Гребінка Євген Павлович

ЖИТТЄПИC

Народився 2 лютого 1812 року на хуторі

НАРОДИВСЯ
Убіжище 2 ЛЮТОГО на
Гребінківського 1812Полтавщині
РОКУ НА
ХУТОРІ УБІЖИЩЕ ГРЕБІНКІВСЬКОГО НА
(ниніПОЛТАВЩИНІ[4][5]
— село Мар'янівка)(НИНІ
в сім'ї відставного
— СЕЛО
МАР'ЯНІВКА) В
штабсротмістра СІМ'Ї Івановича
Павла ВІДСТАВНОГО Гребінки
ШТАБСРОТМІСТРА ПАВЛА
та його другої дружини ІВАНОВИЧА
Надії Іванівни
ГРЕБІНКИ ТА ЙОГО ДРУГОЇ
Чайковської. ДРУЖИНИ
НАДІЇ ІВАНІВНИ ЧАЙКОВСЬКОЇ[6].

ПОЧАТКОВУ
Початкову ОСВІТУ
освіту здобувЗДОБУВ У
у домашніх
ДОМАШНІХ УМОВАХ. роках
умовах. У 1825—1831 У 1825—1831 РОКАХ
навчався у
НАВЧАВСЯ У НІЖИНСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ
Ніжинській
ВИЩИХ гімназії
НАУК. Увищих
ГІМНАЗІЇ наук. У гімназії
ПОЧАВ
ПИСАТИ
почав ВІРШІ.
писати 1827 1827
вірші. РОКУрокуНАПИСАВ
написав
ДРАМАТИЧНИЙ
драматичний ТВІР ДЛЯ театру
твір для самодіяльного
САМОДІЯЛЬНОГО
«В чужие сани ТЕАТРУ «В ЧУЖИЕ
не садись».
САНИ НЕ САДИСЬ».
У 1829 році почав працювати над перекладом на українську мову поеми
Олександра Пушкіна «Полтава». Брав участь у виданні рукописних
журналів, складених із учнівських творів Миколи Гоголя, Нестора
Кукольника, Миколи Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив
гімназію. Того ж 1831 року на сторінках «Украинского альманаха» в
Харкові під псевдонімом Євген Гребенкин побачив світ його перший
друкований твір — вірш рос. «Рогдаев пир» («Рогдай сидел между
друзей…»).

 1840 року Гребінка допоміг Шевченкові у виданні

«Кобзаря». Письменник заохочував Шевченка до
поетичної творчості, обіцяючи видати вірші. 1839 року
до Петербурга з України приїхав П. І. Мартос, якого
Гребінка познайомив з Шевченком і його творами, які,
мовляв, можна було б видавати, та немає грошей.
Мартос взявся фінансувати видання. Таким чином
з'явився на світ 1840 року Шевченків «Кобзар»
невеличкою книжечкою, до якого були вміщені «Думи
мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «На що
мені чорні брови», «До Основ'яненка», «Іван Підкова» і
«Тарасова ніч».
 3000 РУБЛІВ НА РІК СТАНОВИЛА ПЛАТНЯ ЄВГЕНА ГРЕБІНКИ
ПІД КІНЕЦЬ СЛУЖБИ В МІНІСТЕРСТВІ НАРОДНОЇ ОСВІТИ
РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ: ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ВИКУПИЛИ ІЗ КРІПАЦТВА ЗА 2500.

ГРЕБІНКА БУВ ОДРУЖЕНИЙ З МАРІЄЮ РОСТЕНБЕРГ, І,

БЕЗПЕРЕЧНО, НАЙВІДОМІШИЙ ВІРШ ПОЕТА – «ОЧИ ЧЕРНЕ» –
ПРИСВЯЧЕНИЙ САМЕ ЇЙ.

У ПЕТЕРБУРЗІ ЄВГЕН ГРЕБІНКА ЗНАВСЯ З БАГАТЬМА

ЛІТЕРАТОРАМИ: НЕСТОРОМ КУКОЛЬНИКОМ, ОЛЕКСАНДРОМ
ПУШКІНИМ, ІВАНОМ ТУРГЕНЄВИМ, ІВАНОМ КРИЛОВИМ,
ОЛЕКСІЄМ КОЛЬЦОВИМ, П. КУЛІШ ТОЩО.

У 1847 РОЦІ ВІДКРИВ СВОЇМ КОШТОМ У СЕЛІ РУДЦІ

ЛУБЕНСЬКОГО ПОВІТУ НА ПОЛТАВЩИНІ ПАРАФІЯЛЬНЕ
УЧИЛИЩЕ ДЛЯ СЕЛЯНСЬКИХ ДІТЕЙ.

ТЯЖКА ХВОРОБА (ТУБЕРКУЛЬОЗ) РАНО ЗВЕЛА ЙОГО В

МОГИЛУ, 3 ГРУДНЯ 1848 Р. ГРЕБІНКИ НЕ СТАЛО. У 1840 РОЦІ ВІН
ПИСАВ В ОДНОМУ З ЛИСТІВ, ЩО ЇДЕ НА СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ,
“ЧТОБЫ НЕ УМЕРЕТЬ МЕЖДУ КАЦАПАМИ”.
ДЖЕРЕЛО: HTTPS://DOVIDKA.BIZ.UA/YEVGEN-GREBINKA-TSIKAVI-
FAKTI
 БУДЯК ТА КОНОПЛИНОЧКА
ЄВГЕН ГРЕБІНКА
НАДІСЛАТИ РОЗПОВІСТИ ЦВІРІНЬКНУТИ

"ЧОГО ТИ ТАК МЕНЕ, ПАСКУДО, В БОКИ ПХАЄШ?" —

НА КОНОПЛИНОЧКУ В СТЕПУ БУДЯК ТУКАВ.
"ДА ЯК РОСТИ МЕНІ? І САМ ЗДОРОВ ТИ ЗНАЄШ,
ЩО ЗЕМЛЮ У МЕНЕ З-ПІД-КОРІНЦЯ ЗАБРАВ".

БУВА І ЧОЛОВІК СЬОМУ КОЛЮЧЦІ ПАРА:

ЛЮДЕЙ ТОВЧЕ ТА Й ЖДЕ, ТДОБ ХТО ЙОГО КОХАВ.
Я БАЧИВ САМ ТАКИХ І, МОЖЕ Б, ПОКАЗАВ,
ТА ЦУР ЙОМУ! РОЗСЕРДЖУ КОМІСАРА!
Дякую за увагу!