Why language is humanity's greatest invention

00: 05 Spoons.  Ложки.

00:08 Cardboard boxes.  Картонні коробки.
00:10 Toddler-size electric trains.  Дитяча залізниця.
00:14 Holiday ornaments.  Святкові прикраси.
00:15 Bounce houses.  Надувні будинки.
00:17 Blankets.  Ковдри.
00:19 Baskets.  Кошики.
00:20 Carpets.  Килими.
00:22 Tray tables.  Відкидні столики.
00:23 Smartphones.  Смартфони.
00:24 Pianos.  Піаніно.
00:26 Robes.  Халати.
00:28 Photographs.  Фото.
00: 29 What do all of these things have in common, aside from the fact they're
photos that I took in the last three months, and therefore, own the copyright to?
Що пов'язує ці речі між собою, крім того, що це фото, які я зробив за останні
три місяці, і тому маю авторські права на них?
00:37 (Laughter)  (Сміх)
00:38 They're all inventions that were created with the benefit of language. None
of these things would have existed without language. Imagine creating any one of
those things or, like, building an entire building like this, without being able to use
language or without benefiting from any knowledge that was got by the use of
language. Basically, language is the most important thing in the entire world. All
of our civilization rests upon it. And those who devote their lives to studying it
-- both how language emerged, how human languages differ, how they differ from
animal communication systems -- are linguists. Formal linguistics is a relatively
young field, more or less. And it's uncovered a lot of really important stuff. Like,
for example, that human communication systems differ crucially from animal
communication systems, that all languages are equally expressive, even if they do
it in different ways.
Це винаходи, які були створені за допомогою мови. Без мови не було б
нічого з цих речей. Уявіть, як можна створити хоча б щось із цього переліку,
або ж будівлю, таку ж будівлю як от ця, без використання мови або без знань,
які передаються мовою? Власне кажучи, мова — це найважливіше з усього у
цілому світі. Вся наша цивілізація тримається на мові. А тих, хто присвячує
життя її дослідженню, — досліджує її виникнення, відмінності між
людськими мовами, а також між мовами і комунікативними системами
тварин — називають лінгвістами. Формальна лінгвістика — відносно молода
область знань, але на її рахунку багато важливих відкриттів. Наприклад, те,
що системи людського спілкування істотно відрізняються від систем
спілкування тварин, що всі мови однаково виразні, навіть коли це
досягається по-різному.
01:37 And yet, despite this, there are a lot of people who just love to pop off about
language like they have an equal understanding of it as a linguist, because, of
course, they speak a language. And if you speak a language, that means you have
just as much right to talk about its function as anybody else. Imagine if you were
talking to a surgeon, and you say, "Listen, buddy. I've had a heart for, like, 40
years now. I think I know a thing or two about aortic valve replacements. I think
my opinion is just as valid as yours." And yet, that's exactly what happens.
Та незважаючи на це, є багато любителів, котрі висловлюють свої міркування
про мову, так, наче вони лінгвісти, вважаючи, що їм на це дає право те, що
вони, звісно, говорять мовою. А раз ви говорите мовою, то маєте не менше
право, ніж хтось інший, говорити про її функціонування. Уявіть, що в
розмові з хірургом, ви скажете: «Послухайте, друже, я маю серце вже,
скажімо, 40 років. Я таки розбираюсь в аортальних клапанах і їх заміні.
Гадаю, що моя думка нічим не гірша за вашу». Саме так все і відбувається.
02:09 This is Neil deGrasse Tyson, saying that in the film "Arrival," he would
have brought a cryptographer -- somebody who can unscramble a message in a
language they already know -- rather than a linguist, to communicate with the
aliens, because what would a linguist -- why would that be useful in talking to
somebody speaking a language we don't even know? Though, of course, the
"Arrival" film is not off the hook. I mean, come on -- listen, film. Hey,
buddy: there are aliens that come down to our planet in gigantic ships, and they
want to do nothing except for communicate with us, and you hire one linguist?
Ніл Деграсс Тайсон говорить, що в фільмі «Прибуття» для спілкування з
прибульцями, він би запросив радше криптографа — людину, здатну
перекодувати незнайому систему знаків знайомою мовою, ніж лінгвіста — бо
про що лінгвіст може говорити з тими, хто говорить незнайомою мовою?
