МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РУХУ РІДИНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторної роботи №3
з дисциплін "Технічна механіка рідини та газу",
"Гідрогазодинаміка", "Гідравліка, гідро- та пневмоприводи"
для студентів базових напрямів 6.060101 "Будівництво",
6.060103 "Гідротехніка (водні ресурси)", 6.170203 "Пожежна безпека",
6.050601 "Теплоенергетика", 6.050202 "Автоматизація та комп’ютерно-
інтегровані технології", 6.050502 "Інженерна механіка"

Затверджено
на засіданні кафедри
гідравліки та сантехніки
Протокол № 10 від 05.05.2014 р.

Львів – 2014
 Дослідження режимів руху рідини: Методичні вказівки до лабораторної
роботи №3 з дисциплін "Технічна механіка рідини та газу",
"Гідрогазодинаміка", "Гідравліка, гідро- та пневмоприводи" / Укладачі
О.О. Мацієвська, Б.В. Завойко. – Львів: Видавництво Львівської політехніки,
2014. – 10 с.

Укладачі Мацієвська О.О., канд. техн. наук, доц.

Завойко Б.В.

Відповідальний за випуск Чернюк В.В., д-р техн. наук, доц.

Рецензенти Жук В.М., канд. техн. наук, доц.,

Орел В.І., канд. техн. наук

2
 Мета роботи: експериментальним шляхом дослідити наявність двох
режимів руху рідини. Визначити для двох режимів руху рідини числа
Рейнольдса.

1. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Детальні експериментальні дослідження режимів руху рідини виконав

англійський фізик О. Рейнольдс, результати яких опубліковано в 1883 році. Він
показав, що характер руху рідини змінюється під час переходу швидкості течії
через певні граничні значення, а також довів існування двох принципово
різних режимів руху рідини – ламінарного та турбулентного.
Якщо пропускати рідину за малих швидкостей у трубі та вводити в потік
за допомогою тонкої трубки барвник, в трубі добре видно чітко окреслену
струминку. Рідина, що оточує струминку, рухається по трубі незабарвленою.
Це свідчить, що обміну частинками рідини між суміжними струминками немає.
У розглянутому випадку частинки рідини в
трубі рухаються прямолінійно паралельно до
стінок труби та одна до одної. Перемішування
частинок рідини відсутнє (рис. 1, а). Рідина в
круглій трубі рухається немовби кільцевими
шарами. Такий режим руху рідини називають
ламінарним (від латинського слова lamina – шар).
За поступового збільшення ступеня відкриття
вентиля на трубі швидкість течії в ній зростає.
Забарвлена струминка рідини починає
викривлятися (рис. 1, б) і в ній місцями виникають
окремі завихрення та розриви (рис. 1, в). За Рис.
подальшого збільшення швидкості течії 1. Схематичне
забарвлена струминка розмивається по всьому зображення руху
об’єму труби. Це свідчить про інтенсивне струминки барвника
поперечне перемішування рідини (рис. 1, г). Такий в трубі
режим руху рідини називають турбулентним (від
латинського слова turbulentus – бурхливий,
безладний).
У момент, коли забарвлена струминка розмивається по всьому об’єму
труби, швидкість руху рідини в трубі досягає деякого критичного значення.
Таку швидкість називають верхньою критичною швидкістю Vв.к, тобто
швидкістю, за якої режим руху рідини переходить з ламінарного в
турбулентний. Подальше відкриття вентиля на трубі та пов’язане з цим

3
збільшення швидкості потоку не призводить до зовнішніх змін характеру руху:
вся рідина, що рухається, залишатиметься зафарбованою, збільшується лише
ступінь хаотичності руху її частинок.
За плавного закриття вентиля явище повторюється в зворотному порядку.
Проте перехід від турбулентного до ламінарного руху відбувається за менших
значень критичної швидкості в трубі. Така швидкість називається нижньою
критичною швидкістю Vн.к, тобто швидкістю, за якої турбулентний режим
переходить у ламінарний.
Отже, за середньої швидкості потоку V, меншій за Vн.к (V < Vн.к) завжди
буде ламінарний режим руху, а при V > Vв.к – турбулентний. За швидкостей у
межах Vн.к < V < Vв.к рух може бути і ламінарним, і турбулентним. Він залежить
від зміни швидкості руху рідини. Якщо швидкість зменшується, тоді в зоні
Vн.к < V < Vв.к буде турбулентний режим руху, тобто такий, який він був до цієї
зони. І навпаки, за збільшення швидкості в цій зоні збережеться ламінарний
режим руху.
Експериментально встановлено, що найбільш повно режим руху рідини
характеризує безрозмірний критерій – число Рейнольдса Re.
Значення Vн.к і Vв.к для круглих трубопроводів були встановлені
О. Рейнольдсом:

Re н.к ν Re в.к ν
Vн.к = ; Vв.к = (1)
d d

де Reн.к, Reв.к – відповідно нижнє та верхнє критичне число Рейнольдса.

