Авторська філософія, що базується на творчості Сергія Жадана

«Філософія справжнього життя»

Сергій Жадан - це відомий український письменник, поет, музикант і культурний

діяч. Його творчість містить в собі елементи соціальної філософії та гуманізму, що
робить його важливим інтелектуалом в контексті сучасної української культури.
Філософська точка зору Сергія Жадана полягає в тому, що культура та мистецтво
є необхідними складовими людського життя. Він вірить, що культурна спадщина має
значення для формування національної свідомості та підтримки ідентичності. Також
він підтримує ідею соціальної справедливості та рівності усіх людей перед законом,
яка є невід'ємною частиною гуманістичних цінностей.
У своїх творах Жадан використовує мотиви нестабільності та невизначеності, які
можуть бути розглянуті з філософської точки зору як вираз постмодерністських ідей
про характер людської екзистенції в умовах постійної зміни та невизначеності. Він
показує, що важливо бути готовим до змін та швидко адаптуватись до нових умов,
що є важливим елементом в сучасному світі.
Філософія на основі творчості Сергія Жадана може бути описана як "поєднання
сучасної культури з вірою в справжнє життя". У творчості Жадана знаходимо багато
елементів сучасної культури: музика, література, фільми, мистецтво тощо. Він не
ставить перед собою мету втілювати свої ідеї у формі філософських трактатів, але
його творчість сама по собі може бути джерелом висновків про суть життя.
Одним з головних принципів філософії на основі творчості Жадана є віра в
справжнє життя. Він вважає, що справжнє життя - це не віртуальність, а реальність,
яка проявляється в людських відносинах, в спілкуванні, в культурі та мистецтві. З
цього принципу випливає важливість збереження людських цінностей, таких як
любов, дружба, взаємодопомога, толерантність тощо. Докази цього ми можемо
віднайти в його п’єсі «Хлібне перемир’я», де яскраво висвітлено проблему
взаємозв’язку між дітьми й батьками, між рідними братами та між двома
соціальними групами, які мають різні політичні погляди. Проте, коли смерть
прийшла в їхній дім – вже не залишилося «правих» та «лівих», були лише «свої», які
за короткий проміжок часу мали відновити ті зв’язки, які були вже давно втрачені.
Ще одним важливим аспектом філософії Жадана є підтримка культурної
спадщини. Він пише про важливість збереження мови та культури, про важливість
національної ідентичності та самобутності. На підтвердження цих слів хочу
привести рядки з пісні «Автозак» гурту «Жадан і Собаки»:
«Якщо вміти, навіть, праведників можна задовбати,
Щас підключиться актив і починаються дебати,
Щас підвалить на пікет електорат із тренажерки,
Бо реформа судів - це фаєри і феєрверки!
Передайте міністру - хтось уже приніс каністру,
Активісти вже фігнули рідину легкозаймисту.
Добрий вечір, джентельмени, розгортаються знамена.
Навіщо мені система, що працює проти мене?..»
Філософія Сергія Жадана базується на багатовимірності та мінливості життя, на
розумінні світу через поетичну лінзу та на активному співробітництві людини з
навколишнім середовищем.
Людина має бути готовою до того, що світ не лише позитивний, але й
негативний. Такі аспекти життя, як війни, конфлікти, несправедливість, є
складовими частинами людської існування та повинні бути розумінні та прийняті:
«Чорна, ламана, зла зимова
тиша, як смерть, стоїть за дверима.
З цієї зими – залишиться мова –
та, якою ти говорила.
Їй ще приписуватимуть усі біди.
Її ще розтягуватимуть на цитати.
 Я буду просто її любити,
буду просто її пам’ятати.
Пам’ятати небо з його висотою,
пам’ятати міста, сполохані криком.
Історія буде зрозумілою і простою,
якщо ти її сам наповнював сміхом.
Пам’ятати сніг у тебе на віях,
пам’ятати сонце – різке, мов опік.
Діти, що народяться по таких сніговіях,
будуть пізнавати цю землю на дотик.
Будуть пізнавати на смак її воду,
будуть пізнавати колір її пшениці,
любитимуть її навіть за посухи та негоду,
любитимуть її навіть за госпіталі та в’язниці.
Пам’ятати холод, що в’їдався під нігті,
пам’ятати жар, що сушив гортані,
пам’ятати рухи твої опівнічні –
легкі, недовірливі, останні.»
Знайомлячись із творчість Жадана відразу розумієш, що поетичний словесний
вираз є одним з найсильніших інструментів для розуміння світу та спілкування з
іншими людьми. Поезія дозволяє людині відображати свої думки, емоції та
враження через метафори та символи.
«Добре, добре, знищуй листи,
стирай номери, пали мости,
просто стирай, просто громи,
ми вдосталь мали цієї зими.
Знищуй коди, знищуй замки,
теплі промені серед ріки,
 знищуй підозри, знищуй сміх,
довіра сходила на нас усіх,
тому знищуй те, що дісталось тобі,
те, що вигадалося в боротьбі,
те, що втратилося без жалю,
те, що я і дотепер люблю.»

Для Жадана культура є не лише розвагою, а й засобом розуміння світу,

самовираження та пошуку власної ідентичності. Він вірить, що культура має
великий потенціал для зміни світу, тому розвиває її як власну, так і в інших людях.
Він не намагається нав’язати читачам власної думки, проте вміло за допомогою
літературних прийомів вплітає її між рядків та виховує в читачах власні
переконання:
«Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.
Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.
Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.
З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.»

У творчості Жадана часто зустрічається мотив нестабільності та невизначеності.

Він показує, що світ постійно змінюється, тому важливо бути готовим до цього та
швидко адаптуватись до нових умов.
Таким чином, з філософської точки зору, Сергій Жадан може бути розглянутий
як інтелектуал, який вірить у важливість культури та мистецтва, пропагує
гуманістичні цінності та соціальну справедливість, та показує, що важливо бути
готовим до змін і швидко адаптуватись до нових умов, саме тому, на мою думку,
філософію, що базується на його творчості можна назвати філософією справжнього
життя.