Professional Documents
Culture Documents
Archeology ('Arkhieologhiia') - by Eugene Neverov
Archeology ('Arkhieologhiia') - by Eugene Neverov
ПЕРЕДМОВИ
Я недавно прочитав таку думку, що це не
людина складає вірші, а навпаки, самі вірші обирають
певну людину, щоб через неї потрапити у наш світ. І
коли вони, як справжні демони, усі вириваються
назовні, людина стає порожня і просто перестає
писати. Або, навіть якщо і пише далі, то усім одразу
стає зрозуміло, що це вже щось друге, щось не
справжнє, від себе. Кажуть, з письменниками таке
часто буває. Хоч я сам не письменник, але так само
сталося і зі мною.
Бо вірші не дивлятся, у кого що в документах
написано. Вони ідуть до тих, хто опиниться поруч.
Одного разу так опинився і я, і усе записав. Але ж от
халепа – я нікому не давав того читати. Ніколи!
Жодній душі. Ну от така вже я людина. Може це тому,
що народився я у 1990 році, і моя покійна бабця, що
застала Cталіна, постійно мені казала “не балакай
зайвого”. От я і мовчав. Але ж тепер виходить, що це
було не зовсім правильно.
Через бажання це виправити і з’явився цей твір.
Я вирішив назвати його ‘Археологія’. Чому? Ну, по-
перше, більшу частину записів я дійсно “відкопав” із
свого старого ноутбука. А по-друге, я дуже люблю
усіляку старовину, навіть мріяв поступати на
каразінський істфак. Життя дивна річь, і вийшло так,
що поступив я в ХНУРЕ, хоча потім придбав детектор
та 10 років шукав скарби у полях Харківшини, не
розуміючи, шо свій скарб я вже давно знайшов, і
зовсім у другому місці.
Але то вже інша історія…
Отже, роблю те, що давно мав зробити. Мені і
самому цікаво – що це за вірші такі, звідки вони були?
Приходили вони до мене на російській мові.
Можливо, було б краще якби приходили на
українській. Але тут вже нічого не поробиш, і лаяти за
це мене, або їх - марна справа…
CONTENTS
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
ВЕСНА
ПАРАЛЕЛЬНАЯ РЕАЛЬНОСТЬ
БОЛЬ
***
РИТОРИЧЕСКИЙ ВОПРОС
5000 лет
Айдар
САН РАМОН
ЛИВЕНЬ
НЕ ОСТРОВ
CIKLUM
Неоконченный путеводитель
Стишки - пирожки
***
***
***
СУДАРЬ
Лесенка
ДАВНЫМ ДАВНО…
DADA
ХИП-ХАП
ЛУДШЫЙ
ВРАДИЕВКА
***
СЕМЬЮ ВОСЕМЬ
БIМБА
HARD RAIN (ПЕРЕВОД)
HURT (ПЕРЕВОД)
ВЕСНА
2013 г.
АЙДАР
2013 г.
СТИШКИ - ПИРОЖКИ
окно заклеенное в спальне
чтоб с улицы сквозняк не дул
прошла вся жизнь окно ни разу
я целиком не открывал
проект писали по старинке
дворяне с батюшкой царем
пришли рабочие крестьяне
убили всех внедрили скрам
в углу стиральная машина
стучит носками в барабан
звенят забытые монетки
по кругу плавает хомяк
когда работать мне мешают
смешные ваши пирожки
тогда eclipse я закрываю
и не мешает ничего
сегодня спринт начнем мы вместе
кричит ильич с броневика
даешь дизайнерам картинки
даешь для кодеров билды
я месяц не смотрю громадске
на чемоданах не сижу
и от удушья и кошмаров
не просыпаюсь по ночам
2013-2014 гг.
***
ветер подымает пыль
ветер гонит тучи
на листве прохлады быль
майский солнца лучик
мой уехал толи друг
толи враг отсюда
и донашивать его
фенечки я буду
каждый год как в первый раз
врет в глаза природа
ближе к кладбищу на шаг
… чудная погода
2013 г.
***
текут килобиты по венам
и жизни минуты текут
тебя никогда я не встречу
но знаю что ты уже тут
и где-то в дешевом квартале
еврейского города П.
ты сеешь - а я собираю
киношку про PFLP
2013 г.
***
мы люди должны быть свободны
никто нам не должен мешать
свободно должны мы рождаться
свободно должны умирать
возня в колесе хомяковом
нас не доведет до ума
решаем тупые задачки
забыв теорему Ферма
2013 г.
СУДАРЬ
в лесу, где ручей пересохший
под мост деревянный втекал
на хутора старой поляне
я в землю лопату втыкал
и выкопав горстку монеток
я, сударь, вам грустно скажу
вы умерли, нет у вас деток
и даже вот я – ухожу
2013 г.
