1.Поняття про систему освіти, принципи її функціонування в Україні.

Що таке система освіти? Слово система грецького походження, означає ціле, яке
складається з окремих частин, об’єднання цих частин.

Система освіти – сукупність навчально-виховних закладів, які функціонують в країні,

зв’язок між ними та ті загальні принципи, що визначають побудову та функціонування цих
закладів.
У Законі України «Про освіту» це поняття поширюється: «Система освіти складається із
закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств,
державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти».
У педагогічному енциклопедичному словнику під системою освіти розуміють сукупність
освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережу
освітніх установ, що їх реалізують; органів управління освітою і підвідомчих їм установ й
організацій.
Система освіти як сукупність навчально-виховних закладів систематично і послідовно
здійснює виховання, навчання і підготовку до життя підростаючих поколінь відповідно до
завдань суспільства. Характерною особливістю сучасної системи освіти в Україні є
гуманізм і демократизм, зв’язок із розбудовою української державності, формуванням
національної самосвідомості громадян України.
Метою освіти є різнобічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності
суспільства.
Закон України «Про освіту» (ст. 3) гарантує громадянам України право на безкоштовну
освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від раси, національності,
соціального і майнового стану, роду і характеру занять, світоглядних переконань,
належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця
проживання та інших обставин. Це право забезпечується:
– розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах
власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
– відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і
виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
– різними формами навчання – стаціонарною, заочною, вечірньою, екстернатом, а також
педагогічним патронатом.
Навчально-виховна діяльність закладів освіти згідно з цим Законом має здійснюватися за
такими принципами:

1. Доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються
державою. Принцип передбачає вибір типу навчального закладу, рівне право на навчання
чоловіків та жінок, можливість безплатного навчання в державних закладах освіти,
забезпечення стипендією.
2. Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного
розвитку. Навчальні плани закладів освіти охоплюють предмети, вивчення яких сприяє
всебічному розвитку здібностей і талантів особливості. Частину предметів учні, студенти
обирають самостійно.
3. Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей. Процес
навчання і виховання має сприяти самопізнанню, самореалізації особистості, вибору
життєвого шляху щодо до здійснення своєї та загальнонародної мети. Педагоги, учні і
студенти мають право приймати участь в вирішенні проблем навчально-виховного
процесу.

4. Органічний зв’язок з освітою та національними історією, культурою, традиціями.

Принцип передбачає необхідність оволодіння культурою, історією свого народу, рідною
мовою, повагу до культури всіх народів, що населяють Україну.
5. Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій.
Реалізація цього принципу забезпечується конституційною вимогою про недопустимість
втручання у навчально-виховний процес закладу освіти політичних, громадських і
релігійних об’єднань.
6. Науковий, світський характер освіти. В українській національній школі навчання має
світській характер. На всіх етапах навчання і виховання школа дає учням наукові знання
про природу, суспільство, науку, культуру, формуючи на їх основі науковий світогляд,
моральні, правові, естетичні та інші цінності. Світськість освіти означає, що в освітніх
закладах не викладаються релігійні предмети. Проте на прохання батьків і учнів їх можна
вивчати факультативно.
7. Інтеграція з наукою і виробництвом. Цей принцип передбачає вивчення усталених
наукових здобутків, постійне вдосконалення освіти на основі найновіших досягнень науки,
техніки, культури, посилення світоглядних функцій навчання.
8. Взаємозв’язок із наукою інших країн. Важливим завданням є організація спільних
досліджень з іноземними науковцями, виведення української науки на міжнародний
рівень.
9. Гнучкість і прогностичність системи освіти. Принцип означає варіативність,
саморегуляцію і безперервне оновлення національної освіти, її адаптацію до нових вимог
кожного найближчого етапу розвитку нашого суспільства.
10.Єдність і наступність системи освіти. Українська система освіти побудована на
принципі послідовності і наступності навчання в усіх ланках освіти і має єдину мету –
підготовку всебічно розвиненої людини.
11. Безперервність і різноманітність системи освіти. Безперервність освіти реалізується
шляхом узгодження змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних
ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку
громадян до можливого переходу на наступні ступені.
12.Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Передбачає розподіл функцій в управлінні освітою між державними органами і органами
самоврядування.
Стратегічний розвиток системи освіти визначає Національна доктрина розвитку освіти
України, яка враховує принципи її функціонування.Побудову та діяльність окремих ланок
системи визначає законодавство України, а саме: Закони «Про загальну середню освіту»,
«Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» та інші.
2. Структура системи освіти в Україні. Структура загальної середньої освіти (початкова,
базова, профільна школа)

