Гончарова Н.О.

Задача 1

Україна Німеччина
1м2=5 кг 1м2=1/3 кг
1кг=1/5 м2 1 кг = 3 м2

Україна має абсолютну і порівняльну перевагу у виробництві сиру, оскільки на годину виробляє у
5 разів більше, ніж Німеччина, а альтернативна ціна сиру 1кг=1/5 м2 в Україні нижча (3м2 в
Німеччині).

Німеччина має абсолютну і порівняльну перевагу у виробництві трикотажу, оскільки за годину

виробляє 3м2, у порівнянні з Україною, яка виробляє 1м2, а альтернативна ціна 1м2 в Німеччині
1/3 кг сиру – нижча ніж в Україні – 5кг сиру.

Виграш:

 5 кг=6м2
 1кг=6/5 м2
 1 м2 = 5/6 кг

Україна – сир (1 кг=1/5 м2)

Виграш для України: 1 кг= 6/5-1/5=1 м2 – отже, з кожного виробленого кілограму сиру Україна
отримує виграш від МТ у розмірі 1 м2 трикотажу.

Німеччина – трикотаж (1 м2=1/3 кг)

Виграш для Німеччини: 1 м2= 5/6-1/3=3/6=1/2 кг – отже, з кожного проданого на міжнародному

ринку метру трикотажу країна отримає виграш - півкілограма сиру. А в цілому?

Задача 2

Кр А Кр Б
Х 1 5
У 3 8

Розв’язання

Кр А: Кр Б
1х=1/3у 1х=5/8у
1у=3х 1у=8/5х

Отже, кр А має порівняльну перевагу у виробництві товару Х, оскільки альтернативна ціна менша
1/3у<5/8у, тоді кр Б має порівняльну перевагу у виробництві товару У - з тих же причин.

Країна А – експортер товару Х, а країна Б - експортер товару У.

Виграш від МТ:

Світова ціна: 9Х=5У

1х=5/9у

1у=9/5х
Кр А: 9х=1/3у*9=3у – виграш країни А від на міжнародному ринку;

9х=5у – світ

Виграш=5у-3у=2у - виграш країни А

Кр Б: 5у= 8/5х*5=8х

5у=9х

Виграш=9х-8х=1х- виграш країни Б від продажу товару У на міжнародному ринку.

Задача 3

Вовна, кг Вино, л
Кр А 12 6
Кр Б 10 2
Розв'язання

Кр А має абсолютну перевагу у виробництві як вовни, так і вина.

Кр А: 12 кг=6 л Кр Б: 10кг=2л
1 кг=0,5 л 1 кг=0,2л
1 л=2 кг 1 л=5 кг

Країна А має порівняльну перевагу у виробництві вина, оскільки виготовляє його з меншими
альтернативними витратами (2 кг за л вина), ніж країна Б.

Виграш від МТ:

Світова ціна: 20 кг=8 л

1 кг= 2/5 л

1 л= 5/2 кг

Кр А – експорт вина: 1л=5/2 -2=2,5-2=0,5 кг вовни– виграш країни А від кожного проданого літра
вина на міжнародному ринку;

Кр Б – експорт вовни: 1 кг=2/5-0,2=0,4-0,2=0,2 л вина - виграш країни Б від кожного проданого

кілограма вовни на міжнародному ринку.

Задача 4

Кр А Кр Б
100 тис т сталі= 2 тис автомобілів 50 тис т сталі= 2,5 тис автомобілів

Споживання (С) сталі не <25 тис. т

1 авт =30 т сталі

Роз’язання

Кр А: Експорт - сталь, оскільки альтернативна ціна менше, а імпорт –авто;

Кр Б: Експорт – авто, імпорт – сталь;

Для забезпечення мінімального рівня споживання сталі – 25тис т. в країні Б (імпортер),

25 000 /30= 833 1/3=834 автомобілі – має виробити і продати на експорт країна Б, щоб забезпечити
собі мінімальний рівень споживання сталі;

Споживання кр Б – 25 т сталі і

(2,5 тис – 834=)1666 шт автомобілів;

Споживання кр А: (100 тис т-25 тис т)=75 тис т сталі і

834 шт автомобілів.

