учениці КІБІТ спеціальність «фінанси,

банківська справа та страхування» група 22 МФз,
Вінницька Валерія Андріївна
 Народився майбутній гетьман 27 грудня 1595 р. на
хуторі Суботів у родині українського шляхтича Михайла
Хмельницького. Освіту здобув в одній із київських шкіл та
у Львівській єзуїтській колегії.

Єзуїтський
колегіум у
Львові →

хутір
Суботів →
 Богдан Михайлович Хмельницький –
український військовий, політичний і
державний діяч. Гетьман Війська
Запорозького, очільник Українського
гетьманату (1648–1657). Організатор
повстання проти панування шляхти в
Україні, яке переросло у Національно-
визвольну війну українського народу
проти Речі Посполитої. Засновник
козацької держави – Війська
Запорозького, більш відомої як
Гетьманщина.
Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською
державою, Османською Портою. Хмельницький був, свого роду,
психологом. Він завжди влучно вів переговори, вмів вгадувати та
зчитувати емоції співрозмовника. Такі навички не раз ставали в пригоді
під час дипломатичної діяльності.
 Із юнацьких років
Б. Хмельницький перебував на
військовій службі. У 1620 р.
разом із батьком брав участь у
поході польського війська до
Молдови проти турок. У битві
під Цецорою батько загинув, а
Богдан потрапив до турецького
полону, із якого його викупили
запорожці. Після смерті
батька він успадковує хутір і
докладає чимало зусиль для його
впорядкування.
Від перших місяців
національно-
визвольної війни
Богдан Хмельницький
виявив себе і як
талановитий
дипломат. Його
дипломатична
діяльність була
спрямована на
зміцнення
міжнародного
становища козацької
України.
 Вже 22 квітня 1648 року він виступив за свободу
України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат
заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв
йому допомогу. З того часу татари були союзниками
Богдана Хмельницького на протязі усієї визвольної війни.
Це було розумне рішення з боку Хмельницького, бо хоча й
татари були зрадливі, але не стали союзниками інших
ворогів та не вдарили у спину.
 На початку весни 1648 р. козацька армія під проводом Б.
Хмельницького завдала перших нищівних поразок польському війську
під Жовтими Водами та під Корсунем.
Та вже на початку травня
повстанське військо під
проводом Богдана
Хмельницького під Жовтими
Водами і Корсунем розгромили
армії Потоцького та
Калиновського. Настав
сприятливий час для народних
виступів за волю України. Були
виграні битви під Зборовом
(1649 р.), під Батогом (1652 р.),
під Жванцем (1653 р.). Та
незважаючи на поразку через
ханську зраду під Берестечком
(1651 р.), Богдан Хмельницький
проявив себе у цих битвах
справжнім новатором і носієм
передових ідей у воєнному
мистецтві.
 Похід проти Польщі не приніс остаточної перемоги на Річчю
Посполитою. Б. Хмельницький розумів, що, рано чи пізно, йому
знадобляться союзники у війні проти Польщі. Саме ними спочатку
стали татари і турки, згодом довелось просити допомоги у
Московії. 8 січня 1654 р. відбувається Переяславська рада, а у
березні цього ж року був укладений україно-московський договір, що
скріпив військово-політичний союз обох держав.
І це виявилось великою помилкою Хмельницького, бо Московія мала
загарбницькі плани на Україну, виправити яку великому гетьману
завадила доля. 27 липня 1657р. Б. Хмельницький помер від
крововиливу в мозок і був похований в Еллінській церкві свого
рідного Суботова. З його смертю козацька держава починає
потроху слабшати і розпадатись через постійні війни і внутрішні
проблеми...
 Пам’ять про Богдана Хмельницького зберіглася до наших днів.
Його іменем названо чимало міст та вулиць по всій Україні. На його
честь зведено чимало пам’ятників, найвідоміший з яких у Києві.
Орден Богдана Хмельницького встановлений у
сучасній Україні для нагородження громадян
України за особливі заслуги у захисті державного
суверенітету, територіальної цілісності, у
зміцненні обороноздатності та безпеки України.
 Богдан Хмельницький виявився першим і останнім політичним
діячем України ХІІІ-ХХст., який зумів об’єднати більшість станів і груп
населення у боротьбі за незалежність. І не можна ставити лише йому у
провину те, що українці не спромоглися її здобути. Гетьман, очоливши
визвольні змагання українського народу, поклав на їх вівтар усі свої сили,
талант, волю, власне життя.
Складно переоцінити значущість власне особистості гетьмана у
визвольній боротьбі: залізна воля, політичний, військовий,
організаторський і дипломатичний хист, здобуті успіхи зробили його
лідером нації.
Дякую за увагу !