Хоча, звісно, фільм «Прибуття» теж має свої вади. Ну от самі скажіть, на
нашу планету на гігантських кораблях прилітають прибульці, і все, що їм
потрібно, — поговорити з нами, а ми підшуковуємо лише одного лінгвіста?
02:42 (Laughter)  (Сміх)
02:43 What's the US government on a budget or something?
У ряд США на бобах, чи що?
02:46 (Laughter)  (Сміх)
02:48 A lot of these things can be chalked up to misunderstandings, both about
what language is and about the formal study of language, about linguistics. And I
think there's something that underlies a lot of these misunderstandings that can be
summed up by this delightful article in "Forbes," about why high school students
shouldn't learn foreign languages. I'm going to pull out some quotes from this, and
I want you to see if you can figure out what underlies some of these opinions and
ideas. "Americans rarely read the classics, even in translation." So in other words,
why bother learning a foreign language when they're not even going to read the
classic in the original anyway? What's the point? "Studying foreign languages in
school is a waste of time, compared to other things that you could be doing in
school." "Europe has a lot of language groups clustered in a relatively small
space." So for Americans, ah, what's the point of learning another
language? You're not really going to get a lot of bang for your buck out of
that. This is my favorite, "A student in Birmingham would have to travel about a
thousand miles to get to the Mexican border, and even then, there would be enough
people who speak English to get around." In other words, if you can kind of wave
your arms around, and you can get to where you're going, then there's really no
point in learning another language anyway.
Все це можна списати на нерозуміння того, чим є мова, та як її правильно
досліджувати, і що таке лінгвістика. На мою думку, в основі багатьох таких
непорозумінь лежить ідея, яка підсумована в чудовій статті «Форбс» про те,
чому старшокласники не повинні вивчати іноземні мови. Я приведу цитати зі
статті, і хочу, щоб ви здогадалися, що стоїть за цими думками та ідеями.
«Американці рідко читають класику, навіть в перекладі». Іншими словами,
навіщо перейматися вивченням іноземної, якщо ви не збираєтеся читати
класику в оригіналі? Кому це потрібно? «Вивчення іноземної мови — марна
трата часу, порівняно з іншими шкільними предметами». «У Європі багато
мовних груп, які живуть на відносно невеликій території». Та для чого
американцям вивчати іншу мову? Чи воно того варте? А ось моє улюблене:
«Студенту з Бірмінгему треба проїхати понад 1500 км, щоб дістатись до
кордону з Мексикою, і навіть там чимало людей знають англійську і зможуть
вас підвезти». Простіше кажучи, помахайте руками, і ви зможете дістатися до
потрібного місця, тож у будь-якому випадку, вчити мову немає сенсу.
04:05 What underlies a lot of these attitudes is the conceptual metaphor, language
is a tool. And there's something that rings very true about this metaphor. Language
is kind of a tool in that, if you know the local language, you can do more than if
you didn't. But the implication is that language is only a tool, and this is absolutely
false. If language was a tool, it would honestly be a pretty poor tool. And we
would have abandoned it long ago for something that was a lot better. Think about
just any sentence. Here's a sentence that I'm sure I've said in my life: "Yesterday I
saw Kyn." I have a friend named Kyn. And when I say this sentence, "Yesterday I
saw Kyn," do you think it's really the case that everything in my mind is now
implanted in your mind via this sentence? Hardly, because there's a lot of other
stuff going on.
Ці погляди ґрунтуються на такій концептуальній метафорі: мова — це засіб.
В цій метафорі є частка правди. Мова — це певний засіб, який відкриває
широкі можливості тим, хто знає місцеву мову. Але вважати, що мова є лише
засобом було б цілком хибним. Якби мова була засобом, то, по правді, це був
би поганенький засіб. Ми б давно його змінили на щось краще. Згадайте
будь-яке речення. Ось речення, яке, я певен, я вживав: «Вчора я бачив Кіна».
Мого друга звуть Кін. Коли я кажу речення «Вчора я бачив Кіна», ви справді
гадаєте, що думка, яка існує в моєму мозку, передається вам цим реченням?
Навряд чи, бо тут задіяно багацько всього.