Державна політика, система заходів, матеріального, практичного та теоретичного

забезпечення з надання освітніх послуг у загальних середніх навчальних закладах, а
також система навчальних закладів, що надають такий освітній рівень.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717 у
2001 році розпочався поступовий перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий
зміст, структуру і 12-річний термін навчання, який передбачає розвантаження учнів
протягом кожного навчального року, створення умов для зміцнення здоров'я школярів;
оновлення змісту освіти; перехід на компетентніший підхід до організації навчального
процесу.
Повна загальна середня освіта в Україні здобувається на рівнях, що передбачають
виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державними стандартами
освіти (початкової, базової середньої, профільної середньої):
початкова освіта - перший рівень, здобувається у закладах освіти протягом чотирьох років
базова середня освіта - другий рівень, здобувається у закладах освіти протягом наступних
п'яти років
профільна середня освіта - третій рівень, здобувається у протягом наступних трьох років.
Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути
змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів
навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня.
Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні особами з
особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Принципи. Прийом до першого класу громадян України здійснюється за такими
принципами:
 доступність для кожного громадянина початкової освіти в загальноосвітніх
навчальних закладах державної та комунальної форм власності;
 рівність всіх громадян щодо умов і форм здобуття початкової освіти; безоплатність
здобуття початкової загальної освіти;
 вільний вибір загальноосвітнього навчального закладу відповідно до освітньо-
культурних та соціальних потреб громадянина;
 дотримання вікового цензу;
 чотирирічний термін навчання;
 відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за здобуття дитиною загальної
середньої освіти.
Стратегія спрямована на забезпечення права громадян України на початкову загальну
освіту, максимальне охоплення дітей шкільного віку початковою освітою, задоволення їх
освітніх та культурних потреб.
Структура. Початкову освіту діти здобувають в загальноосвітніх навчальних закладах І
ступеня, які можуть існувати самостійно або входити складовою частиною до
загальноосвітніх навчальних закладів І–II, І–III ступенів. З метою забезпечення наступності
та неперервності дошкільної та початкової освіти в Україні з другої половини 90-х років
функціонують навчально-виховні комплекси (об'єднання) «Школа — дитячий садок»,
«Початкова школа — дитячий садок». Окрім цього, для навчання першокласників
використовуються приміщення дошкільних навчальних закладів, де забезпечуються
відповідні умови.

3. Характеристика середніх навчальних закладів системи освіти в Україні

Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою неперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості
шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та
принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності,
інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії,
громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини,
родини, суспільства, держави. Відповідно до Закону України "Про загальну середню
освіту" до загальноосвітніх навчальних закладів, які забезпечують здобуття загальної
середньої освіти, належать:

• середня загальноосвітня школа — загальноосвітній заклад І—III ступенів (І ступінь —

початкова школа; II ступінь — основна школа; III ступінь — старша школа, як правило, з
профільним спрямуванням навчання);
• спеціалізована школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад І—III
ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
• гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів з поглибленим вивченням
окремих предметів відповідно до профілю;
• ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і
допрофесійною підготовкою;
• колегіум — загальноосвітній навчальний заклад НІ ступеня філологічно-філософського
та (або) культурно-естетичного профілю;
• загальноосвітня школа-інтернат—загальноосвітній навчальний заклад з частковим або
повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
• спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний
заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
• загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний
заклад І—III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого
лікування;
• школа соціальної реабілітації— загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які
потребують особливих умов виховання (створюються окремо для хлопців і дівчат);
• вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів для
громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти належать:

• позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та
задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними,
художньо-естетичними, спортивними тощо);
• міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення
потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній,
професійній підготовці;
• професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення
потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;
• вищий навчальний заклад І—IIрівнів акредитації— навчальний заклад Для задоволення
потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра
з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.

Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти У загальноосвітніх

навчальних закладах І—III ступенів становить:
— у загальноосвітніх закладах І ступеня — 4 роки;
— у загальноосвітніх закладах II ступеня — 5 років;
— у загальноосвітніх закладах III ступеня — 3 роки.
У загальноосвітніх закладах І ступеня (початковій школі (І—IV класи)) головне завдання —
виховання, і передусім, навчальними предметами. Тут закладаються основи розуміння
рідної (державної) мови як головного, універсального засобу спілкування; культура мови
— міра духовної культури індивіда; етично-моральне ставлення до оточення; науково-
гуманістичний погляд на людину (пізнання через самопізнання); утилітарний і духовний
погляд на природу, на родину, зміст і красу життя, самоцінність, покликання людей; на
індивідуальне і спільне в людях, отже, на гармонію емоціо, раціо, інтелекту (почуттів і
обов'язків) та життєдіяльності; на сутність і щастя добротворчого патріотизму, на герб,
прапор і гімн,
Мети досягають через інтегративне опанування циклами дисциплін: а) мова (словесність),
природа, історія рідного краю; б) інформатика (на комп'ютерній основі), біологія, крає-,
(народо) знавство, матеріальна культура (початкові основи усіх зазначених дисциплін).
Починаючи з першого класу і далі — фізична культура, основи гігієни, розумова праця,
культура побуту. Навчання здійснюється державною мовою. Іноземні мови вивчаються на
основі рідної.
У загальноосвітніх закладах II ступеня (основної (базової) середньої школи (V-IX класи))
головне завдання — закласти фундамент світоглядних, професійних, культурних знань і
умінь; підготувати учнів до життєвого (професійного) вибору. На цій стадії формується
диференційований підхід до обдарувань та інтересів учнів, поглиблюються наукові методи
у вивченні окремих предметів, підвищується увага до диференційованого вивчення
предметів та до усвідомлення їх як частини цілісної системи знання світу та цілісного
підходу до нього. Задля мети слід бути в гармонії з собою (здібностями, інтересами,
можливостями) і з оточенням (середовищем), світом; бачити себе в єдності ланок: минуле
— сучасне — майбутнє.
У такій школі можуть формуватися класи (групи) за нахилами та інтересами, але
обов'язковим є фундаментальне засвоєння дисциплін усіх циклів: гуманітарного,
природничого, технічно-прикладного — через призму інтересів людини, інтересів нації і
держави, що зобов'язує вивчати усі предмети на основі вітчизняної, з використанням
уроків зарубіжної історії, матеріальної і духовної культури, науки. Слід орієнтуватися не на
збільшення кількості предметів, а на базовий зміст освіти, якість знань, характер
переконань, рівень професійних умінь.
На цьому етапі мають бути закладені основи розуміння природи життя і смерті,
тимчасового і вічного, гуманного, духовного і антилюдського, свободи і рабства, честі й
безчестя, права, демократії і сваволі, а також принципи міжнаціональних, міждержавних,
міжконфесійних відносин, подружніх, статевих стосунків.
Чільне місце мають посісти проблеми праці, власна творчість учнів (духовно-мистецька,
технічно-виробнича, конструкторська, народні промисли і ремесла, дизайн, археологічно-
краєзнавчий пошук, архітектура, музика, народний театр тощо). У базовій школі повинні
домінувати інтегральні цикли: суспільно-гуманітарний (мова, історія, українознавство з
елементами права, культури, філософії, психології, мистецтва); етики з розкриттям її
української природи; природничо-математичний (політична й економічна географія,
екологія, математика, космологія, фізика), інформативно-виробничий (інформатика,
менеджмент, аграрне чи промислове виробництво, винахідництво).

