Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] ( прослухати)) — держава, розташована у Східній Європі,

охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Східних Карпат і

Кримські гори. Межує з Румунією і Молдовою на південному заході, з Угорщиною,
Словаччиною та Польщею на заході, з Білоруссю на півночі та з Росією на сході й
північному сході. На півдні омивається Чорним та Азовським морями. Площа
становить 603 700 км²[4]. Найбільша за площею країна серед повністю розташованих
у Європі[5].
Станом на останній перепис (2001), населення України становило 48,4 мільйонів
осіб[6]. Основне й корінне населення України — це українці[7][8] (77,8 % населення на
2001[6]). Також офіційно корінними народами України є кримські татари, караїми та
кримчаки[9]. Крім того, значною меншиною є росіяни (17,3 % населення на 2001[6]).
Історично однією з найбільших меншин в Україні були також українські євреї.[10]
Сучасна Україна, обравши за свій герб знак княжої держави Володимира Великого[11],
проводить свою державність від Русі київських князів династії Рюриковичів IX—XIII
століть[12]. За часів свого розквіту, у X—XI століттях, Русь була однією з найбільших і
найвпливовіших країн Європи[12]. Після монгольської навали спадкоємцем Русі стало
Королівство Руське XIII—XIV століть[12], що згодом було поглинуте Великим
князівством Литовським й Королівством Польським. Велике князівство Литовське
стало фактичним продовжувачем традицій Русі.[13] Руські землі в складі Великого
Князівства Литовського користувалися широкою автономією[14]. Велике князівство
Литовське й Королівство Польське в 1569 році, уклавши Люблінську унію,
об'єдналися у федеративну державу Річ Посполиту, опісля чого сучасні українські
землі перейшли під владу Корони Королівства Польського.
Відновлення української державності відбулося під час Хмельниччини, з 1648
року[12][15], результатом якої стало утворення автономної козацької держави,
Гетьманщини, або Війська Запорозького. Обмежену автономність Гетьманщина
зберігала до 1764 року, при тому частина земель відійшла до Речі Посполитої, а інша
частина знаходилася під протекторатом Московії, які поступово поглинули козацьку
державу. Згодом українські землі були розділені між Російською імперією та
Австро-Угорською монархією.
Державою кримських татар, одного з корінних народів України[9], був Кримський
ханат, що існував на південних українських землях у 1441—1783 роках за правління
династії Ґераїв. У 1783 році був анексований Російською імперією.[16][17]
Під час української революції початку XX століття на українських землях постало
декілька національних держав, перш за все Українська Народна Республіка (УНР,
1917—1921), а також Українська Держава (1918), Західноукраїнська Народна
Республіка (1918—1919) та Кубанська Народна Республіка (1918—1920)[18]. УНР
наближалася до об'єднання в своєму складі усіх зазначених держав, але внаслідок
низки воєн була загарбана сусідами: Радянською Росією, Польською Республікою,
Королівством Румунія і Чехословацькою Республікою.
З 1919 року, спочатку на східних українських землях зі столицею у Харкові, почала
створюватися більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР,
згодом УРСР), яка у 1922 році ввійшла до складу Радянського Союзу. Київ став
столицею УРСР у 1934 році. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані
частина Західної України й Буджак, згодом Закарпаття, а з 1954 року — Крим.
Сучасна держава Україна відновила незалежність внаслідок розпаду Радянського
Союзу й проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, яке закріпив референдум 1
грудня 1991 року.
Україна — унітарна держава, складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим
і двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і
Севастополя.
Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом
державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
Більшість громадян України є християнами, переважно православного
віросповідання, хоча на заході України також поширений греко-католицизм.[19][20]
Релігіями корінних народів України є також іслам, юдаїзм і караїмізм. До прийняття
християнства Руссю в 988 році панівною була язичницька слов'янська релігія.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона
є одним із провідних експортерів деяких різновидів сільськогосподарської
продукції. Господарський комплекс країни включає видобування корисних копалин,
деякі галузі машинобудування, чорну й кольорову металургію тощо. Україна є
потужним виробником електроенергії. Значні позиції займає виробництво військової
техніки та зброї.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[21], а також
членом понад сорока міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (1992), МВФ (1992),
МБРР (1992), СОТ (2008), Ради Європи (1995), кандидат на членство в ЄС (з 2022).
З 20 лютого 2014 року Україна захищається від збройного вторгнення Російської
Федерації, складовими якого є анексія Криму та окупація частини Донецької та
Луганської областей. Новий етап російсько-української війни розпочався 24 лютого
2022 року з широкомасштабним російським вторгненням в Україну.
Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] ( прослухати)) — держава, розташована у Східній Європі,
охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Східних Карпат і Кримські
гори. Межує з Румунією і Молдовою на південному заході, з Угорщиною, Словаччиною та
Польщею на заході, з Білоруссю на півночі та з Росією на сході й північному сході. На півдні
омивається Чорним та Азовським морями. Площа становить 603 700 км²[4]. Найбільша за
площею країна серед повністю розташованих у Європі[5].
Станом на останній перепис (2001), населення України становило 48,4 мільйонів осіб[6].
Основне й корінне населення України — це українці[7][8] (77,8 % населення на 2001[6]). Також
офіційно корінними народами України є кримські татари, караїми та кримчаки[9]. Крім того,
значною меншиною є росіяни (17,3 % населення на 2001[6]). Історично однією з найбільших
меншин в Україні були також українські євреї.[10]
Сучасна Україна, обравши за свій герб знак княжої держави Володимира Великого[11],
проводить свою державність від Русі київських князів династії Рюриковичів IX—XIII
століть[12]. За часів свого розквіту, у X—XI століттях, Русь була однією з найбільших і
найвпливовіших країн Європи[12]. Після монгольської навали спадкоємцем Русі стало
Королівство Руське XIII—XIV століть[12], що згодом було поглинуте Великим князівством
Литовським й Королівством Польським. Велике князівство Литовське стало фактичним
продовжувачем традицій Русі.[13] Руські землі в складі Великого Князівства Литовського
користувалися широкою автономією[14]. Велике князівство Литовське й Королівство
Польське в 1569 році, уклавши Люблінську унію, об'єдналися у федеративну державу Річ
Посполиту, опісля чого сучасні українські землі перейшли під владу Корони Королівства
Польського.
Відновлення української державності відбулося під час Хмельниччини, з 1648 року[12][15],
результатом якої стало утворення автономної козацької держави, Гетьманщини, або
Війська Запорозького. Обмежену автономність Гетьманщина зберігала до 1764 року, при
тому частина земель відійшла до Речі Посполитої, а інша частина знаходилася під
протекторатом Московії, які поступово поглинули козацьку державу. Згодом українські землі
були розділені між Російською імперією та Австро-Угорською монархією.
Державою кримських татар, одного з корінних народів України[9], був Кримський ханат, що
існував на південних українських землях у 1441—1783 роках за правління династії Ґераїв. У
1783 році був анексований Російською імперією.[16][17]
Під час української революції початку XX століття на українських землях постало декілька
національних держав, перш за все Українська Народна Республіка (УНР, 1917—1921), а
також Українська Держава (1918), Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919) та
Кубанська Народна Республіка (1918—1920)[18]. УНР наближалася до об'єднання в своєму
складі усіх зазначених держав, але внаслідок низки воєн була загарбана сусідами:
Радянською Росією, Польською Республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою
Республікою.
З 1919 року, спочатку на східних українських землях зі столицею у Харкові, почала
створюватися більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, згодом
УРСР), яка у 1922 році ввійшла до складу Радянського Союзу. Київ став столицею УРСР у
1934 році. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані частина Західної України й
Буджак, згодом Закарпаття, а з 1954 року — Крим.
Сучасна держава Україна відновила незалежність внаслідок розпаду Радянського Союзу й
проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, яке закріпив референдум 1 грудня 1991
року.
Україна — унітарна держава, складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і
двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і Севастополя.
Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної
влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
Більшість громадян України є християнами, переважно православного віросповідання, хоча
на заході України також поширений греко-католицизм.[19][20] Релігіями корінних народів
України є також іслам, юдаїзм і караїмізм. До прийняття християнства Руссю в 988 році
панівною була язичницька слов'янська релігія.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є
одним із провідних експортерів деяких різновидів сільськогосподарської продукції.
Господарський комплекс країни включає видобування корисних копалин, деякі галузі
машинобудування, чорну й кольорову металургію тощо. Україна є потужним виробником
електроенергії. Значні позиції займає виробництво військової техніки та зброї.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[21], а також членом
понад сорока міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (1992), МВФ (1992), МБРР (1992),
СОТ (2008), Ради Європи (1995), кандидат на членство в ЄС (з 2022).
З 20 лютого 2014 року Україна захищається від збройного вторгнення Російської Федерації,
складовими якого є анексія Криму та окупація частини Донецької та Луганської областей.
Новий етап російсько-української війни розпочався 24 лютого 2022 року з
широкомасштабним російським вторгненням в Україну.
Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] ( прослухати)) — держава, розташована у Східній Європі,
охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Східних Карпат і Кримські
гори. Межує з Румунією і Молдовою на південному заході, з Угорщиною, Словаччиною та
Польщею на заході, з Білоруссю на півночі та з Росією на сході й північному сході. На півдні
омивається Чорним та Азовським морями. Площа становить 603 700 км²[4]. Найбільша за
площею країна серед повністю розташованих у Європі[5].
Станом на останній перепис (2001), населення України становило 48,4 мільйонів осіб[6].
Основне й корінне населення України — це українці[7][8] (77,8 % населення на 2001[6]). Також
офіційно корінними народами України є кримські татари, караїми та кримчаки[9]. Крім того,
значною меншиною є росіяни (17,3 % населення на 2001[6]). Історично однією з найбільших
меншин в Україні були також українські євреї.[10]
Сучасна Україна, обравши за свій герб знак княжої держави Володимира Великого[11],
проводить свою державність від Русі київських князів династії Рюриковичів IX—XIII
століть[12]. За часів свого розквіту, у X—XI століттях, Русь була однією з найбільших і
найвпливовіших країн Європи[12]. Після монгольської навали спадкоємцем Русі стало
Королівство Руське XIII—XIV століть[12], що згодом було поглинуте Великим князівством
Литовським й Королівством Польським. Велике князівство Литовське стало фактичним
продовжувачем традицій Русі.[13] Руські землі в складі Великого Князівства Литовського
користувалися широкою автономією[14]. Велике князівство Литовське й Королівство
Польське в 1569 році, уклавши Люблінську унію, об'єдналися у федеративну державу Річ
Посполиту, опісля чого сучасні українські землі перейшли під владу Корони Королівства
Польського.
Відновлення української державності відбулося під час Хмельниччини, з 1648 року[12][15],
результатом якої стало утворення автономної козацької держави, Гетьманщини, або
Війська Запорозького. Обмежену автономність Гетьманщина зберігала до 1764 року, при
тому частина земель відійшла до Речі Посполитої, а інша частина знаходилася під
протекторатом Московії, які поступово поглинули козацьку державу. Згодом українські землі
були розділені між Російською імперією та Австро-Угорською монархією.
Державою кримських татар, одного з корінних народів України[9], був Кримський ханат, що
існував на південних українських землях у 1441—1783 роках за правління династії Ґераїв. У
1783 році був анексований Російською імперією.[16][17]
Під час української революції початку XX століття на українських землях постало декілька
національних держав, перш за все Українська Народна Республіка (УНР, 1917—1921), а
також Українська Держава (1918), Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919) та
Кубанська Народна Республіка (1918—1920)[18]. УНР наближалася до об'єднання в своєму
складі усіх зазначених держав, але внаслідок низки воєн була загарбана сусідами:
Радянською Росією, Польською Республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою
Республікою.
З 1919 року, спочатку на східних українських землях зі столицею у Харкові, почала
створюватися більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, згодом
УРСР), яка у 1922 році ввійшла до складу Радянського Союзу. Київ став столицею УРСР у
1934 році. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані частина Західної України й
Буджак, згодом Закарпаття, а з 1954 року — Крим.
Сучасна держава Україна відновила незалежність внаслідок розпаду Радянського Союзу й
проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, яке закріпив референдум 1 грудня 1991
року.
Україна — унітарна держава, складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і
двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і Севастополя.
Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної
влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
Більшість громадян України є християнами, переважно православного віросповідання, хоча
на заході України також поширений греко-католицизм.[19][20] Релігіями корінних народів
України є також іслам, юдаїзм і караїмізм. До прийняття християнства Руссю в 988 році
панівною була язичницька слов'янська релігія.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є
одним із провідних експортерів деяких різновидів сільськогосподарської продукції.
Господарський комплекс країни включає видобування корисних копалин, деякі галузі
машинобудування, чорну й кольорову металургію тощо. Україна є потужним виробником
електроенергії. Значні позиції займає виробництво військової техніки та зброї.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[21], а також членом
понад сорока міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (1992), МВФ (1992), МБРР (1992),
СОТ (2008), Ради Європи (1995), кандидат на членство в ЄС (з 2022).
З 20 лютого 2014 року Україна захищається від збройного вторгнення Російської Федерації,
складовими якого є анексія Криму та окупація частини Донецької та Луганської областей.
Новий етап російсько-української війни розпочався 24 лютого 2022 року з
широкомасштабним російським вторгненням в Україну.
Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] ( прослухати)) — держава, розташована у Східній Європі,
охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Східних Карпат і Кримські
гори. Межує з Румунією і Молдовою на південному заході, з Угорщиною, Словаччиною та
Польщею на заході, з Білоруссю на півночі та з Росією на сході й північному сході. На півдні
омивається Чорним та Азовським морями. Площа становить 603 700 км²[4]. Найбільша за
площею країна серед повністю розташованих у Європі[5].
Станом на останній перепис (2001), населення України становило 48,4 мільйонів осіб[6].
Основне й корінне населення України — це українці[7][8] (77,8 % населення на 2001[6]). Також
офіційно корінними народами України є кримські татари, караїми та кримчаки[9]. Крім того,
значною меншиною є росіяни (17,3 % населення на 2001[6]). Історично однією з найбільших
меншин в Україні були також українські євреї.[10]
Сучасна Україна, обравши за свій герб знак княжої держави Володимира Великого[11],
проводить свою державність від Русі київських князів династії Рюриковичів IX—XIII
століть[12]. За часів свого розквіту, у X—XI століттях, Русь була однією з найбільших і
найвпливовіших країн Європи[12]. Після монгольської навали спадкоємцем Русі стало
Королівство Руське XIII—XIV століть[12], що згодом було поглинуте Великим князівством
Литовським й Королівством Польським. Велике князівство Литовське стало фактичним
продовжувачем традицій Русі.[13] Руські землі в складі Великого Князівства Литовського
користувалися широкою автономією[14]. Велике князівство Литовське й Королівство
Польське в 1569 році, уклавши Люблінську унію, об'єдналися у федеративну державу Річ
Посполиту, опісля чого сучасні українські землі перейшли під владу Корони Королівства
Польського.
Відновлення української державності відбулося під час Хмельниччини, з 1648 року[12][15],
результатом якої стало утворення автономної козацької держави, Гетьманщини, або
Війська Запорозького. Обмежену автономність Гетьманщина зберігала до 1764 року, при
тому частина земель відійшла до Речі Посполитої, а інша частина знаходилася під
протекторатом Московії, які поступово поглинули козацьку державу. Згодом українські землі
були розділені між Російською імперією та Австро-Угорською монархією.
Державою кримських татар, одного з корінних народів України[9], був Кримський ханат, що
існував на південних українських землях у 1441—1783 роках за правління династії Ґераїв. У
1783 році був анексований Російською імперією.[16][17]
Під час української революції початку XX століття на українських землях постало декілька
національних держав, перш за все Українська Народна Республіка (УНР, 1917—1921), а
також Українська Держава (1918), Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919) та
Кубанська Народна Республіка (1918—1920)[18]. УНР наближалася до об'єднання в своєму
складі усіх зазначених держав, але внаслідок низки воєн була загарбана сусідами:
Радянською Росією, Польською Республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою
Республікою.
З 1919 року, спочатку на східних українських землях зі столицею у Харкові, почала
створюватися більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, згодом
УРСР), яка у 1922 році ввійшла до складу Радянського Союзу. Київ став столицею УРСР у
1934 році. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані частина Західної України й
Буджак, згодом Закарпаття, а з 1954 року — Крим.
Сучасна держава Україна відновила незалежність внаслідок розпаду Радянського Союзу й
проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, яке закріпив референдум 1 грудня 1991
року.
Україна — унітарна держава, складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і
двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і Севастополя.
Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної
влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
Більшість громадян України є християнами, переважно православного віросповідання, хоча
на заході України також поширений греко-католицизм.[19][20] Релігіями корінних народів
України є також іслам, юдаїзм і караїмізм. До прийняття християнства Руссю в 988 році
панівною була язичницька слов'янська релігія.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є
одним із провідних експортерів деяких різновидів сільськогосподарської продукції.
Господарський комплекс країни включає видобування корисних копалин, деякі галузі
машинобудування, чорну й кольорову металургію тощо. Україна є потужним виробником
електроенергії. Значні позиції займає виробництво військової техніки та зброї.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[21], а також членом
понад сорока міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (1992), МВФ (1992), МБРР (1992),
СОТ (2008), Ради Європи (1995), кандидат на членство в ЄС (з 2022).
З 20 лютого 2014 року Україна захищається від збройного вторгнення Російської Федерації,
складовими якого є анексія Криму та окупація частини Донецької та Луганської областей.
Новий етап російсько-української війни розпочався 24 лютого 2022 року з
широкомасштабним російським вторгненням в Україну.