Іван Карпенко-Карий

Батько української комедії

Іван Карпенко-Карий – український письменник, драматург, талановитий актор. Й ого

вважають одним із батьків українського театру.
Народився Карпенко-Карий 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка, що на Херсонщині у
сім’ї управителя поміщицького маєтку. Сім’я була небагатою, тому освіта малого Івана
обмежилася чотирикласним училищем, після якого він, у віці 14 років, пішов
працювати. Став відомий завдяки своїй літературній діяльності. За своє життя він
написав 18 п’єс і 3 невеликі уривки, які залишились в чернетках. Одні з най відоміших
й ого робіт: “Безталанна”, “Розумний і дурень”, “Най мичка”, “Мартин Боруля”, “Сто
тисяч”, “Батькова казка” та інші. Помер письменник 15 вересня 1907 року у Берліні, де
проходив лікування. Хворів на рак печінки і селезінки. Був похований на рідному хуторі
“Надія”.

1. Стрімко розвинувся у кар’єрному плані. Протягом 23 років свого життя був

чиновником і тривалий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді.

2. Іван Тобілевич – таке справжнє прізвище письменника. Та він обрав собі незвичний
псевдонім, у якому є поєднання ім’я й ого батька Карпа та прізвище героя із п’єси
видатного Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого. Але також ходять чутки,
що він взяв псевдонім Карий , - бо у самого Івана були карі очі.

3. Саме Іван Карпенко-Карий був одним із засновників усім відомого театру корифеїв. З
1860-их років він був членом різних театральних груп, на основі яких і утворився
перший професій ний український театр. Він говорив: «Сцена ж – мій кумир, театр –
священний храм для мене!».

4. Був двічі одружений . Перша жінка – Надія Тарковська. Вона народила й ому 3 дітей , та
пізніше померла. Через 2 роки після смерті Надії Іван Тобілевич одружився з Софією
Дітковською, яка подарувала й ому ще 2 спільних дітей .

5. Захоплювався творчістю Шевченка й товаришував з Марком Кропивницьким. Марк

навчав Івана грати на скрипці, також Карпенко-Карий грав у п’єсах Кропивницького,
а той – у п’єсах Тобілевича.

6. Іван не був єдиною дитиною у сім’ї, мав двох братів і сестру (Микола Садовський , Панас
Саксаганський і Марія Садовська-Баріолітті). Усі вони були активними учасниками
театру корифеїв.

7. Деякі п’єси Тобілевича були екранізовані:

“Мартин Боруля” у 1953 році, де розповідається про те, як простий селянин у гонитві
за фальшивими цінностями, він усе втрачає, фільм “Най мичка” вий шов у січні 1964
року, а “Сто тисяч” могли побачити вже у 1957 році.

8. На честь письменника названо Київський національний університет театру, кіно і

телебачення імені Івана Карпенка-Карого.