Кожна базова середня школа може складати й реалізовувати плани з урахуванням

місцевих і регіональних особливостей та потреб, але обов'язково на основі
загальнодержавних програм і вимог з урахуванням всеукраїнського і міжнародного
досвіду. Українознавство має навчити учнів розуміти історичну місію України.
Загальноосвітній заклад III ступеня (повна середня школа (Х-ХІІ класи)) може бути
традиційним й у формах гімназій, коледжів, ліцеїв, а також спеціальних навчальних
закладів, що дають професійну освіту. У всіх типах середніх навчальних закладів певного
профілю домінуючою стає сфера навчання, зокрема специфічної професійної орієнтації
чи фахової підготовки. Тому і в них обов'язковий базовий зміст освіти (державна
програма), але є можливість для варіативності системи навчання, широка автономія щодо
введення нових предметів і розподілу навчального часу. Згідно з цим у загальноосвітніх
школах рівновеликими є всі типи навчальних дисциплін: суспільно-гуманітарний,
природничий, технічно-прикладний. У всіх інших закладах один із них може посідати
пріоритетну позицію за кількістю годин та предметів і за характером вивчення. Середні
навчальні заклади є першою ланкою безперервної освіти.'
Згідно із "Положенням про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти"
школа організовує індивідуальне навчання для осіб, які:
• виявили бажання навчатися індивідуально (з урахуванням побажання батьків або осіб,
які їх замінюють);
• мають високі навчальні можливості;
• не можуть відвідувати школу за станом здоров'я;
• не спроможні засвоїти навчальний матеріал в обсязі базового рівня У визначені
державою терміни.
Концепція середньої загальноосвітньої школи України передбачає, що навчально-
виховний процес в ній має будуватися на демократичних засадах; його зміст, форми і
методи навчання й виховання повинні відповідати даним сучасної науки, нормам
загальнолюдської моралі. Школа має бути самостійною у виборі форм організації
навчально-виховного процесу, методів і засобів його реалізації. В концепції
наголошується, що будь-яке нав'язування учителям типів, структур уроків чи методів їх
проведення є недопустимим. Однак, це не означає, що вчитель може нехтувати відомими
загально-педагогічними чи методичними вимогами до організації навчально-виховного
процесу, до врахування освітньої, розвиваючої та виховної мети занять вікових та
індивідуальних особливостей учнів, характеру матеріалу, який вивчається.
У навчальному процесі потрібно створювати умови для розвитку пізнавальної діяльності
учнів, розвитку їх індивідуальних можливостей завдяки використанню індивідуальної та
групової, самостійної і керованої, класної і домашньої їх діяльності. Для розвитку
пізнавальних можливостей учнів пропонується використовувати значні можливості всієї
різноманітності форм навчальних занять—уроку, лекції, семінару, практичного заняття,
дидактичної гри, колоквіуму та поєднання їх у раціональній системі, яка будується з
урахуванням змісту навчального матеріалу, передбачуваного рівня засвоєння знань.

4. Мета НУШ(нової української школи) та її компоненти.