Для труб діаметром d число Рейнольдса визначають за формулою:

Vd
Re = , (2)
ν

де V – середня швидкість руху рідини, см/с; d – діаметр трубопроводу, см; ν –

кінематична в’язкість рідини, см2/с.

За фізичною суттю число Рейнольдса характеризує відношення сил інерції

до сил в’язкості. Намагаючись пояснити своїм учням фізичний зміст того, що
відбувається в трубі, Рейнольдс наводив таку аналогію. Рідину можна
прирівняти з загоном солдат, ламінарну течію – з чіткім похідним строєм,
турбулентну – з безладним рухом. Тоді швидкість руху рідини і діаметр труби
– швидкість руху і розмір загону. В’язкість – дисципліна, густина – зброя. Чим

4
більше загін, чим швидше маневри і чим важче зброя – тим раніше розладиться
похідний порядок. Так само й в рідини – турбулентність починається тим
швидше, чим рідина важче, чим менше її в’язкість, більше швидкість руху та
діаметр труби.
За експериментальними даними встановлено, що для трубопроводів нижнє
критичне число Рейнольдса Reн.к=2320. Верхнє критичне число Рейнольдса
Reв.к для труб змінюється в межах від 4000 до 5000. У перехідній зоні
ламінарний режим нестійкий і легко переходить у турбулентний, тому під час
розрахунків приймають лише одне розрахункове критичне число Рейнольдса
Reкр=2320.
Для відкритих русел, лотків, труб некруглого перерізу за безнапірного
руху рідини число Рейнольдса виражають через гідравлічний радіус R:

VR
Re R = (3)
ν

Гідравлічний радіус R визначають за формулою:

ω
R= , (4)
χ
де ω – площа живого перерізу потоку, см2; χ – змочений периметр, тобто
частина периметра живого перерізу, яка торкається стінок русла, см (рис. 2).

За напірного руху рідини в трубі змочений периметр χ співпадає з

периметром живого перерізу (рис. 2, а), а за безнапірного є лише частиною
останнього (рис. 2, б).

а) б)
Рис. 2. Змочений периметр для напірного та безнапірного руху рідини

Після обчислення числа Рейнольдса Re його значення порівнюють з

критичним Reкр і визначають режим руху рідини.
Для труб круглого перерізу:
за значення Re < 2320 – ламінарний режим руху рідини;

5
 за значення Re > 2320 – турбулентний режим руху рідини.
Для відкритих русел, лотків, труб некруглого перерізу значення
критичного числа Рейнольса (ReR)кр коливається в межах 300–700.

Здебільшого режим руху рідин – турбулентний. Ламінарний режим руху

спостерігається в тонких капілярних трубках, під час руху води в порах ґрунту
(фільтрація), під час руху дуже в’язких рідин у трубопроводах (нафта, мазут,
оливи, цукровий сироп тощо).

2. ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ

Лабораторна установка, схему якої наведено на рис. 3, складається з

напірного бака 1, приєднаної до нього напірної труби 2, на кінці якої
знаходиться вентиль 4. Над напірним трубопроводом закріплено ємність 3 з
розчином барвника. З ємності 3 по тонкій силіконовій трубці барвник може
вводитися в скляну трубу 6 у досліджуваний потік рідини. Трубка з барвником
спрямована в напрямку руху води. В кінці установки розміщено мірний бак 5
для визначення об’єму рідини.

Рис. 3. Схема лабораторної установки

3. ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Перед виконанням дослідів резервуар 1 заповнюють водою. Після цього

відкривають вентиль 4. За малих швидкостей руху води в скляній трубі 6
барвник, що подається з ємності 3, рухається окремою струминкою без

6
змішування з потоком рідини. Це візуально підтверджує наявність ламінарного
режиму руху рідини.

2. Поступово відкривають вентиль 4. У скляній трубі 6 спостерігається

перехід ламінарного режиму до турбулентного: забарвлена струминка починає
коливатися в поперечному напрямку, утворюючи хвилясту лінію.