04:50 Like, when I say "yesterday," I might think what the weather was like
yesterday because I was there. And if I'm remembering, I'll probably remember
there was something I forgot to mail, which I did. This was a preplanned joke, but I
really did forget to mail something. And so that means I'm going to have to do it
Monday, because that's when I'm going to get back home. And of course, when I
think of Monday, I'll think of "Manic Monday" by the Bangles. It's a good
song. And when I say the word "saw," I think of this phrase: "'I see!' said the blind
man as he picked up his hammer and saw." I always do. Anytime I hear the word
"saw" or say it, I always think of that, because my grandfather always used to say
it, so it makes me think of my grandfather. And we're back to "Manic Monday"
again, for some reason. And with Kyn, when I'm saying something like,
"Yesterday I saw Kyn," I'll think of the circumstances under which I saw him. And
this happened to be that day. Here he is with my cat. And of course, if I'm thinking
of Kyn, I'll think he's going to Long Beach State right now, and I'll remember that
my good friend John and my mother both graduated from Long Beach State, my
cousin Katie is going to Long Beach State right now. And it's "Manic Monday"
again.
Так, коли я кажу «вчора», я можу думати про те, якою була погода в тому
місці, де я був вчора. І коли почну згадувати, то напевне згадаю, що щось
забув відправити поштою, і це справді так. Смішно, я планував цей жарт, але
я й справді забув дещо відправити. І тепер мені потрібно зробити це в
понеділок, тому що в понеділок я повертаюся додому. І авжеж, коли я
подумаю про понеділок, я згадаю пісню «Чумовий понеділок» групи
«Bangles» Коли я кажу «бачив», я згадую таку приказку: «Чув глухий, що
сказав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий». Я завжди її згадую. Кожен
раз, коли чую слово «бачив», згадую цю приказку, тому що мій дідусь її не
раз вживав, тож мої думки перескакують на дідуся. І знов-таки, чомусь ми
повертаємось до «Чумового понеділка». А щодо Кіна, коли я кажу щось на
кшталт: «Вчора я бачив Кіна», то згадую обставини, за яких я його бачив. А
сталося це того дня. Ось він із моєю кішкою. І авжеж, коли я думаю про Кіна,
я думаю, що зараз він прямує до університету Каліфорнії і згадую, що мій
близький друг Джон і моя мама закінчили цей університет, а моя кузина Кеті
щойно туди вступила. І знову «Чумовий понеділок».
05:52 But this is just a fraction of what's going on in your head at any given time
while you are speaking. And all we have to represent the entire mess that is going
on in our head, is this. I mean, that's all we got.
І це лише частина того, що відбувається в голові за той проміжок часу, поки
ви розмовляєте. А все, що нам потрібно витягти з цього суцільного безладу в
нашій голові — це те, що я сказав. Ось так все і відбувається.
06:04 (Laughter)  (Сміх)
06:05 Is it any wonder that our system is so poor? So imagine, if I can give you an
analogy, imagine if you wanted to know what is it like to eat a cake, if instead of
just eating the cake, you instead had to ingest the ingredients of a cake, one by
one, along with instructions about how these ingredients can be combined to form
a cake. You had to eat the instructions, too.
Чи варто дивуватись, що наша система така убога? Уявіть, я проведу
паралель, уявіть, що вам захотілося дізнатись, як це — з'їсти торт, і замість
того, щоб просто з'їсти його, натомість вам потрібно було б ковтати
інгредієнти торта, один за одним, разом з описом приготування торта з цих
інгредієнтів. Вам би довелося з'їсти і сам рецепт.
06:28 (Laughter)  (Сміх)
06:29 If that was how we had to experience cake, we would never eat cake. And
yet, language is the only way -- the only way -- that we can figure out what is
going on here, in our minds. This is our interiority, the thing that makes us
human, the thing that makes us different from other animals, is all inside here
somewhere, and all we have to do to represent it is our own languages. A language
is our best way of showing what's going on in our head. Imagine if I wanted to ask
a big question, like: "What is the nature of human thought and emotion?" What
you'd want to do is you'd want to examine as many different languages as
possible. One isn't just going to do it. To give you an example, here's a picture I
took of little Roman, that I took with a 12-megapixel camera. Now, here's that
same picture with a lot fewer pixels. Obviously, neither of these pictures is a real
cat. But one gives you a lot better sense of what a cat is than the other.
