Методика художнього читання й розповідання дошкільників.

Відповідно до програми виховання в дитсадку в усіх вікових групах проводять

заняття з художньої літератури. На цих заняттях використовують такі методи
навчання: розповідання казок, читання оповідань та віршів, заучування віршів,
розігрування потішок, забавлянок, ігри - драматизації (мол.гр), показ діафільмів і
театральних вистав за казками, літературні вікторини, морально - етичні бесіди,
бесіди узагальнюючого характеру. («Мої улюблені казки», «Моя улюблена книга»
та ін). На одному занятті можна поєднувати декілька прийомів навчання: Читання
оповідання і заучування вірша, заучування вірша і літературна вікторина тощо.
Готуючись до розповідання казки, вихователь повинен добре запам’ятати текст,
щоб дослівно передати зачини, повтори, пісеньки, образні народні вирази. Слід
визначити, які слова потребують уточнення, пояснення, продумувати прийоми, час
і місце їх пояснення. До заняття можна підготувати добре ілюстровані дитячі
книжки, набір картинок до тексту літературного твору. В молодшій і середній
групах пропонується така структура заняття:

1) Початок заняття (вступна бесіда, розглядання наочності, загадки, розповідь

вихователя).

2) Читання твору. Уточнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання

ілюстрацій.

3) Повторне читання твору. (Казка розповідається лише один раз)

4) Коротка бесіда.

5) Виведення морального правила, прислів’я.

Важливо в роботі з дітьми старшого дошкільного віку створити проблемні

ситуації перед читанням книги. Це сприяє більш глибокому сприйняттю тексту,
проблемна ситуація спрямовує думку дитини на активне шукання відповіді,
підводить до самостійних висновків, щоб викликати інтерес до події, які описані в
книзі і навчити дітей правильно аналізувати їх. Наприклад: перед читанням
оповідання Л.Толстого «Кісточка» можна поставити на стіл тарілку з словами і
запитати: «Коли можна їсти сливи? Як їдять сливи? А що трапиться, якщо
проковтнути кісточку? Про це ви дізнаєтесь з оповідання Л.Толстого «Кісточка».

У старшому док віці на кожному занятті з худ літ-ри слід ставити запитання на
з’ясування засобів художньої виразності, композиційної структури та жанру
художнього твору. Наприклад: після читання оповідання М.Носова «Живий
капелюх» дітям пропонують запитання: Що я вам прочитала оповідання чи казку?
Чому ви думаєте, що це оповідання? Якими словами автор починає. Скільки на
одному занятті можна прочитати кілька близьких за змістом творів, об’єднаних
однією темою оповідання? У старшій групі на одному занятті можна прочитати
вірш Т.Шевченка «Встала весна» і віршоване оповідання Н.Забіли «Ластівка»
(уривок про весну). В усіх вікових групах вихователь називає автора (або
українська, російська…народна казка), жанр твору назва твору. Діти старшої групи
повинні знати зачини та кінцівку до казок, уміти вставляти їх у нові тексти,
добирати слова, які римуються ( у віршованих текстах), епітети, синоніми ( в
прозових творах), знаходити образні вирази (вовчику - братику, кабан - іклан),
повтори (летіла - летіла, далеко-далеко та ін), використовувати їх у самостійних
розповідях.

Відповідно до програми виховання в дит садку у всіх вікових групах проводять

заняття з худ літ.На уих заняттях використовують такі методи навчання :
розповідання казок, читання оповідань та віршів морально – етичного та
гумористичного змісту, заучування віршів, розігрування потішок,
забавлянок, ігри – драматизації, показ діафільмів і театральних вистав за
змістом казки і творів морально – етичного змісту, літературні вікторини,
морально – етичні бесіди, бесіди узагальнюючого характеру. На одному
занятті можна поєднувати декілька прийомів навчання: читання оповідання і
заучування вірша, читання опов і літературна вікторина. Вибір методів та
прийомів навчання залежить від худ твору, вікової групи і тих завдань, які потрібно
розв’язати на даному занятті. Худ твори також читають і на інших
заняттях: пізнавального, патріотичного, інтернаціонального характеру – на
заняттях по ознайомленню з навколишнім: твори природничого змісту – на
заняттях по ознайомленню з природою. Знайомі оповідання та казки пропонують
дітям для переказу на заняттях з розвитку мови.

Для того щоб донести до дітей задум автора, вплинути на їхні почуття,
переживання, вих.-ль заздалегідь докладно аналізує твір, добирає найвдаліші
засоби виразного читання або розповідання (інтонації, розстановку пауз, логічних
наголосів) виробляє чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Для
того щоб забезпечити повноцінне сприймання дітьми літ твору, треба створити
спокійну обстановку. Дітей посадити так, щоб вони бачили вих.-ля, а вони бачили
її. В молодш і сер групах д/с пропонується така структура заняття:

1. Початок заняття (вступна бесіда, розглядання наочності, загадка, розповідь

вих.-ля)

2. Читання твору. Уточнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання

ілюстрацій.

3. Повторне читання твору. (Казка розповідається один раз)

4. Коротка бесіда.

5. Виведення морального правила, прислів’я.

У старшому дошк віці худ твір читають лише один раз, уточнюють, пояснюють

слова, фрази, після чого проводиться бесіда. В цій групі рекомендується на
одному занятті поєднувати читання оповідання і читання вірша на одну тему.

Успіх заняття багато в чому залежить від його початку. Важливо насамперед
викликати у дітей інтерес до читання, розповідання. З цією метою широко
використовуються наочні методи: коротка вступна бесіда, використання приказки,
загадки. Почати заняття можна вступною бесідою з досвіду дітей, яка підведе їх до
правильного розуміння змісту. Дітям старшого док віку можна показати
ілюстровану книжку напередодні, а на наступний день заняття почати
повідомленням про те, що зараз їм прочитають книжку, в якій вони вчора
розглядали картинки. Важливо в роботі з дітьми старшого дошк віку створювати
проблемну ситуацію перед читанням книги.Це сприяє більш глибокому
сприйманню тексту, викликає активну мислитель ну діяльність у дітей.

Після читання та розповідання худ творів у всіх вікових групах проводяться

бесіди за змістом. На одному занятті рекомендується поєднувати декілька видів
бесід.