ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм

1. Доповнити твердження:

Офіційні назви посад, професій, звань є іменниками чоловічого роду, тому в професійному мовленні
слід вживати саме їх. Наприклад: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус.

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим
найменуванням лише в чоловічому роді. Наприклад: директор повідомив, нотаріус затвердив.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем,
посадою, фахом тощо. Наприклад: завідувач кафедри математики доцент Павлик Іванна Петрівна
зазначила, що …

Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка

При визначенні роду в невідмінюваних запозичених словах керуються такими правилами:

а) до чоловічого роду належать:

 іменники що позначають осіб чоловічої статі: маестро, аташе, денді;

 іменники, що позначають назви тварин чи птахів: кенгуру, поні, шимпанзе, фламінго, какаду;

Виняток: муха цеце (ж. р.)

б) до жіночого роду належать:

 іменники, що позначають назви осіб жіночої статі: мадам, міс, місіс;

 іменники, що позначають назви мов: хінді, урду, есперанто, кушту, бенгалі, пхілі;
 іменники авеню (вулиця), салямі (ковбаса), кольрабі (капуста), івасі (риба)

в) до середнього роду належать:

 назви неістот: депо, кліше, пюре, попурі, жалюзі, інтерв’ю.

Деякі іменники, що означають назви осіб, належать до спільного роду: інкогніто, протеже, візаві.

2. У професійному мовленні слід бути уважним і при виборі відмінкових закінчень. Хитання щодо
норми спостерігається у родовому відмінку однини іменників 2-ї відміни. Ці іменники мають
закінчення -а (-я), -у (-ю). Однак ці закінчення не взаємозамінні.

Закінчення –а мають іменники:

 назви істот: Івана, Костюка, Семена, Морозенка;

 назви істот тварин: півня, бика, барана;
 назви міст та ін. населених пунктів: Парижа, Лондона;
 назви річок, у яких наголос падає на закінчення: Дніпра
  наукові терміни: відмінка, квадрата, суфікса;
 назви дерев: дуба, клена, ясеня;
 назви грошових одиниць: долара, цента;
 назви чітко окреслених предметів: зошита, олівця;
 назви будівель та їх частин: карниза, портика. Але: будинку, льоху, поверху.

Закінчення -у мають іменники:

 географічні назви, що позначають просторові поняття: Уралу, Кавказу;

 назви річок з постійним наголосом: Бугу, До ну, Єнісе ю;
 літературознавчі терміни: жанру, виду;
 назви рослин: барвінку, щавлю;
 збірні поняття: оркестру, хору, лісу;
 назви установ, організацій: інституту, університету;
 назви ігор, танців: тенісу, футболу, вальсу. Але: гопака, краків’яка;
 явища суспільного життя: соціалізму, комунізму

3. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається

аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників. Наприклад: дуже, надто,

більш, менш та ін

У професійному мовленні уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх

іменниками або відповідними прикметниковими формами. Наприклад: досягнення студента ,
Петренкові пропозиції, розпорядження директора

4. При узгодженні числівника з іменником дотримуються таких правил:

1. Після числівника один іменник ставиться в однині, наприклад: одна ручка, 51 день

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі називного відмінка, а при
числівниках п’ять і більше – у формі родового відмінка, наприклад: п’ять олівців, шість зошитів

3. Лише іменники, які в множині втрачають суфікс –ин-, та іменники IV відміни при числівниках
два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини ,наприклад: двадцять два киянина,
тридцять три селянина

4. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і под., числових найменувань пара,
десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть лише в родовому відмінку множини,
наприклад: тисяча років, мільйон гривень

5. Після числівників половина, третина, чверть іменник уживається в родовому відмінку множини,
а після числівника півтораста в родовому відмінку множини, наприклад: півтораста гривень.

6. Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини,
наприклад: троє голубів, четверо дверей

7. Після збірних числівників обидва, обидві іменник ставиться в називному відмінку множини
наприклад: обидва таланти, обидві армії

8. У датах назви місяців уживаються в родовому відмінку однини, наприклад: День Святого
Миколая цього року відзначається чотирнадцятого травня.
9. У професійних текстах уживати треба тільки книжні числівники, наприклад: 500 мм, два, сто,
150т

10. Називаючи точний час, треба пам’ятати, що до 30хв треба вживати прийменник на або по а
після 30хв за або до, наприклад: 20 хвилин по сьомій, за 15 хвилин до четвертої

5. Прийменник по в українській мові. Особливості вживання, приклади

Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії (“По діброві вітер виє,
гуляє по полю...” Т. Шевченко), мету дії (пішли у ліс по грибочки), час (по обіді, по канікулах), міру,
кількість чогось (по цукерці, по сотні), а також сферу діяльності (по господарству, по службі).

6. Утворіть просту і складну форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників:

Аргументований – аргументованіший, більш аргументований, найаргументованіший найбільш

аргументований

Значний – значніший, більш значний, найзначніший, найбільш значний

Дерев’яний – дерев’яніший, більш дерев’яний, найдерев’яніший, найбільш дерев’яний

7. Узгодьте числівник з іменником і запишіть цифри словами:

244 (метр) – двісті сорок чотири метри

вітаю Вас з першим (вересень) –вітаю Вас з першим вересням

161 (хлопець) – сто шістдесят один хлопець

885 млн. грн. – вісімсот вісімдесят п’ять мільйонів гривень

5 ½ (місяць) – п’ять цілих, одна друга місяця

33 (учень) – тридцять три учні

перед першим (квітень) – перед першим квітням

2 (ножиці) – дві пари ножниць