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета
– створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання,
як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.
НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки,
вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними
громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують
співпраця та взаєморозуміння.
Зміни
Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію,
що плекалася в Україні протягом десятиліть. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство
освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними.
Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює
основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив
новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про
загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою.
Новий Стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно проходить
апробацію у 100 школах по всій Україні. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом
розпочали навчання першокласники по всій Україні.
Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі мають працювати за іншими
підходами, тому протягом 2018-2019 років відбувається масштабне перенавчання
вчителів початкової школи. Вони проходять як дистанційне навчання (онлайн-курс на
освітній платформі EdEra), так і очні сесії, в межах яких спеціально підготовлені тренери
закріплюють знання педагогів на практиці.
Також у 2019 році стартував пілот з добровільної сертифікації вчителів, мета якого –
виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які
володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та
сприяють їх поширенню.
У 2019 році на зміну процедури атестації шкіл, що мала виключно наглядово-контрольні
функції, прийшов Порядок проведення інституційного аудиту, який має стати інструментом
підтримки закладів. На допомогу директорам шкіл Державною службою якості освіти
розроблено Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у
ЗЗСО.
Основні засади реформи шкільної освіти та орієнтовний графік впровадження реформи
викладено в Концепції Нової української школи. (English version). Там ви знайдете
інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства,
справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник
НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми у МОН
переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який
вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це –
динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити
професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке
будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що
знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.
Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту».
Він створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради
Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від
18.12.2006 р.):

1. вільне володіння державною мовою;

2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами;
3. математична компетентність;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
5. інноваційність;
6. екологічна компетентність;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність;
8. навчання впродовж життя;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з
усвідомленням рівних прав і можливостей;
10. культурна компетентність;
11. підприємливість та фінансова грамотність.
Державні стандарти можуть розширювати цей список.
Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення,
здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно
керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,
здатність співпрацювати з іншими людьми.
Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто
частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя.
Концепція НУШ пропонує також впроваджувати інтегроване та проєктне навчання. Це
сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки
зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних
дисциплін.
Міністерством розроблено нову модель оцінювання учнів у межах Нової української
школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво
досягнень. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає
можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату
(кількості помилок) та поступу учня.
А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча
завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних
закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.
Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та
прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою є Нова
українська школа.

5. Характеристика основних компетентностей випускника НУШ

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей,
навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити
професійну та/або подальшу навчальну діяльність.
Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку,
активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні
забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

10 ключових компетентностей Нової української школи(НУШ):

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;

2. Спілкування іноземними мовами;
3. Математична компетентність;
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях;
5. Інформаційно-цифрова компетентність;
6. Уміння вчитися впродовж життя;
7. Ініціативність і підприємливість;
8. Соціальна та громадянська компетентності;
 9. Обізнаність та самовираження у сфері культури;
10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

1. уміння читати і розуміти прочитане (#читати);

2. уміння висловлювати думку усно і письмово (#висловлюватися);
3. критичне мислення (#мислити #медіаграмотність);
4. здатність логічно обґрунтовувати позицію (#логіка);
5. виявляти ініціативу (#ініціатива);
6. творити (#творити);
7. уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення (#приймати
рішення);
8. уміння конструктивно керувати емоціями (#емоції);
9. застосовувати емоційний інтелект (#емоції);
10. здатність співпрацювати в команді (#командна робота).

6. Особливості організації та нормативно-правове забезпечення навчально-виховного

процесу в середніх навчальних закладах.

Розвиток освіти
1. Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1021 «Про організаційні питання
запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних
закладах І ступеня»

Навчально-виховна робота
2. Лист МОН України від 07.06.17 № 1/9-315 «Про структуру 2017/2018 навчального
року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»
3. Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804 "Про оновлені навчальні програми для
учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів"
4. Рішення Колегії МОН України від 22.06.2017 (протокол № 5/3-2 «Про типові
навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»).
5. Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436 "Інструктивно-
методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у 2017-2018 н.р."
6. Наказ МОН України від 01.06.2017 № 784 «Про затвердження Додаткових заходів
щодо формування мовних компетентностей учнів загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням мовами національних меншин на 2017-2021 роки»
Робота з обдарованими дітьми
1. Наказ МОН України від 13.06.2017 № 841 «Про проведення Всеукраїнських
учнівських Інтернет-олімпіад з математики, фізики, хімії, біології, географії,
економіки, інформатики, інформаційних технологій у 2017/2018 навчальному році»
2. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами
 3. Лист МОН України від 05.06.2015 № 1/9-280 «Про організацію навчально-виховного
процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних
закладів у 2015/2016 навчальному році»
4. Вчительські конкурси
5. Наказ МОН України від 19.06.2017 № 866 «Про проведення всеукраїнського
конкурсу «Учитель року - 2018»
6. Експериментальна та наукова робота
7. Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1028 «Про проведення всеукраїнського
експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів»
Знаменні дати
1. Українсько-німецький рік 2017/2018 ( Посилання на сайт Goethe-Institut в Україні)
2. Безпека життєдіяльності
3. Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних
матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з
питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"
4. Лист Міністерства №1/9-385 від 30.07.2014 "Методичні рекомендації для
проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань:
уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у
надзвичайній ситуації"
5. Лист Міністерства № 1/9-503 від 18.07.2013 "Про використання Інструктивно-
методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-
виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального
закладу"
6. Лист Міністерства № 1/9-497 від 17.07.2013 "Про використання Інструктивно-
методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах
інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх
навчальних закладів"
Рекомендації для адміністрацій ЗНЗ
1. Комунікації як засіб ефективного управління педагогічним процесом
2. Робочі матеріали для проведення круглого столу заступників директорів з НВР
3. Стилі керівництва та методи управління методичною роботою
Рекомендації щодо організації методичної роботи в ЗНЗ