ЛЕСЕНКА
Друзья
Коллеги
Господа
Защищайтесь от государства
О да!
От его отключений, аварий, поломок
Повесток, подтоков, несанкционированных застроек,
Оттепелей, конфликтов, перестроек
Дефолтов, кризисов, забастовок
Повышений, повешений, партий и группировок
Парафиновыми свечками
Портативными печками
Заранее заготовленными грелками
Спутниковыми тарелками
Бензиновыми генераторами
Наемными дегенератами
Глубокими подвалами
Накачанными амбалами
Съестными припасами
Родинами - гондурасами
Необжитыми просторами
Одним вам понятными разговорами
2007 г.
ДАВНЫМ ДАВНО…
“Спортивный!
Хозяйственный!
Фотогиничный!
В карман не полезет
за метким словом
Он лучший из всех!
Ему нет замены!
И нам не надо
никого другого!”
...
Где ваших знаний безопасности ремень?
Где вашей совести защитная подушка?
Скрипач на крыше,
не узнай себя!
Ты издали похожий на титушку
Зачем нам город,
где живут рабы
Козак Харько!
Спали к чертям свой хутор
Пусть Гепа, Допа, Чечетов, и ко.
достанутся потом
другим кому-то
2014 г.
ВРАДИЕВКА
Б У Д У Щ Е Г О У Т Е Б Я Н Е Т
Пока вместе с тобой и они в нем
Пока в райотделе горит свет
Пока у мусора есть дом
2013 г.
***
фп*cду президента-овоща
по-донбасски четкого резкого
переименуем каждую улицу
в улицу михаила грушевского
2014 г.
СЕМЬЮ ВОСЕМЬ
не спится ночью геннадию
от порошка он видит чёртиков
семью восемь! семью восемь!
истерично орет портников
2014 г.
БIМБА
підаріли нові вагіни
і пакращіть не запіздалi
і хай крізу лішів папірєднік
мі не скіглілі,
мі працювалi!
кожєн гід дєшєвшаєт капуста
бєріт лапату,
не чікайте дiва!
спітайте каво угодна
я – Кіля, людiна сліва
2014 г.
HARD RAIN (ПЕРЕВОД)
о деж ти був
синьоокий мій син?
і деж ти ходив
мій рідненький один?
я блукав у тумані
в двонадцяти скелях
я йшов та я повз
по шести битих шляхах
я був в середині
семи сумних хащей
двонадцять разів
перед мертвим безмежжям
я на тисячі кроків
був в пащєці могили
і то важка… то важка…
то важка… то важка…
то важка… злива…. збирається
а що бачив ти
синьоокий мій син?
що бачив ти
мій рідненький один?
бачив я немовля
а кругом - дикі вовки
бачив шлях із алмазів
а на ньому - порожньо
бачив чорне гілля
що сочилося кров’ю
хату повну людей
з молотками у крові
бачив я білі сходи
усі вкриті водою
зламані язики
десяти тисяч мовців
у дитячих руках
гострі шаблі й пістолі
і то важка… то важка…
то важка… то важка…
то важка… злива ….збирається
а що ти почув
синьоокий мій син?
і що ти почув
мій рідненький один?
Почув… звуки грому
що ревів засторогу
я чув гуркотіння
світового потопу
чув сто барабанників
чиї руки палали
десять тисяч казали
та жоден не слухав
хтось один помирав
а усі інші сміялись
я чув пісню поета
що помер у канаві
чув голос блазня
що плакав в провулку
і то важка… то важка…
то важка… то важка…
то важка… злива ….збирається
а кого ти зустрів
синьоокий мій син?
кого ти зустрів
мій рідненький один?
дитину зустрів я
біля мертвого поні
зустрів білу людину
що вів чорну собаку
зустрів юну жінку
чиє тіло горіло
зустрів юну діву
що дарувала веселку
зустрів чоловіка
із раною в серці
зустрив іношу людину
із раною в злості
і то важка… то важка…
то важка… то важка…
то важка… злива ….збирається
а що ти зробиш тепер
синьоокий мій син?
що ти зробиш тепер
мій рідненький один?
піду знову надвір
бо ще дощ не почався
і у серце саме
густих темних хащей
де багато людей
і їх руки порожні
і де гранули яду
потрапляють у воду
де садок коло хати
зустрічає в’язниця
і лице катувальника
завжди закрите
де голод жахливий
де душі забуті
де нуль буде кількість
де ніч буде колір
то скажу це, повім це
і в думках і в зітханнях
і з гори розтрублю
щоб всі люди почули
буду йти по воді
аж коли стану втопати
але вивчу слова
перед тим як співати
і то важка… то важка…
то важка…то важка…
то важка… злива ….збирається
2019 г.
HURT (ПЕРЕВОД)