Якщо б ми так куштували торти, ми б їх ніколи не їли. І все ж, мова — це
один-єдиний спосіб зрозуміти, що ж там відбувається в наших головах. Ця
наша внутрішня сутність, те, що робить нас людьми, те, що відрізняє нас від
тварин, це те, що десь всередині нас, і все, що у нас є, щоб це виразити — це
наші мови. Мова — найкращий спосіб виразити те, що відбувається в голові.
Уявіть, що я задав таке масштабне питання як: «Яка природа мислення та
емоцій?» Ви, мабуть, вирішили б розглянути якомога більше мов. Однієї не
достатньо. Наведу вам приклад, це фото маленького Римлянина, яке я зробив
12-Мп камерою. А тепер ця ж фотографія з набагато меншою кількістю
пікселів. Безумовно, жодне з цих фото не є котом. Але одне з них значно
краще, ніж інше дає уявлення про кота.
07:30 Language is not merely a tool. It is our legacy, it's our way of conveying
what it means to be human. And of course, by "our" legacy, I mean all humans
eМова — це не просто засіб. Це наш спадок, це наш спосіб передати, як це —
бути людиною. І під словом «наш» спадок, я маю на увазі весь людський рід.
Із втратою лише однієї мови, картина стає більш розмитою.verywhere. And
losing even one language makes that picture a lot less clear.
07:45 So as a job for the past 10 years and also as recreation, just for fun, I create
languages. These are called "conlangs," short for "constructed languages." Now,
presenting these facts back to back, that we're losing languages on our planet and
that I create brand-new languages, you might think that there's some nonsuperficial
connection between these two. In fact, a lot of people have drawn a line between
those dots. This is a guy who got all bent out of shape that there was a conlang in
James Cameron's "Avatar." He says, "But in the three years it took James
Cameron to get Avatar to the screen, a language died." Probably a lot more than
that, actually. "Na'vi, alas, won't fill the hole where it used to be ..." A truly
profound and poignant statement - if you don't think about it at all.
Протягом останніх 10 років, моєю роботою, а також відпочинком і просто
задоволенням, було створення мов. Вони називаються «конлінгвами», або
штучними мовами. Зараз, співставляючи факти про те, що на землі зникають
мови, і що я створюю нові мови, ви можете подумати, що між цими двома
процесами існує глибокий взаємозв'язок. Насправді, багато хто поєднав ці
точки. Ось той, хто несамовито кричав, що в «Аватарі» Кемерона звучала
штучна мова. Він казав: «За три роки, які знадобилися Джеймсу Кемерону,
щоб випустити на екрани «Аватар», мова зникла». Але, насправді, все
серйозніше. «На'ві, на жаль, не заповнить порожнечу, яка залишилась після
неї...» Це справді глибоке і болісне твердження – якщо ви про це зовсім не
думаєте.
08:32 (Laughter)  (Сміх)
08:34 But when I was here at Cal, I completed two majors. One of them was
linguistics, but the other one was English. And of course, the English major, the
study of English, is not actually the study of the English language, as we know, it's
the study of literature. Literature is just a wonderful thing, because basically,
literature, more broadly, is kind of like art; it falls under the rubric of art. And what
we do with literature, authors create new, entire beings and histories. And it's
interesting to us to see what kind of depth and emotion and just unique
spirit authors can invest into these fictional beings. So much so, that, I mean -- take
a look at this. There's an entire series of books that are written about fictional
characters. Like, the entire book is just about one fictional, fake human
being. There's an entire book on George F. Babbitt from Sinclair Lewis's
"Babbitt," and I guarantee you, that book is longer than "Babbitt," which is a short
book. Does anybody even remember that one? It's pretty good, I actually think it's
better than "Main Street." That's my hot take. So we've never questioned the fact
that literature is interesting. But despite the fact, not even linguists are actually
interested in what created languages can tell us about the depth of the human spirit
just as an artistic endeavor.
Тут, в Каліфорнії, я отримав дві спеціальності. Одна з них — лінгвістика,
інша — англійська. І, звичайно, спеціалізація з англійської, вивчення
англійської — це не те вивчення мови, яке нам відоме, це вивчення
літератури. Література — це прекрасно, тому що, по суті, література — це
мистецтво в широкому розумінні слова. Вона входить до категорії мистецтва.