1. Положення про шкільне методичне об'єднання

2. Положення по методичну раду ЗНЗ
3. Освітні програми та проекти
4. Етапи роботи над науково-методичною проблемою
5. Збірка матеріалів на допомогу головам методичних об’єднань щодо планування
роботи
6. Атестаційний лист навчального кабінету
7. Самоосвітня робота – невід’ємна складова методичної роботи
8. Система роботи з молодими вчителями
9. Портфоліо як засіб самовдосконалення педагога
10. Положення про авторські навчальні програми для усіх типів навчальних закладів
Рекомендації щодо перспективного педагогічного досвіду

1. Перспективний педагогічний досвід: теоретичні та практичні засади вивчення,

узагальнення, поширення та освоєння
2. Путівник перспективного педагогічного досвіду
Рекомендації для класних керівників
1. Орієнтовна комплексна програма роботи з класним колективом 7-8 класів
Рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у ЗНЗ
2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання
загальноосвітніх навчальних закладах
3. Методичні рекомендації щодо проведення заходів в рамках відзначення Дня
Соборності України

7. Автономія школи і якість освіти. Державні та освітні програми.

Освітній менеджмент базується на основних законах та принципах науки про управління в
цілому, хоча і має ряд суттєвих особливостей. Особливостями освітнього менеджменту в
Україні, як і в інших країнах пострадянського простору є те, що він є порівняно молодою
галуззю і власне до недавнього часу вищі навчальні заклади не готували освітніх
управлінців, а ними ставали звичайні педагоги, які або виявляли організаторські здібності,
або були успішними вчителями-предметниками. Прийняття ними управлінських рішень,
здійснення менеджменту закладом здійснювалося, базуючись на вивченні досвіду
попередників, який не завжди був успішним або за вказівками органів управління освітою,
або на інтуїтивному рівні. Такий шлях не завжди був неуспішним, часто він давав збої,
призводив до неефективності, зберігав стару радянську форму управління, не давав
можливості впроваджувати нові сучасні форми та методи менеджменту. Разом з тим
прямі норми Закону щодо автономності закладів освіти не дають прямих відповідей на те,
як ефективно впровадити та реалізувати цю (автономну) модель їх управління і
функціонування. Ми маємо за ціль, базуючись на міжнародному та власному досвіді,
використовуючи напрацьовані матеріали Всеукраїнського форуму “Автономія шкіл і
піклувальні ради. Шлях до ефективного менеджменту”, який відбувся у місті Коростишеві
Житомирської області 12-13 вересня 2019 року спробувати дати відповіді на найбільш
актуальні та нагальні питання щодо впровадження реальної автономії закладів освіти.
У сучасному глобалізованому та надзвичайно динамічному світі процес менеджменту
установами, організаціями та процесами набуває надзвичайної ваги та актуальності. Не є
виключеннями у цьому процесі є і процеси освітнього менеджменту особливо у часи
здійснення освітньої реформи. Адже саме від ефективності процесів управління залежить
успіх та результат діяльності, як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі.
Сучасна система підготовки фахівців уже передбачає підготовку менеджерів для освітньої
галузі, але залишається ще велика кількість тих, які безпосередньо здійснюють освітній
менеджмент за тими ж принципами про які сказано вище. Процеси менеджменту
здійснюються у формах централізації окремих функцій установ установами вищого рівня,
делегування виконання окремих функцій однієї установи іншій, автономізації діяльності
закладу чи то установи.
Автономізація діяльності закладу чи установи передбачає передачу власником чи
засновником повністю або частково функцій управління безпосередньо закладу чи
установі, що визначається їх установчими документами. Автономізація діяльності
установи чи закладу поряд із передачею управлінських повноважень передбачає і
передачу відповідальності за результати діяльності, які досягнуто на підставі реалізації
цих повноважень. Автономізація передбачає високий фаховий рівень місцевого
менеджменту, його готовність до прийняття досить часто непопулярних управлінських
рішень, а також, що найголовніше, його готовність брати на себе відповідальність за
результати прийнятих рішень.

Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи

Автономізація діяльності закладів освіти основною метою має підвищення рівня
ефективності здійснення менеджменту закладу і кінцевою метою – підвищення
ефективності надання освітніх послуг, підвищення їх якості.
На теперішньому етапі часто спостерігаємо абсолютне і непереборне бажання окремих
керівників закладів освіти отримати повну автономію для закладу, вважаючи, що лише
вона здатна вирішити усі проблеми, які роками накопилися в освітній галузі. Звичайно,
одним із шляхів вирішення проблем є осучаснення системи менеджменту в галузі, але її
необхідно впроваджувати з комплексом інших заходів щодо модернізації освітньої галузі.
Закон України “Про освіту” визначив поняття, види та обсяг автономії.
Так, стаття 6 згаданого Закону однією із засад державної політики у сфері освіти та
принципів освітньої діяльності визначає фінансову, академічну, кадрову та організаційну
автономію закладів освіти у межах, визначених Законом. Статтею 23 Закону
встановлюються державні гарантії академічної, організаційної, фінансової і кадрової
автономії закладів освіти. Разом з тим цією ж статтею констатується, що обсяг автономії
закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими
документами закладу освіти.
Стаття 25 визначає, що засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися
в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав,
визначених законом та установчими документами, а також встановлює, що засновник або
уповноважена ним особа може делегувати окремі свої повноваження органу управління
закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти.
Функціонування наглядових (піклувальних) рад є одним із механізмів контролю за
фактично абсолютною автономією діяльності закладів освіти, елементом впровадження
державно-громадського управління у сфері освіти.