Для максимізації споживання автомобілів країна А може виготовляти замість 75 тис т сталі лише
мінімальний рівень, тобто 25 тис т, а решту 75-25=50 тис т –виготовляти автомобілі, проте за
внутрішньою ціною, тобто

При співвідношенні в кр А: 100 тис т сталі= 2 тис автомобілів

50 тис т сталі – це 1 тис автомобілів.

Отже, при мах споживання автомобілів кр А споживатиме 1834 авто, а кр Б -1666 шт.

Задача 5

Розв’язання

Джинси: 10/2=5 шт

Масло: 40/10=4 кг

Сосиски: 10/5=2кг

Холодильник: 15/5=3 шт

Сосиски< Холодильник< Масло< Джинси альтернативна ціна сосисок є найменшою, отже Польщі
вигідно експортувати сосиски, а Німеччині відповідно імпортувати сосиски, а вивільнений час
витрачати на виробництво і експорт інших товарів.

Відповідь: сосиски.

Задача 6

Експорт=250+350+500=1100 дол. США

Імпорт=100+300+600=1000 дол. США

Баланс=Ех-Ім=1100-1000=+100 дол США (незбалансована), а за умовою збалансована???

Розрахуємо індекс Грубеля-Лойда

І=1-((250+350+500)/1100 –(100+300+600)/1000)/(250+300+500)/1100+(100+300+600)/1000))=

І=1- ((250-100)+(350-300)+(500-600)/(1100+1000)=0,857 – країна характеризується високим рівнем

внутрішньогалузевої торгівлі.

Рівень=0,857

Якби ви перерахували експорт і імпорт, то ви б побачили, що торгівля незбалансована.

Тому для визначення рівня в цілому потрібно користуватися іншою формулою. Треба
завжди перевіряти цифри умови
Задача 7

Сталь, 1т Тканина, 1 м
2 од праці 5 од праці
8 од капіталу 5 од капіталу
Де графіки?

L=1200

K=2600

1) K=2600*20%=520+2600=3120

 2x+5y=1200
 8x+5y=2600 =>

X=233, y=147
 2x+5y=1200
 8x+5y= 3120=>

X=320, y=400
Отже, виробництво сталі зросте 320-233=87, або на 37%,

А виробництво тканини на 400-147=253, або на 172%

А другі частина задачі? Яка стосується ціни факторів.

Задача 8

D=100 – P,

S=-20+P.

Розв’язання

D=S

100-P=-20+P

100+20=2P

P=60 – ціна при відсутності міжнародної торгівлі

Q=100-60=40 – рівноважний обсяг виробництва при автаркії

При відкритті кордонів Q`=40*50%=20 – обсяг виробництва – пропозиція S`

S`=20=-20+P
P=40

Імпорт=Попит-Пропозиція=100-40-20=40

Відповідь: 40у.о.

Задача 9

D=1800-2P

Імпорт= 2100-3Р

Рівноважна ціна= зросла 100 од, доходи зросли на 50%

Розв’язання

Ім=Попит-пропозиція

Пропозиція=Попит –імпорт=1800-2P-2100+3P=-300+P=P-300

Далі не вирішено

Задачі 10 немає

За умовою задачі:

Особиста задача

Італія та Франція виготовляють такі товари як макарони та сир, відомі такі дані про затрати часу ( в
годинах) на виготовлення цих продуктів.

Італія Франція
Макарони 1 3
Сир 4 2

Визначити напрями торгівлі, а також виграш від торгівлі для кожної країни, якщо світова ціна 1
упаковка макарон = 3 кілограми сиру.

Розв’язання

Італія Франція
1уп. м=1/4кг сиру 1уп. м=2/3кг сиру
1 кг сиру= 4ум.м. 1 кг сиру= 2,5 ум.м.

Отже, Італія має порівняльну перевагу у виробництві макарон, оскільки альтернативна ціна менша
1/4кг сиру<2/3кг сиру, тоді Франція має порівняльну перевагу у виробництві сиру - з тих же
причин.

