мір, ваг, чисел, часу і місяців — młotka;
komputera, zegara; kubka; noża, ołówka; kilometra; funta, grama; miliarda; dnia;
marca, maja (але roku);
 частини тіла — palca, nosa;
 деякі продукти — sera, chleba, але kefiru;
 назви ігор, танців, марок та валют — opla, volkswagena; poloneza, walca; golfa,
pokera; dolara;
 слова з суфіксами «-ak», «-nik» і зменшувально-пестливі, які закінчуються на «-
ek», «-ik/-yk» — strażaka, ziemniaka, naleśnika, stolika, kotka.

Приклад: Zostaw mi kawałek (czego?) sera / залиши мені шматочок (чого?) сира.

Закінчення «-u» в родовому відмінку матимуть іменники чоловічого роду, що

означають:
 абстрактні поняття — smaku, snu, problemu, hałasu;
 збірні поняття, незліченні предмети — lasu, tłumu; cementu, cukru, piasku,
makaronu;
 речовини – soku, miodu;
 запозичені слова — autobusu, baru, pubu, telefonu;
 слова з  суфіксами «-ek», «-izm», «-yzm» — rachunku, piątku, kapitalizmu;

Приклад: Łukasz wypił litr (czego?) soku / Лукаш випив літр (чого?) соку.

Яке закінчення матимуть міста чоловічого роду?

Якщо в українській мові всі назви міст чоловічого роду у родовому відмінку
закінчуватимуться на «-а», то в польській мові немає такого правила. Тут вже маємо
покладатися на мовну інтуїцію.
 Бо частина міст в родовому відмінку матиме закінчення «-а»: Krakowa,
Wrocławia, Lublina, Gdańska, Kijowa, Lwowa, Mińska, Sankt Petersburga,
Paryża, Berlina.
 Частина міст отримає закінчення «-u»: Madrytu, Wołgogradu, Bukaresztu,
Budapesztu, Sztokholmu, Londynu, Nowego Dworu.

Крім цього, варто ще згадати омоніми, які пишуться однаково, але мають різне
значення. В такому випадку, залежно від значення, матимемо різне закінчення.
Наприклад:
przypadek — przypadku (збіг обставин), але przypadka (в значенні відмінка);
zamek – zamku (будівля), але zamka(наприклад, в куртці).