Що означає автономія школи?

Автономія означає, що школи самостійно приймають рішення у таких сферах:
фінансування виконання освітніх завдань, зокрема, поточні витрати, такі, як зарплата
вчителів і витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням навчальних занять, витрати на
матеріали, наочність, обладнання, інвестиційні витрати. Автономія школи означає, що
вона має самостійний вибір у кадровій політиці, тобто, у призначенні директора школи,
вчителів і допоміжного персоналу. Автономія – це також свобода у прийнятті рішення
щодо вибору освітніх програм у рамках чинного правового поля. У системі функціонування
автономної школи необхідно також врахувати принципи, на яких передаються окремі види
повноважень та методи контролю за їх дотриманням. Надзвичайно важливим елементом
автономії школи є система оцінювання якості наданих послуг, оскільки автономна школи
сама повинна визначати обсяг і якість послуг, що надаються та методи їхнього
оцінювання.

8 Етапи впровадження реформи НУШ

Напрями змін
1. новий зміст, орієнтований на формування ключових компетентностей для життя;
2. педагогіка партнерства, що ґрунтується на відносинах взаємоповаги між всіма
учасниками освітнього процесу;
3. умотивований вчитель, який має необхідні кваліфікації та стимули, щоби стати лідером
змін;
4. орієнтація на неповторність особистості й індивідуальний підхід до задоволення потреб
кожного(ї) учня(ениці);
5. виховання на цінностях як інтегральна складова освітнього процесу;
6. зміна структури середньої школи задля розширення доступу дітей шкільного віку до
якісної освіти, а також підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що
спрямовуються на освіту;
7. автономія школи, що утверджується пліч-о-пліч з моніторингом якості освітніх послуг,
що надаються кожним закладом освіти;
8. обсяги фінансування, достатні для забезпечення рівного доступу до якісної освіти всім
учням, незалежно від їхнього місця проживання;
9. створення сучасного освітнього середовища, що стимулюватиме вивільненню
креативного потенціалу як учнів, так і педагогів.
План дій з упровадження Нової української школи, розрахований на період до 2020 року,
містить сім пріоритетних напрямків:
1. оновлення змісту середньої освіти шляхом затвердження нових, стандартів,
навчальних планів і типових навчальних програм , орієнтованих на компетентнісне
навчання;
2. розвиток людських ресурсів - підготовка вчителів, керівників навчальних закладів та
працівників органів управління освітою;
3. зміна структури середньої школи, яка забезпечить перехід до профільного навчання;
4. запровадження нової системи управління в умовах децентралізації, котра передбачає
реальну автономію навчальних закладів та вчителів;
5. створення системи постійного моніторингу та забезпечення якості освіти;
6. забезпечення справедливого розподілу публічних коштів та гарантування прозорого їх
використання;
7. формування в школі та поза її стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій
самореалізації дітей та освітян – лідерів змін.
Графік реформи
Упровадження Нової української школи розпочнеться з набору до першого класу в 2018
році. Діти, які у 2018 році вперше сядуть за парти, закінчать школу в 2030 році. Старт
нової початкової школи в 2018 році – це перший етап реформи.
 Другий етап реформи розпочнеться у 2020 році і стосуватиметься базової школи. Школи
матимуть свободу вибору: одні навчатимуть п’ятикласників, які пішли до школи у 2016
році, за оновленими програмами відповідно до теперішнього стандарту, а інші – за
стандартом Нової української школи.
Переходу в 2022 році базової школи на рейки Нової української школи передуватиме
дворічне пілотування інноваційних методик, програм і навчальних ресурсів.
Третій етап реформи розпочнеться в 2023 році і стосується запровадження профільної
школи. За відсутності фінансування повноцінну профільну школу доцільно
запроваджувати не пізніше 2027, коли у 10 клас піде набір-2018, який буде повністю
готовий згідно нового стандарту повної середньої освіти до профільної школи.

