Мій мовний портрет

Я студентка філологічного факультету. Сподіваюся, що майбутня

журналістка. Тому мова- мій головний інструмент. Майстерне володіння
мовою свідчить про те, що журналіст майстер своєї справи. Та рівень мого
культурного мовлення досить низький. Коли я чую те, як говорять
філологи- то це мед для вух, а коли чую як говорю я- то вуха в’януть. Але
я навчаюся, читаю, пишу(на жаль, допускаю багато орфографічних,
лексичних та пунктуаційних помилок), роблю все для того, щоб підняти
рівень свого культурного фахового мовлення. Результат є, але ще є над
чим працювати.
Я із Закарпаття. Як ви вже зрозуміли, моя головна проблема в спілкуванні-
діалектизми. Йо, я люблю багато упувідати, хоснуючи закарпатський
діалект(Так, я люблю багато говорити, використовуючи закарпатський
діалект). Найчастіше я вживаю такі слова: йо(так), но пак(звичайно),
фінджа(кухоль), черлений(червоний), поґар(стакан) і так далі. З одного
боку, діалектизми заважають мені в спілкуванні, а з іншого, я розумію, що
діалект- це перлина української мови.
Як і більшість українців я використовую суржикізми. Я ніколи не вчила
російську мову, але, на жаль, я її розумію і використовую у своєму
мовленні росіянізми на кшталт: тіпа, канєшно, заключається, включити
світло, прийняти до уваги, приймати участь та инші.
Більшість сучасного молодіжного сленгу приходить з англійської мови, і
це логічно: English вже давно стала мовою міжнародного спілкування.
Глобалізація через серіали, соціальні мережі та автоматичний онлайн-
переклад привела до того, що весь світ взаємодіє з англомовним
контентом. Я теж активно використовую сленгізми. Зазвичай я
використовую такі слова як: крінж, треш, краш, шиперити, стенити, хайп
та інші. Звичайно, я розумію, що в українській мові є чудові відповідники
до англонізмів(не до всіх слів, та для більшості вони є), але… користуюся
англонізмами.
Я вже зробила перший крок для покращення свого мовлення- визнала те,
що моє мовлення далеке від ідеалу, якого я прагну. Переглянувши багато
відео та прочитавши багато статей філологів і журналістів, де вони
розповідають як підвищити рівень культурного мовлення, я виділила п’ять
правил:
1. Більше читайте. Література суттєво поповнить словниковий запас,
навчить правильно вибудовувати словосполучення й речення. Якщо ви
краще сприймаєте мову на слух, сміливо вмикайте аудіокниги.
2. Дотримуватися норм літературної мови (правильно вимовляти
українські звуки в потоці мовлення, вживати слова в потрібному значенні;
уникати слів-паразитів, русизмів, жаргонізмів, слів іншомовного
походження, якщо в українській мові є відповідники, тощо).
3. Тренувати пам’ять, працювати над самовдосконаленням мовлення
(переказувати, декламувати, переписувати, писати).
4. Усвідомлювати мету спілкування і власного висловлювання : що я хочу
сказати; чому, чого хочу досягти; моє ставлення до предмета мовлення;
якою буде ситуація мовлення, хто сприйматиме моє мовлення, якими
засобами його увиразнити для ефективності спілкування.
5. Оволодівати жанрами функціональних стилів. Потрібно однаково добре
вміти написати заяву, доручення, лист для електронної пошти, статтю,
висловити комплімент, підготувати доповідь чи виступ тощо.
Я вже почала користуватися цими п’ятьма правилами. Чекаю результат.
Але потрібно розуміти, що без бажання самовдосконалення- нічого не
вийде.

Маркуш Валерія