Що ж відбувається в літературі: автори створюють зовсім нових персонажів
та історії. Цікаво спостерігати, як автори вкладають у вигаданих істот
глибину і почуття, і просто неповторний дух. Більш того, ось погляньте. Цілі
серії книг написані про вигаданих персонажів. Ціла книга про вигадану
людину, якої не існує. Є ціла книга про Джоржа Ф.Бабіта, персонажа з
«Бабіта» Сінклера Льюїса, і запевняю вас, що ця книга довша за «Бабіта», за
той невеличкий твір. Хтось її пригадує? Досить-таки добротна книга,
насправді навіть краща за «Головну Вулицю», така моя нескромна думка. Ми
таки ніколи не сумнівались, що література цікава. Але, незважаючи на це,
навіть лінгвісти не цікавляться, що можуть розказати штучні мови як
художні витвори, про глибину людського духу.
09:52 I'll give you a nice little example here. There was an article written about
me in the California alumni magazine a while back. And when they wrote this
article, they wanted to get somebody from the opposing side, which, in hindsight,
seems like a weird thing to do. You're just talking about a person, and you want to
get somebody from the opposing side of that person.
В мене є чудовий приклад. Нещодавно в університетському журналі для
випусників написали про мене статтю. І коли писали статтю, вони хотіли
знайти для мене опонента, що, в ретроспективі, здається дивним. Ви
розповідаєте про людину, і шукаєте опонента цієї людини.
10:11 (Laughter)  (Сміх)
10:13 Essentially, this is just a puff piece, but whatever. So, they happened to
get one of the most brilliant linguists of our time, George Lakoff, who's a linguist
here at Berkeley. And his work has basically forever changed the fields of
linguistics and cognitive science. And when asked about my work and about
language creation in general, he said, "But there's a lot of things to be done in the
study of language. You should spend the time on something
real." Yeah. "Something real." Does this remind you of anything? To use the very
framework that he himself invented, let me refer back to this conceptual
metaphor: language is a tool. And he appears to be laboring under this conceptual
metaphor; that is, language is useful when it can be used for
communication. Language is useless when it can't be used for communication. It
might make you wonder: What do we do with dead languages? But anyway.
Зрештою, це хвалебна стаття, але все ж таки. Їм вдалося залучити одного з
найкращих сучасних лінгвістів, а саме, Джорджа Лакофа, який працює в
Берклі. Його робота назавжди змінила мовознавство і когнітивістику. Коли
його спитали про мою роботу і загалом про створення мов, він сказав: «У
сфері вивчення мови ще багато роботи. Варто зайнятися чимось справжнім».
(Джорж Лакоф, 2014) Так. «Чимось справжнім». Це вам нічого не нагадує?
Виходячи з тієї ж концепції, яку він же і представив, повернуся до
концептуальної метафори «мова як засіб». Здається, він працює в рамках цієї
метафори, що мова корисна тоді, коли використовується для спілкування.
Мова не має користі, коли не використовується для спілкування. Вас може
зацікавити питання: «Що ми робимо з мертвими мовами?» Але все ж таки...
11:05 So, because of this idea, it might seem like the very height of absurdity to
have a Duolingo course on the High Valyrian language that I created for HBO's
"Game of Thrones." You might wonder what, exactly, are 740,000 people
learning?
Через таке ставлення може здатися цілковитим безглуздям представити на
платформі Duolingo курс високої валерійської мови, яку я створив для «Ігор
престолів» компанії HBO. Вас, мабуть, зацікавить: що саме вивчають 740 000
людей?
11:20 (Laughter)  (Сміх)
11:23 Well, let's take a look at it. What are they learning? What could they
possibly be learning? Well, bearing in mind that the other language for this -- it's
for people that speak English -- English speakers are learning quite a bit. Here's a
sentence that they will probably never use for communication in their entire
lives: "Vala ābre urnes." "The man sees the woman." The little middle line is the
gloss, so it's word for word, that's what it says. And they're actually learning some
very fascinating things, especially if they're English speakers. They're learning that
a verb can come at the very end of a sentence. Doesn't really do that in English
when you have two arguments. They're learning that sometimes a language doesn't
have an equivalent for the word "the" -- it's totally absent. That's something
language can do. They're learning that a long vowel can actually be longer in
duration, as opposed to different in quality, which is what our long vowels do;
they're actually the same length. They're learning that there are these little
inflections. Hmm? Hmm? There are inflections called "cases" on the end of nouns
Тож давайте поглянемо. Що ж вони вивчають? Чого вони могли б навчитися?
