НПУ імені М.П.

Драгоманова

Факультет іноземної філології

САМОСТІЙНА РОБОТА № 1

з курсу

«Автоматизований морфологічний аналіз»

Студентка Сметаніна Алевтина  

Група  21пл 
Викладач: кандидат педагогічних наук,
доцент Н.П. Франчук
 

Київ 2022
Анотація: машинний переклад – виконувана на комп'ютері дія, яка перетворює
текст з однієї природньої мови в еквівалентний за змістом текст на іншій мові, а
також результат такої дії. Для здійснення машинного перекладу в комп'ютер
вводиться спеціальна програма, що реалізує алгоритм перекладу, тобто
послідовність однозначно і строго визначених певних дій над текстом для
знаходження відповідностей для перекладу. Існували дві філософії машинного
перекладу, які умовно можна назвати „прагматичною” та „глобальною”.
Обидва ці підходи, при всій їх відмінності, виявились дуже плідними для
інженерної лінгвістики. Системи, створені колективом Ю.Д. Апресяна,
представляють велику наукову цікавість, тому що спираються на більш
глибокий опис мови, ніж системи, розроблені прагматиками. Системи
машинного перекладу текстів з одних природних мов на інші моделюють
роботу людини-перекладача. Їх ефективність залежить, насамперед, від того, в
якій мірі в цих системах ураховуються об’єктивні закони функціонування мови
та мислення.
Ключові слова: машинний переклад, прагматична філософія, глобальна
філософія, інженерна лінгвістика

Машинний переклад – виконувана на комп'ютері дія, яка перетворює

текст з однієї природньої мови в еквівалентний за змістом текст на іншій мові, а
також результат такої дії. Сучасний машинний, або автоматичний переклад
здійснюється за допомогою людини: перед-редактора, який тим або іншим
чином заздалегідь обробляє текст для перекладу, інтер-редактора, який бере
участь в процесі перекладу, або пост-редактора, який виправляє помилки і
недоліки в перекладеному комп’ютером тексті.
Для здійснення машинного перекладу в комп'ютер вводиться спеціальна
програма, що реалізує алгоритм перекладу, тобто послідовність однозначно і
строго визначених певних дій над текстом для знаходження відповідностей для

2
перекладу в даній парі мов при заданому напрямі перекладу (з однієї
конкретної мови на іншу). Програми перекладу (системи машинного
перекладу) з'явилися у відповідь на потреби користувачів в оперативному
перекладі різної комерційної, технічної або INTERNET-інформації, яка подана
в електронному вигляді.
На теренах колишнього Радянського Союзу існували дві філософії
машинного перекладу, які умовно можна назвати „прагматичною” та
„глобальною”. Перша була представлена керівником всесоюзної групи
„Статистика мови” професором Р.Г. Піотровським, професором Ю.М.
Марчуком, їх учнями та однодумцями. Згідно з їхніми розмірковуваннями
машинний переклад може бути тільки „чорновим” і реалізувати його можна
лише методами поверхово-синтаксичного аналізу без поглиблення у тканину
вхідного тексту. Інший підхід відстоювала школа одного з провідних
вітчизняних лінгвістів –професора Ю.Д. Апресяна. Ця група вчених намагалась
побудувати систему машинного перекладу, яка була б орієнтована на
отримання перекладу високого рівня відповідно до мовної моделі „зміст-текст”
професора І.А. Мельничука. Обидва ці підходи, при всій їх відмінності,
виявились дуже плідними для інженерної лінгвістики. Системи, створені
колективом Ю.Д. Апресяна, представляють велику наукову цікавість, тому що
спираються на більш глибокий опис мови, ніж системи, розроблені
прагматиками. У той же час менш досконалі з лінгвістичної точки зору,
комерційно орієнтовані системи машинного перекладу користуються більшою
популярністю у широкого кола особистих ПК завдяки зручності та легкості в
користуванні.
Системи машинного перекладу текстів з одних природних мов на інші
моделюють роботу людини-перекладача. Їх ефективність залежить, насамперед,
від того, в якій мірі в цих системах ураховуються об’єктивні закони
функціонування мови та мислення. На жаль, ці закони ще не досить детально
вивчені. Вирішуючи проблему машинного перекладу, необхідно ураховувати
багатий досвід міжнаціонального спілкування та досвід, накопичений

3
людством. А цей досвід говорить про те, що в процесі перекладу в якості
основних одиниць змісту розглядаються, насамперед, фразеологічні
словосполучення, які виражають цілісні поняття, а не окремі слова.
ЛІТЕРАТУРА
1. Нойберт А. Прагматические аспекты перевода// Вопросы теории перевода в
зарубежной лингвистике. – М.: междунар.отношения, 1978.
2. Паршин А.Н. Теория и практика перевода. – М.: Русский язык, 2000. – 161 с.
3. Systematic Lexicography. Oxford University Press, 2000, XVIII pp., 304 p.
Переиздание 2008 г. 10. Ю. Д. Апресян
4. Коваль Т.І., Асоянц П.Г., Артемчук Л.М., Гундоров С.І., Липська Л.В.,
Вадімова О.І., Шеремет Т.І. Інформаційні технології в перекладі. – 254 с.