Італія – експортер макарон, а Франція - експортер сиру

Виграш від МТ:

Італія: 1уп. м=1/4кг сиру

Світова ціна: 1 уп.м.=3 кг сиру

Виграш: 3-1/4=2,75 кг сиру- виграш Італії

Франція: 3 кг= 2/3*3=2уп.м

1 уп=3 кг

Виграш=3-2=1- виграш Франції від продажу сиру на міжнародному ринку.

Гончарова Наталія
І. Визначте, чи правильними є твердження (ТАК або НІ).
1.1. Країни світу посилюють протекціоністські бар’єри.
І так, і ні. З одного боку країни все більше інтегруються в МЕ, створюють зовин вільної
торгівлі, посилюють лібералізацію. З іншого боку – все більшої популярності
набирає прихований протекціонізм, який країни застосовують для збереження
власної економіки, створення переваг перед імпортом, захист молодих галузей,
захист від демпінгу, скорочення безробіття в галузях, які конкурують з імпортом.
1.2. Скорочення експорту може виступати аргументом проти протекціонізму.
Так. Скорочення експорту цілком правдивий і реальний наслідок ведення
протекціоністської політики, оскільки, по перше, країни-партнери у відповідь на
протекціонізм будуть вводити відповідні захисні заходи, що і призведе до
скорочення експорту, а по друге, державі для балансування курсу валюти. При
надмірному припливі іноземної валюти, за рахунок збільшення розриву між
експортом та імпортом, збільшиться курс національної валюти, а, отже, експортні
товари більше не будуть конкурентними.
1.3. Розвинені країни посилюють приховані протекціоністські бар’єри.
Так, розвинені країни зменшують ставки мит і лібералізують торгівлю (за угодами СОТ і
міжурядовими угодами), проте вони все ще мають потребу у захисті власної
економіки, тому все частіше розвинені країни вдаються до неопротекціонізму:
посилюють технічні норми та стандарти, деякі встановлюють вимоги до місцевих
компонентів, встановлюють особливу політику держзакупівель і тд.
1.4. Імпортні квоти є найпоширенішим протекціоністським інструментом. Ні.
Найпоширенішим є мито, а серед нетарифних - приховані
Так, оскільки це один із найпростіших для держави методів захисту власних виробників,
метод балансування ПБ.
1.5. Використання протекціонізму є невигідним для країни і приводить до
економічних втрат.
Так. Хоча, З одного боку, протекціоніські заходи дозволяють країні захищати молоді
галузі, галузі, що конкурують з імпортом, дозволяють збільшити зайнятість та
стимулювати власне виробництво, проте з іншого боку вони скорочують експорт,
зменшують стимули до розвитку і конкуренції. Також, введення бар’єрів хоч і призводить
до виграшу виробників, проте споживачі програють( через підвищення цін), і загалом
економіка більше втрачає від введення мит, квот та інших протекціоністських заходів.
ІІ. Дайте розгорнуту відповідь на запитання (коротко, 2-5 речень, власний текст):
2.1. У чому відмінність понять надлишків споживача і надлишків виробника?
Надлишок споживача- це фактично різниця між тим, що споживачі могли заплатити
за даний товар і тим, що вони фактично заплатили (менша сума), в той же час надлишок
виробника – це їх додаткові доходи, тобто завдяки тому, що ціна товар вища, ніж ціна за
якої виробники готові були продавати дану продукцію на ринку.

2.2. У чому відмінність впливу мита на економіку малої та великої країни?

Зміна цін в малій країні не впливає на загальний рівень цін, в той же час ціна в великій
країні- змінює світову ціну.
При введенні мита в малій країні: споживачі програють- оскільки змушені платити більшу
ціну, в той же час виграють виробники, а також держава, яка отримує додаткові
надходження від мита, проте в загальному виграш виробників і держави є меншим від
програшу сподивачів, що призводить до загального негативного ефекту для всієї країни.
Окрім того, велика значення має еластичність попиту і пропозиції, чим більш еластичним
є попит-тим більший вплив мита на споживачів, а отже, тим більший програш для
країни, і навпаки при більш еластичній пропозиції –більший виграш для виробників
і менший збиток для країни в цілому.
У випадку великої країни, можливий і позитивний сценарій введення мита.
Оскільки в великій країні частину витрат беруть на себе постачальники(виробники), то
ціни підвищуються не в такій же мірі для споживачів, тобто їх програш від мита є
меншим, ніж у випадку малої країни. Тобто, чим нижча еластичність пропозиції
імпортного товару, тим більший виграш для країни-імпортера (виробники з іншої
країни покривають більшу частину мита), проте може виникнути негативна ситуація,
коли ткі виробники просто відмоляться експортувати у зв’язку із високими
тарифами.