Враховуйте те, що ця мова є іноземною для англомовних людей, які не так
багато вчаться. Ось речення, яке вони навряд чи десь застосують у
спілкуванні коли-небудь в житті: «Vala ābre urnes». «Чоловік бачить жінку».
Маленька риска є позначенням, тобто вона означає «дослівно». Насправді,
вони дізнаються захопливі речі, особливо, якщо це англомовні студенти.
Вони дізнаються, що дієслово може стояти в кінці речення. В англійській
такого не буває, особливо, коли є два іменники. Вони дізнаються, що мова
може не мати артикля "the" — він взагалі відсутній. Так буває в деяких
мовах. Вони дізнаються, що довга голосна може тривати, насправді, довше, а
не відрізнятись за якістю. В нашій мові всі довгі голосні мають однакову
тривалість. Студенти дізнаються, що існують невеликі модуляції голосу. Гм?
Гм? Є флексії, які називають відмінковими закінченнями іменників,
12:23 (Laughter)  (Сміх)
12:24 that tell you who does what to whom in a sentence. Even if you leave the
order of the words the same and switch the endings, it changes who does what to
whom. What they're learning is that languages do things, the same things,
differently. And that learning languages can be fun. What they're learning is
respect for Language: capital "L" Language. And given the fact that 88 percent of
Americans only speak English at home, I don't think that's necessarily a bad thing.
ці флексії вказують на відношення між словами у реченні. Навіть коли не
змінювати порядок слів у реченні, але змінити закінчення, відношення між
словами зміниться. Студенти дізнаються про те, що мови по-різному
впорядковують одні і ті ж речі, а також, що вивчення мов приносить
задоволення. Вони вчаться поважати мови, Мови з великої літери. І якщо
врахувати, що 88% американців говорять удома тільки англійською, гадаю,
це не так вже й погано.
12:56 You know why languages die on our planet? It's not because government
imposes one language on a smaller group, or because an entire group of speakers is
wiped out. That certainly has happened in the past, and it's happening now, but it's
not the main reason. The main reason is that a child is born to a family that speaks
a language that is not widely spoken in their community, and that child doesn't
learn it. Why? Because that language is not valued in their community. Because
the language isn't useful. Because the child can't go and get a job if they speak that
language. Because if language is just a tool, then learning their native language is
about as useful as learning High Valyrian, so why bother?
Знаєте, чому на планеті зникають мови? Не тому, що уряд насаджує одну
мову маленьким групам, чи тому, що зникає ціла група носіїв мови.
Безумовно, таке бувало, і таке буває й зараз, але це не основна причина.
Основна причина в тому, що дитина народжується в сім'ї, де говорять мовою,
яка не є широко вживаною в громаді, і дитина не вивчає її. Чому? Тому, що
мову не цінують в громаді. Мова не знадобляється, тому що вам не знайти
роботи, якщо ви говорите цією мовою. Якщо розглядати мову тільки як засіб,
тоді вивчення рідної мови таке ж доцільне, як і вивчення високої
валерійської, то чому цим перейматися?
13:46 Now ... Maybe language study isn't going to lead to a lot more linguistic
fluency. But maybe that's not such a big deal. Maybe if more people are studying
more languages, it will lead to more linguistic tolerance and less linguistic
imperialism. Maybe if we actually respect language for what it is -- literally, the
greatest invention in the history of humankind -- then in the future, we can
celebrate endangered languages as living languages, as opposed to museum
pieces.
І... Можливо, вивчаючи мови, ми не станемо вільніше ними говорити. Та,
може, це вже не так і важливо. Можливо, якщо більше людей стане вивчати
більше мов, у нас буде більше толерантності до мов і менше мовного
імперіалізму. Можливо, якщо ми справді почнемо поважати мову за її суть,
— буквально, як найбільший винахід в історії людства — то в майбутньому
ми побачимо, як зникаючі мови перетворюються на живі мови, а не музейні
експонати.
14:20 (High Valyrian) Kirimvose. Thank you.  (Висока Валерійська)
Kirimvose. Дякую.
14:22 (Applause)  (Оплески)
HA pls listen to the video carefully, translate the speech, write down 50
sentences which you think have the deepest meaning to you.

1. None of these things would have existed without language.

2.