Тема № 3. Сучасний стан і особливості розвитку системи освіти в Україні

ІІ. Практичне завдання

1.Опрацювати Концепцію Нової. української школи -http://nus.org.uа.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити
користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня,
формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті,
навчанні та праці.
Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку,
активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні
забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Новий Закон “Про освіту” передбачає такі ключові компетентності:

- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з
усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Наскрізними вміннями є: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і

письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію,
творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дата Оновлення Розвиток Справедливий Зміна Нова Система Нове

змісту людських розподіл структури система забезпече освітнє
ресурсів публічних управління ння якості середов
коштів сер.освіти ище
2019 Опитування Запровадження Підготовка Надання
Січень колективів політики та методични права
шкіл щодо механізмів х засновника
бажання підвищення матеріалів м закладів
пілотувати соціального для нових освіти
Новий статусу вчителя форм призначати
стандарт з на основі початкової керівників
2020 року системи освіти на умовах
Підготовка добровільної Навчання контракту
та видання сертифікації вчителів Перехід до
підручників щодо призначенн
(враховуючи нових я
етап форм директорів
апробації) 2 початкової на основі
клас за освіти відкритого
новим Підготовка конкурсу та
стандартом методични вимог
Підготовка х професійног
та видання матеріалів о стандарту
підручників
(враховуючи
етап
апробації)
11 клас за
діючим
стандартом
2019 Спрощення
Квітень системи
документоо
бігу,
скорочення
звітності,
запровадже
ння
електронни
х форм
документів
у
національн
ому
 масштабі
2019 Розробле
Червень ння
професійн
ого
стандарту
директора
2019 Створення Створення
Липень перспектив центральн
ної мапи ого органу
мережі виконавчої
академічн влади із
их ліцеїв забезпече
ння якості
середньої
освіти
Створення
центральн
ого органу
виконавчої
влади із
забезпече
ння якості
середньої
освіти
2019 Апробація
Вересень модельних
навчальних
програм у
пілотних
школах для
третього
класу
Запровадже
ння на
національно
му рівні
навчальних
програм за
новим
Державним
стандартом
початкової
освіти для
другого
класу
2019 Підготовка
Жовтень національ
ного звіту
за
результата
ми PISA
2018
2020 Підготовка Зміна Прийняття Запровадже Початок Розробле
Січень та видання системи рішень ння проведенн ння та
підручників фінансува щодо механізмів я реалізаці
(враховуючи ння створення громадсько моніторин я
етап підвищен профільни го нагляду гових дистанці
апробації) ня х шкіл за досліджен йних
за новим кваліфікац діяльністю ь якості курсів
стандартом: ії закладу базової для
3 клас 5 педагогічн освіти освіти підвищен
клас их (наглядова Розроблен ня
працівникі або ня кваліфіка
в, що піклувальна процедур ції
забезпечи рада) та вчителів
ть Ліквідація інструмент базової
свободу районних ів для школи
вибору відділів оцінюванн
місця і освіти після я і
форм завершення підтвердж
професійн формування ення
ого всіх результаті
розвитку об’єднаних в навчання
територіаль дітей поза
них громад школою
2020 Створення Розробле
Липень регіональн ння
их органів інновацій
забезпече них
ння якості навчальн
освіти их
матеріалі
в для
пілотува
ння
базової
школи
2020 Розробленн
Серпень я рамкових
освітніх
програм і
типових
навчальних
 планів
профільної
освіти
2020 Апробація
Вересень модельних
навчальних
програм у
пілотних
школах для
четвертого
класу
Запровадже
ння на
національно
му рівні
навчальних
програм за
новим
Державним
стандартом
початкової
освіти для
третього
класу
2021 Підготовка
Січень та видання
підручників
(враховуючи
етап
апробації)
за новим
стандартом:
4 та 6 клас
2021 Запровадже
Вересень ння на
національно
му рівні
навчальних
програм за
новим
Державним
стандартом
початкової
освіти для
четвертого
класу
2022 Підготовка Конкурсни Другий Розробле
Січень та видання й відбір цикл ння
підручників директорів моніторин інновацій
(враховуючи академічн гового них
етап их ліцеїв досліджен навчальн
апробації) Матеріаль ня стану их
за новим но- сформован матеріалі
стандартом: технічне ості в для
7 клас забезпече читацької профільн
ння та ої школи
(лаборатор математич Розробле
не ної ння та
обладнанн компетент реалізаці
я тощо) ностей я
випускникі дистанці
в йних
початкової курсів
школи для
Початок підвищен
проведенн ня
я кваліфіка
моніторин ції
гових вчителів
досліджен профільн
ь якості ої школи
профільної
освіти
2023 Підготовка Конкурсни
Січень та видання й відбір
підручників вчителів
(враховуючи академічн
етап их ліцеїв
апробації):
за новим
стандартом:
1, 8 та 10
класи
2023 Функціону
Вересень вання
мережі
академічн
их ліцеїв у
перехідно
му режимі
2024 Підготовка
Січень та видання
підручників
(враховуючи
етап
апробації)
за новим
стандартом:
2, 9 та 11
класи
2025 Підготовка Третій
Січень та видання цикл
підручників моніторин
(враховуючи гового
етап досліджен
апробації) ня стану
за новим сформован
стандартом: ості
3, 5 та 12 читацької
класи та
математич
ної
компетент
ностей
випускникі
в
початкової
школи
2025 Запуск
Вересень мережі
академічн
их ліцеїв

2026 Створення
Січень системи
незалежно
го
оцінюванн
я
випускникі
в
профільної
школи
професійн
ого
спрямуван
ня
2. Проаналізувати базовий державний стандарт базової середньої освіти від 30
вересня 2020р

Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової

середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до
обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання. Документ було
затверджено 30 вересня 2020 року.
Перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь, закладений в Державний
стандарт, базується на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради
Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж
життя». Завдяки підтримці Європейського фонду освіти, за безпосередньої участі
провідних європейських експертів, ці рекомендації та пов'язані з ними європейські
документи (так звані “Рамки компетентностей”) ретельно опрацьовувала команда авторів
документа.
До розробки Державного стандарту були залучені міжнародні експерти з проєктів «Нова
українська школа – 2» (Польща), «Демократична школа» Європейського Центру імені
Вергеланда (Норвегія), «Фінська підтримка реформи української школи» (Фінляндія).