2.4. Порівняйте доводи на користь протекціонізму в промислово розвинених країнах

і країнах, що розвиваються.

Оскільки розвинені країни вже мають визначену спеціалізацію і мають переваги у окремо
визначених галузях економіки – вони менше потребують протекціоністських
заходів, проте для зменшення впливу іноземних товарів на нац ринку все ж їх
застосовують. Також протекціоністські заходи застосовуються для усунення
конкуренції між самими розвиненими країнами, що мають однакову спеціалізацію.
Також розвиненим країнам загрожує дешева продукція із країн, що розвиваються, у
таких галузях як текстиль, сільське господарство, видобуток корисних копали, ці
галузі мають бути захищені, точно так як і робочі місця для власних громадян.
У той же час для країн, що розвиваються обмеження відіграють серйознішу роль, оскільки
надають більше можливостей для розвитку власного виробництво, основний
аргумент – країна не зможе розвивати власні товари і послуги, якщо на ринку вже
будуть присутні аналогічні товари кращої якості із-за кордону. Також товари
традиційного експорту.
2.5. Що належить до інструментів зовнішньоторговельної політики, що прямо
впливають на кількість і непрямо – на ціни товарів.
Це так звані кількісні обмеження, до яких належать:
Квотування – обмеження кількості ввезених/ вивезених товарів, ліцензування – надання
права на ввезення/вивезення певного товару у певній кількості і добровільне
обмеження експорту – обмеження експорту країни-партнера в нашу країну. Ці
методи є актуальними як для експорту, так і для імпорту, проте частіше
використовуються щодо ввезених на територію країну товарів (імпорт).
Ці обмеження прямо встановлюють кількість ввезених/вивезених товарів і
опосередковано впливають на ціну. Проте, наприклад, при введенні квоти не в
натуральних, а в грошових одиницях виробники можуть значно занижувати ціну,
щоб ввести більше товару.
2.6. За яких економічних умов демпінг може бути найбільш ефективним?
Найбільш ефективним демпінг буде, якщо попит всередині країни менш еластичний за
ціною, ніж попит за кордоном; виробник буде мати монопольну владу на ринку і
зможе встановлювати будь-які ціни; високі транспортні витрати та торгівельні
бар’єри – які призводять до значної варіації в цінах на внутрішньому і зовнішньому
ринках.
Також демпінг буде більш ефективним у разі, якщо держава не схильна до проведення
антидемпінгових розслідувань і встановлення відповідних заходів .
2.7. Який мінімум кількісної інформації необхідний вам для розрахунку чистих
національних втрат від введення мита?
Розмір мита, світова ціна на товар, рівень споживання в країні, обсяг виробництва і
імпорту за таких цін, еластичність попиту і пропозиції ( або значення споживання при
двох різних цінах).
Задачі
3.1
3.2

б) – це тільки f
в) – має бути сегменти b+d
3.3

Треба було мито взяти як невідоме (х) і зробити розрахунки ефектів, наприклад,
добробут споживачів буде 37,5 х
3.4
3.5

б) ви розрахували витрати на субвидію, а вам треба ьбуло розрахувати впли – це

чисті втрати. У вас це b+с+трикутник за с=31500
в) ні. Умови торгівлі погіршились, бо знизились експортні ціни
г) чисті втрати теж ні. Не розібралися з ефектами від введення експортної
субсидії. Розберіться -
https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/fmib/14nebava_teoriya_makroekonomiki/143.htm
3.6
3.7. ні, В, бо експортна ціна нижче ціни на внутрішньому ринку

3.8
3.9 ні, Т=72

3.10
Власна задача