Похований Іван Карпенко-Карий поблизу хутора Надія.
Згодом його З 18 п’єс драматурга принаймні 3 досі не сходять з
син відкрив там літературно-меморіальний музей на честь батька.
1884 Карпенка-Карого заарештували і заслали до Новочеркаська. Без
засобів існування Іван був змушений працював ковалем, пізніше
відкрив палітурну майстерню.
З 1860-их років приймав активну участь у
театральному житті. Він був членом різних
театральних груп, на основі яких і
утворився театр корифеїв. Саме Карпенко-
Карий був одним із його засновників.
Через матеріальну скруту освіта Івана
обмежилася чотирикласним училищем,
після чого з 14-ти років він пішов
працювати до канцелярії в Єлисаветграді
(нині – місто Кропивницький). Загалом
служба в різних канцеляріях – від Іван Карпенко-Карий
писарчука до секретаря міського
поліцейського управління – тривала майже Роки життя – 1845-1907
два десятиліття.
сцени: “Мартин Боруля”, “Хазяїн”, “Сто тисяч”. Головні
ролі в них він свого часу грав сам Карпенко-Карий.
Перевага
Справжнє прізвище — Тобілевич Іван
його драм:
жвавість,
Український письменник, драматург, цілісність
актор, ерудит, один з корифеїв характерів і
українського побутового театру. хороша мова.
Народився 29 вересня 1845 в селі Арсенівка поблизу
Єлисаветграда (Херсонщина). У сім’ї управителя
поміщицького маєтку Карпа Тобілевича. З цієї творчої
родини походили – Іван Карпенко-Карий, Микола
Садовський, Панас Саксаганський.
Свій хутір назвав на честь дружини – Надія. Він
самостіно косив, орав, сіяв. На хуторі він викопав
ставок, ловив рибу — й випускав назад.