ОСВІТНІ ГАЛУЗІ
У Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це
означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну
навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції.
Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання
учнів у 9-ти галузях освіти:
- мовно-літературній,
- математичній,
- природничій,
- технологічній,
- інформатичній,
- соціальній і здоров’язбережувальній,
- громадянській та історичній,
- мистецькій,
- фізичній культурі.
Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які
уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня
галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після
закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного
навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.
Перелік основних компетентностей виглядає так:
- вільне володіння державною мовою,
 - здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
- математична компетентність,
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
- інноваційність,
- екологічна компетентність,
- інформаційно-комунікаційна компетентність,
- навчання впродовж життя,
- громадянські та соціальні компетентності,
- культурна компетентність,
- підприємливість і фінансова грамотність.

НАСКРІЗНІ ВМІННЯ
Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є
спільними для всіх компетентностей.
Перелік наскрізних умінь:
- читати з розумінням,
- висловлювати власну думку усно і письмово,
- критично та системно мислити,
- діяти творчо,
- виявляти ініціативність,
- здатність логічно обґрунтувати позицію,
- конструктивно керувати емоціями,
- оцінювати ризики,
- приймати рішення,
- розв’язувати проблеми.

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Державний стандарт містить 7 варіантів базових навчальних планів, відповідно до освітніх
потреб здобувачів освіти.
З-поміж них – базові навчальні плани закладів загальної середньої освіти, класів (груп),
спеціальних закладів та спеціальних класів (груп):
- з українською мовою навчання,
- з навчанням мовою корінного народу або національної меншини,
- з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної
меншини.
Також частиною стандарту є базові навчальні плани для учнів з порушеннями
інтелектуального розвитку.
Базовий навчальний план описує загальний обсяг навчального навантаження,
розподілений за освітніми галузями: рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість
навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

ІІІ. Індивідуальне завдання

1. Скласти 10 тестових завдань з найбільш важливих питань (1-4) семінару (із
чотирма відповідями (а,б, в,г), одна з яких правильна).

Вопрос 1. Предмет педагогики:

А)Образование как реальный педагогический процесс

Б)Воспитание и образование личности, рассматриваемые как социальное явление,
педагогическая система, процесс, деятельность
В)Педагогическая деятельность, направленная на передачу культуры и опыта
Г)Реальная общественная воспитательная практика формирования подрастающих
поколений

Вопрос 2. Понятие "Педагогика" означает:

А)Учение об искусстве воспитания человека

Б)Научная отрасль, изучающая формирование и развитие человеческой личности
В)Наука о воспитании и образовании личности
Г)Наука об обучении человека

Вопрос 3. Развитие педагогики как науки определило:

А)Прогресс науки и техники

Б)Забота родителей о счастье детей
В)Биологический закон сохранения рода
Г)Объективная потребность в подготовке человека к жизни и труду

Вопрос 4. Науки, входящие в систему педагогических:

А)Дидактика, психология, история, философия, школоведение

Б)Общая педагогика, возрастная педагогика, социальная педагогика, методики изучения
отдельных предметов
В)Педагогика дошкольных учреждений, педагогика школы, социология, культурология
Г)Общая педагогика, этика, эстетика, возрастная физиология

Вопрос 5. Формирование личности означает:

А) Качественные изменения, происходящие в организме человека
Б)Целенаправленное становление человека как социальной личности
В)Вхождение человека в социальную среду
Г)Влияние на взгляды и мысли воспитанника
Вопрос 6. Личность - это:

А)Живое существо обладающее даром мышления и речи

Б)Своеобразие психики и личности индивида, её неповторимость
В)Человек, как субъект отношений и сознательной деятельности, способный к
самопознанию и саморазвитию
Г)Человек, как неповторимый представитель рода, с его психофизиологическими
свойствами

Вопрос 7. Метод научно-педагогического исследования – это:

А)Выполнение умственных или письменных действий с целью углубления знаний

Б)Словесное пояснение, анализ, доказательство и истолкование различных положений
материала
В)Способ изучения педагогических явлений
Г)Восприятие исследуемого объекта в точно учитываемых условиях

Вопрос 8. Движущими силами педагогического процесса являются:

А)Противоречия развивающейся личности

Б)Отношения между субъектами
В)Закономерности, отражающие внутренние и внешние связи
Г)Взаимодействия между субъектами

Вопрос 9. Для педагогического процесса характерны:

А)Противоречия функционирования процесса

Б)Противоречия осуществления реального процесса
В)Противоречия планирования процесса
Г)Внешние и внутренние противоречия

Вопрос 10. Укажите этапы педагогического процесса:

А)Основной, подготовительный, пропедевтический

Б)Прогностический, основной, корректирующий
В)Подготовительный, основной, заключительный
Г)Целеполагания, диагностика, управления