3. Наступне відкриття вентиля 4 призводить до розривів струминки та до

утворення вихорів. Далі забарвлена струминка розмивається, що свідчить про
інтенсивне перемішування потоку, характерне для турбулентного режиму руху
рідини.

При виконанні пп. 1–3 у мірний резервуар 5 набирають певний об’єм

рідини W і заміряють секундоміром час її витікання t.
Об’ємну витрату Q для кожного досліду визначають за формулою:

W
Q= . (5)
t

Середню швидкість руху води визначають за формулою:

Q
V= , (6)
ω
де ω – площа живого перерізу потоку, см2.

Число Рейнольдса Re обчислюють за формулою (2) і за ним визначають

режим руху рідини в кожному окремому випадку.
Значення коефіцієнта кінематичної в’язкості ν приймають залежно від
температури води t за таблицею.

Залежність коефіцієнта кінематичної в’язкості ν залежно від температури води t

t, °С 5 10 12 15 20
ν, см2/с 0,0152 0,0131 0,0121 0,0114 0,0101

Якщо температура не співпадає з табличними значеннями, необхідно

провести інтерполяцію. Можна також скористатися формулою Пуазейля:
0,0178
ν= . (7)
1 + 0,0337 t + 0,000221 t 2
Результати дослідів та обчислень заносять у лабораторний журнал.

7
 ЖУРНАЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Об’єм Висновок
Час Об’ємна Середня Число
№ витікаючої щодо режиму руху рідини
витікання витрата швидкість Рейнольдса
з/п рідини за за
t, с Q, см3/с V, см/с Re
W, см3 розрахунком спостереженням
1.

2.

3.

4.

5.

6.

Діаметр трубопроводу d=2,13 см; площа поперечного перерізу ω=___ см2;

температура води t=___°С; кінематична в’язкість ν=_____ см2/с.

ВИСНОВКИ:
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

8
 4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Чим характеризується ламінарний режим руху рідини?

2. Що таке верхня та нижня критичні швидкості?
3. Чим характеризується турбулентний режим руху рідини?
4. Як відбувається перехід від ламінарного режиму руху до турбулентного?
5. Сукупність яких величин визначає режим руху рідини?
6. Чому дорівнює нижнє та верхнє критичне число Рейнольдса для круглих
труб?
7. Чому дорівнює нижнє критичне число Рейнольдса для відкритих каналів і
труб некруглого перерізу?
8. Яка фізична суть критерію Рейнольдса?
9. Що таке гідравлічний радіус?
10.Як визначити змочений периметр для круглих труб і відкритих каналів?

9
 ЛІТЕРАТУРА
1. Дослідження режимів руху рідини: Методичні вказівки до лабораторної
роботи №3 з дисциплін "Технічна механіка рідин і газів",
"Гідрогазодинаміка", "Гідравліка, гідро- та пневмоприводи" / Укладачі
Б.М. Завойко, О.О. Мацієвська – Львів: Видавництво Національного
університету "Львівська політехніка", 2004. – 8 с.
2. Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.
– К.: Вища школа, 2002. – С. 93-94.
3. Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка. Загальний курс. – Львів: Світ, 1994.
– С. 135-138.
4. Рогалевич Ю.П. Гідравліка: Підручник. – К.: Вища шк., 2010. – 431 с.

10
11
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РУХУ РІДИНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторної роботи № 3
з дисциплін "Технічна механіка рідини та газу",
"Гідрогазодинаміка", "Гідравліка, гідро- та пневмоприводи"
для студентів базових напрямів 6.060101 "Будівництво",
6.060103 "Гідротехніка (водні ресурси)", 6.170203 "Пожежна безпека",
6.050601 "Теплоенергетика", 6.050202 "Автоматизація та комп’ютерно-
інтегровані технології", 6.050502 "Інженерна механіка"

Укладачі: Мацієвська Оксана Олександрівна

Завойко Богдан Володимирович

Редактор

Комп’ютерне верстання

Здано у видавництво ХХ.ХХ.ХХХХ. Підписано до друку ХХ.ХХ.ХХХХ.

Формат 70×100/16. Папір офсетний. Друк на різографі.
Умовн. друк. арк. ХХ.ХХ. Обл.-вид. арк. ХХ.ХХ.
Наклад ... прим. Зам. .......

Видавництво Львівської політехніка

Поліграфічний центр
Видавництва Львівської політехніки
вул. Ф. Колесси, 2, 79000, Львів

12