Виникнення та розвиток козацтва.

Запорозька Січ як центр

консолідації українських національних сил

Дискусійні питання:

1. Існує багато теорій виникнення козацтва, наприклад: «уходницька» — пов’язує виникнення

козацтва з утворенням громад вільних озброєних людей, котрі прибували на Наддніпрянщину
на промисли; «захисна» — поява козацтва — це необхідність дати відсіч татарам;
«соціальна» — виникнення козацтва — це наслідок економічного, політичного та
соціального-релігійного гніту та багато інших. Яку з теорій Ви підтримуєте й чому?

2. У 1553–1554 рр. Д. Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги і збудував на віддаленому

острові форт. Так була заснована Запорізька Січ. Г. Швидько пише: «Запорізька Січ із самого
початку свого утворення була військово-політичною організацією республіканського типу».
Чи погоджуєтесь Ви з ученою? Чи мала Запорізька Січ усі ознаки держави? Відповідь
обґрунтуйте.

3. У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького
формування (реєстрового козацтва). Як Ви вважаєте, що було головною метою утворення
реєстрового війська: спроба розколоти козацтво чи знайти додаткові сили для захисту
прикордонних територій?

4. Наприкінці XVI ст. українськими землями прокотилася хвиля активного протесту народних
мас проти існуючих порядків. Найбільш масштабними були повстання під приводом
Косинського та Наливайка. Але обидва повстання зазнали поразки. Які основні причини
поразок? Чи могло бути інакше й за яких умов?

5. Сміливі походи козацтва проти турків і татар сприяли зростанню його авторитету на
міжнародній арені. Високо цінував козаків персидський шах: «Ви не знаєте, що це за народ, ви
не знаєте, які хоробрі ці люди і як добре треба з ними обходитися. Вони — ті, що домінують
на Чорному морі». Як Ви вважаєте, що найбільше впливало на перемоги козаків у морських
походах — їх вдача та хоробрість чи щось інше?

6. На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польською владою.
О. Субтельний, характеризуючи той період, писав: «По смерті Сагайдачного конфлікти знову
стали основною рисою польсько-українських взаємин. Спочатку здавалося, що їх можна
уникнути... Але після битви під Хотином у 1621 р. серед козацтва зростало невдоволення». Як
Ви вважаєте, чи можна було уникнути козацько-польських конфліктів у 20–30-х рр. XVII ст.?
Якщо так, то за яких умов?

7. Після придушення козацько-селянського повстання 1637–1638 рр. найбільш напружена

ситуація склалася в південно-східних районах України, яка незабаром переросла в народне
повстання, що розпочалося 1648 р. Охопивши більшу частину території та населення України,
воно переросло у визвольну війну. Які, на Вашу думку, були основні причини Національно-
визвольної війни: економічні, політичні чи релігійні? Свою відповідь обґрунтуйте, навівши
історичні аргументи.
8. Визначаючи роль Б. Хмельницького у Національно-визвольній війні, О. Субтельний напише:
«Рідко коли окремі особи так визначали хід епохальних подій, як це зробив стосовно
Великого Українського повстання 1648 р. Богдан Хмельницький». Як Ви вважаєте, чи
почалось би «Велике Українське повстання», якби Б. Хмельницький не став гетьманом?

9. Уявіть, що ви опинились на місці Б. Хмельницького після походу в Галичину та повернення

до Києва. Запропонуйте свою програму розбудови Української козацької держави. На що б ви
в першу чергу спрямували свої зусилля: на розвиток внутрішньої політики (економіки,
культури, освіти тощо) чи на укріплення зовнішньої політики?

10. Після Збаразько-Зборівської кампанії Б. Хмельницький пішов на переговори з поляками.

Козацька старшина свої вимоги сформулювала у 17-ти «Пунктах про потреби Запорозького
Війська». Проте 18 серпня 1649 р. Зборівський договір був украдений. Як Ви вважаєте,
Зборівський мирний договір був проявом політичного таланту чи політичної слабкості
Б. Хмельницького?

11. Український історик О. Бойко про українську державу доби Б. Хмельницького пише:
«Українська держава доби Хмельниччини сформувалася на двох принципових засадах, які
часто вступали між собою в суперечність — демократії та авторитаризму». Чи погоджуєтесь
ви з думкою вченого? Чого більше було в цій державі: демократії чи авторитаризму?

12. Про міжнародну політику Б. Хмельницького Г. Швидько пише: «Національно-визвольна війна

1648–1654 рр. призвела до радикальної зміни ситуації у Східній Європі, а через неї вплинула
на загальноєвропейську ситуацію». У свою чергу, О. Бойко висловлює таку думку: «…для
більшості володарів європейських держав він (Б. Хмельницький) був лише бунтівник, що вів
боротьбу проти законного свого володаря — польського короля». Думку кого з учених щодо
особливостей статусу український земель в системі міжнародних відносин ви підтримуєте?

13. На початку 1654 р. в Переяславі між Україною та Московією було укладено угоду. Серед
істориків ще й досі не вщухають дискусії з приводу визначення історико-юридичної ситуації
суті Переяславсько-Московського договору. Ситуація ускладнюється тим, що автентичний,
підписаний сторонами документ не зберігся, до нас дійшли лише його копії. І все ж таки, як ви
вважаєте, Переяславська угода — історична необхідність чи політична помилка?

14. Г. Швидько пише: «Національно-визвольна війна українського народу 1648–1657 рр.

завершилася, хоча далеко не всі ще землі були визволені від іноземної влади». Як ви вважаєте,
чи була в цей період (1656–1657 рр.) реальна можливість визволення з-під влади Речі
Посполитої всіх українських земель? Чому?

15. О. Субтельний, оцінюючи діяльність Б. Хмельницького, писав: «Незалежно від тонкощів

наукових оцінок, український народ завжди проявляв любов до «батька Богдана».
У свідомості величезної кількості українців, починаючи з тих часів аж дотепер,
Б. Хмельницький залишається великим визволителем, героїчною постаттю, яка ... вивела їх на
шлях національного й соціально-економічного звільнення». Чи погоджуєтесь Ви з такою
оцінкою історика? Відповідь обґрунтуйте.

16. Орест Субтельний писав: «Гадяцька угода викликає серед істориків захоплення своїми
потенційними наслідками для історії України, Польщі та Росії». Чи підтримуєте ви цю тезу?
Як ви вважаєте, Гадяцька угода — це вихід зі складного становища чи ускладнення політичної
ситуації, в якій опинились українські землі після смерті Б. Хмельницького?